Ухвала

від 22.05.2014 по справі 826/14941/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14941/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адольфо Дизайн» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адольфо Дизайн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Адольфо Дизайн» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС (ДПІ у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005802280, № 0005812280 та № 0005822280 від 26.04.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2013 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адольфо Дизайн» (код ЄДРПОУ 34619696) з питань правильності обчислення, повноти та своєчасного внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з контрагентом ПП «КТМ Груп» (код за ЄДРПОУ 36506289) за період з 01.01.2009 по 30.09.2012.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 883/22.84 5/34619696 від 03.04.2013, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 180 849 грн., також щодо завищення позивачем рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» в розмірі 92 814 грн., та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток у сумі 287 347 грн.

В акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді (з 01.01.2009 по 30.09.2012) позивач мав взаємовідносини з контрагентом:

- ПП «КТМ Груп» (код за ЄДРПОУ 36506289), щодо надання останнім на користь позивача послуг з поставки (продажу) товару, а саме: тканини, фурнітура та прикладні матеріали у великих обсягах та на значні суми.

На підставі вказаних висновків акта перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0005802280 від 26.04.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 92 814,00 грн.;

- № 0005812280 від 26.04.2013, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 271 274,00 грн., з яких: за основним платежем 180 849,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 90 425,00 грн.;

- № 0005822280 від 26.04.2013, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 431 022,00 грн., з яких: за основним платежем 287 347,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 143 675,00 грн.

За наслідками оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Однак, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) № 0005802280, № 0005812280 та № 0005822280 від 26.04.2013 - протиправними, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємому періоді (з 01.01.2009 по 30.09.2012) позивач мав взаємовідносини з контрагентом:

- ПП «КТМ Груп» (код за ЄДРПОУ 36506289), щодо надання останнім на користь позивача послуг з поставки (продажу) товару, а саме: тканини, фурнітура та прикладні матеріали у великих обсягах та на значні суми.

Проведеною перевіркою встановлено, що між позивачем ТОВ «Адольфо Дизайн» в особі директора Волошинської Т.В. (Покупцем) та контрагентом ПП «КТМ Груп» в особі директора ОСОБА_5 (Постачальником) укладено Договір поставки товару № 05/05 від 05.05.2012.

У відповідності до умов зазначеного Договору, Постачальник зобов'язується передати визначений договором товар, а Покупець прийняти такий товар та оплатити його. Найменування товару: тканини, фурнітура та прикладні матеріали. Місце поставки товару за Договором є франко-склад Постачальника.

Згідно умов даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику грошову суму у безготівковій формі шляхом подання відповідних платіжних доручень до фінансової установи на перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, що вказаний у договорі

Так, за поставку фурнітури для виробництва одягу в асортименті, тканин та інших товарів згідно номенклатури, на підставі відповідних рахунків-фактур, ПП «КТМ Груп» виписано на користь ТОВ «Адольфо Дизайн» видаткові та податкові накладні, що в подальшому стали підставою для включення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту за березень 2012 року в сумі 19675,00 грн., за квітень 2012 року в сумі 38 910,00 грн., за травень 2012 року в сумі 68 906,00 грн., за червень 2012 року в сумі 66 216,00 грн., за липень 2012 року в сумі 79 953,17 грн., що також відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за березень-липень 2012 року.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі, та позивачем на користь ПП «КТМ Груп» в оплату поставлених товарів перераховано грошових коштів на загальну суму 1641979,00 грн., (в т.ч. ПДВ 273 663,18 грн.), що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Таким чином, за наслідками зазначених правовідносин із контрагентом ПП «КТМ Груп», на підставі виписаних контрагентом податкових накладних на загальну суму ПДВ 273 663,18 грн. (перелік та копії яких містяться в матеріалах справи), позивачем у перевіряємому періоді сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в загальному розмірі 273 663,18 грн., а також включено до складу валових витрат - витрати у розмірі 1 368 315,82 грн., сплачені за такими договірними відносинами з контрагентом ПП «КТМ Груп».

Однак, з приводу правомірності (чинності) зазначених правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ПП «КТМ Груп», а також з приводу належності документів, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит та валові витрати у перевіряємому періоді в розрізі правовідносин із ПП «КТМ Груп», наявними доказами у справі підтверджується наступне.

Відповідно до інформації, наведеної в постанові про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (створення фіктивного підприємництва, тобто за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою ст. 205 Кримінального кодексу України від 22.10.2012 р.), що був засновником та директором ПП «КТМ Груп» станом на час здійснення правовідносин із позивачем, вбачається наступне.

У провадженні СВ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС знаходиться кримінальна справа № 79-00264, порушена за фактами фіктивного підприємництва, а саме придбання суб'єктів господарювання з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ст. 205 ч. 2 КК України.

В ході проведення досудового слідства по даній кримінальній справі, контролюючими органами встановлено, що приблизно 14-15 січня 2012 року гр. ОСОБА_5 (засновник та директор ПП «КТМ Груп» станом на час здійснення правовідносин із позивачем), знаходячись у м. Києві по вулиці Виборзькій, вступив у попередню змову з особою на ім'я ОСОБА_8, за вказівкою якого гр. ОСОБА_5 призначено на посаду директора ПП «КТМ Груп» (код ЄДРІІОУ 36506289) з метою прикриття незаконної діяльності останнього, та без наміру здійснення діяльності.

ОСОБА_5 підписав 27.01.2012 рішення від імені Приватного підприємства «КТМ Груп», яким призначив себе на посаду директора даного товариства, а також Статут «КТМ Груп», як він сам особисто пояснив при допиті в якості свідка, без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена Статутом підприємства.

Також, 27.01.2012 ОСОБА_5 підписав довіреність, якою уповноважив громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 представляти його інтереси як директора ПП «КТМ Груп» в усіх державних установах та організаціях, чим вчинив дії, направлені на створення фіктивного суб'єкта підприємництва ПП «КТМ Груп»

Отже, підписання ОСОБА_5 реєстраційних документів ПП «КТМ Груп», дало змогу невстановленій слідством особі на ім'я ОСОБА_8 здійснювати незаконну діяльність, незаконно користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом реєстрації такого товариства на ОСОБА_5

Таким чином, як підтверджується наявним матеріалами справи, та не було допустимими доказами спростовано позивачем, гр. ОСОБА_5, являючись засновником та директором контрагента позивача ПП «КТМ Груп», для прикриття незаконної діяльності невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_8, достовірно знаючи, що придбає товариство без наміру зайняття підприємницькою діяльністю, яка передбачена Статутом ПП «КТМ Груп», також те, що підприємство не буде фактично знаходитися за адресою: м. Київ, вул. Сімферопольська, 3/2, а також те, що він, як одноособовий учасник приватного підприємства ніякого майна до Статутного фонду ПП «КТМ Груп» не вносив та вносити не буде, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на прикриття незаконної діяльності підприємства, заподіяв велику матеріальну шкоду державі.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 26.07.2012, здійсненого при досудовому проваджені по кримінальній справі № 79-00264 (порушеної за фактами фіктивного підприємництва, а саме придбання суб'єктів господарювання з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ст. 205 ч. 2 КК України), останній пояснив, що став засновником та директором ПП «КТМ Групп» без мети ведення господарської діяльності (за грошову винагороду); фактично фінансово-господарську діяльність на зазначеному підприємстві не вів; договори, акти виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні підписував без їх вивчення та розуміння їх суті за вказівкою громадянина на ім'я ОСОБА_8; місцезнаходження установчих документів та печатки ПП «КТМ Групп» йому не відомо; податкової звітності по підприємству до контролюючих органів він не подавав.

За наведених обставин та беручи до уваги частину другу ст. 215, частину першу ст. 216 Цивільного кодексу України, п. 1, п. 2 ст. 49, ст. 56, ст. 551 Господарського кодексу України колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ПП «КТМ Групп» носять характер фіктивного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), відсутнє вільне волевиявлення учасників правочину - ОСОБА_5 став засновником та директором ПП «КТМ Групп» без мети ведення господарської діяльності (за грошову винагороду); договори, акти виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні підписував без їх вивчення та розуміння їх суті за вказівкою громадянина на ім'я ОСОБА_8 (тобто без власної волі) (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 ЦКУ) - передбачених законодавством документів на підтвердження реальності господарської операції з поставки товару (зокрема але не виключно - товарно-транспортних накладних) позивачем ні під час перевірки ні під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій надано не було.

На порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 ГК України ні позивачем ні його контрагентом ПП «КТМ Групп» не надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено, що зазначений контрагент позивача ПП «КТМ Групп» - за місцем його реєстрації не знаходиться (свідоцтво платника ПДВ анульовано за ініціативою податкового органу 31.08.2012, тобто наступного місяця після правовідносин із позивачем, з підстав відсутності поставок товару та не надання декларацій), а отже є неможливим встановити, яким саме чином таке товариство (без його фактичного розміщення за тією чи іншою адресою) мало змогу надавати послуги з поставки (продажу) товару (на своїх складах, наявність яких не підтверджена жодними доказами у справі) у великих обсягах та на значні суми.

15.04.2013 припинено юридичну особу контрагента позивача ПП «КТМ Групп», що в свою чергу знову підтверджує факт реєстрації такого суб'єкта господарювання без мети здійснення тривалої господарської діяльності та отримання прибутку.

Перевіркою встановлено, що первинні документи стосовно фінансово-господарських операцій проведених за участю ТОВ «Адольфо Дизайн» по взаємовідносинах з ПП «КТМ Групп» у перевіряємому періоді не підлягають до врахування при веденні податкового обліку як такі, що складені з порушенням вимог чинного податкового законодавства, зокрема вимог Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Мінфіну України за № 88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями), вимог Цивільного кодексу України, оскільки в даному випадку всі первинні документи (в тому числі, але не виключно податкові накладні) від імені ПП «КТМ Групп» підписувалися директором ОСОБА_5, який при допиті в якості свідка по кримінальній справі особисто зазначив про їх підписання без власної волі, за вказівкою невстановленої слідством особи, та реєстрацію зазначеного суб'єкта господарювання (ПП «КТМ Групп») на своє ім'я за грошову винагороду, без мети здійснення господарської діяльності.

Так, у відповідності до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України», на підставі таких неналежним чином оформлених податкових накладних не можуть формуватися податкові зобов'язання та податковий кредит, а також валові витрати.

Враховуючи наведені вище факти, вбачається проведення контрагентом позивача ПП «КТМ Групп» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ні до перевірки, ні до матеріалів справи не надано передбачених чинним законодавством документів (доказів) на підтвердження фактичності (реальності здійснення) господарських операцій з контрагентом ПП «КТМ Групп» щодо поставки товару (тканини, фурнітури та прикладних матеріалів у великих обсягах та на значні суми) від зазначеного контрагента до позивача (або іншим перевізником у випадку укладення договору поставки з іншим контрагентом), зокрема: товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей на одержання товару, тощо, а також не надано доказів укладення таким контрагентом або особисто ТОВ «Адольфо Дизайн» субпідрядних договорів із перевізниками з метою виконання договірних зобов'язань із позивачем щодо поставки товару, оскільки власними силами, за відсутності доведення наявності в останнього необхідних матеріальних (складських приміщень, вантажного транспорту) та трудових ресурсів, такий контрагент позивача особисто не міг виконувати взяті на себе зобов'язання, хоча саме зазначене передбачено умовами Договору поставки.

Вищий адміністративний суд України в своєму інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначив: «Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Також, Верховним Судом України у справі № 21-737во09 (постанова від 08.09.2009 р.) зазначено: «здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід звернути увагу і дати належну оцінку доводам ДПІ щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій».

У відповідності до п. 1, п. 8.23, п. 8.25, п. 11.1, п. 11.3, п. 11.5, п. 11.7 Наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568), п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995, Типової форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, затверджені спільним наказом Мінтрансу України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346 і введені в дію з 01.01.1996, п. 47 Статуту автотранспорту колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що використання товарно-транспортної накладної при здійсненні автомобільних перевезень є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення ТТН має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій не надані належним чином оформлені товарно-транспортні накладні на підтвердження реальності надання послуг із постачання товару наведеним вище контрагентом ПП «КТМ Групп» (або іншим контрагентом у разі укладення окремого договору із перевізником), а відповідно позивачем не було допустимими доказами по справі доведено товарності (фактичності здійснення) таких господарських операцій із вказаним контрагентом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Адольфо Дизайн» не надано перевіряючим документів (подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання ТМЦ саме від контрагента ПП «КТМ Групп», або іншого контрагента у разі укладення окремого договору із перевізником) на підтвердження фактичності здійснення господарських операцій з постачання товару із контрагентом ПП «КТМ Групп», а також зазначених документів не надано позивачем під час судового розгляду даної адміністративної справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Позивачем не надано доказів укладення його контрагентом або особисто ТОВ «Адольфо Дизайн» субпідрядних договорів із перевізниками з метою виконання договірних зобов'язань ПП «КТМ Групп» перед позивачем щодо поставки товару, оскільки також того факту, що ПП «КТМ Групп» мало можливість особисто та власними силами виконати взяті на себе зобов'язання з поставки товару (у великих обсягах та на значні суми), що відповідно передбачає необхідність наявності достатньої матеріально-технічної бази (складів, транспорту, інше) та достатніх трудових ресурсів - позивачем належними доказами доведено не було.

Позивачем не доведено обґрунтованість причин не надання до перевірки та до матеріалів справи відповідних первинних документів, що є обов'язковими для підтвердження товарності операцій з постачання товару (зокрема товарно-транспортних накладних щодо переміщення товару від ПП «КТМ Групп» до позивача).

За наведених обставин, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про те, що господарські операції між позивачем та ПП «КТМ Групп» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Колегія суддів вважає правомірними висновки відповідача, викладені в акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ПП «КТМ Групп» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем, в порушення вимог чинного законодавства, не доведено суду зв'язок між витратами на придбання послуг з поставки товару (тканини, фурнітура та прикладні матеріали) у великих обсягах та на значні суми від контрагента ПП «КТМ Групп», що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг (робіт), із використанням зазначеного товару (тканини, фурнітура та прикладні матеріали) в подальшій господарській діяльності ТОВ «Адольфо Груп» шляхом його подальшого продажу чи використання при виготовлені кінцевої продукції, з метою отримання прибутку, як це передбачає чинне господарське, цивільне та податкове законодавство.

Таким чином, відповідачем правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в акті перевірки.

На вимогу ст. 71 КАС України відповідачем, як суб'єкт владних повноважень, доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 0005802280, № 0005812280 та № 0005822280 від 26.04.2013.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адольфо Дизайн» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 27.05.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.