Ухвала

від 03.06.2014 по справі 810/1053/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1053/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Горбань Н.І. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Дубравського В.С., представника відповідача Кіпчук А.С., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакет» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року, оскільки вважає, що судом не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.04.2013 позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 25 декларації) - 69393 гривні.

26.04.2013 позивачем до податкового органу подано уточнюючий рахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому в рядку 25.1 («сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету») зазначено суму 69393 гривень.

29.04.2013 позивачем було сплачено до Державного бюджету України податок на додану вартість за березень 2013 року з урахуванням переплати у сумі 69400 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 126 від 29.04.2013.

15.10.2013 податковим органом проведено камеральну перевірку за звітній податковий період березень 2013 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 26.04.2013 № 9024296805.

За результатами перевірки складено Акт № 567/15-02/24221289/229 від 15.10.2013, у висновках якого встановлено порушення з боку товариства пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме порушено граничні терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 26.04.2013 № 9024296805.

З Акта перевірки вбачається, що сума штрафу розрахована виходячи з кількості днів затримки сплати - 1 день та суми сплаченого податкового боргу 69374, 20 гривень (саме з цієї суми і була розрахована штрафна санкція у розмірі 10 %). Самостійно визначене грошове зобов'язання з ПДВ становить 69393 гривень.

На підставі Акта перевірки податковим органом винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 29.10.2013 № 000297/1502/676.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 000297/1502/676 винесено протиправно і підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи).

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 50.1. пункту 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Судом встановлено, що уточнюючий розрахунок від 26.04.2013 позивачем подавався на вимогу податкового органу у зв'язку з тим, що в електронній базі останнього не відкривався рядок 25.1 електронної звітної податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року.

При цьому, згідно з матеріалами справи, сума задекларованих податкових зобов'язань за березень 2013 року як у декларації від 19.04.2013, так і в уточнюючому розрахунку від 26.04.2013 становить 69393 гривні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що фактично помилок позивачем допущено не було, оскільки сума податкового зобов'язання в уточнюючому розрахунку відповідає сумі, задекларованій та відображеній в поданій декларації за березень місяць 2013 року.

Відповідно до податкового законодавства останнім днем сплати податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2013 року є - 30.04.2013.

Як зазначено вище, 29.04.2013 позивачем було сплачено до бюджету податок на додану вартість за березень 2013 року в сумі 69400 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 126 від 29.04.2013.

Таким чином, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган, вважаючи, що позивач порушив граничні терміни сплати податкових зобов'язань у зв'язку із застосуванням пункту «а» абзацу 3 пункту 50.1 Податкового кодексу України відповідач неправомірно обмежив позивача у термінах сплати податкового зобов'язання з ПДВ, граничний термін сплати якого - 30.04.2013 за декларацією за березень 2013, а тому податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 000297/1502/676 є протиправним і підлягає скасуванню.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Н.І.Горбань

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2014 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Горбань Н.І.

Сорочко Є.О.