Ухвала

від 05.06.2014 по справі 2а-11286/10/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м. Київ К/9991/34715/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Протос» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі №2а-11286/10/1570 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Протос» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області звернулась з позовом до ТОВ агропромислове підприємство «Протос» про стягнення економічних санкцій у розмірі 198 155,79 грн. за порушення державної дисципліни цін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реалізуючи борошно пшеничне в період з квітня по серпень 2010 року відповідач в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року №1222, не здійснював декларування зміни оптово-відпускних цін. За вказані порушення до ТОВ агропромислове підприємство «Протос» застосовано економічні санкції, які в добровільному порядку не сплачені.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ агропромислове підприємство «Протос» в дохід державного бюджету 198 155,79 грн.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Протос» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період 20.08.2010 по 30.08.2010 Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області на підставі плану роботи на III квартал 2010р., наказу по Інспекції від 19.08.10р. № 471, посвідчення від 19.08.10р. №471, проведено перевірку відповідача з дотримання порядку формування та застосування цін, що підлягають державному регулюванню за період з березня по серпень 2010 року, про що складено акт № 000508 від 30.08.2010р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення вимог постанов Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. №1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», від 06.08.2008р. № 709 «Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» та розпорядження Одеської облдержадміністрації від 16.10.08р. №837/А-2008 «Про запровадження регулювання оптово-відпускних цін на продовольчі товари шляхом декларування їх зміни», а саме: в період з квітня по серпень 2010 року в порівнянні з березнем 2010 року (базова ціна) товариство реалізовувало борошно пшеничне за оптово-відпускними цінами, які підвищувались більш як на 1 відсоток протягом місяця без здійснення процедури декларування їх зміни.

На підставі акту № 000508 Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області було прийнято рішення від 03.09.2010 року №255 про застосування до ТОВ АП «Протос» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення у дохід державного бюджету 66051,93 грн. необґрунтовано отриманої виручки та 132 103,86 грн. штрафу.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з доведеності з боку Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області правомірності рішення про застосування економічних санкцій, яке ґрунтується на законі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів, а відповідно до ст.. 8 цього ж Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Порядок формування, установлення та застосування цін (тарифів), а також встановлення відповідальності за його порушення визначаються Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238.

Відповідно до п.1.4 Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни ; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Згідно з п.1.6 Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Пунктом 2.1 Інструкції встановлено, що необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється, зокрема, при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від 17.10.2007 затверджено Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, в якому, в п.1 зазначено, що цей Порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 16.10.2008 № 837/А-2008 "Про запровадження регулювання оптово-відпускних цін на продовольчі товари шляхом декларування їх зміни", запроваджено декларування зміни оптово-відпускних цін на деякі товари, в тому числі і борошна вищого першого та другого ґатунку, у разі збільшення їх протягом місяця на 1 відсоток і більше. Вказане розпорядження Одеської обласної державної адміністрації зареєстровано в Головному управлінні юстиції в Одеській області 20.10.2008 року за № 56/913.

Проведеною перевіркою щодо ТОВ АП «Протос» встановлено, що зміна цін на борошно відповідачем жодного разу не декларувалась, а ТОВ АП «Протос» сформувало та застосувало на борошно оптово-відпускні вільні ціни замість регульованих.

Таким чином ТОВ АП «Протос» були порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.102007 № 1222 «Про затвердження порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» та розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 16.10.2008 № 837/А-2008 "Про запровадження регулювання оптово-відпускних цін на продовольчі товари шляхом декларування їх зміни".

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 03.09.2010 року №255 про застосування економічних санкцій є правомірним.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство «Протос» відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: