Постанова

від 10.06.2014 по справі 2а-4427/09/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2014 рокум. Ужгород№ 2а-4427/09/0770

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

за участю секретаря судового засідання - Приходько Т.В.

сторони у судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліна" про стягнення податкового боргу в сумі 4289790,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Мукачівська об'єднана Державна податкова інспекція Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліна" про стягнення податкового боргу в сумі 4289790,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що станом на день звернення до суду із даним адміністративним позовом за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 4289790,00 грн., по податку на додану вартість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, однак надіслав на адресу суду клопотання, яким просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, письмових заперечень із доказами проти позову суду не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду, як це передбачено приписами ст. 33 КАС України, про що свідчить корінець про вручення поштового відправлення ф.20 Укрпошти, а саме судової повістки, які повернулись на адресу суду із відміткою «за вказаною адресою не існує».

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи та як вбачається з матеріалів, зокрема згідно з свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та довідки з Закарпатського обласного управління статистики відповідач зареєстрований та знаходиться за адресою: 89664, Закарпатська область, Мукачівський район, с.Березинка, вул. Нова,68/1 ідентифікаційний код - 32394886, що підтверджується відповідною копією свідоцтва та довідкою, що містяться в матеріалах справи.

Згідно довідки податкового органу Ф.№4-ОПП від 10.04.2003 року № 469 відповідач взятий на облік в Мукачівську ОДПІ 10.04.2003 року за №1070, що підтверджується копією згаданої довідки, яка наявна в матеріалах даної адміністративної справи.

З матеріалів даної адміністративної справи встановлено, що податковий борг в сумі 4289790,00 грн., виник у позивача на підставі податкового повідомлення - рішення №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року прийнятого позивачем.

Однак відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліна", як встановлено судом з матеріалів справи не погодившись із даним прийнятим податковим повідомленням - рішенням і оскаржило його в судовому порядку до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліна» до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліна» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 289 790,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням відповідач у вищезазначеній адміністративній справі Мукачівська об'єднана Державна податкова інспекція Закарпатської області оскаржила постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року, яка набула законної сили з моменту проголошення, апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області - задоволено, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року у справі №2а-1778/10/0770 - скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліна" до Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року - відмовлено повністю.

Отже в даному випадку, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року надано правову оцінку податковому повідомленню - рішенню №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року, та на підставі якого позивач - Мукачівська об'єднана Державна податкова інспекція Закарпатської області просить суд в даній справі стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З вказаної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 року, судом встановлено, що в період з 16.09.2009 року по 30.09.2009 року позивачем було здійснено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Поліна» щодо встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі ТзОВ «Карбас-МВ» та ТзОВ «Фоксар Трейд Сервіс» за період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р., а також відображення в податковому обліку взаємовідносин з ТзОВ «Оптторг» та ТзОВ «Артех Форум» за період 2006-2008 років.

Із копії акту, що міститься у матеріалах справи, перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Поліна» п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 3 740 985 грн. та порушення ч.1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 712, ст. 662, ст. 655, ст. 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину, вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним відповідно до п.5 ст. 203 ЦК України по правочинах, здійснених ТзОВ «Поліна» з ТзОВ «Фоксар Трейд Сервіс» та ТзОВ «Карбас - МВ» по договорах придбання ТМЦ на загальну суму господарських зобов'язань 11 802 065,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 467 011,00 грн., що підтверджується Актом перевірки від 05.10.2009 року № 18/7/23-60/32394886.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року, яким ТзОВ «Поліна» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 289 790,00 грн., та на підставі якого позивач звернувся до суду щодо стягнення вказаної суми, яка є предметом даного спору з відповідача, оскільки такий податковий борг відповідачем в добровільному порядку погашений не був.

Крім цього, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 цього пункту право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Актом перевірки встановлено, що позивач в податкових деклараціях за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року включив до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Оптторг» після 20.06.2006р., тобто за відсутності у вказаного контрагента статусу платника ПДВ.

За наведених обставин, суд зазначає, що висновки позивача зазначені в акті перевірки щодо заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та безпідставність включення до податкового кредиту податкових накладних ТзОВ «Оптторг» за період з 20.06.2006 року по 02.11.2006 року на загальну суму 1 273 974,42 грн.

Крім цього, як вбачається із акту перевірки податковим органом шляхом застосування системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТзОВ «Фоксар Трейд Сервіс» та ТзОВ «Карбас - МВ» встановлено, що ТзОВ «Поліна» за період березень - грудень 2008 року сформовано податковий кредит по ТзОВ «Фоксар Трейд Сервіс» в сумі 331 110,40 грн., а по ТзОВ «Карбас - МВ» в сумі 2 135 900,37 грн.

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок, що вищезазначені товариства створені з метою надання податкової вигоди третім особам, а посадовими особами, відомості про яких містяться в реєстраційних справах, угоди із ТОВ «Поліна» не укладались та первинні документи ними не складались і не підписувались. Тобто, правочини укладені між ТОВ «Поліна» та його контрагентами ТзОВ «Фоксар Трейд Сервіс» та ТзОВ «Карбас - МВ» є нікчемними.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, а ст. 629 ЦК України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підставою для недійсності правочину згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", визначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною (безтоварною), оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

За наведених вище обставин суд вважає, що вірним є висновок позивача про невідповідність задекларованих наслідків господарських операцій ТзОВ «Поліна» та ТзОВ «Фоксар Трейд Сервіс» та ТзОВ «Карбас - МВ» у податковому обліку ТзОВ «Поліна» фактичним обставинам, фінансово-господарські взаємовідносини між ТзОВ «Поліна» та його контрагентом є нікчемними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Зважаючи на викладене вище та на порушення чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин, податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення ф «Р» №0000142600/0 від 22.10.2009 року на загальну суму податкового зобов'язання 4289790,00 грн., що підтверджується копією вказаного податкового повідомлення - рішення, копія якого наявна в матеріалах справи і наданий час сума боргу у відповідача вважається узгодженою .

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, в силу вимог вищезазначеної статті податковим органом відповідачу надсилалась податкова вимога №1/526 від 09.07.2009 року та №2/750 від 11.09.2009 року, які відповідачем залишені без реагування.

Підпунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 Кодексу). Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Так, п. 56.10 ст. 56 Кодексу визначено, що рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.2 - 57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу .

Водночас відповідно до п. 56.18 ст. 56 Кодексу з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця , що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до п. 56.17 цієї статті (п. 56.19 ст. 56 Кодексу).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили .

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Як передбачено приписами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату в добровільному порядку вказаної заборгованості, яка в даному випадку є узгодженою, оскільки оскаржуване відповідачем податкове повідомлення - рішення №3427/23-01/32394886/22332 від 22.10.2009 року залишено в силі і саме на підставі цього ППР нараховану відповідачу зобов'язання щодо сплати суми боргу, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 72, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Мукачівської об'єднаної Державної податкової інспекції Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліна" про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліна" (89664, Закарпатська область, Мукачівський район, с.Березинка, вул. Нова, 68/1 ідентифікаційний код - 32394886) на користь Державного бюджету податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 4289790,00 грн. (чотири мільйони двісті вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто гривень).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя C.А. Гебеш