Постанова

від 29.05.2014 по справі 808/3035/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року 14:43Справа № 808/3035/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Подорожка В.В.,

представника відповідача: Корольова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком - ВП»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.12.2013 №0003322212,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком - ВП» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.12.2013 №0003322212.

Ухвалою суду від 12.05.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3035/14, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 22.05.2014. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.05.2014.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що право підприємства на податковий кредит по податку на додану вартість підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами по господарській операції з контрагентом ТОВ «Феніксторг». Операції відбулися реально, отримані товари використані позивачем в господарській діяльності. Вважає неправомірними висновки податкової про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно занижено податок на додану вартість за серпень 2013 року на суму 30 279 грн. Просить позов задовольнити, скасувати податкове повідомлення - рішення від 12.12.2013 №0003322212.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначив, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Феніксторг», по яким встановлено нереальність господарської операції та відсутність поставок. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 30 279 грн., у тому числі за серпень 2013 року у сумі 30 279 грн. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 29.05.2014 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Як свідчать матеріали справи, в період часу з 19.11.2013 по 21.11.2013 фахівцями відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інком - ВП» (код ЄДРПОУ 38229192) з питання дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ВАТ «Запоріжжяобленерго» (код за ЄДРПОУ 00130926) та постачальників товарів (робіт, послуг) на ТОВ «Інком - ВП» для реалізації товарів (робіт, послуг) на ВАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) за період з 01.08.2013 по 31.08.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 27.11.2013 №1411/08-28-22-12/38229192.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 30 279 грн., у тому числі за серпень 2013 року у сумі 30 279 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Інком-ВП» придбано ТМЦ (затискачі, наконечники, обмежувачі напруги) у контрагента ТОВ «Феніксторг» та включено до складу податкового кредиту у серпні 2013 року суму податку на додану вартість на 30 279 грн.

До ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшов акт Миколаївського відділення Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 08.10.2013 №25/22/3846423 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Феніксторг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.01.2013 по 31.08.2013, в якому вказано, що засновник, директор, головний бухгалтер в одній особі, наймані працівники на підприємстві відсутні, інформація про наявність власних основних засобів відсутня. Також, оперативним підрозділом ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області надано висновок (лист від 30.09.2013 №3770/7/14-29-07-04-04), де зазначено, що реєстрація ТОВ «Феніксторг» здійснена на гр.ОСОБА_3, який не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Перевіркою встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Феніксторг» були ТОВ «Нектар юг», ТОВ «Широкі Лани», ТОВ «Миколаїв Шампіньон», які відповідно реєстраційних даних є платниками спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) складає 100%. ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в акті перевірки від 12.06.2013 №1327/22-200/36433394 зроблено висновок про відсутність у ТОВ «Миколаїв Шампіньон» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2010 по 30.04.2013, які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України.

Також, в акті перевірки зроблено запис, що перевіркою первинних документів (товарно-транспортних накладних №10011264098 від 03.07.2013, №10011264112 від 05.07.2013) встановлено, що транспортування товару, який придбано ТОВ «Інком ВП» від ТОВ «Феніксторг», відбулося зі складів ТОВ «Сікам Україна» (м. Київ) на адресу пункту Нової пошти у м.Запоріжжі відділення №1, вул.Брянська, 8 ЛБ). Зазначене суперечить поясненням, які надані директором, головним бухгалтером та головним інженером ТОВ «Інком ВП», які стверджували, що транспортування ТМЦ здійснювалось від ТОВ «Феніксторг» на адресу пункту Нової пошти у м.Києві перевізником ТОВ «Аламотрейд», далі товар поставлявся на адресу Нової пошти у м.Запоріжжі, відділення №1, вул. Брянська, 8 ЛБ. З пункту Нової пошти у місті Запоріжжя до складу підприємства ТОВ «Інком ВП» доставку товару здійснював гр. ОСОБА_4

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Інком ВП» до перевірки не надано документів, якими підтверджено взаємодію підприємства ТОВ «Інком ВП» з контрагентом відправником ТОВ «Аламотрейд» в частині транспортування товару, отриманого від постачальника ТОВ «Феніксторг».

ТОВ «Інком-ВП» до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя були направлені письмові заперечення до акту перевірки.

Листом від 09.12.2013 за вих. №5957/10/08-28-22-12 висновки акту податкової перевірки визнані законними та вмотивованими.

На підставі матеріалів перевірки, 12.12.2013 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0003322212, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 45 418 грн. 50 коп., у тому числі 30 279 грн. - за основним платежем, 15 319 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржував зазначене податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку шляхом подання до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області первинної скарги від 20.12.2013 №684 та до Міністерства доходів і зборів України повторної скарги від 21.02.2014 №77.

За результатами розгляду скарг винесені рішення (рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 12.02.2014 №537/10/08-01-1004-13 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 11.04.2014 №653/16/99-99-10-01-15), якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 12.012.2013 №0003322212 - без змін.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши подані сторонами документи та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У позивача відсутні заперечення щодо підстав та порядку проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів перевірки, однією з підстав для виключення перевіряючими сум зі складу податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Інком-ВП» став висновок за №3770/7/14-29-07-04-04 від 30.09.2013 ГУ OB ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області «Про результати відпрацювання ризикового платника податків - ТОВ «Феніксторг», згідно з яким на момент відпрацювання ТОВ «Феніксторг» вбачаються ознаки його фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України, а саме його реєстрація на підставну особу, якою може бути ОСОБА_3 За результатами відпрацювання не встановлено причетність ОСОБА_3 до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Феніксторг».

Також в ході проведення перевірки здійснено обстеження податкової адреси ТОВ «Феніксторг» (м. Дніпродзержинськ, вул. Матросова, 18), в ході якої не встановлено місцезнаходження даного підприємства. Мешканцям вказаного будинку нічого не відомо про існування офісу ТОВ «Феніксторг».

Вказані факти лягли в основу висновку перевіряючих про те, що фінансово - господарські операції між ТОВ «Інком-ВП» та ТОВ «Феніксторг» носили нереальний, безтоварний характер.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи придбані товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Інком-ВП» придбано ТМЦ (затискачі, наконечники, обмежувачі напруги) у контрагента ТОВ «Феніксторг» та включено до складу податкового кредиту у серпні 2013 року суму податку на додану вартість на 30 279 грн.

До перевірки позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти списання, оборотно - сальдові відомості. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Проте, в акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій з ним був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано фактів наявності контрагента позивача - ТОВ «Феніксторг» на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарської операції за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про нереальність господарської операції та вчинення її без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

При цьому, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів умислу позивача на порушення публічного порядку.

Крім того, жодна норма законодавства не позбавляє платника податків права на податковий кредит у разі порушення його контрагентом вимог податкового законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочину позивача (його контрагента) актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання угоди недійсною.

З огляду на викладене, доводи відповідача про допущені з боку позивача порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Феніксторг» спростовані дослідженими у судових засіданнях доказами.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірне рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком - ВП» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.12.2013 №0003322212, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 12.12.2013 №0003322212.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком - ВП» (вул.Героїв Сталінграду, буд.56, оф.104, м.Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38229192) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий