Ухвала

від 07.07.2015 по справі 808/3035/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2015 рокусправа № 808/3035/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі № 808/3035/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком-ВП" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003322212 від 12.12.2013р., -

ВСТАНОВИЛА:

08.05.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інком - ВП" (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0003322212.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інком-ВП" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 №0003322212, - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 12.12.2013 №0003322212.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи в період часу з 19.11.2013 по 21.11.2013 фахівцями відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інком - ВП" (код ЄДРПОУ 38229192) з питання дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам з ВАТ "Запоріжжяобленерго" (код за ЄДРПОУ 00130926) та постачальників товарів (робіт, послуг) на ТОВ "Інком - ВП" для реалізації товарів (робіт, послуг) на ВАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) за період з 01.08.2013 по 31.08.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 27.11.2013 №1411/08-28-22-12/38229192.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 30 279 грн., у тому числі за серпень 2013 року у сумі 30 279 грн.

До ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшов акт Миколаївського відділення Очаківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 08.10.2013 №25/22/3846423 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Феніксторг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями за період з 01.01.2013 по 31.08.2013, в якому вказано, що засновник, директор, головний бухгалтер в одній особі, наймані працівники на підприємстві відсутні, інформація про наявність власних основних засобів відсутня. Також, оперативним підрозділом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області надано висновок (лист від 30.09.2013 №3770/7/14-29-07-04-04), де зазначено, що реєстрація ТОВ "Феніксторг" здійснена на гр. ОСОБА_1, який не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

На підставі матеріалів перевірки, 12.12.2013 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003322212, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 45 418 грн. 50 коп., у тому числі 30 279 грн. - за основним платежем, 15 319 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржував зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області первинної скарги від 20.12.2013 №684 та до Міністерства доходів і зборів України повторної скарги від 21.02.2014 №77.

За результатами розгляду скарг винесені рішення (рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 12.02.2014 №537/10/08-01-1004-13 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 11.04.2014 №653/16/99-99-10-01-15), якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 12.012.2013 №0003322212 - без змін.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що жодна норма законодавства не позбавляє платника податків права на податковий кредит у разі порушення його контрагентом вимог податкового законодавства, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочину позивача (його контрагента) актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання угоди недійсною.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів перевірки, однією з підстав для виключення перевіряючими сум зі складу податкового кредиту з ПДВ ТОВ "Інком-ВП" став висновок за №3770/7/14-29-07-04-04 від 30.09.2013 ГУ OB ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області "Про результати відпрацювання ризикового платника податків - ТОВ "Феніксторг", згідно з яким на момент відпрацювання ТОВ "Феніксторг" вбачаються ознаки його фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України, а саме його реєстрація на підставну особу, якою може бути ОСОБА_1 За результатами відпрацювання не встановлено причетність ОСОБА_1 до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Феніксторг".

Також в ході проведення перевірки здійснено обстеження податкової адреси ТОВ "Феніксторг" (м. Дніпродзержинськ, вул. Матросова, 18), в ході якої не встановлено місцезнаходження даного підприємства. Мешканцям вказаного будинку нічого не відомо про існування офісу ТОВ "Феніксторг".

Вказані факти лягли в основу висновку перевіряючих про те, що фінансово - господарські операції між ТОВ "Інком-ВП" та ТОВ "Феніксторг" носили нереальний, безтоварний характер.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи придбані товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Суд звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Інком-ВП" придбано ТМЦ (затискачі, наконечники, обмежувачі напруги) у контрагента ТОВ "Феніксторг" та включено до складу податкового кредиту у серпні 2013 року суму податку на додану вартість на 30 279 грн.

Для підтвердження реальності проведення господарських операцій, до перевірки позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти списання, оборотно - сальдові відомості, товарно-транспортні накладні.

Проте, в акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій з ним був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано фактів наявності контрагента позивача - ТОВ "Феніксторг" на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про нереальність господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, жодна норма законодавства не позбавляє платника податків права на податковий кредит у разі порушення його контрагентом вимог податкового законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочину позивача (його контрагента) актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання угоди недійсною.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 29.05.2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов