Постанова

від 06.06.2014 по справі 826/5211/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2014 року 15:05 № 826/5211/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Билдинг-Транс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам-Билдинг-Транс» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправними дії щодо коригування в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» даних про задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за періоди з 01.07.2013р. по 30.09.2013р. на підставі акту №176/26-56-22-01-03/38537020 від 25.01.2014р.;

- зобов'язання відповідача поновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» відомості щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов'язань та подового кредиту за період з 01.07.2013р. по 30.09.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, були вчинені протиправні дії по проведенню звірки позивача, за результатами якої складено акт, яким зафіксовані протиправно сформовані відповідачем помилкові висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані дії законними та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 28.05.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам-Билдинг-Транс» зареєстроване 23.01.2013р. в Подільській районній у м. Києві державній адміністрації.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі направлення від 15.01.2014р. №36 та наказу від 15.01.2014р. №39 проведено перевірку ТОВ «Кам-Билдинг-Транс» за результатами якої 25.01.2014р. складено акт №176/26-56-22-01-03/38537020 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лугдікон» (код ЄДРПОУ 38338586), ПП «ТД «Істок-Маркет» (код ЄДРПОУ 31595222), ТОВ «Дека Плюс» (код ЄДРПОУ 36990839), ТОВ «Гібар» (код ЄДРПОУ 34914777), ПП «Карат» (код ЄДРПОУ 24853763) за період з 01.07.2013р. по 30.09.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п. 188.1 статті 188, п. 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до безпідставного завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ЛСПС» (код ЄДРПОУ 13410873), МПП Фірма «Оста» (код ЄДРПОУ 24847801), ТОВ «Брокерська контора «Біком» (код ЄДРПОУ 19123231) на загальну суму 633728грн., в тому числі по періодам: липень 2013 року - 16792грн., серпень 2013 року - 72010грн., вересень 2013 року - 544926грн.; п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Лугдікон», ПП «ТД «Істок-Маркет», ТОВ «Гібар», ПП «Карат» за період з 01.07.2013р. по 31.10.2013р. на загальну суму 532633грн., в тому числі по періодам: липень 2013 року - 16668грн., серпень 2013 року - 63872грн., вересень 2013 року - 426760грн., жовтень 2013 року - 25333грн.

Судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Лугдікон», ПП «ТД «Істок-Маркет», ТОВ «Гібар», ПП «Карат», ТОВ «ЛСПС», ТОВ «Брокерська контора «Біком», МПП Фірма «Оста», по яким задекларовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Лугдікон», ТОВ «Дека Плюс», ПП «Карат», ПП «Торговий дім «Істок Маркет» (Постачальник) укладено договір поставки №ДГ-36 від 07.05.2013р., №87 від 01.03.2013р., №ДГ-105 від 07.05.2013р., №КТ-12031 від 12.03.2013р. згідно умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити визначений товар.

1 липня 2013 року між позивачем (Замовник) та ПП «Карат» (Виконавець) укладено договір №0107-2 відповідального зберігання згідно умов якого Замовник зобов'язується передати, а Виконавець зобов'язується прийняти будівельні матеріали та інший товар на відповідальне зберігання. Приймання на зберігання продукції відбувається за актом, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками після фактичного прийняття.

На виконання вищевказаних договорів контрагентами виписані наступні документи:

Податкові накладні №36 від 10.07.2013р., №31 від 09.07.2013р., №26 від 08.07.2013р., № 98 від 29.07.2013р., № 97 від 29.07.2013р., № 96 від 25.07.2013р., № 95 від 25.07.2013р., № 94 від 22.07.2013р., № 93 від 19.07.2013р., № 92 від 19.07.2013р., № 91 від 19.07.2013р., № 90 від 17.07.2013р., № 89 від 16.07.2013р., № 58 від 25.09.2013р., № 61 від 26.09.2013р., № 60 від 26.09.2013р., № 59 від 25.09.2013р., № 57 від 24.09.2013р., № 56 від 19.09.2013р., № 55 від 16.09.2013р., № 52 від 06.09.2013р., № 51 від 02.09.2013р., № 54 від 09.09.2013р., № 53 від 09.09.2013р., №85 від 28.08.2013р., № 86 від 28.08.2013р., № 79 від 21.08.2013р., № 80 від 23.08.2013р., № 81 від 23.08.2013р., № 82 від 23.08.2013р., № 78 від 19.08.2013р., № 77 від 13.08.2013р., № 76 від 13.08.2013р., № 75 від 13.08.2013р., № 74 від 08.08.2013р., № 72 від 07.08.2013р., № 73 від 07.08.2013р., № 70 від 02.08.2013р., № 71 від 02.08.2013р., № 31 від 05.09.2013р., № 70 від 11.09.2013р., № 79 від 12.09.2013р., № 80 від 12.09.2013р., № 76 від 12.09.2013р., № 81 від 12.09.2013р., № 87 від 13.09.2013р., № 91 від 13.09.2013р., № 90 від 13.09.2013р., № 89 від 13.09.2013р., № 63 від 10.09.2013р., № 62 від 10.09.2013р., № 115 від 18.09.2013р., № 114 від 18.09.2013р., № 117 від 18.09.2013р., № 92 від 16.09.2013р., № 105 від 16.09.2013р., № 116 від 18.09.2013р., № 124 від 19.09.2013р., № 122 від 19.09.2013р., № 123 від 19.09.2013р., № 45 від 02.08.2013р., № 46 від 01.08.2013р., № 44 від 01.08.2013р., № 227 від 01.07.2013р., № 226 від 01.07.2013р., № 224 від 01.07.2013р., № 223 від 01.07.2013р., № 5 від 02.08.2013р., № 7 від 05.08.2013р., № 8 від 05.08.2013р., № 10 від 06.08.2013р., № 11 від 06.08.2013р., № 14 від 07.08.2013р., № 25 від 09.08.2013р., № 26 від 09.08.2013р., № 22 від 06.09.2013р., № 24 від 06.09.2013р., № 23 від 06.09.2013р., № 29 від 09.09.2013р., № 28 від 09.09.2013р., № 2 від 02.09.2013р., № 91 від 31.07.2013р., № 83 від 29.07.2013р., № 8 від 01.07.2013р., № 9 від 01.07.2013р., № 10 від 01.07.2013р., № 2 від 01.07.2013р., № 5 від 01.07.2013р., № 90 від 31.07.2013р., № 92 від 31.07.2013р., № 107 від 31.07.2013р., № 3 від 01.07.2013р., № 109 від 31.07.2013р., № 116 від 23.09.2013р., № 158 від 27.09.2013р., № 159 від 27.09.2013р., № 108 від 19.09.2013р., № 107 від 19.09.2013р., № 106 від 19.09.2013р., № 117 від 23.09.2013р., № 120 від 23.09.2013р., № 119 від 23.09.2013р., № 118 від 23.09.2013р., № 57 від 11.09.2013р., № 58 від 11.09.2013р., № 59 від 11.09.2013р., № 105 від 19.09.2013р., № 18 від 04.09.2013р., № 54 від 10.09.2013р., № 53 від 10.09.2013р., № 52 від 10.09.2013р., № 51 від 10.09.2013р., № 16 від 03.09.2013р., № 15 від 03.09.2013р., № 19 від 04.09.2013р., № 4 від 02.09.2013р., № 3 від 02.09.2013р., № 2 від 02.09.2013р., № 1 від 02.09.2013р., № 177 від 31.07.2013р., № 178 від 31.07.2013р., № 180 від 31.07.2013р., № 10 від 02.08.2013р., № 9 від 02.08.2013р., № 98 від 19.08.2013р., № 23 від 06.08.2013р., № 24 від 06.08.2013р., № 29 від 06.08.2013р., № 99 від 19.08.2013р., № 77 від 14.08.2013р., № 78 від 14.08.2013р., № 53 від 09.08.2013р., № 54 від 09.08.2013р., № 133 від 27.08.2013р., № 139 від 27.08.2013р., №179 від 31.07.2013р.

Видаткові накладні: №ЛД-1007001 від 10.07.2013р., №ЛД-807001 від 08.07.2013р., №СС-0000809 від 29.07.2013р., №СС-0000808 від 29.07.2013р., № СС-0000807 від 25.07.2013р.,№ СС-0000806 від 25.07.2013р., № СС-0000805 від 22.07.2013р., № СС-0000804 від 19.07.2013р., № СС-0000803 від 19.07.2013р., № СС-0000802 від 19.07.2013р., № СС-0000801 від 17.07.2013р., № СС-0000800 від 16.07.2013р., № ОС-0000074 від 25.09.2013р.,№ СС-0000077 від 26.09.2013р., № СС-0000076 від 25.09.2013р., № ОС-0000075 від 25.09.2013р., № ОС-0000073 від 24.09.2013р., № ОС-0000072 від 19.09.2013р., №ОС-0000071 від 16.09.2013р., № ОС-0000068 від 06.09.2013р., № ОС-0000067 від 02.09.2013р., № ОС-0000070 від 09.09.2013р., № ОС-0000069 від 09.09.2013р., № ОС-0000925 від 28.09.2013р., № СС-0000926 від 28.08.2013р., № СС-0000927 від 29.08.2013р., № СС-0000923 від 23.08.2013р., № СС-0000924 від 28.08.2013р., № СС-0000919 від 21.08.2013р.,№ СС-0000920 від 23.08.2013р., № СС-0000921 від 23.08.2013р., № СС-0000922 від 23.08.2013р., № СС-0000918 від 19.08.2013р., № СС-0000917 від 13.08.2013р., № СС-0000916 від 13.08.2013р., № СС-0000915 від 13.08.2013р., № СС-0000914 від 08.08.2013р.,№ СС-0000912 від 07.08.2013р., № СС-0000913 від 07.08.2013р., № СС-0000910 від 02.08.2013р., № СС-0000911 від 02.08.2013р., № КР-509003 від 05.09.2013р., №КР-1109006 від 11.09.2013р., №КР-1209005 від 12.09.2013р., № КР-1209006 від 12.09.2013р., №КР-1209003 від 12.09.2013р., № КР-1209007 від 12.09.2013р., №КР-1309005 від 13.09.2013р., №КР-1309008 від 13.09.2013р., № КР-1309007 від 13.09.2013р., № КР-1309006 від 13.09.2013р., №КР-1009005 від 10.09.2013р., №КР-1009004 від 10.09.2013р., №КР-1809006 від 18.09.2013р., №КР-1809005 від 18.09.2013р., №КР-1809008 від 18.09.2013р., № КР-1609016 від 16.09.2013р., №КР-1609012 від 16.09.2013р., №КР-1809007 від 18.09.2013р., №КР-1909006 від 19.09.2013р., №КР-1909004 від 19.09.2013р., №КР-1909005 від 19.09.2013р., № КР-208008 від 02.08.2013р., № КР- 108015 від 01.08.2013р., № КР-107020 від 01.07.2013р., № КР-107019 від 01.07.2013р., №КР-107018 від 01.07.2013р., № КР-107017 від 01.07.2013р., №КР-107016 від 01.07.2013р., № ИМ-208004 від 02.08.2013р., № ИМ-508001 від 05.08.2013р., № ИМ-508002 від 05.08.2013р., № ИМ-608003 від 06.08.2013р., № ИМ-608004 від 06.08.2013р., №ИМ-708001 від 07.08.2013р., № ИМ-908001 від 09.08.2013р., № ИМ-908002 від 09.08.2013р., № ИМ-609002 від 06.09.2013р., № ИМ-609007 від 06.09.2013р., № ИМ-609003 від 06.09.2013р., № ИМ-909003 від 09.09.2013р., № ИМ-909006 від 09.09.2013р., № ИМ-209002 від 02.09.2013р., № ИМ-3107009 від 31.07.2013р., № ИМ-2907002 від 29.07.2013р., № ИМ-107007 від 01.07.2013р., № ИМ-107008 від 01.07.2013р., № ИМ-107009 від 01.07.2013р., № ИМ-107010 від 01.07.2013р., № ИМ-107005 від 01.07.2013р., № ИМ-107002 від 01.07.2013р., № ИМ-107006 від 01.07.2013р., № ИМ-107004 від 01.07.2013р., № ИМ-3107011 від 31.07.2013р., № ИМ-3107008 від 31.07.2013р., № ИМ-3107010 від 31.07.2013р., № ИМ-107003 від 01.07.2013р., № ИМ-3107001 від 31.07.2013р., № 1413 від 23.09.2013р., № 1456 від 27.09.2013р.; № 1457 від 27.09.2013р., № 1412 від 19.09.2013р., № 1410 від 19.09.2013р., № 1414 від 23.09.2013р., № 1455 від 23.09.2013р., № 1454 від 23.09.2013р., № 1453 від 23.09.2013р., № 1369 від 11.09.2013р., № 1370 від 11.09.2013р., № 1371 від 11.09.2013р., № 1394 від 19.09.2013р., № 1363 від 04.09.2013р., № 1368 від 10.09.2013р.,№ 1367 від 10.09.2013р., № 1366 від 10.09.2013р., № 1365 від 10.09.2013р., № 1340 від 03.09.2013р., № 1339 від 03.09.2013р., № 1364 від 04.09.2013р., № 1338 від 02.09.2013р., № 1337 від 02.09.2013р., № 1336 від 02.09.2013р., № 1217 від 19.08.2013р., № 997 від 31.07.2013р., № 994 від 31.07.2013р., № 995 від 31.07.2013р., № 1208 від 02.08.2013р., № 1209 від 02.08.2013р., № 996 від 31.07.2013р., № 1210 від 06.08.2013р., № 1211 від 06.08.2013р., № 1212 від 06.08.2013р., № 1218 від 19.08.2013р., № 1215 від 14.08.2013р., № 1216 від 14.08.2013р., № 1214 від 09.08.2013р., № 1213 від 09.08.2013р., № 1220 від 27.08.2013р., № 1219 від 27.08.2013р., № 1335 від 02.09.2013р.

Рахунки-фактури №ЛД-1007001 від 10.07.2013р., №ЛД-107005 від 01.07.2013р., №ЛД-807002 від 08.07.2013р., № КР-509004 від 05.09.2013р., № КР-1109007 від 11.09.2013р., № КР-1209007 від 12.09.2013р., № КР-1209008 від 12.09.2013р., № КР-1209005 від 12.09.2013р., № КР-1209007 від 12.09.2013р., № КР-1309005 від 13.09.2013р., № КР-1309008 від 13.09.2013р., № КР-1309007 від 13.09.2013р., № КР-1309006 від 13.09.2013р., № КР-1009007 від 10.09.2013р., № КР-1009004 від 10.09.2013р., № КР-1809007 від 18.09.2013р., № КР-1809006 від 18.09.2013р., № КР-1809009 від 18.09.2013р., № КР-1609167 від 16.09.2013р., № КР-1609012 від 16.09.2013р., № КР-1809008 від 18.09.2013р., № КР-1909006 від 19.09.2013р., № КР-1909004 від 19.09.2013р., № КР-1909005 від 19.09.2013р.,№ КР-208007 від 02.08.2013р., № КР-107020 від 01.07.2013р., № КР-108014 від 01.08.2013р., № КР-107019 від 01.07.2013р., № КР-107018 від 01.07.2013р., № КР-107017 від 01.07.2013р., № КР-107016 від 01.07.2013р., № КР-107015 від 01.07.2013р., № ИМ-208002 від 02.08.2013р., № ИМ-508003 від 05.08.2013р., № ИМ-508004 від 05.08.2013р., № ИМ-608002 від 06.08.2013р., № ИМ-608003 від 06.08.2013р., № ИМ-708003 від 07.08.2013р., № ИМ-908003 від 09.08.2013р., № ИМ-908002 від 09.08.2013р., № ИМ-609003 від 06.09.2013р., № ИМ-609003 від 06.09.2013р., № ИМ-609002 від 06.09.2013р., № ИМ-909005 від 09.09.2013р., № ИМ-909004 від 09.09.2013р., № ИМ-209012 від 02.09.2013р.,№ ИМ-3107003 від 31.07.2013р., № ИМ-2907002 від 29.07.2013р., № ИМ-107006 від 01.07.2013р., № ИМ-107007 від 01.07.2013р., № ИМ-107008 від 01.07.2013р., № ИМ-107009 від 01.07.2013р., № ИМ-107004 від 01.07.2013р., № ИМ-0107005 від 01.07.2013р., № ИМ-107001 від 01.07.2013р., № ИМ-107003 від 01.07.2013р., № ИМ-3107008 від 31.07.2013р., № ИМ-3107002 від 31.07.2013р., № ИМ-3107007 від 31.07.2013р., фактури № ИМ-107002 від 01.07.2013р., № ИМ-3107003 від 31.07.2013р., № СФ-00001657 від 23.09.2013р., № СФ-00001696 від 27.09.2013р., № СФ-00001697 від 27.09.2013р., № СФ-00001634 від 18.09.2013р., № СФ-00001632 від 18.09.2013р., № СФ-00001659 від 23.09.2013р., № СФ-00001662 від 23.09.2013р., № СФ-00001661 від 23.09.2013р., № СФ-00001660 від 23.09.2013р., № СФ-00001568 від 10.09.2013р., № СФ-00001569 від 10.09.2013р., № СФ-00001570 від 10.09.2013р., № СФ-00001631 від 18.09.2013р., № СФ-00001513 від 04.09.2013р., № СФ-00001555 від 09.09.2013р., № СФ-00001554 від 09.09.2013р., № СФ-00001556 від 09.09.2013р., № СФ-00001553 від 09.09.2013р., № СФ-00001507 від 03.09.2013р., № СФ-00001508 від 03.09.2013р., № СФ-00001512 від 04.09.2013р., № СФ-00001496 від 02.09.2013р., № СФ-00001495 від 02.09.2013р., № СФ-00001493 від 02.09.2013р., № СФ-00001494 від 02.09.2013р., № СФ-00001270 від 30.07.2013р., № СФ-00001267 від 30.07.2013р., № СФ-00001268 від 30.07.2013р., № СФ-00001297 від 02.08.2013р., № СФ-00001298 від 02.08.2013р., № СФ-00001269 від 30.07.2013р., № СФ-00001320 від 06.08.2013р., № СФ-00001321 від 06.08.2013р., № СФ-00001416 від 16.08.2013р., № СФ-00001384 від 14.08.2013р., № СФ-00001385 від 14.08.2013р., № СФ-00001415 від 16.08.2013р., № СФ-00001356 від 09.08.2013р., № СФ-00001454 від 23.08.2013р., № СФ-00001453 від 23.08.2013р., № СФ-00001357 від 09.08.2013р.

Товарно-транспортні накладні № КР-509003 від 05.09.2013р., № КР-1609016 від 16.09.2013р., № КР-180905 від 18.09.2013р., № КР-190904 від 19.09.2013р., № КР-1909005 від 19.09.2013р., № КР-1809007 від 18.09.2013р., № КР-1809006 від 18.09.2013р., № КР-1009004 від 10.09.2013р., № КР-1309006 від 13.09.2013р., № КР-1309005 від 13.09.2013р., № КР-120907 від 12.09.2013р., № КР-1209003 від 12.09.2013р., № КР-1109006 від 11.09.2013р., № ІМ-107006 від 01.07.2013р., № ІМ-3107002 від 31.07.2013р., № ІМ-909006 від 09.09.2013р., № ІМ-209002 від 02.09.2013р., № ІМ-908001 від 09.08.2013р., № ІМ-708001 від 07.08.2013р., № ІМ-608003 від 06.08.2013р., № ІМ-508001 від 05.08.2013р., № ІМ-208004 від 02.08.2013р., № ІМ-208005 від 02.08.2013р., № ІМ-31071 від 31.07.2013р., № ІМ-29071 від 29.07.2013р., № ІМ-01072 від 01.07.2013р., № ІМ-01071 від 01.07.2013р., № ІМ-609002 від 06.09.2013р., № 02/09 від 02.09.2013р., № 27/09 від 27.09.2013р., № 04/09 від 04.09.2013р., № 10/09 від 10.09.2013р., № 11/09 від 11.09.2013р., № 23/09 від 23.09.2013р., № 19/09 від 19.09.2013р., № 03/09 від 03.09.2013р.

Оплата послуг здійснювалась шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується банківськими виписками.

При дослідженні наданих документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та його контрагентами проведені формально. Оскільки позивачем не надано доказів поставок товарів (робіт, послуг) від контрагентів, в який немає майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Крім того, до суду викликалися повістками в якості свідків директори ТОВ «Лугдікон», ПП «ТД «Істок-Маркет», ТОВ «Гібар», ПП «Карат», ТОВ «ЛСПС», ТОВ «Брокерська контора «Біком», МПП Фірма «Оста».

На адресу суду повернулися поштові конверти з відмітками відділів поштового зв'язку по ТОВ «КАРАТ» «за зазначеною адресою не проживає», ТОВ «ТД «Істок-Маркет» «за закінченням терміну зберігання», вручено повістки ТОВ «Лудгікон», ТОВ «Гібар», ТОВ «Дека Плюс», письмових пояснень по справі не надано.

В судове засідання з'явився лише свідок ОСОБА_1

Таким чином, суд приходить до висновку, що реальність вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лугдікон», ПП «ТД «Істок-Маркет», ТОВ «Гібар», ПП «Карат», ТОВ «ЛСПС», ТОВ «Брокерська контора «Біком», МПП Фірма «Оста» за перевіряємий період відсутня.

Щодо визнання протиправними дії щодо коригування в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» даних про задекларовані позивачем суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за періоди з 01.07.2013р. по 30.09.2013р. на підставі акту №176/26-56-22-01-03/38537020 від 25.01.2014р., суд зазначає наступне.

Відповідно статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податкового кодексу України.

Статтею 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань

Згідно з положеннями статей 72, 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

На час звернення позивача до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 (далі - Методичні рекомендації №165).

Згідно з пунктом 1.1 Методичних рекомендацій №165, вони були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи "Податковий блок" - "Реєстрація ПП", "Обробка податкової звітності та платежів", "Податковий аудит", "Аналітична система", "Облік платежів"; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ "Митниця"; підсистема "Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС "Реєстри платників податків".

Єдина система "Податковий блок" та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Отже, податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що дії податкового органу з корегування у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з липня по жовтень 2013 року є незаконними, оскільки відображення в електронній базі даних підлягає самостійному декларуванню платником податків сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням - рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

В той же час, позивач не надав доказів на підтвердження факту внесення відповідачем змін до інформаційних баз даних "Податковий блок" на підставі акту №176/26-56-22-01-03/38537020 від 25.01.2014р. та не зазначив, які саме відомості у податковій звітності ТОВ «Кам-Билдинг-Транс» були змінені відповідачем, в якій частині та яким чином змінено відомості податкової звітності позивача, які відомості та в яких інформаційних базах даних податкової служби підлягають відновленню.

Враховуючи викладене, судом під час розгляду справи не встановлено, а позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач вчинив протиправні дії по зміні відомостей, що містяться в облікових картках ТОВ «Кам-Билдинг-Транс» в електронних інформаційних базах даних та, відповідно які, відомості в податковій звітності позивача підлягають відновленню, з огляду на що, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість, висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, не створюють жодних правових наслідків, а тому акт перевірки не порушує права позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права в частині визнання дій протиправними.

Дана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України (постанова від 13.03.2014р. у справі №К/800/51574/13, постанова від 01.04.2014р. у справі К/800/47935/13).

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача. Вказані дії жодним чином не вплинули на права та обов'язки позивача.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи усе вищевикладене, врахувавши зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, а також перевіривши відповідність оскаржуваних дій усім вищезазначеним вимогам, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності його дій, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Кам-Билдинг-Транс» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови підписано та виготовлено 06.06.2014р.

Суддя В.В. Амельохін