Ухвала

від 04.06.2014 по справі 814/2772/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2772/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування повністю податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування повністю податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржені повідомлення-рішення суперечать законодавству та є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 року позов задоволено. Скасовано повністю податкові повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби № 0000322204 від 14.05.2013 року та № 0000332204 від 14.05.2013 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 10.04.2013 року по 16.04.2013 року спеціалістами Первомайської ОДПІ МО ДПС проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Бандурськй олійноекстраційний завод» (код ЄДРПОУ 32390305) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Каскад-Миколаїв» (код ЄДРПОУ 34033718) за період: листопад 2010 року, ТОВ «Саноіл Торг» (код ЄДРПОУ 37269136) за період: жовтень 2011 року, листопад 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 1680/22832390305 від 19.04.2013 року (а.с.11-29) у якому, зокрема, встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, внаслідок чого:

1) занижено податок на додану вартість в сумі 156 545,00 грн., в тому числі:

- за жовтень 2011р оку на суму 51 991,00 грн.;

- за листопад 2011 року на суму 104 554,00 грн.;

2) завищено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 22 370.00 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 22 370,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000322204 від 14.05.2013 року про застосування збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на 156 545,00 грн. та нараховано штрафних санкцій у розмірі 39 137,00 грн. (а.с.10);

- № 0000332204 від 14.05.2013 року про застосування зменшення суми грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на 22 370,00 грн. (а.с.9).

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Бандурськй олійноекстраційний завод», виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Дата виникнення права на податковий кредит визначається підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якої право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та його контрагентами проводились господарські операції, що підтверджується:

- по контрагенту ТОВ «Каскад-Миколаїв»: договором підряду № 22-09/2010 від 22.09.2010 року (а.с.50-62), договором підряду № 8-11/2010 року від 08.11.2010 року (а.с.63 - 75), договором підряду № 22/11/10-1 від 22.11.2010 року (а.с.76-88), платіжними дорученнями № 005086 від 10.11.2010 року на суму 75 258,22 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 12 543,04 грн. (а.с.89), № 005135 від 12.11.2010 року на суму 12 698,63 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 2 116,44 грн. (а.с.90), податковими накладними № 179 від 08.11.2010 року на суму 79 283,87 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 13 213,98 грн. (а.с.92), № 197 від 26.11.2010 року на суму 13 133,44 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 2 188,91 (а.с.93), № 196 від 26.11.2010 року на суму 41 802,80 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 6 967,13 грн. (а.с.94), довідкою о вартості виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року (а.с.95), актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року № 1 від 26.11.2010 року 17.11.2010 року (а.с.96-101), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року від 26.11.2010 року (а.с.102), актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року № 1 від 26.11.2010 року (а.с.103-109), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року від 26.11.2010 року (а.с.110), актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року № 1 від 26.11.2010 року (а.с.111-114);

- по контрагенту ТОВ «Саноіл Торг»: договором поставки нафтопродуктів № ДП-44 від 04.10.2011 року з специфікаціями (а.с.115-120), платіжним дорученням № 008101 від 21.10.2011 року на суму 311 941,44 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 51 990,24 грн. (а.с.121), податковою накладною № 1092 від 20.10.2011 року на суму 311 941,44 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 51 990,24 грн. (а.с.123), видатковою накладною № РН-0000750 від 20.10.2011 року на суму 311 941,44 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 51 990,24 грн. (а.с.124), товарно-транспортною накладною № 20/10/11-1 (а.с.125).

Всі документи, що підтверджують факт придбання послуг (отримання товарів) були надані позивачем особі, що здійснювала перевірку та були відображені в акті перевірки, а отже їх наявність відповідачем не заперечувалась. При цьому судова колегія звертає увагу, що всі первинні бухгалтерські документи та податкові документи оформлені без порушень, підписані уповноваженими та скріплені печатками сторін, мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та обґрунтовано заявлено відшкодування з бюджету та від'ємне значення суми податку на додану вартість.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.08.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Федусик А.Г.