Рішення

від 12.06.2014 по справі 906/682/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" червня 2014 р. Справа № 906/682/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецький В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Кімак З.К., дов. від 08.01.14р. № 51/16

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області (м.Житомир)

про стягнення 23051,22 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 23051,22 грн. боргу згідно договору № 1776 від 17.11.12р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, вимог ухвали суду від 23.05.14р. не виконав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

У зв'язку з цим, господарський суд відповідно до ст.75 ГПК України розглянув справу та прийняв у ній рішення на підставі наявних у справі документів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.11.12р. між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (позивач/виконавець) та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області (відповідач/споживач) укладено договір № 1776 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а.с.9-12).

Згідно договору, позивач як виконавець, зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (пп.1.1 договору).

Згідно пп.3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

2) споживачі - бюджетні установи можуть проводити попередню оплату до 25 числа поточного місяця у розмірі 100% від очікуваного споживання наступного місяця.

Відповідно до пп.3.2 договору, послуги оплачуються безготівково на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно пп.3.6 договору, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Неотримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.

У пп.4.2 договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати за надані послуги у встановлений договором строк.

Відповідно до пп.10.1 договору, цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання. Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального періоду. Строк позовної давності за даним договором становить п'ять років.

Згідно даних позивача, в період з січня 2013р. по грудень 2013р. утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 23051,22 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.8), довідкою позивача від 12.06.14р. № 2917/16 (а.с.29) та відповідними рахунками позивача (а.с.13-19).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 23051,22 грн. боргу згідно договору № 1776 від 17.11.12р. про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, 10014, м.Житомир, вул.Театральна 17/20, ідентифікаційний код 05523961:

- на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, 10014, м.Житомир, вул.Київська 48, ідентифікаційний код 35343771 - 23051,22 грн. боргу за послуги з теплопостачання згідно договору № 1776 від 17.11.12р. та 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.06.14

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).