Ухвала

від 11.06.2014 по справі 911/4771/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"11" червня 2014 р. Справа №911/4771/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

від голови ліквідаційної комісії ТОВ «Сінергія-Україна» - не з'явились,

від ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

на постанову

господарського суду Київської області

від 08.01.2014р.

у справі №911/4771/13 (суддя Скутельник П.Ф.)

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою

відповідальністю (далі - ТОВ) «Сінергія-Україна»

до ТОВ «Сінергія-Україна»

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Київської області від 08.01.2014р. у справі №911/4771/13 визнано банкрутом ТОВ «Сінергія-Україна»; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника - голову ліквідаційної комісії ТОВ «Сінергія-Україна» Снідінова Івана Борисовича; скасовано арешти, накладені на майно ТОВ «Сінергія-Україна»; припинені повноваження засновників, власників (власника (акціонерів)) майна ТОВ «Сінергія-Україна» та припинені повноваження всіх органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; звільнено керівника ТОВ «Сінергія-Україна»; зобов'язано ліквідатора ТОВ «Сінергія-Україна» у п'ятиденний строк з дня отримання даної постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України "Голос України" чи Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази; призначено наступне судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів ТОВ «Ліберком» на 24.03.2014р.; зобов'язано ліквідатора раз на місяць надавати господарському суду Київської області звіт про вжиті ним заходи в ході ліквідаційної процедури з долученням доказів вжитих ним заходів; призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 12.05.2014р.; зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду до 05.05.2014р. звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута з долученням доказів вжитих ним заходів в ході проведення ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з винесеною постановою, ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та припинити провадження у справі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду Київської області від 08.01.2014р. у справі №911/4771/13 підлягає припиненню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, голова ліквідаційної комісії ТОВ «Сінергія-Україна» звернувся до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, з підстав наявності у боржника перед кредитором заборгованості в сумі 40000 грн., в порядку ст.95 Закону.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2013р. було прийнято до розгляду вказану заяву та її розгляд призначено на 26.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2013р. було порушено провадження за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ «Сінергія-Україна» від 20.12.2013р. у справі про банкрутство ТОВ «Сінергія-Україна»; визнано вимоги ТОВ "Сучасні системи управління - Україна" у сумі 40000 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено справу до розгляду.

03.03.2014р. через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшов звіт ліквідатора з доданими документами, в тому числі ліквідаційним балансом банкрута станом на 01.03.2014р. та примірником газети «Голос України» від 28.01.2014р. №15(5765), у якому було розміщено оголошення про визнання ТОВ «Ліберком» банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014р. було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Сінергія-Україна» в наступному складі та обсязі: ТОВ "Сучасні системи управління - Україна" у сумі 40000 грн., які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів, в сумі 1218,00 грн. судового збору, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз.3 ч.3 ст.95 Закону, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

На момент подачі ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві апеляційної скарги на вищевказану постанову від 08.01.2014р., судом першої інстанції вже було винесено ухвалу від 31.03.2014р. у даній справі, якою затверджено звіт ліквідатора банкрута; ліквідовано юридичну особу - ТОВ «Сінергія-Україна»; провадження у даній справі про банкрутство ТОВ «Сінергія-Україна» припинено; вирішено інші процедурні питання у справі.

Нормами ст.91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до ст.1 Закону, учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст.95 Закону, визначені положеннями ч.3 ст.95 Закону, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст.95 Закону), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою ч.1 ст.210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що орган податкової служби був вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби був вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду першої інстанції з заявою про визнання кредиторських вимог у даній справі, а також відсутня наявність порушення прав апелянта на здійснення податкової перевірки боржника платника податків.

Таким чином, скаржник - ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві не набув статусу ані кредитора у справі, ані учасника провадження у даній справі.

В апеляційній скарзі апелянт жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства, судовою колегією встановлено, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві не зверталась до суду із кредиторськими вимогами до боржника, у своїй апеляційній скарзі, також, не вказує про існування у боржника податкової заборгованості. Крім того, про початок самоліквідації та порушення справи про банкрутство апелянт був завчасно та в установленому порядку повідомлений, скарг на дії ліквідатора від учасників процесу та, безпосередньо, від податкової інспекції до суду не надходило. Доказів того, що господарський суд першої інстанції при прийнятті оскарженого судового акту вирішив питання про права та обов'язки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, останнім також не надано.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011р. №7, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до абз.1,3 п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на вищевикладене, на те, що ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві не набула статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство, права апелянта оскаржуваною постановою не порушені, питання про права і обов'язки апелянта стосовно сторін у справі судом першої інстанції в даному випадку не вирішувались, апелянт не має права на оскарження прийнятої судом першої інстанції постанови від 08.01.2014р. у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження за апеляційною скаргою ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві має бути припинено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 98, 99 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду Київської області від 08.01.2014р. у справі №911/4771/13 припинити, залишивши апеляційну скаргу без розгляду.

2.Справу №911/4771/13 повернути до господарського суду Київської області.

3.Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з моменту її винесення.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

В.В. Шипко