Рішення

від 27.05.2014 по справі к19/053-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа № К19/053-12

за позовом ОСОБА_1, м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт-Україна», с. Перемога, Броварський район, Київська область;

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт», Польща, Нови Сонч, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Партнер», Польща, Нови Сонч;

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 від 07.10.2008 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб: не з'явились.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт-Україна» (далі - відповідач) за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Партнер» про визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача від 23.07.2012 року.

Позов обґрунтований тим, що 23.07.2012 року було проведено загальні збори учасників ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна», на яких позивач як учасник, частка якого в статутному капіталі товариства складає 24 %, присутнім не був. Позивач стверджує, що зазначені загальні збори були проведені з порушенням порядку скликання, а саме без повідомлення всіх учасників рекомендованими листами із зазначенням часу та місця їх проведення не менше ніж за тридцять календарних днів до дати зборів. ОСОБА_1 зазначає, що відсутність належного повідомлення про збори позбавило його можливості взяти участь в загальних зборах учасників товариства «ЗЕТ Транспорт Україна» 23.07.2012 року та відповідно порушило його право учасника брати участь в управлінні товариством.

Провадження у справі № К19/053-12 було порушено ухвалою від 04.09.2012 року та призначено розгляд справи на 24.09.2012 року.

Ухвалою від 15.10.2012 року провадження у справі зупиняло до остаточного вирішення пов'язаної з нею справи № К2/067-12.

Провадження у справі № К19/053-12 було поновлене відповідно до ухвали від 28.10.2013 року та призначено справу до розгляду на 05.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2013 року відкладено розгляд справи на 25.11.2013 року.

В судове засідання 25.11.2013 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Як вбачається із поданого позивачем Статуту ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна», та протоколу № 8 загальних зборів учасників від 23.07.2012 року, іншими учасниками ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна», які брали участь у зборах 23.07.2012 року та у прийнятті рішень, оформлених протоколом № 8 є ТОВ «ЗЕТ Транспорт» (розмір частки 65,92 %) та ТОВ «Трак Партнер» (розмір частки 10,08 %), юридичні особи за законодавством Республіки Польща.

За таких обставин, оскільки розгляд справи безпосередньо стосується прав та інтересів зазначених осіб, господарський суд ухвалою від 25.11.2013 року, на підставі ст. 27 ГПК України за своєю ініціативою залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Трак Партнер» та відклав розгляд справи до 27.05.2014 року відповідно до ст. 77 ГПК України та у відповідності до вимог ст. 10 та п. b) частини другої ст. 15 Конвенції Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (дата приєднання Україною 19.10.2000 року) врахувавши встановлений термін для направлення ухвали шість місяців.

В судовому засіданні 27.05.2014 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач та треті особи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, в судове засідання 27.05.2014 року не зявились, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов та поясненя по суті позовних вимог без поважних причин не надали.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача та третіх осіб, суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами та учасниками провадження докази та пояснення, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частин першої та третьої ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Згідно до частин першої та третьої ст. 3 вказаного Закону засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Частиною першою ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Відповідно до ст. 4 вказаного Закону товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі Статуту.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт Україна» є юридичною особою за законодавством України, зареєстроване Макарівською районною державною адміністрацією Київської області 07.04.2006 року і станом на 23.07.2012 року діяло на підставі Статуту в редакції, затвердженій протоколом зборів учасників від 17.05.2011 року №6 та зареєстрованій 23.05.2011 року за номером 13401050016000019.

Згідно вказаної редакції Статуту, станом на 23.07.2012 року статутний капітал товариства становив 3538654,32 грн., і був розділений на наступні частки: 62,92% (232697,39 грн.) належить учаснику товариства ТОВ «ЗЕТ Транспорт»; 10,08% (356611,49 грн.) належить учаснику товариства ТОВ «Трак Партнер»; 24,00% (849255,44 грн.) належить учаснику ОСОБА_1

За таких обставин судом встановлено, що на час проведення оспорюваних загальних зборів учасників ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна» позивач - ОСОБА_1 був учасником ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна» з часткою в статутному капіталі 24,00 %.

Пунктом 9.1 Статуту визначено, що вищим органом управління товариства є Збори, а пунктом 9.2 Статуту визначено, що виконавчим органом товариства є директор.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Сторонами не заперечується, що 23.07.2012 року в м. Новий Сонч, республіка Польща було проведено позачегрові загальні збори учасників ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна», у складі учасників, які володіють в сукупності 76% статутного капіталу: ТОВ «ЗЕТ Транспорт» (65,92%), від імені якого діє голова правління Ян Залубський, та ТОВ «Трак Партнер» (10,08%), від імені якого діє на підставі довіреності від 06.07.2012 року Дарек Крупа.

На вказаних зборах було прийнято ряд рішень, оформлених протоколом № 8 загальних зборів учасників від 23.07.2012 року, а саме: про обрання голови та секретаря зборів та про тимчасову заборону на укладання та виконання товариством деяких видів договорів, зокрема, прийнято рішення тимчасово до окремого на те рішення вищого органу товариства заборонити виконавчому органу товариства (директору) та всім працівникам і представникам укладати та/чи виконувати договори про отримання товариством фінансової допомоги (позики, кредиту, поворотної фінансової допомоги, тощо) від будь-яких юридичних та/чи фізичних осіб, включаючи, однк, не обмежуючись, працівників та учасників товариства; укладати та/чи виконувати договор (правочини, контракти) які будуть створювати для товариства фінансові зоюбовязаня (поруки, гарантії, авалю, тощо) а також договори застави майна товариства всіх видів.

Позивач ОСОБА_1як учасник ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна», який станом на 23.07.2012 року володів 24,00% Статутного капіталу, просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна» у зв'язку із порушенням процедури скликання зборів та повідомлення учасників про день, час місце проведення та порядок денний зборів, що в свою чергу порушило право позивача брати участь в управлінні товариством, ознайомитись з порядком денним загальних зборів, внести свої пропозиції та зауваження до порядку денного, вимагати розгляду додаткових питань, взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо. Крім того, спірні збори відбулись не на місцезнаходженням товариства за участю двох інших засновників, якіє повязваними особами.

Відповідно до ст. 167 ГК України, пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до пункту 4 частини першої ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером). У тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно враховувати, що відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною 4 статті 65 ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною 6 статті 65 ГК України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Таким чином, трудовими, а не господарськими є спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, де способом захисту права позивачем визначено позов про поновлення на посаді, зобов'язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків тощо відповідної посадової особи, і розглядаються такі спори в порядку цивільного судочинства як трудові спори.

Зазначена позиція викладена також в пункті 1.12 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», яким передбачено, що для розмежування трудових та корпоративних спорів судам слід враховувати підстави подання позову. Трудовим є спір, пов'язаний із застосуванням норм Кодексу законів про працю України та з порушенням права позивача на працю. Підставою ж виникнення корпоративного спору є порушення або оспорювання корпоративних прав акціонерів господарських товариств, норм ГК України, ЦК України, Закону України "Про господарські товариства", вимог установчих документів господарських товариств.

Згідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога.

Оскільки у справі № К19/053-12 заявлено позов учасником товариства ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників з мотивів порушення корпоративних прав позивача, спір у справі виник між господарським товариством «ЗЕТ Транспорт Україна» та його учасником ОСОБА_1 (який був учасником станом на 23.07.2012 року) з корпоративних відносин щодо участі в загальних зборах учасників, відповідно права участі в управлінні товариством, не ґрунтується на нормах трудового законодавства, відповідно спір у справі є корпоративним, а не трудовим, і підвідомчий господарському суду на загальних підставах.

Згідно до частин другої, четвертої ст. 61 спеціального Закону України «Про господарські товариства» позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Відповідно до пунктів 10.4 та 10.5 Статуту ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна», збори обирають голову зборів та його заступника терміном на один рік, збори скликаються головою зборів.

Відповідно до пункту 10.6 Статуту, позачергові збори скликаються на вимогу будь-якого з учасників, виконавчого органу, ревізійної комісії. Згідно до пункту 10.9 Статуту учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів, мають права вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 25 днів голова зборів товариства не виконав зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач стверджує, що не отримував належного повідомлення про позачергові загальні збори. Відповідач в ході розгляду спору надав усні пояснення, в яких стверджував, що позивач був належним чином повідомлений про спірні загальні збори, однак не надав жодних доказів в підтвердження зазначених обставин.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до спеціального законодавства, яке регулює засади діяльності господарського товариства з обмеженою відповідальністю, в тому числі і порядок скликання позачергових зборів, а саме відповідно до частини п'ятої ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Пунктом 10.10 Статуту ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна» передбачено, що про проведення зборів повідомляється рекомендаційними листами із зазначенням часу та місця проведення зборів та проекту порядку денного. Вказані листи надсилаються за офіційною адресою кожного учасника не пізніш як за тридцять календарних днів до дати зборів.

Офіційна адреса учасника ОСОБА_1 зазначена в розділі 18 Статуту.

За таких обставин в розумінні ст. 34 ГПК України єдиним належним доказом повідомлення учасників ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна» про позачергові збори 10.07.2012 року має бути докази направлення рекомендованим листом на офіційні адреси учасників повідомлення про проведення зборів та порядку денного зборів, направлених не менш ніж за 30 днів до запланованої дати зборів.

Доказів належного повідомлення учасника ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна» ОСОБА_1 про загальні збори учасників 10.07.2012 року рекомендованим листом на його офіційну адресу суду подано не було. Також, суду без поважних причин не було надано пояснень щодо факту повідомлення позивача про проведення спірних зборів.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про те, що позивач, як учасник ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна», який володіє 24% Статутного капіталу, не був повідомлений належним чином про заплановані збори, їх порядок денний, дату час та місце їх проведення, в результаті чого ОСОБА_1 присутнім на даних зборах не був.

Зазначене також підтверджується тим, що в самому протоколі №8 від 23.07.2012 року не зазначено присутності ОСОБА_1 на зборах. В протоколі зазначено, що на зборах присутні учасники товариства, що володіють в сукупності 76% в Статутному капіталі - ТОВ «ЗЕТ Транспорт» та ТОВ «ТРАК Партнер».

Крім того, спірні загальні збори проводились не за місцем державної реєстрації товариства та його виконавчого органу, а за місцезнаходженням частини засновників, які зареєстровані та знаходяться на території іншої країни, республіки Польща. Таким чином, спірні загальні збори були учасників товариства, яке знаходиться і зареєстроване на території України, фактично проводились на території іншої країни, що позбавило позивача реальної можливості прийняти участь в таких зборах.

Відповідно до частини першої ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Аналогічна позиція вказана в пункті 10.14 Статуту ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна» (в редакції, чинній станом на 23.07.2012 року). Таким чином загальні збори учасників 23.07.2012 року мали необхідний кворум та були повноважними.

Однак, неналежне повідомлення (неповідомлення) про збори учасника товариства, який володіє 24% Статутного капіталу, позбавило його права взяти участь у зборах, ознайомитися з порядком денним та підготуватися до розгляду його питань, внести свої пропозиції до порядку денного, взяти участь в обговоренні та голосуванні тощо.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст. 116 ЦК України учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, одержувати інформацію про діяльність товариства тощо. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. В ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р. майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. До майнових прав відносять: 1) речові права; 2) виключні права на результати інтелектуальної діяльності; 3) корпоративні права; 4) зобов'язальні права (вимоги).

За таких обставин корпоративні права (як права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами) є майновими правами і не зводяться виключно до участі у голосуванні на зборах учасників.

Також пунктом 2.2.3 Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів визнано порушенням права учасника господарського товариства на участь у роботі цього органу.

За таких обставин судом встановлено, що в результаті неповідомлення позивача відповідачем порушено право позивача як учасника, що володіє 24% Статутного капіталу, ознайомитись з порядком денним, підготуватись до розгляду питань порядку денного, вносити свої пропозиції щодо включення додаткових питань до порядку денного, взяти участь в обговоренні питань та прийнятті рішень а відтак - порушено право на участь в загальних зборах учасників (які є вищим органом управління товариства), і відповідно на участь в управлінні товариством.

Згідно до пункту 17, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 ооку №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення загальних зборів учасників є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства.

Згідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України «Про господарські товариства».

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу. Згідно ст. 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства в Україні є судовий захист цивільного права та інтересу.

За таких обставин вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт Україна» від 23 липня 2012 року підлягає задоволенню.

Враховуючи вказівки п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», яким безумовними підставами для визнання недійсними рішень зборів у зв'язку із прямою вказівкою закону визначено відсутність кворуму, прийняття зборами рішень з питань, що не включені до порядку денного та прийняття рішення про зміну статутного капіталу товариства без дотримання процедури направлення учасникам відповідної інформації, та зазначено, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У зв'язку з чим, судом досліджено та встановлено, що частка позивача у Статутному капіталі ТОВ «ЗЕТ Транспорт Україна» складає 24,00%, тоб то не є незначною, і участь позивача в обговоренні питань, надання необхідних для цього документів могло б суттєво вплинути на позицію інших учасників, а відтак - на результати голосування. Крім того, належна позивачу частка в Статутному капіталі надає йому право виступати з ініціюванням включення до порядку денного питань та пропозицій, які на його думку мають бути вирішені загальними зборами, що могло вплинути на результати прийняття спірного рішення та наслідки для господарської діяльності товариства.

Крім того, брати участь в загальних зборах учасників з правом дорадчого голосу є правом позивача я к директора ТОВ «ЗЕТ Транспорт-Україна» згідно ч. 2 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та законними, задовольняє позов повністю та, приймає рішення про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт Україна» від 23 липня 2012 року, оформлені протоколом № 8 від 10.07.2012 року.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до підпункту 2) пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» подана ОСОБА_1 позовна заява мала бути оплачена судовим збором в сумі

1073,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012 року). Як вбачається з доданої до позовної заяви квитанції від 16.08.2012 року № 485/з72, позивач сплатив судовий збір в сумі 1102,00 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж передбачено законом. За таких обставин зайве сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 55 Конституції України, частинами першою та третьою ст. 1, частиною першою та третьою ст. 3, ст.ст. 4, 10, частиною першою ст. 50, ст. 58, частиною першою ст. 60, частинами другою, четвертою, п'ятою ст. 61, ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст. 3, 16, 116, 190 Цивільного кодексу України, частинами 4, 6 ст. 65, ст. 167, ГК України, статтями 12, 32, 33, 34, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 у справі № К19/053-12 задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт Україна» (код ЄДРПОУ 34311246) від 23 липня 2012 року, оформлені протоколом № 8 від 23.07.2012 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт Україна» (08033, Київська обл., Макарівський район, с. Копилів, вул. Леніна, буд. 4Б, код ЄДРПОУ 34311246) на користь ОСОБА_1 (03040, АДРЕСА_1) 1073,00 (одну тисячу сімдесят три гривні) грн. судового збору.

4. Повернути ОСОБА_1 (03040, АДРЕСА_1) з державного бюджету України зайве сплачений квитанцією від 16.08.2012 року № 485/з72 судовий збір в сумі 29,00 (двадцять дев'ять) грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:30.05.2014 р.

Суддя Карпечкін Т.П.