Рішення

від 12.06.2014 по справі 903/487/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2014 р. справа №903/487/14

за позовом Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп", м. Сарни Рівненської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Прилісне Маневицького району

про стягнення 78 644 грн. 70 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Костевич Т.О. - представник (дов. від 20.05.2014р.)

від відповідача: не з'явились

Суть спору: Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 78 644,70 грн., в тому числі 74 101,19 грн. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей, відпущених згідно укладених між сторонами договорів купівлі-продажу №54 від 18.09.2013р., №55 від 18.09.2013р., №70 від 25.11.2013р., 4 129,36 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за період прострочення платежів з 14.03.2014р. по 21.05.2014р.), а також 414,15 грн. трьох процентів річних (за період з 14.03.2014р. по 21.05.2014р.), нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2014р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні представник позивача, надавши на вимогу суду витребувані документи та пояснення від 04.06.2014р. №153 (а.с. 91), пред'явлені позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити їх в повному об'ємі, поклавши при цьому на підприємця ОСОБА_1 обов'язок відшкодування ДП "СЛАП "Сарненський держспецлісгосп" понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат. При цьому представник посилається на укладення між сторонами договорів купівлі-продажу, відпуск позивачем згідно угод відповідачу товару загальною вартістю 249 521,84 грн., отримання його підприємцем ОСОБА_1 та існування на даний час заборгованості по їх оплаті в розмірі 74 101,19 грн., нарахування боржнику у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання сум інфляційних та відсотків річних. Наявність заборгованості відповідача в розмірі 76 101,19 грн. позивачем підтверджується шляхом долучення до матеріалів справи довідки від 04.06.2014р. №152 (а.с. 92).

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 27.05.2013р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, не направлено в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день та час розгляду справи в суді підприємець ОСОБА_1 повідомлялась належним чином. Примірник зазначеної ухвали направлявся на визначену позивачем у позовній заяві та відображену безпосередньо відповідачем у підписаних між сторонами договорах адресу боржника: АДРЕСА_1, рекомендованою кореспонденцією та був вручений адресату 31.05.2014р. (поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення - а.с. 89).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника боржника за наявними у справі матеріалами.

При цьому суд виходив також із того, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Долученим позивачем додатково до матеріалів справи (а.с. 93-94) Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_2 від 06.06.2014р. підтверджується, що підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в якості суб'єкта підприємницької діяльності 21.01.2002р. за адресою: АДРЕСА_1, станом на 06.06.2014р. відомості стосовно перебування підприємця в процесі припинення підприємницької діяльності відсутні.

Присутній в судовому засіданні представник ДП "СЛАП "Сарненський держспецлісгосп" щодо розгляду справи за відсутності відповідача чи його представника не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2013 року та 25 листопада 2013 року між Державним підприємством "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп", м. Сарни Рівненської області (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, с. Прилісне Маневицького району Волинської області (Покупець) було укладено договори купівлі-продажу за №№54, 55, 70 (а.с. 67-70) згідно з умовами котрого Продавцем було взято на себе зобов'язання щодо передачі у власність підприємця ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей (лісоматеріалів) в обумовлених між сторонами асортименті та кількості, а Покупцем, в свою чергу, зобов'язання стосовно прийняття товару та оплати його вартості у визначеному угодами порядку.

На виконання умов договорів позивачем у період з вересня по грудень місяці 2013 року було відпущено, а відповідачем прийнято лісоматеріалів в кількості 1 193,83 м.куб. загальною вартістю 249 521,84 грн., в тому числі, згідно товарно-транспортної накладної (далі ТТН) серії ААК №721 від 19.09.2013р. на суму 4 839,65 грн., ТТН серії ААК №729 від 30.09.2013р. на суму 6 308 грн., ТТН серії ААК №739 від 04.10.2013р. на суму 9 477,60 грн., ТТН серії ААК №740 від 09.10.2013р. на суму 8 690 грн., ТТН серії ААК №748 від 08.10.2013р. на суму 9 680 грн., ТТН серії ААК №751 від 10.10.2013р. на суму 3 630,83 грн., ТТН серії ААК №754 від 14.10.2013р. на суму 9 064 грн., ТТН серії ААК №758 від 17.10.2013р. на суму 8 218 грн., ТТН серії ААК №780 від 16.10.2013р. на суму 8 844 грн., ТТН серії ААК №787 від 21.10.2013р. на суму 7 480 грн., ТТН серії ААК №795 від 22.10.2013р. на суму 7 260 грн., ТТН серії ААК №798 від 22.10.2013р. на суму 5 500 грн., ТТН серії ААК №799 від 23.10.2013р. на суму 8 800 грн., ТТН серії ААК №800 від 23.10.2013р. на суму 7 260 грн., ТТН серії ААК №802 від 24.10.2013р. на суму 6 226 грн., ТТН серії ААК №803 від 24.10.2013р. на суму 7 084 грн., ТТН серії ААК №804 від 24.10.2013р. на суму 8 404 грн., ТТН серії ААК №874 від 25.11.2013р. на суму 10 236 грн., ТТН серії ААК №875 від 26.11.2013р. на суму 9 650,96 грн., ТТН серії ААК №876 від 26.11.2013р. на суму 5 652,40 грн., ТТН серії ААК №877 від 25.11.2013р. на суму 5 529,60 грн., ТТН серії ААК №891 від 03.12.2013р. на суму 5 700 грн., ТТН серії ААК №892 від 03.12.2013р. на суму 5 082 грн., ТТН серії ААК №893 від 02.12.2013р. на суму 5 580 грн., ТТН серії ААК №901 від 07.12.2013р. на суму 4 334 грн., ТТН серії ААК №902 від 05.12.2013р. на суму 8 200 грн., ТТН серії ААК №903 від 06.12.2013р. на суму 5 820 грн., ТТН серії ААК №904 від 09.12.2013р. на суму 5 300 грн., ТТН серії ААК №905 від 10.12.2013р. на суму 6 400 грн., ТТН серії ААК №924 від 11.12.2013р. на суму 5 100 грн., ТТН серії ААК №925 від 13.12.2013р. на суму 4 518,80 грн., ТТН серії ААК №934 від 13.12.2013р. на суму 5 620 грн., ТТН серії ААК №935 від 17.12.2013р. на суму 7 540 грн., ТТН серії ААК №936 від 20.12.2013р. на суму 4 200 грн., ТТН серії ААК №937 від 14.12.2013р. на суму 2 970 грн., ТТН серії ААК №941 від 17.12.2013р. на суму 3 322 грн., ТТН серії ААК №942 від 20.12.2013р. на суму 6 500 грн., ТТН серії ААК №972 від 26.12.2013р. на суму 5 500 грн. (а.с. 11-48).

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначених вище договорів та товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що товарно-транспортні накладні на загальну суму 249 521,84 грн. на передачу ДП "СЛАП "Сарненський держспецлісгосп" підприємцю ОСОБА_1 лісоматеріалів містять всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх, згідно умов підписаних договорів №№54, 55 від 18.09.2013р. та №70 від 25.11.2013р. господарських операцій.

Пунктами 2.2 та 4.1 договорів купівлі-продажу від 18.09.2013р. №№54, 55 сторонами було визначено, що покупець бере на себе зобов'язання прийняти товари від продавця і здійснити за них оплату в строки і порядку, передбачені цим договором. Оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця або готівкою.

За наслідками вивчення положень пунктів 2.2 та 4.1 договорів купівлі-продажу від 18.09.2013р. №№54, 55 господарським судом було встановлено, що фактично сторонами в угодах не було визначено чіткої дати проведення розрахунків покупцем по оплаті отриманих від продавця лісоматеріалів.

Пунктом 3.2 договору купівлі-продажу від 25.11.2013р. №70 сторонами було визначено умову продажу продавцем товарно-матеріальних цінностей покупцю - впродовж десяти днів з моменту надходження коштів. Поруч з цим положеннями пунктів 8.1, 9.1 цієї угоди було визначено обов'язок покупця здійснювати платіж (передоплату 100% вартості) шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за місячну партію товару до п'ятого числа кожного місяця, впродовж якого буде проходити поставка.

Фактично договірними сторонами за угодою було визначено обов'язок проведення покупцем оплати отриманого від продавця товару шляхом здійснення стовідсоткової передоплати лісоматеріалів.

Суд також зазначає, що на виконання угоди від 25.11.2013р. товарно-матеріальні цінності відпускались позивачем та отримувались відповідачем без проведення передоплати. Відтак, на думку суду, зазначеними діями сторони фактично в двосторонньому узгодженому порядку змінили умови договору купівлі-продажу №70 в частині порядку та строків проведення розрахунків по оплаті переданих у власність лісоматеріалів, та не встановивши при цьому будь-яких чітких дат проведення платежів.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи встановлені угодами обставини щодо порядків проведення розрахунків та фактичні обставини справи, суд вважає, що обов'язок покупця оплатити лісоматеріали, отримані від продавця, виник у підприємця ОСОБА_1 згідно із кожною товарно-транспортною накладною з дня наступного від дати отримання товарів та самої накладної на товар.

Проте підприємець ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущених лісоматеріалів не виконала, їх вартість в повному об'ємі не оплатила, у зв'язку з чим, на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгувала ДП "СЛАП "Сарненський держспецлісгосп" 74 101,19 грн.

Зазначена сума заборгованості включає в себе 249 521,84 грн. загальної вартості відпущених згідно угод купівлі-продажу №№54, 55 від 18.09.2013р. та №70 від 25.11.2013р. лісоматеріалів за мінусом 115 139,65 грн. проведених платежів у готівковій та безготівковій формах (докази оплати - платіжні документи а.с. 49-60, 74).

Крім того позивачем суму заборгованості відповідача було зменшено на 60 281 грн. Судом встановлено, що вказана сума 60 281 грн. містить в собі боргові зобов'язання ДП "СЛАП "Сарненський держспецлісгосп", котрі виникли у нього перед підприємцем ОСОБА_1 згідно договору №55/1 від 18.09.2013р. з актом виконаних робіт від 31.10.2013р., а також згідно договору №70/1 від 20.11.2013р. з актом виконаних робіт від 31.12.2013р. (а.с. 61-66). Суд вважає, що таким чином сторонами було реалізоване їх право на зарахування в рахунок зменшення суми боргу зустрічних однорідних вимог, що не суперечить положенням чинного законодавства України (ст. 601 ЦК України).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між ними договори купівлі-продажу №№54, 55 від 18.09.2013р. та №70 від 25.11.2013р. предметами судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавались, сторонами розірвані не були.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами угод, передачу позивачем на виконання її умов відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 74 101,19 грн.

Сума заборгованості 74 101,19 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем, визнається останнім у акті звірки взаємних розрахунків від 28.01.2014р. (а.с. 71), підписаному з позивачем.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом зазначається, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 4 129,36 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за періоди прострочки платежів з 14.03.2014р. по 21.05.2014р.), а також 414,15 грн. трьох процентів річних, нарахованих за аналогічний період прострочки платежів.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати ДП "СЛАП "Сарненський держспецлісгосп" відповідно до ст. 49 ГПК України в повному розмірі за рахунок підприємця ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 599, 601, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" (Рівненська область, м. Сарни, Дослідна станція, код ЄДРПОУ 33245764) 74 101,19 грн. заборгованості, 4 129,36 грн. суми збитків, завданих інфляцією, та 414,15 грн. трьох процентів річних, а всього 78 644,70 грн., 1 827 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

12.06.2014р.