Постанова

від 02.11.2006 по справі 2/100-пд-05

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.11.06                                                                                      

Справа №2/100-пд-05

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Антонік С.Г. судді  Яценко О.М.    , Юхименко О.В.

при секретарі:

Акімової Т.М.

за участю:

представників

позивача: не з'явився;

представників

відповідача: ОСОБА_1., довіреність № НОМЕР_1;

представників

відповідача: ОСОБА_2., довіреність № НОМЕР_2;

представників третьої

особи: не зявився;

Розглянув у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3, м.

Скадовськ Херсонської області на рішення господарського суду Херсонської

області від 23.06.2006 р. по справі № 2/100-ПД-05

за позовом: Товариства

з обмеженою відповідальністю Фірма “Емін”, м. Скадовськ Херсонської області

до відповідача:

Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Скадовськ Херсонської області

третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним

позовом - Скадовську міську раду, м.Скадовськ Херсонської області

про  розірвання договору

та за зустрічним

позовом: Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Скадовськ Херсонської області

до: Товариства з обмеженою

відповідальністю Фірма “Емін”, м. Скадовськ Херсонської області

про  визнання права власності

Колегія суддів

розглядає апеляційну скаргу за правилами ГПК України, оскільки розглядається

цивільно-правовий спір.

Розпорядженням в.о.

голови Запорізького апеляційного господарського суду за № 2630 від 20.09.2006р.

справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий - Антонік С.Г., суддів:

Яценко О.М., Юхименко О.В. Колегія суддів прийняла справу до провадження.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 23.06.2006 року по справі №

2/100-ПД-05 (суддя Пригуза П.Д.) у задоволенні позовних вимог первісного та

зустрічного позову відмовлено.

Рішення господарського

суду мотивоване  нормами Цивільного

Кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні».

Не погоджуючись з

рішенням господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічного

позову, приватний підприємець ОСОБА_3. звернулася з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного

позову, в цій частині прийняти нове рішення у справі, яким зустрічні позовні

вимоги задовольнити в повному обсязі. При цьому заявник апеляційної скарги

посилається на наступні обставини: незважаючи на ту обставину, що спірний

туалет було збудовано самочинно в 2002 році, в подальшому рішенням Скадовської

міської ради від 24.05.2004році цей об'єкт був узаконений і дозвільні документи

повинні бути отриманні саме позивачем за первісним позовом; суд не з»ясував

правовий статус спірного документа, не витребував необхідних документів;

матеріали справи не підтверджують, що спірний об'єкт є комунальною власністю;

пункт 5 укладеного договору підтверджує правомірність вимог за зустрічним

позовом.

В письмових поясненнях

до апеляційної скарги приватний підприємець ОСОБА_3. підтвердила з посиланням

на докази про помилковість висновку господарського суду про поліпшення

орендованого комунального майна. 

В судовому засіданні

представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи апеляційної скарги,

просить рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного

позову, в цій частині прийняти нове рішення у справі, яким зустрічні позовні

вимоги задовольнити в повному обсязі.

В поясненнях

виконавчий комітет Скадовської міської ради вказав про надання дозволу

товариству з обмеженою відповідальністю «Емін» на будівництво каналізованого

туалету загального користування на території ІНФОРМАЦІЯ_1, а також з метою

врегулювання земельних відносин товариству надана земельна ділянка для будівництва

нового та раніше збудованого каналізованих туалетів. Повідомлено про

неможливість участі в справі представника Скадовської міської ради.

Товариство з обмеженою

відповідальністю «Емін» відзиву на апеляційну скаргу не надало, повноважний

представник в судові засідання не з»явився. 

Згідно ст. 99

Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції.

          Згідно зі ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і

перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному

обсязі.

Перевіряючи законність

та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали

справи, вислухавши пояснення представників відповідача за первісним позовом,

суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2002р. між ТОВ

“Емін” та ПП ОСОБА_3. був укладений договір про участь у пайовому будівництві.

Відповідно до п.1 договору  його

предметом є пайове будівництво двох каналізованих туалетів в м. Скадовськ

Херсонської області по АДРЕСА_1. Згідно п.2 договору по закінченні будівництва

туалетів та здачі їх в експлуатацію ТОВ “Емін” забов`язується передати ПП

ОСОБА_3. у власність 50% збудованих об'єктів, надати всі необхідні документи та

сприяти останній в оформленні права власності на них. Пункт 3 договору містить

умову про те, що ПП ОСОБА_3.  виплачує

ТОВ “Емін” готівкою всю свою частку в розмірі 30000грн. одночасно с підписанням

цього договору. Підписання договору ТОВ “Емін” засвідчує отримання всіх коштів,

передбачених цим договором у повному обсязі. Пункт 4 договору визначає, що

договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до

01.06.05р.

Господарський суд

правомірно прийшов до висновку, що за своєю правовою природою укладений договір

є договором про спільну діяльність, взаємовідносини за яким регулюються главою

77 Цивільного кодексу України.

Відповідно абзацу 1

п.3 роз`яснення Вищого господарського суду України від 28.04.96 № 02-5/302 при

вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів  про 

сумісну  діяльність,  необхідно мати на увазі, що такими  договорами 

передбачаються  права і обов'язки

сторін щодо досягнення певної господарської мети без створення суб'єкта права -

окремої юридичної особи. Грошові та інші майнові внески учасників  цього 

договору,  а  також 

майно, створене або придбане в результаті їх сумісної діяльності, є

спільною власністю сторін, яка  за  своїм характером є частковою (дольовою)

власністю (статті 432 та 112 Цивільного кодексу України).

Згідно укладеного

договору від 11.05.2002 року сторони домовилися про спільне будівництво двох

об'єктів нерухомого майна, а саме: туалетів.

Відповідно до п.6.1

роз`яснення Вищого господарського суду України від 28.04.96 № 02-5/302

укладаючи договір про сумісну діяльність, сторони визначають обов'язок  кожної 

з  них щодо внесків, необхідних

для досягнення мети умісної діяльності. Такими внесками можуть бути грошові

суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною

документацією тощо. Відповідно до статті 432 Цивільного кодексу України усі ці

внески  набувають статусу не спільної

сумісної, а спільної їх власності  з

визначенням часток (долі).  Тому у

випадку розірвання договору про сумісну 

діяльність її учасник має право вимагати повернення своєї частки

спільного майна в натурі або шляхом 

грошової  компенсації, якщо  виділ 

майна  в  натурі неможливий без нерозмірної шкоди для

його господарського призначення  (стаття

115 Цивільного кодексу України).

Внеском приватного

підприємця ОСОБА_3. сторони встановили грошові кошти в розмірі 30000грн., які

вносяться готівкою одночасно з підписанням договору. Підписання цього договору

є свідченням внесення приватним підприємцем ОСОБА_3. свого внеску.

У відповідності до ст.

9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є

первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської

операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні

документи повинні містити, в тому числі, зміст та обсяг господарської операції,

одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають

змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської

операції.

У відповідності до

розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в

Україні (затв. Постановою Правління НБУ від 19.02.01р. № 72), косові операції

оформлюються прибутковими та видатковими касовими ордерами, приймання готівки

касами підприємств, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними

головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

ПП ОСОБА_3. не надано

жодного документу в підтвердження факту внесення

суми 30000 грн.

готівковими коштами до каси ТОВ «Емін».

Колегія суддів не може

погодитися з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість застосування

товариством з обмеженою відповідальністю «Емін ЛТД» Положення про ведення

касових операцій у національній валюті в Україні. Вказаний нормативний акт

поширюються  на  юридичних осіб (крім  установ банків  і підприємств поштового зв'язку) незалежно

від їх організаційно- правових  форм і

форм   власності, їх відокремлені

підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють

підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих у встановленому порядку

фізичних осіб,  які є  суб'єктами підприємницької  діяльності 

без створення  юридичної  особи які здійснюють операції з готівкою в

національній валюті,  та є обов'язковими

для виконання ними.

    Відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна доказати свої доводи та

заперечення, а відповідно до статті 34 Господарського процесуального

кодексу  докази повинні бути допустимими

та належними. Незважаючи на ту обставину, що сторони в договорі передбачили

внесення приватним підприємцем ОСОБА_3. грошового внеску у спільну діяльність

готівкою, вказана обставина не звільняє приватного підприємця від дотримання

форми розрахунків готівкою встановленою в державі Національним банком України.

Недотримання встановленого порядку розрахунку готівкою може свідчити тільки про

передачу грошових коштів від однієї фізичної особи (ОСОБА_3) до іншої фізичної

особи (ОСОБА_4.) 

Посилання заявника

апеляційної скарги на постанову 

прокуратури Голопристанського району Херсонської області про відмову в

порушенні кримінальної справи від 13.06.2006 року не є доказом виконання

приватним підприємцем своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність,

оскільки це є тільки особистою думкою слідчого прокуратури.

Також  господарський суд неправомірно прийшов до

висновку, що збудований туалет фактично є поліпшенням орендованого товариством

з обмеженою відповідальністю «Емін ЛТД»  

комунального майна. Матеріали справи не містять жодного доказу в

підтвердження даного факту.  Наявні в

матеріалах справи  докази свідчать, що

будівництво одного із туалетів та оформлення 

відведення земельної ділянки під другий, здійснювався Товариством на

виконання договору про участь у пайовому будівництві від 11.05.2002 року з

приватним підприємцем ОСОБА_3., а ніяк на виконання договору оренди

комунального майна. Відведення міською радою земельних ділянок за рахунок  території орендованого Товариством «Зеленого

театру» не може свідчити про будівництво нових об'єктів на цій території в

рахунок поліпшення орендованого комунального майна. Доводи апеляційної скарги в

цій частині є обґрунтованими, але вони не впливають на рішення господарського

суду по суті спору за зустрічним позовом.

          Згідно статті 101  Господарського процесуального кодексу України

апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє

законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

          На виконання вказівок Вищого

господарського суду України від 24.01.2006 року колегією суддів з'ясовано

цивільну дієздатність товариства з обмеженою відповідальністю «Емін ЛТД»  при підписанні спірного договору від

11.05.2002 року про спільну діяльність з приватним підприємцем ОСОБА_3. Згідно

Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Емін ЛТД»  вищим органом товариства є збори учасників.

Згідно пункту 12.1 Статуту вищим виконавчим органом товариства є директор, який

призначається Зборами товариства. До повноважень директора входить вирішення

усіх питань, за виключенням тих питань, що входять до компетенції Зборів.

Дослідження Статуту товариства свідчить, що директор ОСОБА_4 при укладенні

спірного договору діяв від імені товариства в межах наданих йому Статутом

повноважень ( стаття 92 Цивільного кодексу України).

           Як вказано вище, доказів того, що

директор товариства з обмеженою відповідапльністю «Емін ЛТД»  як посадова особа товариства  отримав за договором про спільну діяльність

від 11.05.2002 року  грошові кошти в

розмірі 30 000 грн. від приватного підприємця ОСОБА_3  матеріали справи не містять, а

відповідно,  підстав для застосування

приватним підприємцем ОСОБА_3  пункту 5

укладеного договору не має.

          Стаття 202 Господарського кодексу

України встановлює загальні умови припинення господарських зобов'язань.

Закінчення строку договору як підставу припинення зобов'язань стаття 202

Господарського кодексу України не містить. 

Вказана стаття містить перелік підстав припинення зобов'язань, що

найчастіше зустрічаються. Згідно частини 3 статті 202 Господарського кодексу до

відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених

цим Кодексом. В той же час частиною 4 статті 631 Цивільного кодексу України

«Строк договору» передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони

від відповідальності, яке мало місце під час дії договору. Формулювання норми

частини 4 цієї статті дає можливість зробити висновок, що закінчення строку дії

договору припиняє зобов'язання сторін ( якщо в договорі не передбачено іншої

умови) та тягне за собою відповідальність винної сторони з настанням для неї

правових наслідків передбачених статтею 611 Цивільного кодексу України.

          Термін дії договору від 11.05.2002

року закінчився 01 червня 2005 року (пункт 4 договору). Діюче законодавство не

забороняє одному із учасників договору про сумісну діяльність ставити питання

про дострокове розірвання на загальних підставах з додержанням установлених

законом вимог. Сторони при укладенні договору не передбачили умову при

продовження його дії у разі невиконання будь-якою стороною зобов'язань за ним.

Враховуючи закінчення терміну дії договору від 11.05.2002 року, підстав для

його  розірвання  у суду не має.

          За таких обставин колегія суддів не

знаходить підстав для скасування рішення господарського суду Херсонської

області.

Судові витрати

покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 -

105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу

приватного підприємця ОСОБА_3. на рішення господарського суду Херсонської

області від 23.06.2006 року у справі №2/100-ПД-05 залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду  Херсонської 

області від 23.06.2006 року   у

справі №2/100-ПД-05  -  без змін.

Головуючий суддя

Антонік С.Г.

 судді 

Яценко О.М. 

 Юхименко О.В.