Постанова

від 10.06.2014 по справі 815/2665/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2665/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н. В.

за участю секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача Лакотош Д. В.

представника відповідача Петровського В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом державного підприємства «Білгород - Дністровський морський торговельний порт» до Білгород - Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Білгород - Дністровський морський торговельний порт» до Білгород - Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0001272208 від 04.12.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000062208 від 11.02.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не підтверджені, а тому не можуть бути враховані при винесені рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги повністю з підстав викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в обґрунтування своєї правової позиції надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що доводи викладені в адміністративному позові не обгрунтовні та не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

На підставі службового посвідчення від 05.04.2013 серії ОД №112105, виданого ДПІ у Приморському районі її. Одеси Одеської області ДПС, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю Павловим О.В. згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та п. 4.4 Наказу ДПА України від 22.04.2012 № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДМАШТОРГ» (код ЄДРПОУ 37301728) щодо підтвердження господарських відносин з TOB «ІМЕКС ЮГ» (код ЄДРПОУ 36343992) за грудень 2011 року

На податкову адресу TOB «ПРОДМАШТОРГ» (код ЄДРПОУ 37301728): 65000, м. Одеса, вул. Кінна. 22 було направлено поштовим зв'язком письмовий запит від 16.04.2013 року №16366/10/22-626 щодо надання інформації та її документального підтвердження з питань взаємовідносин з контрагентом TOB «ІМЕКС ЮГ» (код ЄДРПОУ 36343992) за грудень 2011 року. Лист повернулися до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС з відміткою поштового відділення, що фірма за зазначеною адресою не знаходиться.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що TOB «ПРОДМАШТОРГ» за податковою адресою (м. Одеса, вул. Кінна, 22) не знаходиться.

За наслідками проведення зустрічної звірки податковим органом складений Акт № 2911/22-6/3730172 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ПРОДМАШТОРГ» (код ЄДРПОУ 37301728) щодо підтвердження господарських відносин з TOB «ІМЕКС ЮГ» (код ЄДРПОУ 36343992) за грудень 2011 року» від 18.05.2013 р. (а/с. 79-85).

Вказаним актом встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснення зустрічної звірки TOB «ПРОДМАШТОРГ» (відсутність підприємства за податковою адресою та ненадання документів податкового та бухгалтерського обліку) та наявністю податкової інформації по контрагенту, документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій TOB «ПРОДМАШТОРГ» з TOB «ІМЕКС-ЮГ» (код 36343992) за грудень 2011 року на суму 78890,76 грн., в т.ч. ПДВ - 13148,46 грн. та не підтверджено податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 року на суму 76571 грн.

04.10.2013 року за № 1063/22 Білгород - Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області на адресу ДП «Білгород - Дністровський морський торговельний порт» направлений запит «Про надання податкової інформації», а саме: надати вичерпну інформацію стосовно факту проведення господарських операцій з контрагентами з ТОВ «ПРОДМАШТОРГ» (а/с. 86).

14.10.2013 року за № 2096 ДП «Білгород - Дністровський морський торговельний порт» надані копії документів щодо проведення господарських операцій з ТОВ «ПРОДМАШТОРГ» у грудні 2011 року (а/с. 87).

На підставі довідки № 10777/04, виданої 16.10.2013р. Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, наказу Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області за № 359 від 12.11.2013р., Слободинюк І.І.- головним державним ревізором - інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового - аудиту, з урахуванням вимог п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України, проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 37301728) щодо питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB «ПРОДМАШ» код ЄДРПОУ 37301728 за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011року .

Підприємство повідомлено про початок проведення документальної невиїзної перевірки повідомленням № 32/22 від 12.11.2013 р. з наданням копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки за № 359 від 12.11.2013 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 14.11.2013 р. працівнику ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» Ксерпенко (за довіреністю).

Перевірку проведено з відома начальника ДП «Білгород-Дністровський МТП» Сєчкіна Сергія Анатолійовича та головного бухгалтера - Бовраш Ольги Володимирівни.

За результатами перевірки був складений акт від 27.11.2013 року № 67/22-08-15/01125689.

Відповідно до висновків зазначеного акта, встановлені порушення:

1). п. 44.1 ст. 44. п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п. 201.4 ст.201 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями) ст. 1,2,3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі - 12 673,0 грн. - у грудні 2011р.-12673, 0грн. (а/с. 104-114).

Податковим органом на підставі встановленого порушення прийнято: податкове повідомлення-рішення №0001272208 від 04.12.2013 року (а/с. 116).

Не погоджуючись з висновками акту та податковим повідомленням - рішенням ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» надіслало скаргу від 20.12.2013 року № 2568, в якій просить скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення №00012722208 від 04.12.2013 року.

24.01.2014 року на адресу ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» надійшло рішення про результати розгляду первинної скарги № 152/10/15-32-10-02-07, яким скаргу підприємства залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Податковим органом на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги № 152/10/15-32-10-02-07 від 22.01.2014 р. прийнято: податкове повідомлення-рішення №0000062208 від 11.02.2014 року (а/с. 116).

Не погоджуючись з даним рішенням ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» подало скаргу № 189 від 31.01.2014 року до Міністерство доходів і зборів України.

09.04.2014 року на адресу ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» надійшло рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 01.04.2014 року N° 5752/6199-99-10-01-15, яким скаргу підприємства залишено без змін.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наданих ДП «Білгород-Дністровський МТП» до Білгород - Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області (вх.№1248/9 від 14.10.2013 р., №1743/9 від 12.11.2013 р.) документів:договору поставки №219-ХД від 02.06.2011 року з TOB «ПРОДМАШТОРГ»; рахунку №ПД - 0795 від 23.12.2011 р.; видаткової накладної на придбані матеріальні цінності № ПД-01263 від 27.12.2011 р., отриманої податкової накладної № 65 від 26.12.2011 р.; первинних банківських документів: виписка ПАТ «Банк «Киевська Русь» від 26.12.2011 р., платіжне доручення № 829 від 26.12.2011 р.; реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2011 року; декларації з податку на додану вартість, встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за грудень 2011 року у рядку 15.1 сума податку на додану вартість по придбаним товарам (інструменти ручні сільськогосподарські, вироби з деревини та інші, мотузки, шпагат, канати, сіткове полотно та інш.) від TOB «ПРОДМАШТОРГ» (код ЄДРПОУ 37301728) у розмірі - 12672,84 грн. на підставі даних бухгалтерського обліку (проводка № 42, по рахункам 201-02 «Сировина та матеріали придбані за грн.», 220-01 «МБП, придбані за грн. (у т.ч. інвентарна тара терміном використання менше ріку та вартістю до 300 грн.), 073 «МБП, списані до виробництва», за період 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., реєстри отриманих податкових накладних, первинні бухгалтерські документи, податкові накладні, видаткові накладні).

Згідно даних бухгалтерських регістрів (оборотно-сальдова відомість по рахунку 631-03 «Розрахунки з постачальниками за матеріали» за період 01.12.2011 р. та 31.12.2011 р.) операції з оприбуткування товарів у бухгалтерському обліку відображено проводкою: - Дт 201-02 «Сировина та матеріали придбані за грн.», Дт 220-01 «МБП, придбані за грн. (у т.ч. інвентарна тара терміном використання менше року та вартістю до 300 грн.) Кт 631 - 03 Розрахунки «Розрахунки з постачальниками за матеріали» у сумі 71735,79 грн.; - Дт 644 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 14347,15 грн.; - Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Рахунки в банках» у сумі 86082,94 грн.

Аналізом податкової звітності з ПДВ за грудень 2011 року від 20.01.2012 року №9014263777 до Білгород-Дністровської ОДПІ на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008 р. №266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (далі - Наказ №266) (декларація з ПДВ 20.01.2012 року № 9014263777 та розрахунок з додатком №5 від 20.01.2012 за №9014262461 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»), наданих ДП «Білгород-Дністровський МТП», встановлено:

ДП «Білгород-Дністровський МТП» (код ЄДРПОУ 01125689), 20.01.2012 року №9014263777 було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, згідно якої підприємством сформовано податковий кредит (рядок 15.1 та рядок 17 податкової декларації) на загальну суму 1580374,0 грн., у тому числі по контрагенту-постачальнику TOB «ПРОДМАШТОРГ» на суму - 12673,0 грн. та включено до рядку 15.2 (Придбання, виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/ послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не підлягають оподаткуванню) на загальну суму 952229,0 грн., в т.ч. по контрагенту-постачальнику TOB «ПРОДМАШТОРГ» на суму - 1674,0 грн.

За даними додатку № 5 «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ ДП «Білгород-Дністровський МТП», за грудень 2011, даними АС «щодо результатів співставлення ПЗ та ПК в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за грудень 2011 до складу податкового кредиту за розділом «Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право на формування податкового кредиту» включено ПДВ за податковими накладними від TOB «ПРОДМАШТОРГ» на загальну суму ПДВ 12672,84 грн. та до рядку 15.1 «придбання з ПДВ товарів /послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ) та або звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ) податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 12672,84 грн.

Перевіркою податкової звітності з ПДВ ДП «Білгород-Дністровський МТП», за грудень 2011 року встановлено, що платник податків визначив суму дозволеного податкового кредиту у колонці А за рядком 15.1 податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року у сумі 1580374,0 грн., виходячи з загальної суми податку на додану вартість у складі придбаних товарів (робіт) за податковими накладними, отриманими у грудні 2011 року та включеними до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та частки використання товарів /робіт послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях за 2011 рік відповідно до п. 199.2 ст.199 ПК України.

Даною перевіркою встановлено, що підприємство склало додаток № 5 від 20.01.2012 № 9014262461 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року по розділам: «операції з придбання ПДВ, які надають право на формування податкового кредиту» на загальну суму 1580374,0 грн., у тому числі по контрагенту з індивідуальним податковим номером № 373017215175 (TOB «ПРОДМАШТОРГ») у сумі 12672,84 грн. та «операції з придбання ПДВ, які не надають права на формування податкового кредит» на загальну суму 952229,0 грн. у тому числі по контрагенту з індивідуальним податковим номером № 373017215175 (TOB «ПРОДМАШТОРГ») у сумі 1674,31 грн.

За висновками акту ДПІ у Приморському районі м. Одеса ГУ Міндоходів у Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ПРОДМАШТОРГ» (код ЄДРПОУ 37301728) щодо підтвердження господарських відносин з TOB «ІМЕКС ЮГ» (код ЄДРПОУ 36343992) за грудень 2011 року» від 18.05.2013 р. № 2911/22-6/37301728 встановлено наступне: за результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме: складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено, таким чином операції мають ознаки безтоварності. Враховуючи вищевикладене. керуючись ст. 55-1 Господарського кодексу України та відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності - встановлено що підприємство ТОВ «ІМЕКС ЮГ» відноситься до категорії «податкова яма».

За результатами проведених заходів податковим органом не встановлено реальність здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ІМЕКСЮГ» з контрагентами за період грудень 2011 року.

Також, у зв'язку з не підтвердженням у ТОВ «ПРОДМАШТОРГ» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента - постачальника в грудні 2011 року у підприємства відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст.22, ст.185 ПК України. Що свідчить, про те, що правочини між ТОВ "ПРОДМАШТОРГ" та контрагентами - покупцями в грудні 2011 року, зазначеним ним у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов 'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» здійснені без мети настання реальних наслідків.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999р визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Отже, згідно п. 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, треба здійснити операції з придбання товарів та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.201.4 ст.201 ПК України із змінами та доповненнями, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом.

Підпунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено що, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.201.6.ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 4 «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року за № 969, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п. 7 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року за № 1002, реєстр є основою для відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість зведених результатів операцій з поставки товарів (послуг), які оподатковуються за ставкою 20 %.

Отже, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Приписами ст. 22 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів та інші об'єкти визначені податковим законодавством».

Статтею 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі прав власності на об'єкти застави позичальнику, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.

Базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (ст. 188 ПК України).

З урахуванням приписів чинного податкового законодавства та встановлених в судовому засіданні обставин спірних правовідносин, які підтверджені матеріалами справи, судом встановлено, що у ТОВ «ПРОДМАШТОРГ» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг), що вказує на відсутність мети настання реальних наслідків у спірних господарських операціях.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

В свою чергу, в судовому засіданні встановлено, що ДП «Білгород - Дністровський морський торговельний порт», не виконані вказані приписи чинного законодавства, під час перевірки первинні документи надані не в повному обсязі.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Для установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема, у разі придбання товарів (послуг) у посередників за наявності прямих контактів з їх виробником.

Так, з дослідженого в судовому засіданні договору поставки № 219-ХД від 02.06.2011 року, вбачається, що «2.2. Поставка продукції здійснюється протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання заявки Постачальником. 2.3. Приймання продукції за асортиментом, кількістю і якістю виробника здійснюється на складі Замовника і підтверджується товарною та видатковою накладною.»

Тоді як, суду не надано доказів отримання заявки Постачальником та доказів підтвердження приймання продукції на складі Замовника.

Досліджені судом первинні документи не дають можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю підприємства, їх необхідність для комплексного процесу господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу, акт не містить обсягу наданих послуг, не конкретизовано об'єм послуг; відсутній розрахунок вартості послуг, не конкретизовано фактичний зміст. У ході перевірки підприємством не доведено економічну ефективність отриманих послуг, їх отримання не призвело до збільшення обсягів продажу в порівнянні з попереднім періодом.

Таким чином, до перевірки не надані документи, які б містили повну інформацію про надані послуги та їх зв'язок з власною господарською діяльністю позивача.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції платника податків, в тому числі транспортні витрати, повинні бути пов'язані з господарською діяльністю платника податків і документально підтверджені.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які б підтверджували факт отримання товарів та послуг від ДП «Білгород - Дністровський морський торговельний порт», так і факт здійснення відповідних витрат для провадження господарської діяльності позивача, суд погоджується з висновками податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту.

Абзац 2 п.198.6 ст.198 ПК України визначає, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, відповідачем було правомірно встановлено порушення ДП «Білгород - Дністровський морський торговельний порт» п. 44.1 ст. 44. п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.2, п. 201.4 ст. 201 ПК України у результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 12 673,0 гривень.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто за наявності вищезазначених порушень правомірним є застосування за ці порушення до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

10 червня 2014 року.