Постанова

від 05.06.2014 по справі 820/8531/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 червня 2014 р. Справа № 820/8531/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представників позивача - Моісеєвої О.В., Войти Т.С.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень та туризму" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень та туризму" (надалі за текстом - ТОВ "ЦМПТ", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - ДПІ у Дзержинському р-ні м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідач) , в якому просить суд: визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.04.2014 року № 2620302203 про сплату 32497,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 8124,25 грн. та від 25.04.2014 року № 2620302203 про сплату 28258,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 7064,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно зазначив про порушення ТОВ «ЦМПТ» Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), оскільки товари та послуги, отримані від ТОВ «Іонотех» використовувалися в господарській діяльності позивача, під час позапланової перевірки надані всі документи, які підтверджують фактичне здійснення вказаних операцій. Вказує, що жодна норма ПК України не ставить право платника податків на формування витрат та податкового кредиту в залежність від дій та податкового обліку третіх осіб, тому вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) та вимогам ПК України.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, де зазначив, що податковим органом правомірно було зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, а отже і винесені на підставі висновків перевірки податкові повідомлення - рішення є законними, просив у позові відмовити в повному обсязі.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України, завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЦМПТ», 14.09.1999р внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АВ № 971771 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Центр міжнародних перевезень та туризму», код за ЄДРПОУ 30513547.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.12.2006 року № 100003492, виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, ТОВ «ЦМПТ» зареєстроване платником податку на додану вартість з 22.09.1999 року, індивідуальний податковий номер - 305135420307.

Судом встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр міжнародних перевезень та туризму» (код ЄДРПОУ 30513547) з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІОНОТЕХ» (код ЄДРПОУ 23763410) за червень, вересень 2011р.

За результатами перевірки був складений акт №1187/20-30-22-03/30513547 від 07.04.2014року "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень та туризму" податковий номер 30513547 з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОНОТЕХ" податковий номер 23763410 за червень, вересень 2011р.".

Згідно з висновків Акту перевірки №1187/20-30-22-03/30513547 від 07.04.2014р., ТОВ "Центр міжнародних перевезень та туризму" були встановлені наступні порушення:

- ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування підприємства всього у сумі 141 290 грн. та, як наслідок, заниження суми податку на прибуток всього у сумі 32 497 грн.;

- ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2275-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення у вересні 2011р. податкового кредиту з ПДВ у сумі 28 258 грн., та як наслідок заниження суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 28 258 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області були прийняті та направлені ТОВ "Центр міжнародних перевезень та туризму" податкові повідомлення - рішення, а саме: від 25.04.2014р. № 2620302203 про сплату 32497,00 грн. податку на прибуток підприємства та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 8124,25грн.; від 25.04.2014р. №2520302203 про сплату 28258,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 7064,50 грн.

Відповідач у висновках акту перевірки зазначає, що встановлений факт відсутності реального вчинення господарських операцій ТОВ "ІОНОТЕХ" по постачальникам ПП "Лайнстар" (код ЄДРПОУ 36626857), ТОВ "Самай-10" (код ЄДРПОУ 373365252, ТОВ "АЛЬФА- МЕД 2006" (код ЄДРПОУ 34631561), ТОВ "ВАЛЕТА" (код ЄДРПОУ 33056542), ТОВ "Інтехліс" (податковий номер 35245557), ТОВ "ПРАКСЕТ - ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 30137712), ТОВ ТБ "СХІДНА Україна" (код ЄДРПОУ 34015418), який унеможливлює підтвердження реальності здійснення господарських взаємовідносин ТОВ "ІОНОТЕХ" з покупцями. Посилаючись на встановлені порушення по контрагенту ТОВ "ІОНОТЕХ", який не виконує свої податкові зобов'язання відносно ведення господарської діяльності (проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємствам, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту), ТОВ "ЦМПТ" були донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 32497,00 грн. та з податку на додану вартість у сумі 28258,00 грн .

При цьому, висновок про неправомірність включення до складу витрат по податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість витрат по взаємовідносинам з ТОВ "ІОНОТЕХ" з огляду на нереальність таких взаємовідносин, був зроблений на підставі матеріалів перевірок (довідки та акти перевірок ТОВ "ІОНОТЕХ" та його постачальників), які надійшли від Західної МДПІ м. Харкова. Результати цих перевірок свідчать про не підтвердження здійснення господарських відносин у перевіряємому періоді ТОВ "ІОНОТЕХ" з ПП "Лайнстар" (код ЄДРПОУ 36626857), ТОВ "Самай-10" (код ЄДРПОУ 373365252, ТОВ "АЛЬФА- МЕД 2006" (код ЄДРПОУ 34631561), ТОВ "ВАЛЕТА" (код ЄДРПОУ 33056542), ТОВ "Інтехліс" (податковий номер 35245557), ТОВ "ПРАКСЕТ - ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 30137712), ТОВ ТБ "СХІДНА Україна" (код ЄДРПОУ 34015418). Так як в ланцюгу за перевіряємий період є взаємовідносини ТОВ "ІОНОТЕХ" з ТОВ "ЦМТП", є підстави вважати їх такими, що не мають реального характеру.

В наданих до суду запереченнях відповідач зазначив, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які наявні в разі фактичного здійснення господарської операції. Також в своїх запереченнях на позов відповідач зазначив, що на час проведення перевірки ТОВ "ЦМПТ" не були надані докази використання послуг, отриманих від ТОВ "ІОНОТЕХ" у власній господарській діяльності.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, доказів на підтвердження наявності інших підстав визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток не надано.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для бухгалтерського обліку. Такий висновок кореспондується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.14.1.36. ст.14 ПКУ, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Правила формування об'єкта оподаткування з податку на прибуток визначені п.134.1.1 п.134.1 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. Так, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За приписами пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.

В свою чергу, п. 138.1 ст. 138 ПКУ передбачено, що «витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат».

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України обов'язковим правилом для визнання витрат є наявність первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.138.4 та 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

З урахуванням наведених норм суд зазначає, що визначальною ознакою витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Кодексу).

Згідно із п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності із п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Щодо господарських взаємовідносин позивача ТОВ "ІОНОТЕХ",суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "ІОНОТЕХ" було укладено договори, а саме:

- № 8/010 від 01.08.2011р. (на виконання послуг з розробки та впровадження програми з обліку продажу авіаквитків, а також послуг з обслуговування та оновлення програми з обліку продажу авіаквитків);

- № 9/010 від 01.09.2011року (на виконання послуг з підтримки, оптимізації та оновлення сайту);

- № 9/150 від 15.09.2011 року (на виготовлення поліграфічної продукції);

- рахунок № 9/273 від 27.09.2011р. (на поставку канцелярських товарів та приладдя).

На виконання договору № 8/010 від 01.08.2011 року ТОВ "ІОНОТЕХ" здійснило розробку та впровадження програми з обліку продажу авіаквитків, а також надало у вересні 2011 року послуги з обслуговування та оновлення програми з обліку продажу авіаквитків, що підтверджується актом виконаних робіт №9/301 від 30.09.2011року на загальну суму 48000,00 грн., узгодженим Технічним завданням до Договору № 8/010 від 01.08.2011р. між ТОВ "Центр міжнародних перевезень та туризму" та ТОВ "ІОНОТЕХ", податковою накладною № 32 від 27.09.2011року.

Оплату за послуги розробки та впровадження програми з обліку продажу авіаквитків, а також за послуги з обслуговування та оновлення програми з обліку продажу авіаквитків за вересень 2011 року за договором № 8/010 від 01.08.2011року було здійснено за платіжним дорученням №107 від 27.09.2011 року.

Використання програми з обліку продажу авіаквитків та послуг з обслуговування та оновлення програми з обліку продажу авіаквитків у вересні 2011 року підтверджується актом виконаних робіт №9/301 від 30.09.2011 року, актом введення в господарський обіг об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів №ВЭ-000041 від 03.10.2011 року (програма отримання даних з системи бронювання та продажу авіаквитків), роздруківками робочого вікна програми отримання даних з системи бронювання та продажу авіаквитків в розрізі реєстру продаж та списку пасажирів.

На виконання договору № 9/010 від 01.09.2011 року ТОВ "ІОНОТЕХ" здійснило підтримку, оптимізацію та оновлення сайту ТОВ "ЦМПТ" у вересні 2011 року, що підтверджується актом виконаних робіт №9/303 від 30.09.2011року на загальну суму 8000,00 грн., податковою накладною № 33 від 27.09.2011р.

Оплату за послуги з підтримки, оптимізації та оновлення сайту ТОВ "ЦМПТ" за договором № 9/010 від 01.09.2011 року було здійснено за платіжним дорученням №109 від 27.09.2011 року.

Використання послуг по підтримці, оптимізацій та оновленню сайту ТОВ "ЦМПТ" в вересні 2011 року за договором № 9/010 від 01.09.2011 року підтверджується актом виконаних робіт №9/303 від 30.09.2011 року., письмовим поясненням системного адміністратора щодо робіт, проведених з обслуговування сайту згідно Договору № 9/010 від 01.09.2011р. між ТОВ "Центр міжнародних перевезень та туризму" та ТОВ "ІОНОТЕХ" з зазначенням які саме зміни були зроблені з урахуванням старого сайту.

На виконання договору № 9/150 від 15.09.2011 року ТОВ "ІОНОТЕХ" виготовило та поставило ТОВ "ЦМПТ" пластикові дисконтні картки (3000 шт.), надрукувало пам'ятки для пасажирів (20000 шт.), надрукувало банери (3 шт.) та виготовило стійки для банерів (3 шт.), що підтверджується актом виконаних робіт № 9/307 від 30.09.2011 року на загальну суму 83298,00грн., податковою накладною № 27 від 27.09.2011 року.

Оплату за виготовлення поліграфічної продукції за договором № 9/150 від 15.09.2011 року було здійснено за платіжним дорученням №106 від 27.09.2011року.

Використання поліграфічної продукції, виготовленої ТОВ "ІОНОТЕХ" за договором № 9/150 від 15.09.2011 року підтверджується наказом №41/1-п від 15.09.2011р. "Про проведення акції з впровадження системи знижок серед постійних клієнтів", кошторисом витрат на проведення акції з впровадження системи знижок серед постійних клієнтів від 15.09.2011р.; звітом про проведення акції з впровадження системи знижок серед постійних клієнтів; актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів від 30.12.2011р., картками обліку МШП №б/н від 30.09.2011р, Актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів - 3 шт. (стійки для банерів) №ВЭ-0000039 від 30.09.2011р., оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 22 (місце зберігання) ТМЦ за вересень 2011р.

На підставі рахунку № 9/273 від 27.09.2011р. ТОВ "ІОНОТЕХ" поставило ТОВ "ЦМПТ" канцелярські товари та приладдя: накопичувач для паперів на кільцях (20 шт.), папір офісний (50 пач.), куб для нотаток з логотипом (250 шт.), набір настільний (1 шт.), глобус настільний (2 шт.), картину "Земна куля" (1 шт.), що підтверджується видатковою накладною № 9/306 від 30.09.2011р. на загальну суму 30 250,08 грн., податковою накладною № 31 від 27.09.2011р.

Оплату за канцелярські товари за рахунком № 9/273 від 27.09.2011р. було здійснено за платіжним дорученням №108 від 27.09.2011р.

Використання канцелярських товарів та приладдя, поставлених ТОВ "ІОНОТЕХ" за рахунком № 9/273 від 27.09.2011 року у господарській діяльності ТОВ "ЦМПТ" та їх наявність підтверджується актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів від 30.12.2011року, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.09.2011року (глобус настільний - 2 шт.), актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.09.2011року (картина "Земна куля"), картками обліку МШП №б/н від 30.09.2011 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 112 (місце зберігання) Необоротні активи за вересень 2011року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 11 (місце зберігання) необорні активи за період з 01.09.2011 року по 30.04.2014 рік (залишки), письмовим поясненням відповідальних осіб ТОВ "ЦМПТ" щодо оприбуткування, видачі зі складу, списання та наявності залишків на балансу продукції.

Дослідивши докази, що містяться у справі, по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ІОНОТЕХ" суд вважає, що господарські операції між вказаним суб'єктом господарювання мають реальний характер, оскільки фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та свідчать про те, що товари та послуги, що були придбані у ТОВ «ІОНОТЕХ», були використані в господарській діяльності підприємства, а також фактом проведення розрахунків та фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій.

Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем і відповідачем та його контрагентом при укладенні, виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, не встановлено у позивача наміру отримати за договорами послуг інший результат, ніж отримання товарів та результатів послуг, обізнаності позивача та ТОВ "ІОНОТЕХ" щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами укладеними між Позивачем та його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач суду не подав.

Таких доказів судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України також не виявлено. Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних та первинних документів фактичним обставинам справи.

Крім того, суд також зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача в акті перевірки №1187/20-30-22-03/30513547 від 07.04.2014року на висновки матеріалів перевірки, що надійшли від Західної МДПІ, а саме:

- акту від 13.07.2012 року № 223/2220/36626857 "Про результати позапланової перевірки ПП "Лайнстар" (код ЄДРПОУ 36626857) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 рік";

- акту неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ "Самай-10", код ЄДРПОУ 37365252 від 05.10.2011р. №739/23-405/37365252 за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р.;

- акту від 10.08.2012 року №716/2204/34631561 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АЛЬФА-МЕД 2006" (код ЄДРПОУ 34631561) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2011 року по червень 2011 року;

- акту позапланової перевірки ТОВ "ВАЛЕТА" (код ЄДРПОУ 33056542) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року;

- акту від 15.11.2011 року №1154/23-212/35245557 "Про результати зустрічної звірки щодо господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехліс" (податковий номер 35245557) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків - контрагентами за період серпень-вересень 2011 року;

- акту від 10.08.2012 року № 555/22-207/35245557 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Інтехліс" (код платника 35245557) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, з 01.02.2012 року по 30.06.2012 року;

- акту від 19.06.2012 року № 381/22-207/35245557 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Інтехліс" (код ЄДРПОУ 35245557) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за листопад 2011 року;

- акту від 22.06.2012 року № 394/22-207/35245557 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Інтехліс" (код ЄДРПОУ 35245557) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за грудень 2011 року, січень 2012 року;

- акту від 10.08.2012 року № 710/2201/37761689 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Остек сістем груп" код ЄДРПОУ 37761689 щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "АЛЬФА-МЕД 2006" (код ЄДРПОУ 34631561) їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень-червень 2012 року;

- акту від 09.08.2012 року №572/222/30137712 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ПРАКСЕТ - ХАРКІВ" (код ЄДРПОУ 30137712) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за 2011-2012 рік;

- довідки "Про результати проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Самай-10" (код ЄДРПОУ 37365252) щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року;

- акту від 10.08.2012 року №721/2201/34015418 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ ТОРГОВИЙ БУДИНОК "СХІДНА Україна" (код ЄДРПОУ 34015418) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, вересень-грудень 2011 року, січень, квітень - червень 2012 року.

Суд зазначає, що акт перевірки №1187/20-30-22-03/30513547 від 07.04.2014р., складений відповідачем, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за угодами з ТОВ "ІОНОТЕХ", про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з його контрагентом чи про несумісність предметів угод з напрямом господарської діяльності позивача.

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності такого платника податків свідчать про заниження зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Натомість, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України, відповідно, відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючі наведене, суд дійшов висновку про відсутність з боку ТОВ "ЦМПТ" порушення вимог чинного податкового законодавства, а саме вимог положень ст. 138, статті 139 та п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 ПК України у перевірених періодах з порядку формування витрат на суму 141290,00 грн. та податкового кредиту на суму 28258,00 грн., у зв'язку з чим заниження податку на прибуток на суму 32497,00 грн. за 3-й квартал 2011року, а також завищення податкового кредиту на суму 28258,00 грн. за вересень 2011 року.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст.61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Отже у разі, якщо контрагентом було порушено норми чинного в Україні законодавства, зокрема, податкового законодавства, то це тягне за собою правові наслідки у вигляді відповідальності виключно для зазначеного суб'єкта господарювання.

Чинним законодавством не передбачено наслідків таких порушень (у тому числі відповідальності у вигляді донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість) для іншої юридичної особи - позивача.

Крім того, законом на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки дотримання виконавцем робот вимог податкового чи іншого законодавства. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника на формування валових витрат та податкового кредити від податкового обліку (стану) інших осіб.

В силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Щодо юридичної відповідальності суд зазначає, що основним висновком у рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України зазначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону та враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що позивачем надано під час розгляду справи належні та допустимі в контексті ст. 69-72 КАС України, на підтвердження своєї позиції по справі, з огляду на які суд доходить висновку про правомірність та законодавчу обґрунтованість позовних вимог.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів законності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що податковий орган, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правових актів індивідуальної дії.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати суд розподіляє в порядку ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень та туризму" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Леніна, 9) від 25.04.2014 року № 2620302203 про сплату 32497,00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 8124,25 грн..

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Леніна, 9) від 25.04.2014 року № 2520302203 про сплату 28258,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 7064,50 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр міжнародних перевезень та туризму" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 8, кв. 204, код ЄДРПОУ 30513547) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 червня 2014 року.

Суддя Супрун Ю.О.