Постанова

від 08.11.2006 по справі 3/179-пн-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.11.06                                                                                      

Справа №3/179-пн-06

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Коробка Н.Д.  , Яценко О.М.

при секретарі: Шерник

О.В.

за участю

представників:

позивача:

нез'явився;   

відповідача: не

з'явився;   

третя особа: не

з'явився;   

розглянув у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргу  

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

на рішення

господарського суду Херсонської області від 12.09.06р. по справі №3/179-пн-06

за позовом:

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області,

м. Херсон

до Приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

третя особа, яка не

заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Херсонський

професійний машинобудівний ліцей, м. Херсон

про виселення з  приміщення

та за зустрічним

позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

до Регіонального

відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, м. Херсон

третя особа, яка не

заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Херсонський

професійний машинобудівний ліцей, м. Херсон

про  зобов'язання укласти  договір оренди

СУТЬ СПОРУ:

               Регіональне відділення Фонду

державного майна України по Херсонській області   звернулося до господарського суду

Херсонської області з позовом про виселення Приватного підприємця ОСОБА_1 з

зайнятого ним приміщення, обґрунтовуючи вимоги приписами ст.ст.  17, 26, 27 Закону України «Про оренду

державного та комунального майна», 

ст.ст. 526, 530, 785 ЦК України, ст.291 ГК України, умовами договору.

Позивач, відповідно до змісту позову, стверджує, що листом НОМЕР_1 повідомив

орендаря (приватного підприємця) про припинення договору оренди та про

необхідність повернути майно до державної власності. Однак, в порушення п.2.4.,

п.5.7 договору оренди, об'єкт оренди відповідачем не повернуто, що з'явилось

причиною  для звернення  Регіонального відділення  до господарського суду із позовом про

виселення приватного підприємця ОСОБА_1. з незаконно зайнятого приміщення.

          В процесі розгляду первісного позову,

ПП ОСОБА_1. звернувся із зустрічною позовною заявою до Регіонального відділення

Фонду державного майна України по Херсонській області,  про спонукання укласти договір оренди на

зазначене в первісному позові майно.   

         Рішенням господарського суду

Херсонської  області від 12 вересня 2006

року (суддя Янковська І.Є.) позовні вимоги за первісним позовом задоволені (

а.с. 70). Виселено ПП ОСОБА_1. з будівлі гаражного боксу для ремонту автомобілів

та майданчика з асфальтним покриттям для розміщення автостоянки.

          В задоволенні зустрічного позову

відмовлено.     

         Рішення мотивовано ст.ст. 17, 26, 27

Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ст. 785 ЦК

України, умовами договору від 05.07.2004 року, укладеному між позивачем (за

первісним позовом) та  відповідачем, а

також  посиланням на рішення

господарського суду Херсонської області у справі №14/217-пн-06.

             Не погоджуючись з прийнятим

рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2006року  у справі № 3/179-пн-06, ПП ОСОБА_1.

(відповідач) звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду  з апеляційною 

скаргою, в якій просить рішення скасувати, задовольнити зустрічний позов

та  відмовити  у задоволенні первісного.

            В апеляційній  скарзі 

відповідач, стверджує, що рішення постановлено з порушенням норм

матеріального та процесуального права, а саме, вважає, що суд при прийнятті

рішення не прийняв до уваги факт 

здійснені ним поліпшення орендованого майна та не узгодженість цього

питання з орендодавцем  щодо

відшкодування понесених витрат. Вказує, що третя особа у справі  повинна була направити проект договору

Міністерству науки та освіти України для узгодження,  однак 

цього ним не було зроблено, тому відмову 

позивача в укладенні договору оренди на новий термін вважає передчасною.

Зазначає, що суд неправомірно не застосував до спірних відносин ч.2 ст. 9

Закону України «Про оренду державного та комунального майна». На думку  відповідача, питання про звільнення

орендованого приміщення має бути розглянуто лише після вирішення питання щодо

відшкодування понесених витрат на поліпшення орендованого майна.

              Ухвалою від 09.10.2006р.

апеляційна скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на

08.11.2006р.      

             Позивач - Регіональне відділення

Фонду державного майна України по Херсонській області, у письмовому відзиві на

апеляційну скаргу вказує, що термін дії договору оренди скінчився 05.06.2006р.

Оскільки листами позивача та третьої особи у справі (балансоутримувача)

відповідач був попереджений про припинення договору оренди та про необхідність

повернути майно орендодавцю, відповідно, приватний підприємець повинен

повернути об'єкт оренди. Просить розглянути справу за відсутності його

представника за наявними у справі документами та відмовити у задоволенні

апеляційної скарги.

          Тертя особа - Херсонський професійний

машинобудівний ліцей, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

            На підставі розпорядження голови

Запорізького апеляційного господарського суду 

№ 3156 від 07.11.2006р. справу №3/179-пн-06 передано на розгляд колегії

суддів у складі: головуючого судді: Шевченко Т.М. (доповідач), суддів: Коробка

Н.Д., Яценко О.М.

          В судове засідання 08.11.2006р.,

представники відповідача ( за первісним позовом) та  3 особи сторін, повідомлені належним чином

про час та місце розгляду справи, про що свідчать додані до справи докази,  не з'явились. Порадившись, колегія суддів

вирішила розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін, за

наявними у справі документами.

                У відповідності до ст. 99 ГПК

України, апеляційний господарський 

суд,  переглядаючи рішення   в апеляційному порядку,  користується правами,  наданими суду першої інстанції.

            Згідно зі ст. 101 ГПК України,

апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і

перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у

повному обсязі. 

            Перевіряючи  законність та обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду, вивчивши матеріали  справи, 

Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

           На підставі Договору оренди

державного майна №197-24-065, укладеного 05.07.2004 року  між позивачем та відповідачем у справі та

Акту прийому-передачі  Орендодавець ( РВ

ФДМУ  по Херсонській області) передав, а  ПП ОСОБА_1. прийняв у строкове платне

користування, для розміщення  автостоянки

та здійснення ремонту автомобілів, державне майно - будівлю гаражного боксу

загальною площею 67,3 кв.м  та майданчик

з асфальтовим покриттям площею 900,00 кв.м., що перебувають на балансі

Херсонського професійного машинобудівного ліцея та розташовані на його

території  за адресою м. Херсон, АДРЕСА_1

( а.с.36-42, далі - Договір )

          Відповідно до пункту 10.1 Договору,

він діє з 05 липня 2005 по 05 червня 

2005 року, тобто на 11 місяців..

          У пункті 10.5 Договору сторони

зазначили наступне: « У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення

або зміну цього договору після закінчення його дії протягом одного місяця він

вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були

передбачені цим договором, при обов'язковому погодженні з  Балансоутримувачем»

          У пункті 10.7 Договору  сторони перелічили  випадки, при настанні яких дія Договору

припиняється, в тому числі  вказали на

закінчення терміну, на який він був укладений.

            Термін Договору оренди у 2005

році  був продовжений, відповідно до приписів

ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та умов

Договору,  на 11 місяців, тобто  до 05 травня 2006 року, що підтверджується

матеріалами справи, в тому числі 

набувшим чинності  рішенням

господарського суду Херсонської області від 25. 10.2005 року по справі  №14/217-пн-05.

  Листом НОМЕР_1, отримання якого не

заперечує  відповідач ( а.с. 14, 30), РВ

ФДМУ по Херсонській області  повідомило  ПП ОСОБА_1. про  закінчення 05.05 2006 року  дії Договору оренди, про відмову від продовження  Договору оренди на новий термін у зв'язку з

рішенням використовувати приміщення балансоутримувачем та відсутності його

згоди на продовження  договору, та

нагадав про необхідність звільнити орендовані приміщення та повернути державне

майно з актом прийому-передачі.

            Відмова орендаря  звільнити орендоване майно  та 

відмова орендодавця  від

продовження  дії Договору оренди на новий

термін  послугувало підставою для

звернення  Регіонального відділення  до суду з позовною заявою про  виселення відповідача з орендованих

приміщень,  та зустрічного позову ПП

ОСОБА_1. про зобов'язання  РВ ФДМУ по

Херсонській області   укласти договір

оренди на новий термін - на 3 роки.

         Колегія суддів, дослідивши на підставі

фактичних обставин справи  застосування

норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає  задоволенню з наступних підстав.  

            Виходячи з приписів Закону України

«Про оренду державного та комунального майна» (ст. 2 Закону),  орендою є засноване на договорі строкове

платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення

підприємницької  та іншої діяльності; державну

політику у сфері оренди здійснюють Кабінет Міністрів України, Фонд державного

майна України, його  регіональні

відділення - щодо державного майна.

         Як свідчать матеріали справи,  спірні правовідносини між позивачем та

відповідачем   виникли з приводу вимоги

щодо звільнення орендованого майна та продовження на новий термін  зазначеного вище Договору оренди після

закінчення його строку.

         Колегія суддів зауважує, що термін дії

та порядок продовження строку договору оренди, підстави припинення  договору оренди та правові наслідки  закінчення терміну дії  договору оренди державного майна  врегульовані ст.ст. 17, 26, 27  Закону 

України «Про оренду державного та комунального майна» (надалі -Закон)

         Відповідно до приписів ст. 17 Закону,

термін дії договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви

однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного

місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той

самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.       

         Після закінчення терміну дії договору

оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне

право, за інших рівних умовах, на продовження дії договору оренди на новий

термін.

         У статті 26 Закону перелічені підстави

припинення договору оренди, в тому числі зазначена така підстав, як за

закінчення строку, на який його було укладено.

         Зазначені положення Закону знайшли

майже  повне відображення   в спірному Договорі оренди.

        Виходячи з норм Закону України «Про

власність», право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо

володіння, користування і розпорядження майном; власник на свої розсуд володіє,

користується та розпоряджається належним йому майном; здійснюючи право повного

господарського  відання щодо державного

майна, підприємство володіє , користується та розпоряджається зазначеним

майном, вчиняючи щодо нього будь які дії, які не суперечать закону та цілям

діяльності підприємства.

        Аналіз зазначених норм права  свідчить про те, що  передача майна в оренду  є одним  

з різновидів здійснення  власником

права володіння, користування та розпорядження належним йому майном. Тобто,

передача майна в оренду є  правом, а не

обов'язком  власника майна або  підприємства (установи), у повному

господарському віданні якого знаходиться державне майно.

      Зі змісту 

наведених статей Закону України «Про власність»,  «Про оренду державного та комунального

майна», умов спірного договору оренди випливає, що договір оренди з позивачем

може бути продовжений після  закінчення

строку договору  на новий термін за

наявності  двох умов:

- належне

виконання  орендарем своїх обов'язків;

- наміру позивача

продовжувати використовувати  державне

майно шляхом передачі його в оренду. 

  Відтак, якщо 

одна з перелічених умов не має місця, договір оренди не може бути

продовжений  на  новий 

термін.

   Матеріалами справи підтверджено, що Договір

оренди припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який він був

укладений, що  орендодавець не має наміру

продовжувати дію договору оренди після спливу його термін  у зв'язку з необхідністю використання  спірного приміщення балансоутримувачем  - Херсонським професійним машинобудівним

ліцеєм  для власних потреб - для

організації навчально - виробничого процесу.

    При таких обставинах відсутні  правові підстави для зобов'язання орендодавця

(Відповідача за зустрічним позовом) продовжити термін дії договору оренди

з  ПП ОСОБА_1. на  3 

роки. Тому господарський суд правомірно відмовив   ПП ОСОБА_1. у задоволенні зустрічного

позову.

     Аналізуючи 

приписи  розділу 10 Договору

оренди та зміст ст. ст.17, 27  Закону

України «Про оренду державного та комунального майна»,  колегія суддів зазначає, що господарський суд

дійшов правильного висновку  про

наявність підстав для задоволення 

первісного позову, а саме: як вбачається з матеріалів справи  і встановлено судом,  спірний Договір оренди  припинив свою дію 05.05.2006 року  у зв'язку з закінченням строку, на який його

було укладено, але  орендар  спірне майно орендодавцю  не повернув.

      У статті 27 Закону України «Про оренду

державного та комунального майна» передбачені правові наслідки  припинення договору оренди, а саме: у разі

закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар

зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди умовах, зазначених у

договорі оренди. У пункті   5.7 Договору

оренди сторони зазначили, що орендар зобов'язаний у випадку припинення договору

оренди повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж

на час передачі його в оренду, з врахуванням фізичного зносу.  

      Доводи 

позивача  за   зустрічним позовом, викладені в апеляційній

скарзі,  спростовуються  вищенаведеним, а також наступним: стаття 9

Закону України «Про оренду державного та комунального майна» регулює порядок

укладення договору оренди.

У даному випадку  орендодавець відмовляється  укладати договір  оренди на новий термін з передбачених законом   підстав, аналіз яким наданий в мотивувальній

частині постанові.

Що стосується витрат

орендаря на здійснення  поліпшень

орендованого майна, то ці обставини  не є

правовою підставою для зобов'язання 

орендодавця  продовжити

термін  договору оренди. При певних

умовах орендар має право лише на відшкодування вартості невід'ємних поліпшень.,

що може бути предметом іншого спору.

Таким чином,

господарський суд Херсонської області вірно застосував норми матеріального і

процесуального права  і правильно прийняв

рішення про  задоволення первісного

позову і  про відмову в задоволенні  зустрічних позовних вимог,  правових підстав для  скасування рішення господарського суду немає.

Судові витрати за

апеляційною скаргою покладаються, відповідно до норм ГПК України, на  відповідача за первісним позовом - ПП  ОСОБА_1.

На підставі

викладеного, керуючись ст. ст.  49, 99,

101-105  Господарського процесуального

кодексу України, Запорізький апеляційний 

господарський  суд -

ПОСТАНОВИВ :

               Апеляційну скаргу Приватного

підприємця ОСОБА_1, м.Херсон,  залишити

без задоволення, а рішення 

господарського суду Херсонської  області

від 12.09.2006  року у справі №

3/179-пн-06 - без змін.

Постанова оформлена

відповідно до ст. 84 ГПК України 

13.11.2006.

Головуючий суддя

Шевченко Т. М.

 судді 

Шевченко Т. М. 

 Коробка Н.Д. 

Яценко О.М.