Постанова

від 12.05.2014 по справі 826/3266/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 12 травня 2014 року                    14:45                                №826/3266/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» доІнспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві провизнання протиправною та скасування постанови від 25.12.2013 №000098, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 25.12.2013 №000098 про накладення стягнень. Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки акту перевірки від 05.11.2013 №001551 не відповідають фактичним обставинам та діючому законодавству України, отже постанова про накладення стягнень від 25.12.2013 №000098 є незаконною. Відповідач проти позову заперечив, з огляду на те, що перевірку проведено у відповідності до норм чинного законодавства, а тому постанова від 25.12.2013 №000098 винесена в межах повноважень Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві та у спосіб передбачений чинним законодавством. В судовому засіданні 09.04.2014 сторони подали клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження. Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, ВСТАНОВИВ: Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві 04.11.2013 – 05.11.2013 проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів. За результатами перевірки складено акт від 05.11.2013 №001551, яким зафіксовано відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка не доводиться, а також маркувальним способом, а саме: місцезнаходження  виробника, дані про основні властивості продукції, використані матеріали при виготовлені продукції, назва використаних волокон, їх відсотковий вміст у продукції, склад матеріалу, правила та умови безпечного використання продукції, інформація та рекомендації щодо експлуатації та догляду за продукцією, відсутність достовірної інформації про місцезнаходження виробника (подвійне маркування). На підставі акту перевірки від 05.11.2013 №001551 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві винесено припис від 05.11.2013 про припинення порушень прав споживачів передбачених статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві постановою від 25.12.2013 №000098 застосовано до товариства санкції, передбачені статтею 23 та 26 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме штраф у розмірі 121    645,80 грн. Позивач не погоджуючись з вказаною постановою Інспекції звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012     №310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 за №743/21056, перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі квартального плану роботи Держспоживінспекції України, її територіальних органів з питань захисту прав споживачів в областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи з питань захисту прав споживачів) та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються в установленому законодавством порядку. Квартальний план роботи щодо здійснення державного контролю у сфері захисту прав споживачів складається відповідно до завдань, визначених Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Держспоживінспекцією України та Міністром економічного розвитку і торгівлі України. У разі надходження обґрунтованих пропозицій щодо вивчення стану реалізації споживачам продукції на ринку від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також інших органів і установ, які здійснюють державний нагляд (контроль), вони враховуються у квартальному плані роботи територіальних органів Держспоживінспекції України. Згідно пункту 1.8 Порядку на підставі наказу, зазначеного в пункті 2.6 розділу ІІ цього Порядку, оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу з питань захисту прав споживачів (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою. Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами. Так, відповідно до пункту 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу - у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пунктів 3 – 5 Положення накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший і другий примірники залишаються у Держспоживінспекції або її територіальному органі, який прийняв постанову про накладення штрафу, третій примірник у 3-денний термін після її прийняття надсилається суб'єкту господарської діяльності або видається його представнику під розписку. З матеріалів справи вбачається, що 04.11.2013 – 05.11.2013 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів у сфері послуг, відповідно до плану роботи Інспекції на IV квартал 2013 року та на підставі направлення від 31.10.2013 №003526/3526, яке було отримане представником позивача 04.11.2013. За результатами перевірки складено акт від 05.11.2013 №001551, яким встановлено порушення: пункту 17, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833; пункту 16 розділу 1, пункту 1, 2 глави 1 розділу 2, пункту 2 розділу 2 глави 3 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 №104 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 №1257/14524; частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до пункту 17 та 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку. Суб'єкт господарювання зобов'язаний: надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари; усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів; забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства; перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування; забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства; забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах; створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено. Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 16 розділу 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію. Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про такі товари і можливі наслідки їх споживання (використання). Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови. Відповідно до пункту 1, 2 глави 1 розділу 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами маркування швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву виробу, артикул, склад матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску. Відповідно до пункту 2 розділу 2 глави 3 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами маркування взуття передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, модель, розмір, повноту, знак "Ст.", дату виготовлення (місяць, рік), найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, номер контролера відділу технічного контролю. Маркувальні дані розміщують відповідно до вимог нормативних документів. В індивідуальну упаковку кожної пари взуття має бути вкладена інформація (рекомендації) щодо його експлуатації та догляду за ним. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що інформація щодо маркування про найменування та місцезнаходження підприємства виробника товарів, не є обов'язковою на самому товарі, дана інформація може бути розміщена на супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі). Суд звертає увагу, що у чинному законодавстві України з захисту прав споживачів, не передбачено де повинна бути вказана вище зазначена інформація. Позивачем на спростування висновків акту перевірки і доводів відповідача щодо відсутності інформації про товари, що реалізуються товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» надано суду копії висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи (із зазначенням країни виробника, країни виробництва, адреси, телефону, складу, інформації з рекомендаціями щодо експлуатації), рекомендацій по догляду за взуттям та одягом. Із фотокопій цінників, зроблених відповідачем під час перевірки також вбачається наявність необхідної інформації про реалізуємий товар. За таких обставин, відповідачем не надано суду доказів щодо наявності правових підстав для застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» штрафних санкцій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 25.12.2013 №000098. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.                      Суддя                                                                                                 Літвінова А.В.