КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3266/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
У Х В А Л А
Іменем України
21 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської О.А., Епель О.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 25.12.2013 року №000098,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 25.12.2013 року №000098.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві у період з 04.11.2013 року по 05.11.2013 року проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.
За результатами перевірки складено акт від 05.11.2013 року №001551, яким зафіксовано відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка не доводиться, а також маркувальним способом, а саме: місцезнаходження виробника, дані про основні властивості продукції, використані матеріали при виготовлені продукції, назва використаних волокон, їх відсотковий вміст у продукції, склад матеріалу, правила та умови безпечного використання продукції, інформація та рекомендації щодо експлуатації та догляду за продукцією, відсутність достовірної інформації про місцезнаходження виробника (подвійне маркування).
Зазначене на думку відповідача є порушенням пункту 17, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833; пункту 16 розділу 1, пункту 1, 2 глави 1 розділу 2, пункту 2 розділу 2 глави 3 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 №104 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 №1257/14524; частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
На підставі акту перевірки відповідачем винесено припис від 05.11.2013 року про припинення порушень прав споживачів передбачених статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
В подальшому Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві постановою від 25.12.2013 року №000098 застосовано до товариства санкції, передбачені статтею 23 та 26 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме штраф у розмірі 121645,80 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Згідно положень пунктів 17 та 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний:
- надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари;
- усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів;
- забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства;
- перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування;
- забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства;
- забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах;
- створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.
Згідно частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
6 1 ) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності.
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.
Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).
Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
Положеннями пункту 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №104 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2007 року за №1257/14524) здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити інформацію: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, маркування швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву виробу, артикул, склад матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску.
Відповідно до пункту 2 розділу 2 глави 3 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами маркування взуття передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, модель, розмір, повноту, знак "Ст.", дату виготовлення (місяць, рік), найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, номер контролера відділу технічного контролю.
Маркувальні дані розміщують відповідно до вимог нормативних документів.
В індивідуальну упаковку кожної пари взуття має бути вкладена інформація (рекомендації) щодо його експлуатації та догляду за ним.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що інформація щодо маркування про найменування та місцезнаходження підприємства виробника товарів не є обов'язковою на самому товарі, дана інформація може бути розміщена на супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі).
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, у чинному законодавстві України з захисту прав споживачів не передбачено де повинна бути вказана вище зазначена інформація.
Позивачем на спростування висновків акту перевірки і доводів відповідача щодо відсутності інформації про товари, що реалізуються товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мішель», надано суду копії висновків Державної санітарно-епідеміологічної експертизи (із зазначенням країни виробника, країни виробництва, адреси, телефону, складу, інформації з рекомендаціями щодо експлуатації), рекомендацій по догляду за взуттям та одягом.
Із фотокопій цінників, зроблених відповідачем під час перевірки також вбачається наявність необхідної інформації про товар, що реалізується.
За таких обставин, відповідачем не доведено порушення позивачем законодавства України про захист прав споживачів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував постанову від 25.12.2013 року №000098.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 28.07.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.А. Губська
Суддя: О.В. Епель
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Епель О.В.
Федотов І.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.07.2014 |
Оприлюднено | 30.07.2014 |
Номер документу | 39946081 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Ісаєнко Ю.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні