Постанова

від 10.06.2014 по справі 910/24916/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р. Справа№ 910/24916/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Братіслава»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.03.2014р.

у справі № 910/24916/13 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Братіслава»

про банкрутство

за участю представників:

від заявника: ОСОБА_3 - дов. № 1/25-03 від 20.03.2014р.

від боржника: не з»явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2014р. у справі № 910/24916/13 в задоволенні клопотання боржника про відкладення розгляду справи відмовлено. Порушено провадження у справі № 910/24916/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Братіслава" (02160, м. Київ, пр.-т. Возз'єднання, буд 5; код ЄДРПОУ 19121195). Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_2 на суму 927 626 (дев'ятсот двадцять сім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 20 коп. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 11.07.2013р.). Встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна та інше.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Братислава» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 26.03.2014р. у справі № 910/24916/13 скасувати та припинити провадження у справі № 910/24916/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Братислава» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 13.05.2014р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р. було змінено склад суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Братислава» було прийнято до провадження.

В судовому засіданні 13.05.2014р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 27.05.2014р.

Встановлено, що в судове засідання 27.05.2014р. представник боржника не з»явився, але ним через відділ документального забезпечення 26.05.2014р. було подано клопотання в якому просить суд розгляд справи відкласти.

У зв'язку з тим, що строк розгляду спору по даній справі закінчується представником заявника в судовому засіданні 27.05.2014р. подано клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, строк розгляду справи підлягає продовженню на 15 днів та розгляд справи підлягає відкладенню.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/24916/13 на п'ятнадцять днів та відкладено на 10.06.2014р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. було змінено склад суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Братислава» було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 10.06.2014р. представник боржника не з»явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 10.06.2014р. представник заявника проти апеляційної скарги заперечував.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно статей 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 звернувся до господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Братіслава", у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість.

Як встановлено під час апеляційного провадження, до заяви ініціюючого кредитора - ОСОБА_2 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Братіслава" додано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2012 у справі № 2604/13233/12, яким з боржника на користь заявника вирішено стягнути всього 2 256 736,81 грн., у тому числі: 670 690,50 грн. інфляційних втрат, 256935,70 грн. 3% річних, 1 327 501,11 грн. пені та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору. 09.12.2012, Дніпровським районним судом м. Києва на примусове виконання цього рішення, видано виконавчий лист від 09.08.2013. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову від 27.08.2013 про відкриття виконавчого провадження № 39519407, з примусового виконання виконавчого документу Дніпровського районного суду м. Києва від 09.12.2012 у справі № 2604/13233/12. Платіжна вимога державного виконавця щодо стягнення з боржника грошових коштів залишилась без оплати.

Частиною 3 статті 10 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Частиною 2 статті 11 Закону визначено, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Судом встановлено, що заявлені ініціюючим кредитором вимоги до боржника на суму 2 256 736 грн. 81 коп. підтверджені рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2012р. по справі № 2604/13233/2012 та постановою відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 39519407 від 27.08.2013р. та складають, у тому числі, інфляційні нарахування на суму 670 690 грн. 50 коп., три проценти річних на суму 256 935 грн. 70 коп., пеню на суму 1 327 501 грн. 11 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 1 609 грн. 50 коп.

Відповідно до п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013р. сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що заявлені ініціюючим кредитором вимоги до боржника, які складають інфляційні нарахування та три проценти річних на загальну суму 927 626 грн. 20 коп. входять до складу грошового зобов'язання, їх розмір перевищує розмір триста мінімальних заробітних плат та вони не були задоволені боржником більше ніж протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, тому вказані вимоги визнаються судом безспірними, а відтак у суду наявні всі правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора банкрута визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у даній справі та, у разі неотримання судом від нього такої заяви, ліквідатор банкрута призначається судом без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 11.07.2013р.) для призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Братіслава".

27.12.2013р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича на участь у справі.

Вирішуючи питання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого, місцевий суд дійшов правильного висновку призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені ТОВ «Братіслава» в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Крім того, апелянтом не надано належних та допустимих доказів про скасування або зміну в установленому порядку рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.12.2012 у справі № 2604/13233/12.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Братіслава».

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали господарського суду м. Києві від 26.03.2014р. у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду м. Києві від 26.03.2014р. у справі № 910/24916/13. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної ухвали та постанови, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Братіслава» залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 26.03.2014р. у справі № 910/24916/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/24916/13 повернути до господарського суду м. Києва.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено: 11.06.2014р.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко