Постанова

від 03.06.2014 по справі 804/5874/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 р. Справа № 804/5874/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Іванової О.С. Бейгул А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостбуд" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.12.2013р. №0004651504 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 1045299,66 грн., у тому числі за основним платежем - 875083,50 грн., за штрафними санкціями - 170216,16 грн.;

- визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.05.2014р. №930-25 про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням у сумі 1297859,57 грн., з яких за основним платежем - 875082,41 грн., за штрафними санкціями - 170216,16 грн., пеня - 252561,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Мостбуд» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011р. по 01.04.2013р.. Висновки даного Акту перевірки зроблені без урахуванням рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яким було змінено умови договору - категорію орендованої землі, а тому є неправомірними та необґрунтованими, а податкове податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013р. №0004651504 про донарахування орендної плати, прийняте на підставі нього, є незаконним, протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки щодо збільшення позивачу податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки відповідно до мінімального розміру спірного платежу, установлено Податковим кодексом України у 2011-2013 роках, є цілком обґрунтованими та доведеними, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» зареєстроване як юридична особа 01 листопада 2000 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, код за ЄДРПОУ 31124479, взяте на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області направлено до ТОВ «Мостбуд» запит про надання інформації від 25.04.2013р. №9434/10-15-431. Листом №32 від 28.05.2013р. надана відповідь разом із додатком на 5 аркушів.

Судом встановлено, що з 20.11.2013р. по 27.11.2013р. на підставі повідомлення від 15.11.2013р. №183 головним державним ревізором-інспектором відділу місцевих податків і зборів, плати за землю управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Щербиною Ю.М. згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу №751 від 15.11.2013р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Мостбуд» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011р. по 01.04.2013р., за результатами якої складено Акт №1190/1504/31124479 від 03.12.2013р.

Перевіркою встановлено порушення п.п.16.1.4, п.16.1 ст.16 та п.276.3 ст.276 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані та території Бабушкінського району м.Дніпропетровська на 2011 рік- 388446,43грн., 2012 рік - 388446, 43грн., січень-ківтень 2013 року (до 02.04.2013р.) - 98190,64 грн.

Не погоджуючись із Актом перевірки №1190/1504/31124479 від 03.12.2013р. ТОВ «Мостбуд» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надані заперечення від 13.12.2013р. №78, однак листом від 19.12.2013р. №28543/10/04-62-15 останнім повідомлено про відповідність висновків Акту перевірки №1190/1504/31124479 від 03.12.2013р. чинному законодавству.

На підставі Акта перевірки №1190/1504/31124479 від 03.12.2013р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013р. №0004651504 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 1045299,66 грн., у тому числі за основним платежем - 875083,50 грн., за штрафними санкціями - 170216,16 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Мостбуд» до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області надана скарга від 09.01.2014р. №1, проте рішенням про результати розгляду скарги від 07.03.2014р. №1384/10/04-36-10-08-09 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013р. №0004651504 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 1045299,66 грн., а скаргу - без задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» до Міністерства доходів і зборів України 20.03.2014 р. за №12 надана скарга на податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013р. №0004651504. Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 03.04.2013р. №5822/6/99-99-10-01-02-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25.12.2013р. №0004651504 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендана плата з юридичних осіб на суму 1045299,66 грн. та рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.03.2014р. №1384/10/04-36-10-08-09, а скаргу - без задоволення.

Судом встановлено, що 18.06.2007 року між Дніпропетровською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» був укладений договір оренди землі, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 і зареєстрований в реєстрі за №1390, у Державному реєстрі земель зареєстрований 16.07.2007р. за № 040710400332.

Предметом договору відповідно до п. 1.1. є передача в строкове платне користування земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. Плеханова, 7-А (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:419:0134. За п. 2.1. договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,6580 га.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпропетровської міської ради від 06.12.06р. №114/8 та від 25.04.07р. №104/14.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №114/8 від 06.12.2006 року «Про передачу земельної ділянки по вул. Плеханова, 7-А (Бабушкінський район) в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Мостбуд», код ЄДРПОУ 31124479, по фактичному розміщенню будівлі офісних приміщень» (яке було підставою для надання укладення договору) був затверджений проект відведення земельної ділянки площею 0,6580 га (кадастровий номер 1210100000:02:419:0134), складений Міським комунальним підприємством «Земград» і вирішено передати зазначену земельну ділянку строком на 15 років ТОВ «Мостбуд» по фактичному розміщенню будівлі офісних приміщень по вул. Плеханова, 7-А (Бабушкінський район), код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність), у тому числі:

-0,6425 га - за рахунок земель, які надавались у користування ТОВ «Мостбуд»;

- 0,0155 га - за рахунок земель, не переданих у власність або землекористування.

Цим же рішенням визначено орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.07р. №184/11 «Про визначення категорії цільового призначення земель» визначено категорію цільового призначення земельної ділянки по вул. Плеханова, 7-А (Бабушкінський район), яка знаходиться у користуванні ТОВ «Мостбуд»: землі історико-культурного призначення.

Згідно зазначеного рішення міської ради в договорі оренди (п. 5.2 Договору) визначено, що цільове призначення земельної ділянки: землі історико-культурного призначення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2013р. внесено зміни до договору оренди землі, укладеного 18 червня 2007 року між Дніпропетровською міською радою (м. Дніпропетровськ) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» (м. Дніпропетровськ): викладено пункти 2.3 розділу 2 договору, пункти 4.1, 4.4, 4.5 розділу 4 договору, пункт 5.2 розділу 5 договору у наступній редакції:

Пункт 2.3 розділу 2 договору «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначається у довідці про нормативну грошову оцінку (витягу із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки, далі - Витяг). Ці довідки є невід'ємною частиною Договору та є підставою для розрахунку орендної плати за землю.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки не потребує внесення змін та доповнень до Договору. Ці зміни відображаються лише у Витягах, які є невід'ємними додатками до Договору».

Пункти 4.1, 4.4, 4.5 розділу 4 договору:

«п.4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.»;

«п.4.4. Орендна плата вноситься Орендарем у строки, встановлені Податковим кодексом України.»;

«п.4.5. Орендна плата вноситься Орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок Орендодавця: Дніпропетровська міська рада, р/р 3321581200004, відкритий у відділенні Держказначейства за місцезнаходженням земельної ділянки в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24245686, МФО 805012 код платежу 13050200.».

Пункт 5.2 розділу 5 договору: «Цільове призначення (категорія) земельної ділянки: «землі житлової та громадської забудови.».

Рішення по зазначеній справі набрало законної сили 02.04.2013 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Починаючи з 01.01.2011 р. систематизовано правила адміністрування земельного податку та орендної плати за землю, як обов'язкового платежу, в розділі ХІІІ Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

Розмір орендної плати за вказані ділянки є нормативно-регульованою ціною із визначеними мінімальною та максимальною межами. Тобто, починаючи з 01.01.2011 р., на адміністрування орендної плати та відносини, що виникають при оренді земельної ділянки комунальної та державної власності, поширюються приписи Податкового кодексу України з усіма правилами обрахування орендної плати та наслідками недотримання порядку нарахування та справляння даного обов'язкового платежу.

Нормою ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу України- капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель».

Згідно ч. 5 ст. 5 вказаного Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 цього Закону).

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року N 1378-IV.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 рокуN 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 цього Закону, відповідно до якої орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 р.

Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. N 1724.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі з зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди землі).

Відповідно до вимог п. 288.1 та п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, в якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Згідно п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Підпунктом 276.3.3. п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України закріплено, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів: місцевого значення - 1,5.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Тобто, у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 та п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України та встановлення її розміру, який не може бути менше трикратного розміру земельного податку із застосуванням коефіцієнту 1,5, ТОВ«Мостбуд» повинно було самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського Кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського Кодексу України.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього.

Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. (пункт 2.18Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011р. №6 „ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Відповідно до ч. 5 ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд зазначає, що рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.07р. №184/11 про визначення категорії цільового призначення земельної ділянки по вул. Плеханова, 7-А (Бабушкінський район), яка знаходиться у користуванні ТОВ «Мостбуд» - землі історико-культурного призначення, в установленому законом порядку не скасовувалось. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2013р. лише було внесено зміни до договору оренди землі та викладено, зокрема, п.5.2. даного договору «Цільове призначення (категорія) земельної ділянки».

Розділом 4 договору оренди землі «Орендна плата» визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначеної законодавством. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку. Розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі, серед іншого, змін у цільовому використанні земельної ділянки; змін розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Тобто, фактично сторони в Договорі передбачили, що в разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є базою оподаткування для плати за землю, її застосування є обов'язковим незалежно від внесення змін та доповнень до цього Договору.

Враховуючи передбачену змістом Договору можливість зміни розміру орендної плати, а також зважаючи на законодавче закріплення мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, суд зазначає, що після набрання чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати величину орендної плати на поточний рік з урахуванням обмежень п.п. 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та розміру нової грошової оцінки земельних ділянок.

Суд звертає увагу на те, що зміни умов договору, що прямо впливають на розмір податку, зокрема, щодо цільового призначення орендованих земель, відбулись з набранням законної сили рішенням Дніпропетровського апеляційного господарського суду, зокрема 02.04.2013р., а сума донарахованого податкового зобов'язання стосується лише періоду сплати податку до вирішення питання, зокрема, щодо цільового призначення орендованих земель, - за період з 01.01.2011р. по 01.04.2013р.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що податкова при винесенні податкового повідомлення-рішення від 25.12.2013р. №0004651504 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 1045299,66 грн. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.05.2014р. №930-25 про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням у сумі 1297859,57 грн., з яких за основним платежем - 875082,41 грн., за штрафними санкціями - 170216,16 грн., пеня - 252561,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.12р. №1113 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків.

Пунктом 2,3 розділу 2 даного Порядку передбачено, що платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Статтею 56 Податкового кодексу України урегульовано питання оскарження рішень контролюючих органів

Відповідно до п.56.1. зазначеної статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

На підставі викладеного, оскільки процедура оскарження податкового повідомлення-рішення, на підставі якого винесена оскаржувана вимога, не закінчена, грошове зобов'язання є неузгодженим, відтак суд визнає оскаржувану податкову вимогу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.05.2014р. №930-25 про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням у сумі 1297859,57 грн. неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і скасування вимоги - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.05.2014р. №930-25 про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням у сумі 1297859,57 грн., з яких за основним платежем - 875082,41 грн., за штрафними санкціями - 170216,16 грн., пеня - 252561,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 06 червня 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський