Постанова

від 22.01.2015 по справі 804/5874/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/5874/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі № 804/5874/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ТОВ «Мостбуд» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.12.2013 року № 0004651504 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 1045299,66 грн., у тому числі за основним платежем 875083,50 грн., за штрафними санкціями 170216,16 грн.; визнати незаконною та скасувати податкову вимогу від 07.05.2014 року № 930-25 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 1297859,57 грн., з яких 875082,41 грн. за основним платежем, 170216,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 252561,00 грн. - пеня.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано незаконною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.05.2014 року № 930-25 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 1297859,57 грн., з яких 875082,41 грн. за основним платежем, 170216,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 252561,00 грн. - пеня.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ «Мостбуд», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про те, що договором оренди земельної ділянки та законодавчо, закріплений обов'язок платника орендної плати, самостійно перераховувати величину орендної плати з урахуванням коефіцієнту, який враховується при справлянні плати за земельні ділянки які мають історико-культурне призначення. Апелянт вказав на відсутність взагалі підстав враховувати збільшуючий коефіцієнт, передбачений п. 276.3 ст. 276 ПК України, при розрахунку розміру орендної плати, яка вираховується виходячи з положень ст. 288 ПК України. Апелянт зазначив, що ним орендна плата за орендовану земельну ділянку самостійно розраховувалась та сплачувалась виходячи з трьох відсотків нормативно-грошової оцінки землі, і протягом періоду такої сплати та декларування починаючи з 2011 року у податкового органу не виникало зауважень щодо самостійного нарахування орендної плати.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача існує обов'язок по самостійному обчисленню та сплаті орендної плати за землю. Договором оренди передбачена зміна умов та розміру орендної плати у разі її зміни на законодавчому рівні. Суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір орендної плати не може бути меншим трикратного розміру земельного податку із застосуванням коефіцієнту 1,5, тобто нарахування орендної плати повинно бути вираховане по правилам ст. 286, ст. 288 ПК України з урахуванням інших вимог, встановлених Податковим кодексом України, необхідно враховувати і збільшуючий коефіцієнт за землі історико-культурного призначення. Суд першої інстанції вказав, на те, що податкова інспекція виносячи оскаржуване податкове-повідомлення рішення діяла у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства. Стосовно податкової вимоги, судом першої інстанції зазначено, що вона винесена передчасно, оскільки податкове зобов'язання є не узгодженим згідно чинного податкового законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 20.11.2013 року по 27.11.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мостбуд» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 01.04.2013 року. За результатами перевірки 03.12.2013 року складено акт № 1190/1504/31124479. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ТОВ «Мостбуд» порушено пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 276.3 ст. 276 ПК України, що призвело до заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району, на 2011 рік - 388446,43 грн., 2012 рік - 388446,43 грн., січень-квітень 2013 року 98190,64 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є неврахування та несплата ТОВ «Мостбуд» протягом періоду з 01.01.2011 року по 01.04.2013 року у сумі орендної плати за землю, яка вираховується виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнту 1,5 як за земельну ділянку історико-культурного призначення, що передбачено п. 276.3 ст. 276 ПК України.

На підставі акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 25.12.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0004651504, яким ТОВ «Мостбуд» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 1045299,66 грн., з яких 875083,50 грн. за основним платежем, та 170216,16 грн. сума штрафних санкцій.

Позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, однак скарги ТОВ «Мостбуд», які направлялись до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та податкових служб вищого рівня, залишені без задоволення а податкове повідомлення-рішення № 0004651504 без змін.

07.05.2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено та направлено на адресу ТОВ «Мостбуд» податкову вимогу № 930-25 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у сумі 1297859,57 грн., з яких 875082,41 грн. за основним платежем, 170216,16 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 252561,00 грн. - пеня. В матеріалах справи наявний лист заступника начальника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області начальнику управління правової роботи ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому йдеться про те, що вимога № 930-25 від 07.05.2014 року є відкликаною. Позивач вказував, що про відкликання вимоги № 930-25 від 07.05.2014 року йому не відомо. В матеріалах справи відсутні докази сповіщення ТОВ «Мостбуд» про відкликання податкової вимоги № 930-25 від 07.05.2014 року.

Матеріалами справи встановлено, що 18.06.2007 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Мостбуд» був укладений договір оренди землі, предметом якого є передача в строкове платне користування земельної ділянки розміром 0,6580 га, яка знаходиться за адресою: вул. Плеханова, 7-А (Бабушкінський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:419:0134. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпропетровської міської ради від 06.12.2006 року №114/8 та від 25.04.2007 року №104/14. Рішенням від 06.12.2006 року № 114/8 визначено орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.07р. №184/11 «Про визначення категорії цільового призначення земель» визначено категорію цільового призначення земельної ділянки по вул. Плеханова, 7-А (Бабушкінський район), яка знаходиться у користуванні ТОВ «Мостбуд»: землі історико-культурного призначення. Згідно зазначеного рішення міської ради в договорі оренди від 18.06.2007 року визначено, що цільове призначення земельної ділянки: землі історико-культурного призначення.

В матеріалах справи міститься постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року, якою внесено зміни до договору оренди землі, укладеного 18.06.2007 року між Дніпропетровською міською радою і ТОВ «Мостбуд» а саме: пункти 2.3 розділу 2 договору, пункти 4.1, 4.4, 4.5 розділу 4 договору, пункт 5.2 розділу 5 договору викладено у наступній редакції: Пункт 2.3 розділу 2 договору «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначається у довідці про нормативну грошову оцінку. Ці довідки є невід'ємною частиною Договору та є підставою для розрахунку орендної плати за землю. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки не потребує внесення змін та доповнень до Договору. Ці зміни відображаються лише у Витягах, які є невід'ємними додатками до Договору». Пункти 4.1, 4.4, 4.5 розділу 4 договору: «п.4.1 Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.»; «п.4.4 Орендна плата вноситься Орендарем у строки, встановлені Податковим кодексом України.»; «п.4.5 Орендна плата вноситься Орендарем незалежно від результатів його діяльності на рахунок Орендодавця: Дніпропетровська міська рада, р/р 3321581200004, відкритий у відділенні Держказначейства за місцезнаходженням земельної ділянки в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24245686, МФО 805012 код платежу 13050200.». Пункт 5.2 розділу 5 договору: «Цільове призначення (категорія) земельної ділянки: «землі житлової та громадської забудови».

Матеріалами справи підтверджується, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки орендованої ТОВ «Мостбуд», відповідно до витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.04.2012 року № 17118, складає 25896427,50 грн. Відповідно до податкових декларації з орендної плати за землю за 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік, позивач сплачував орендну плату за землю у розмірі 776892,83 грн. за рік, помісячно 64741,07 грн. (грудень 64741,06 грн.).

Встановлено, що у період з 01.01.2011 року по 01.04.2013 року позивач самостійно, відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України обчислив та сплатив орендну плату у розмірі трикратного розміру земельного податку, виходячи з нормативної грошової оренди землі.

Позивач задекларував та сплатив у 2011 році орендну плату за землю у розмірі 776892,83 грн., що розраховується як 25896427,50 грн. х 3% (помісячна сплата 64741,07 грн.). Сплата підтверджується платіжними дорученнями.

У 2012 році позивач задекларував та сплатив орендну плату за земельну ділянку у розмірі 776892,83 грн., що дорівнює 25896427,50 грн. х 3% (помісячно складає 64741,07 грн.). З 01.01.2013 року по 01.04.2013 року позивачем задекларовано та сплачено 196381,25 грн. Сплата за період 01.01.2013 року по 01.04.2013 року підтверджується платіжними дорученнями.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган вираховуючи розмір орендної плати виходив зі ставки передбаченої пп. 288.5.1 п. 288.1 ст. 288 ПК України збільшуючи її на коефіцієнт, передбачений пп. 276.3.3 п. 276.3 ст. 276 ПК України, тобто 1,5 (для земель місцевого значення на території та об'єкті історико-культурного призначення, використання якої не пов'язане з функціональним призначенням цієї території та об'єкту).

Колегія суддів, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.72, 14.1.147, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю, це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок, це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до п.п. 288.1 - 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно пп. 288.5.1 п. 288.5. ст. 288 ПК України, яка регулює порядок та розмір орендної плати за землю, встановлено розмір такої орендної плати не менше 3% від суми нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 276 ПК України встановлено особливості ставки земельного податку, згідно пп. 276.3.3 п. 276.3, визначено, що коефіцієнт 1,5 застосовується при обчисленні земельного податку з земель місцевого значення на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язане з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, обчислених відповідно до ст. 274, 275 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що нормою ст. 276 ПК України не передбачене врахування коефіцієнту 1,5 при обчисленні орендної плати за земельні ділянки яка встановлюється ст. 288 ПК України. Врахування коефіцієнту 1,5 передбачене при встановленні розміру податку за землю обчисленому відповідно до статей 274 і 275 ПК України.

Статтею 274 ПК України передбачаються ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місця знаходження), ставка встановлюється у розмірі одного відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Аналізуючи вищевикладені норми, колегія суддів вважає, що податковий орган необґрунтовано застосував при визначенні розміру орендної плати положення пп. 276.3.3 п. 276.3 ст. 276 ПК України, оскільки законодавець чітко визначив у яких випадках положення цього пункту застосовуються, а саме у разі обчислення податку за землю за правилами ст. 274, 275 ПК України. Законодавець не передбачив застосування коефіцієнту 1,5 у разі обчислення орендної плати за землю за правилами ст. 288 ПК України.

Отже податковий орган не вправі самостійно застосовувати до правовідносин те законодавство, яке не регулює ці відносини.

Колегія суддів звертає увагу, що умовами договору оренди землі визначено розмір орендної плати, який обчислюється у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3. Ставка земельного податку встановлюється ст. 274 ПК України (для земель грошову оцінку яких проведено) - один відсоток від нормативної грошової оцінки.

Матеріалами справи встановлено, що позивач самостійно з 2011 року по 01.04.2013 року збільшив розмір орендної плати та сплатив її згідно ст. 288 ПК України.

Колегія суддів не може погодитись з твердженням податкового органу, як обґрунтуванням правильності своєї позиції, про те, що законодавець у ст. 288 ПК України передбачив верхню межу розміру орендної плати, яка не перевищує ставку, яку податковий орган нарахував позивачу за спірний період, оскільки таке твердження не гуртується на дійсному податковому законодавстві.

Сплачуючи орендну плату за землю ТОВ «Мостбуд» за період 2011 рік - 01.04.2013 року, було дотримано норми ПК України при обчислені розміру орендної плати за земельну ділянку, що орендується у Дніпропетровської міської ради.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, а саме, презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Колегія суддів вважає, що податковий орган, як суб'єкт владних повноважень відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення.

Відносно податкової вимоги від 07.05.2014 року № 930-25, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума у розмірі 1045299,66 грн. не є узгодженою. Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження, після чого був змушений звернутись до суду за для оскарження податкового повідомлення-рішення, яким визначається сума у розмірі 1045299,66 грн. Формуючи 07.05.2014 року податкову вимогу, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була обізнана про судове оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача від 15.12.2013 року № 0004651504, тобто сума визначена як узгоджена на момент формування вимоги не була такою.

Податкова вимога від 07.05.2014 року № 930-25 підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушеннями та така, що порушує права платника податків ТОВ «Мостбуд».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Мостбуд» задовольнити в повному обсязі.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі № 804/5874/14 - скасувати. Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостбуд» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.12.2013 року № 0004651504.

Визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.05.2014 року № 930-25.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук