Постанова

від 05.06.2014 по справі 816/1547/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1547/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,

представника позивача - Голікова І.А.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" (далі - позивач, ТОВ "Текро-Дніпро") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2013 року № 0007202202/775.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документами первинного обліку та податкової звітності повністю підтверджується виконання сторонами зобов'язань за договорами постачання, а результатом вчинення правочинів є настання реальних наслідків у вигляді придбання продукції з послідуючим його використанням у виробництві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

ТОВ "Текро-Дніпро" зареєстроване як юридична особа 20.07.1999 р. та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Згідно виписки з ЄДР серії ААВ № 703992 від 05.03.2014 року основним видом економічної діяльності ТОВ "Текро-Дніпро" є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

У період з 28.10.2013 р. по 01.11.2013 р. Кременчуцькою ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Текро-Дніпро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "СТК Агрогруп" за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р., за наслідками якої складено акт від 08.11.2013 р. №4322/16-03-22-020/30405665.

Згідно висновків акту від 08.11.2013 р. №4322/16-03-22-020/30405665 в ході перевірки встановлено порушення ТОВ "Текро-Дніпро" вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 120839 грн.

На підставі акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 08.11.2013 р. №4322/16-03-22-020/30405665 прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013 р. №0007202202/775, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Текро-Дніпро" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 181258,50 грн., з них: основний платіж: 120839 грн., штрафні санкції - 60149,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням у зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового ревізора-інспектора щодо завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 120 839 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, по взаємовідносинах із ТОВ "СТК Агрогруп", які не мали реального товарного характеру.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що ТОВ "Текро-Дніпро" та ТОВ "СТК Агрогруп" у жовтні 2011 року мали фінансово-господарські взаємовідносини на підставі укладених договорів постачання від 01.11.2010 року № 101101 та від 01.01.2011 року № 110101 з додатковими угодами.

На підтвердження фактичного виконання умов вищевказаних договорів позивачем надано суду специфікації, податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, товарно-транспорті накладні, накладні на внутрішнє перевезення, договір оренди земельної ділянки, копії яких долучено до матеріалів справи.

Сума податку на додану вартість в розмірі 120 839 грн. по податкових накладних, виписаних ТОВ "СТК Агрогруп", віднесено позивачем до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року.

Згідно видаткових накладних у жовтні 2011 року ТОВ "Текро-Дніпро" придбано у ТОВ "СТК Агрогруп" шрот соняшниковий та жмих соєвий. Із товарно-транспортних накладних вбачається, що пунктом розвантаження вказаної продукції зазначено с. Потоки Полтавської області.

ТОВ "Текро-Дніпро" надано суду договір оренди земельної ділянки від 28.01.2000 року № 65-00, за умовами якого ЗАТ "Птахофабрика "Росія" надає Орендарю (ТОВ "Текро-Дніпро") у строкове платне володіння і користування строком на 25 років земельну ділянку, що розташована у с. Потоки Кременчуцького районі Полтавської області, для розташування виробництва кормів із використанням будівель, що знаходяться на земельній ділянці.

Придбана у ТОВ "СТК Агрогруп" продукція (шрот соняшниковий та жмих соєвий) використана позивачем для виробництва кормів, які в подальшому реалізовано кінцевим споживачем, що підтверджується накладними про внутрішнє переміщення, звітом про рух готової продукції за жовтень 2011 року, видатковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту ТОВ "Текро-Дніпро" по взаємовідносинах із ТОВ "СТК Агрогруп" за спірний період, які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів, які б спростовували правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ТОВ "Текро-Дніпро" сформований податковий кредит, не доведено відсутність товарів чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів постачальником на користь позивача.

Суду не надано належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні договорів постачання взаємно узгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "СТК Агрогруп", судом не встановлено.

Таким чином, реальність господарських операцій між ТОВ "Текро-Дніпро" та ТОВ "СТК Агрогруп" підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ "СТК Агрогруп" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "СТК Агрогруп" мав свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Таким чином, оскільки ТОВ "СТК Агрогруп" на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ 120 839 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "СТК Агрогруп" є правомірним.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень частини 2 статті 11, пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27.11.2013 року № 0007202202/775.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільняються від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 27.11.2013 року № 0007202202/775.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" (код ЄДРПОУ 30405665) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя А.Б. Головко