Рішення

від 10.06.2014 по справі 914/1504/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 р. Справа № 914/1504/14

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівтеплосервіс», м. Радехів,

про: стягнення заборгованості.

Суддя М.М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - договір № 11-220/14 від 05.05.14р.,

відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівтеплосервіс» про стягнення заборгованості в сумі 53 445,52 грн., а саме: 49 276,97 грн. боргу за договором поставки № 2709/11 від 27.09.2011р. з врахуванням інфляції, 710,55 грн. - 3% річних, 3 458,00 грн. - пені.

Ухвалою від 28.04.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 05.05.2014 р.

В судове засідання 05.05.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 28.04.2014р. виконав частково, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 05.05.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, за адресою вказаною у позовній заяві, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 28.04.2014 р. не виконав.

В судовому засіданні 05.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 02.06.2014 р.

В судове засідання 02.06.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 05.05.2014р. не виконав.

В судове засідання 02.06.2014 р. представник відповідача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, позовні вимоги у заявленому розмірі не визнає, вимоги ухвали суду від 05.05.2014 р. не виконав.

В судовому засіданні 02.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.06.2014 р.

В судове засідання 10.06.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду заяву про зменшення позовних вимог та розрахунок позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 36 828,05 грн. боргу за договором поставки № 2709/11 від 27.09.2011р. з врахуванням інфляції, 531,04 грн. - 3% річних, 2 301,18 грн. - пені.

В судове засідання 10.06.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 28.04.2014 р. не виконав.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір поставки №2908/13 від 29.08.2013 р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2. цього Договору, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. (а.с. 8-10) Продукція вважається переданою з моменту підписання акту прийому-передачі, якому передує проведення пусконалагоджувальних робіт постачальником по місцю поставки та введення обладнання в експлуатацію.

Відповідно до п. 1.2. Договору предметом цього Договору є наступне обладнання:

1) Колун гідравлічний GT-15.30

2) Розкряжовочна плита GTS-10

3) Диск пильний PILANA

4) Етакада ланцюгова 3-х рядна.

08.10.2013 р. між сторонами у справі підписано Акт прийому-передачі (а.с. 11), згідно якого позивач передав, а відповідач отримав майно, зазначене у п. 1.2. Договору, а саме:

1) Колун гідравлічний GT-15.30 вартістю 23 000,00 грн.

2) Розкряжовочна плита GTS-10 вартістю 50 000,00 грн.

3) Диск пильний PILANA вартістю 4 000,00 грн.

4) Етакада ланцюгова 3-х рядна вартістю 38 000,00 грн.

Відповідно до умов п.3.1. Договору загальний розмір ціни за продукцію, визначену у п. 1.2. цього Договору, становить 115 000,00 грн. без податку на додану вартість.

Згідно п. 3.2. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, вказаний у цьому Договорі, у наступному порядку:

- 50% від загальної суми в якості попередньої оплати,

- 40% від загальної суми протягом не більше 3 днів з моменту письмового повідомлення постачальника 100% про готовність обладнання до поставки,

- 10% протягом не більше 1 дня з моменту підписання акту прийому-передачі обладнання.

Відповідач частково погасив заборгованість за отриманий товар на суму 79 500,00 грн., що не заперечується позивачем.

В судовому засіданні 10.06.2014 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог та розрахунок позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 36 828,05 грн. боргу за договором поставки № 2709/11 від 27.09.2011р. з врахуванням інфляції, 531,04 грн. - 3% річних, 2 301,18 грн. - пені.

На день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 35 500,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 115 000,00 грн., проте відповідачем не надано суду доказів проведення оплати за отриманий товар в повному обсязі. Відповідачем частково погашено заборгованість за отриманий товар на суму 79 500,00 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 36 828,05 грн. з урахуванням індексу інфляції є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.6. Договору, у разі порушення покупцем термінів оплати передбачених п. 3.2. цього Договору постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки платежу.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 301,18 грн. пені та 1' 785,23 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 531,04 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Радехівтеплосервіс» (адреса: 80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Мишуги, б. 20 А; ідентифікаційний код 36687003 ) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 36 828,05 грн. - заборгованості з урахуванням інфляції, 531,04 грн. - 3% річних, 2 301,18 грн. - пені, 1 827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.06.2014 р.

Суддя Синчук М.М.