cpg1251
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року справа № 823/1280/14
11 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,
за участю:
представника позивача - Смирнова Б.Б.,
відповідача - Ткаченка В.Г.,
представника відповідача - Шуляк-Гончаренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченка Віталія Геннадійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Дочірнє підприємство "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" подало позов, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Ткаченка Віталія Геннадійовича від 24 січня 2014 року № 10223108 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Ткаченка Віталія Геннадійовича прийняти рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, заявленого дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" 10.01.2014, щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7110136400:02:062:0029, площею 6,0 кв. м, що розташована по вул. Ільїна (біля будинку № 246) в м. Черкаси.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у державній реєстрації права оренди земельної ділянки з підстав відсутності в Державному реєстрі прав реєстрації права власності на земельну ділянку, державний реєстратор не врахував спеціальних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які передбачають, зокрема, що державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки, при цьому рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду є заявою про державну реєстрацію права власності на таку земельну ділянку.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю та зазначив, що рішення про відмову у державній реєстрації права оренди є правомірним, оскільки заяву про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки подано позивачем за відсутності державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою. Крім того, відповідач вказував на те, що позивачем не додано до заяви про державну реєстрацію права власності територіальної громади на земельну ділянку витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, хоча його подання передбачено законом.
В судовому засіданні відповідач та його представник проти позову заперечили повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях та додатково зазначили, що державним реєстратором прийняте рішення про відмову у державній реєстрації права власності територіальної громади на земельну ділянку, а тому відмова в державній реєстрації права оренди, як похідного від права власності, є законною.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456 поновлено дочірньому підприємству "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" договір оренди земельної ділянки площею 6,0 кв. м. по вул. Ільїна (біля будинку № 246) в м. Черкаси на 5 років під існуючу тимчасову споруду (кіоск).
10 квітня 2013 року між Черкаською міською радою (орендодавець) та дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" (орендар) підписано договір оренди землі, згідно пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Ільїна (біля будинку № 246) в м. Черкаси.
Пунктами 2, 8, підпунктом "а" пункту 31 договору передбачено: в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 7110136400:02:062:0029) площею 6,0 кв. м. під існуючу тимчасову споруду (кіоск); за функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання; договір укладено на 5 років (з дати приймання рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456); орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди та підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.
10 січня 2014 року уповноваженою особою позивача до державного реєстратора прав на нерухоме майно подана заява про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (реєстраційний номер заяви - 4890976, дата, час реєстрації - 10.01.2014 15 год. 34 хв. 11 сек.), а також документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає заяву, договір оренди землі від 10 квітня 2013 року, рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456. Подання зазначених документів підтверджується карткою прийому заяви № 9817457.
Крім того, згідно картки прийому заяви № 9817137 (реєстраційний номер 4890816, дата, час реєстрації - 10.01.2014 15 год. 28 хв. 50 сек.) подана заява про державну реєстрацію права власності, до якої додано рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченко Віталій Геннадійович 24 січня 2014 року, відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, прийняв рішення № 10223108 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо права оренди земельної ділянки, з тих підстав, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 4-1 Закону № 1952-IV рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що при поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.
При цьому, відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 16 Закону № 1952-IV у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.
Таким чином, Законом № 1952-IV встановлено імперативну норму щодо обов'язковості проведення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка сформована із земель державної чи комунальної власності, за відсутності такої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме, одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності. При цьому документи для державної реєстрації права власності та іншого речового права подаються виключно до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору, у тому числі у разі нотаріального посвідчення договору, за яким виникає речове право на земельну ділянку.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування разом із іншими документами подається правонабувачем (користувачем, орендарем), який є уповноваженою особою власника земельної ділянки відповідно до Закону № 1952-IV, одночасно з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.
Як свідчать матеріали справи, державним реєстратором в базі даних про реєстрацію заяв і запитів зареєстровані дві заяви, а саме: про державну реєстрацію права власності, до якої додано лише рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 № 3-1456; про державну права оренди земельної ділянки, до якої, крім зазначеного рішення, додано документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає заяву, договір оренди землі від 10 квітня 2013 року.
Згідно пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (далі - Порядок), чинного на час виникнення спірних правовідносин, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Підпункт 1 пункту 27 Порядку передбачає, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Відповідно до пункту 33 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).
Отже, державний реєстратор, встановивши неподання заявником необхідних документів, які підтверджують право власності територіальної громади на земельну ділянку за кадастровим номером 7110136400:02:062:0029, площею 6,0 кв. м, що розташована по вул. Ільїна (біля будинку № 246) в м. Черкаси, прийняв рішення № 10220653 від 24 січня 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності за Черкаською міською радою на вказану земельну ділянку.
Відповідно до пункту 5-2 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
Таким чином, враховуючи рішення № 10220653 від 24 січня 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченко Віталій Геннадійович правомірно прийняв рішення від 24 січня 2014 року № 10223108 про відмову у державній реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7110136400:02:062:0029, площею 6,0 кв. м, що розташована по вул. Ільїна (біля будинку № 246) в м. Черкаси.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 цього Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена в повному обсязі 10.06.2014.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2014 |
Оприлюднено | 17.06.2014 |
Номер документу | 39189038 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
В.О. Гаврилюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні