Ухвала

від 18.09.2014 по справі 823/1280/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1280/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «Юрія-2» Публічного акціонерногно товариства «Юрія» - Смирнова Бориса Борисовича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Юрія-2» Публічного акціонерного товариства «Юрія» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкеської області Ткаченка Віталія Геннадійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року Дочірнє підприємство «Юрія-2» Публічного акціонерного товариства «Юрія» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкеської області Ткаченка Віталія Геннадійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмовляючи у державній реєстрації права оренди земельної ділянки з підстав відсутності в Державному реєстрі прав реєстрації права власності на земельну ділянку, державний реєстратор не врахував спеціальних положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", які передбачають, зокрема, що державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки, при цьому рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду є заявою про державну реєстрацію права власності на таку земельну ділянку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Дочірнього підприємства «Юрія-2» Публічного акціонерногно товариства «Юрія» - Смирнов Борис Борисович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Рішенням Черкаської міської ради від 20.12.2012 року № 3-1456 поновлено Дочірньому підприємству "Юрія-2" Публічного акціонерного товариства "Юрія" договір оренди земельної ділянки площею 6,0 кв. м. по вул. Ільїна (біля будинку № 246) в м. Черкаси на 5 років під існуючу тимчасову споруду (кіоск).

10 квітня 2013 року між Черкаською міською радою (орендодавець) та дочірнім підприємством "Юрія-2" публічного акціонерного товариства "Юрія" (орендар) підписано договір оренди землі, згідно пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 року № 3-1456 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Ільїна (біля будинку № 246) в м. Черкаси.

Пунктами 2, 8, підпунктом "а" пункту 31 договору передбачено: в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 7110136400:02:062:0029) площею 6,0 кв. м. під існуючу тимчасову споруду (кіоск); за функціональним використанням земельна ділянка відноситься до категорії земель комерційного використання; договір укладено на 5 років (з дати приймання рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 року № 3-1456); орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди та підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

10 січня 2014 року уповноваженою особою позивача до державного реєстратора прав на нерухоме майно подана заява про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (реєстраційний номер заяви - 4890976, дата, час реєстрації - 10.01.2014 року 15 год. 34 хв. 11 сек.), а також документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає заяву, договір оренди землі від 10 квітня 2013 року, рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 року № 3-1456. Подання зазначених документів підтверджується карткою прийому заяви № 9817457.

Крім того, згідно картки прийому заяви № 9817137 (реєстраційний номер 4890816, дата, час реєстрації - 10.01.2014 року 15 год. 28 хв. 50 сек.) подана заява про державну реєстрацію права власності, до якої додано рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 року № 3-1456.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Ткаченко Віталій Геннадійович 24 січня 2014 року, відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, прийняв рішення № 10223108 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо права оренди земельної ділянки, з тих підстав, що заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 цього Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 4-1 вказаного Закону рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність або користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) приймається без здійснення державної реєстрації права держави чи територіальної громади на такі земельні ділянки, крім випадків, коли право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що при поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.

При цьому, відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 16 зазначеного Закону у разі здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, похідних від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки, відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний одночасно подати до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на зазначені земельні ділянки. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Таким чином, вказаним Законом встановлено імперативну норму щодо обов'язковості проведення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельну ділянку, яка сформована із земель державної чи комунальної власності, за відсутності такої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме, одночасно з державною реєстрацією речового права на таку земельну ділянку, що є похідним від права власності. При цьому документи для державної реєстрації права власності та іншого речового права подаються виключно до органу державної реєстрації прав чи державному кадастровому реєстратору, у тому числі у разі нотаріального посвідчення договору, за яким виникає речове право на земельну ділянку.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування разом із іншими документами подається правонабувачем (користувачем, орендарем), який є уповноваженою особою власника земельної ділянки відповідно до зазначеного вище Закону, одночасно з заявою про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Судом першої інстанції було встановлено, що державним реєстратором в базі даних про реєстрацію заяв і запитів зареєстровані дві заяви, а саме: про державну реєстрацію права власності, до якої додано лише рішення Черкаської міської ради від 20.12.2012 року № 3-1456; про державну права оренди земельної ділянки, до якої, крім зазначеного рішення, додано документ, що підтверджує повноваження особи, яка подає заяву, договір оренди землі від 10 квітня 2013 року.

Згідно пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок), чинного на час виникнення спірних правовідносин, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Підпункт 1 пункту 27 Порядку передбачає, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Відповідно до пункту 33 Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

Отже, державний реєстратор, встановивши неподання заявником необхідних документів, які підтверджують право власності територіальної громади на земельну ділянку за кадастровим номером 7110136400:02:062:0029, площею 6,0 кв. м, що розташована по вул. Ільїна (біля будинку № 246) в м. Черкаси, прийняв рішення № 10220653 від 24 січня 2014 року про відмову у державній реєстрації права власності за Черкаською міською радою на вказану земельну ділянку.

Відповідно до пункту 5-2 частини 1 статті 24 вказаного вище Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про відмову у державній реєстрації права власності прийнято відповідачем правомірно.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що даний позов не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Дочірнього підприємства «Юрія-2» Публічного акціонерногно товариства «Юрія» - Смирнова Бориса Борисовича - залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.