Ухвала

від 29.05.2014 по справі 826/13624/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13624/13-а (у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроінформцентр Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроінформцентр Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроінформцентр Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2013 №0001272280 та №0001282280.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що сукупність наданих ним доказів та належним чином оформлених первинних документів повною мірою підтверджує реальність проведених господарських операцій з ТОВ «Олімпік Трейд» за період, що перевірявся, а тому вважає висновки суду першої інстанції хибними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів приходить до висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС отримано на виконання лист слідчого відділу Голосіївського РУ ГУМУС України м. Києві від 13.03.2013р. №53/16-836 щодо призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Електроінформцентр України» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Олімпік - Трейд» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Згідно з наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Електроінформцентр Україна» від 23.05.2012 за №658 відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроінформцентр Україна» з питань правильності визнання повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за взаємовідносинами з ТОВ «Олімпік Трейд» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 04.06.2013 №1739/22.8-15/30930025, яким встановлені порушення п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 13254,00 грн., в т.ч. за серпень 2012р. - 1306,00 грн., за вересень 2012р. - 11948,00 грн., та п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17320,00 грн. у т.ч. за ІІ квартал 2012 р. в сумі 17320,00 грн.

На підставі вказаного Акта були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26 червня 2013 року: №0001272280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (за основним платежем 13254,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3314,00 грн.), та №0001282280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства (за основним платежем 17320,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 4330,00 грн.).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за спірними операціями між позивачем та ТОВ «Олімпік - Трейд» лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні внаслідок фіктивності спірних операцій, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Електроінформцентр Україна» (Замовник) в особі директора Невадської О.І. та ТОВ «Олімпік Трейд» (Виконавець) в особі директора Злобіна Ю.А. було укладено договір від 29.08.2012р. № 15. За умовами даного договору Виконавець на замовлення Замовника виконує за плату такі роботи: розробка дизайну та виготовлення (друк) розповсюдження поліграфічної продукції рекламно-інформаційних бюлетенів, буклетів для журналу «Електропанорама», «Світло люкс».

На виконання умов даного договору ТОВ «Олімпік Трейд» оформлені первинні документи, а саме: податкові накладні від 31.08.2012 №70, від 21.09.2012 №23, від 28.09.2012 №51 та акти здачі-прийняття виконаних робіт від 31.08.2012 №ОУОс00004, від 25.09.2012 №ОУ-0000015, від 28.09.2012 №ОУОс00005. Згідно платіжних доручень від 04.09.2012 №182, від 21.09.2012 №200, від 01.10.2012 №204 розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Відповідно до додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту за серпень, вересень 2012 року та відображено в податковій декларації з ПДВ за відповідний період.

Разом з тим, судом першої інстанції також було встановлено, що слідчим відділом Голосіївського РУ ГУМУС України в м. Києві 30.11.2012 року зареєстровано кримінальне провадження №12012110010000568 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України. З фабули кримінального провадження вбачається, що невстановлені особи з метою зайняття забороненими видами діяльності та прикриття незаконної діяльності створили ряд підприємств, що мають ознаки фіктивності, серед яких ТОВ «Олімпік Трейд». Згідно протоколу допиту свідка Злобіна Ю.А. останній зареєстрував ТОВ «Олімпік Трейд» за винагороду, на прохання малознайомої особи, без мети здійснювати фінансово-господарську діяльність товариства, договори на постачання товарів не підписував та жодні фінансово-господарські документи не видавав.

Сукупність наведених доводів податкового органу і доданих до матеріалів справи на їх підтвердження письмових доказів дає підстави для обґрунтованих сумнівів у реальності задекларованих операцій. Документи ж, надані позивачем на підтвердження спірних господарських операцій, колегія суддів не вважає належними та допустимими доказами, оскільки враховуючи вищевикладені обставини та положення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, такі документи не мають юридичної сили і доказовості.

Крім того, колегія суддів зауважує, що співпрацюючи шляхом особистого спілкування протягом тривалого часу із посадовими (службовими) осообами контрагента, керівники позивача, що укладали спірні договори, не могли не усвідомлювати фіктивний характер діяльності такого підприємства.

Жоден з викладених вище фактів не спростований апелянтом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично послуги Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімпік Трейд» позивачу не надавались, з огляду на що позивач був правомірно позбавлений права на формування податкових вигод за такими операціями, а тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроінформцентр Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 25 лютого 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.