Рішення

від 05.10.2007 по справі 2-4292007

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-429 2007 року

Справа № 2-429 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 жовтня 2007 року              Жовтневий

районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Труханович В.В. при

секретарі - Лук'яновій В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті

Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного

товариства „Харківська автобаза №3" про перерахунок розміру відшкодування

шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, та просить постановити рішення, на підставі якого зробити

перерахунок щомісячної суми відшкодування шкоди, встановленого рішенням

Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.11.2004 року, стягнути з

відповідача недоплачену суму 1046,89 грн., та починаючи з 1.06.2006 р. по

360,59 грн. на місяць.

У судовому

засіданні позивачка уточнила і доповнила свої позовні вимоги, просить суд

постановити рішення, на підставі якого стягнути з відповідача на її користь

недоплачену суму відшкодування шкоди за період з 01.03.05 по 01.04.07 р.

одноразово 2296,89 грн. і починаючи з 1 квітня 2007 р. і довічно по 427 грн. 73

коп. на місяць з подальшим перерахунком.

В обґрунтування

своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_2 посилаються на

те, що позивачці в 1963 році джерелом підвищеної небезпеки, що належить

відповідачеві, заподіяне тяжке каліцтво, у результаті якого вона стала

інвалідом 3-й групи.

Рішеннями

Дергачівського районного суду Харківської області та Орджонікідзевського

районного суду м. Харкова з відповідача на користь позивача стягувалося

відшкодування шкоди. Позивачка і її представник вважають, що в зв'язку з

підвищенням вартості життя стягнена судом щомісячна сума повинна бути

збільшена.

Представник

відповідача ВАТ „Харківська автобаза №3" Коробка Ю.О. проти позову ОСОБА_1

заперечував, вважає його необгрунтованим, тому що позивачка досягла віку, що

перевищує середню тривалість життя в Україні, одержує пенсію, підприємство

повинне бути звільнене від виплати відшкодування шкоди. Думає також, що в даній

ситуації не можуть бути застосовані положення Закону України „Про соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві", оскільки позивачка

одержала травму побутову, питання може розглядатися тільки в порядку ст. 1208 ЦК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, доводи

представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1

обґрунтований та підлягаючий частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні вірогідно встановлено, що позивачка ОСОБА_1

перебувала в трудових відносинах з ВАТ „Харківський машинобудівний

завод „Світло шахтаря", де працювала різальником металу. 17.12.1961 р.

одержала важку травму в результаті наїзду на неї автомобіля, що належить

відповідачеві. За висновком МСЕК позивачка визнана інвалідом 3-ї групи. За

висновком судово-медичної експертизи в неї встановлена стійка втрата

професійної працездатності - 30% безстроково (Акт судово-медичної експертизи

№231 від 27.12.1967 p.).

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18.03.1964

р. Автобаза №3 визнана винною в ушкодженні здоров'я ОСОБА_1 і з неї стягнено

відшкодування збитку.

На підставі

рішень Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.05.97 року,

22.11.2004 року, розмір щомісячних виплат перерахований і з відповідача

стягнено, починаючи з 1 листопада 2004 р. і довічно по 242,12 грн. с подальшим

перерахунком відповідно до діючого законодавства.

Згідно з

вимогами ч. 2 ст. 1208 ЦК

України, за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування

шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров*ю або смертю, підлягає

відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Законами України

встановлений мінімальний розмір заробітної плати: з 1.09.04 р. - 237,00 грн.; з

1.01.05 р. - 262,00 грн.; з 1.04.05 р. - 290,00 грн.; з 1.07.05 р. - 310,00

грн.; з 1.09.05 р. -332,00 грн.; з 1.01.06 p.-350,00 грн.; з

1.07.06 p.-375,00

грн.; з 1.12.06 p.-400,00

грн.

2

Суд вважає, що відповідно до підвищення мінімальної заробітної плати

підлягає збільшенню сума відшкодування шкоди ОСОБА_1 і складає: з 1.01.05 р.

- 242,12 грн. х 262 грн.: 237 грн. = 267,66 грн. з 1.04.05 р. - 267,66 грн. х

290 грн.: 262 грн. = 296,26 грн. з 1.07.05 р. -296,26 грн. х 310 грн.: 290 грн.

= 316,69 грн. з 1.09.05 р. - 316,69 грн. х 332 грн.: 310 грн. = 339,16 грн. з

1.01.06 р. - 339,16 грн. х 350 грн.: 332 грн. = 357,55 грн. з 1.07.06 р. -

357,55 грн. х 375 грн. : 350 грн. = 383,09 грн. з 1.12.06 р. - 383,09 грн. х

400 грн. : 375 грн. = 408,63 грн.

Сума щомісячної виплати, встановленої на підставі рішення

Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.11.2004 р. з 1.11.2004 р.

- 242,12 грн., зміні не підлягає, тому що дане рішення суду набуло

законної сили, фактично виконано відповідачем.

Згідно ч. З ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у

цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили,

не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь

ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виплатити

позивачці за період з 01.03.05 р. по 01.04.07 р. -

8841,73 грн. (267,66 грн. х 1 міс. + 296,26 грн. х 3 міс. + 316,69 грн. х 2 мес. +339,16 грн. х 4 міс. + 357,55 грн. х 6 міс. +383,09

грн. х 5 міс. + 408,63 грн. х 4 міс).

Фактично відповідач виплачував по 242,12 грн. по лютий 2007 р. включно і

всього виплатив за період з 01.03.05 р. по 01.03.07 р. - 5810,88 грн.

(242,12 грн. х 24 міс).

Суд стягує з відповідача недоплачену суму відшкодування - 3030,85 грн. з

розрахунку: 8841,73 грн. відняти 5810,88 грн. і встановлює розмір щомісячної

виплати починаючи з 1 квітня 2007 р. і довічно по 408 грн. 63

коп. з подальшим збільшенням відповідно до підвищення мінімального

розміру заробітної плати в Україні.

У задоволені інших вимог позивачу

ОСОБА_1 відмовити.

У зв'язку з тим, що справа доведена до суду з вини відповідача, з нього

відповідно до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України

підлягають стягненню на користь держави судовий збір та витрати на інформаційне-технічне

забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. З, 7, 10, 15, ЗО, 60, 61 ч.3,

62, 81, 88, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1208 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Харківська автобаза №3" про перерахунок розміру

відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити

частково.

Стягнути з ВАТ „Харківська автобаза № 3" на користь ОСОБА_1 недоплачену суму відшкодування шкоди за період з 01.03.05

р. по 01.04.07 р. одноразово - 3030 грн. 85 коп. і

стягувати починаючи з 1 квітня 2007 року і довічно по 408 грн. 63 коп. на

місяць з подальшим збільшенням відповідно до

підвищення мінімального розміру заробітної плати в Україні.

В іншій частині позову ОСОБА_1 -

відмовити.

Стягнути з ВАТ „Харківська автобаза № 3" на користь держави судовий

збір у розмірі 51-00 грн. (п'ятдесят одна гривня), та витрати на

інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30-00

грн. (тридцять гривень).

Рішення суду

може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської

області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з

подачею її копії до апеляційної інстанції.