Постанова

від 13.06.2014 по справі 825/1675/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2014 року Чернігів Справа № 825/1675/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ічнянський Райагрохім» до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Ічнянський Райагрохім» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області (далі - відповідач), в якому остаточно просить суд визнати протиправними дії відповідача та скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо ОСОБА_1, а саме з листопада 2013 року на суму 32218,43 грн., з грудня 2013 року на суму 951,01 грн., з 2014 року на суму 34062,99 грн., з лютого 2014 року 893,01 грн., з березня 2014 року на суму 893,01 грн.

В обґрунтування позивач посилається на те, що діючим законодавством України не передбачено відшкодування витрат щодо пільгових пенсій за попередній період. Сума фактичних витрат в оскаржуваних розрахунках, на думку позивача, не відповідає фактичним обставинам, тому просить їх скасувати.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, в яких виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «Ічнянський Райагрохім» є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до бюджету Пенсійного фонду України та перебуває на відповідному обліку в Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області з 01.07.1996, що не заперечується відповідачем.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області по справі №2-932/2010 від 20.08.2010 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію та провести нарахування у повному обсязі за весь минулий час, починаючи з дати настання права на її призначення (а.с.63). Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 28.03.2011 № 22а-3974/2011 рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області по справі №2-932/2010 від 20.08.2010 скасовано (а.с.64-65). Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі №К/9991/23661/11 від 01.10.2013 рішення Ічнянського районного суду залишено без змін (а.с.66-67).

Управлінням Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стосовно гр. ОСОБА_1, а саме з листопада 2013 року на суму 32218,43 грн., з грудня 2013 року на суму 951,01 грн., з 2014 року на суму 34062,99 грн., з лютого 2014 року 893,01 грн., з березня 2014 року на суму 893,01 грн., які отримані позивачем у 2014 році.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1053 та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 (далі - Інструкція).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно пункту першого статті першої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту першого статті другої цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом другим пункту першого статті четвертої цього Закону встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

За приписами пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вимог пункту 6.4 Інструкції такий розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

У відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та досіву пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції не передбачено права Управління Пенсійного фонду здійснювати відшкодування витрат по пільговим пенсіям за попередні періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області (а.с.33-37) складено розрахунки, в яких визначено розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_1 з листопада 2013 року на суму 32218,43 грн., з грудня 2013 року на суму 951,01 грн., з 2014 року на суму 34062,99 грн. Проте, в графі 16 місячний розмір фактичних витрат складає 834,47 грн. та 893,01 грн., в графі 4 вказано дату досягнення особою пенсійного віку - 22.06.2015, тобто сума фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_1 за 2013-2014 роки не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди, оскільки така можливість передбачена лише на поточний рік.

Вказана позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 14.03.2013 № К/9991/32264/11.

Доказів, які б спростувати позицію позивача, відповідачем суду не надано.

Надавши правову оцінку вказаним обставинам, суд дійшов висновку, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії гр. ОСОБА_1 з листопада 2013 року на суму 32218,43 грн., з грудня 2013 року на суму 951,01 грн., з 2014 року на суму 34062,99 грн. є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Щодо розрахунків з лютого 2014 року на суму 893,01 грн. та з березня 2014 року на суму 893,01 грн., то останні надіслані позивачу у поточному році, тому є правомірними, а відтак в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, то суд вказує на таке.

Результатом оскаржуваних позивачем дій стало складання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо його винесення (прийняття) і у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане свідчить про те, що скасування рішення охоплює в собі й визнання протиправними дій при його прийнятті, у тому числі і по проведенню перевірки, а тому питання протиправності дій, у даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.

Крім того, самі по собі дії щодо винесення рішення не тягнуть за собою жодних правових наслідків для позивача, а отже не порушують його права та законні інтереси, а відтак не створюють підстав для їх захисту.

Тому в цій частині позовних вимог також необхідне відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 71, 94, 158 - 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Ічнянський Райагрохім», - задовольнити частково.

Скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо ОСОБА_1 з листопада 2013 року на суму 32218,43 грн., з грудня 2013 року на суму 951,01 грн., з 2014 року на суму 34062,99 грн., складені Управлінням Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31419537700002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Приватного акціонерного товариства «Ічнянський Райагрохім» (код ЄДРПОУ 05491847) судові витрати в розмірі 177,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко