Ухвала

від 03.06.2014 по справі 821/382/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

03 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/382/14

Категорія: 10.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.,

Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бериславському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014р. по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бериславському районі Херсонської області про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014р. управління ПФУ в Бериславському районі Херсонської області звернулось в суд із позовом до відділення ВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бериславському районі Херсонської області про стягнення суми витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в сумі 736,71грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не прийнято до заліку витрати, які були здійснені по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2013р. по 31.12.2013р. в сумі 736,71грн. Позивач вважає, що на підставі Порядку, який затверджений Постановою правління ПФУ від 03.03.2003р. №5-4 та Правління Фонду соцстрахування від нещасних випадків України від 04.03.2003р. №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за №376/7697 (далі-Порядок), відповідач повинен відшкодовувати суми пенсій. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бериславському районі Херсонської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Бериславському районі Херсонської області витрати на виплату та доставку пенсій в сумі 736,71грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вказаного Порядку особам, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідач повинен відшкодовувати пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таких пенсій. Незалежно від того у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що при здійсненні звірки витрат за особовими справами потерпілих, УПФУ надіслано до відповідача акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у яких визначались загальні суми витрат, що підлягали відшкодуванню. Але, відповідачем не було включено до списків два пенсіонера, які були зазначені в актах щомісячної звірки. В результаті чого, у відповідача утворилась заборгованість по виплаті вказаних пенсій за період з 01.10.2013р. по 31.12.2013р. в сумі 736,71грн. Відповідачем у добровільному порядку зазначені кошти не сплачені, внаслідок чого пенсійний фонд звернувся до суду про стягнення коштів.

Вирішуючи правомірність заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступного.

Перелік витрат, що включаються до актів звірок та підлягають в подальшому відшкодуванню Пенсійному фонду України, визначається п.4 вказаним вище Порядком.

Відповідно до ст.21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, шляхом виплати йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсії по інвалідності (у зв'язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно п.4 Порядку №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

За правилами ч.2 ст.24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ч.2 ст.2 вказаного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Даючи оцінку наведеним нормам законодавства України, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що обов'язок на відшкодування витрат пенсійного фонду по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на відділення ВДФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, при цьому, не має значення у якій з колишніх республік СРСР стався страховий випадок.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бериславському районі Херсонської області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

А.Г. Федусик