Рішення

від 10.06.2014 по справі 922/1115/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р.Справа № 922/1115/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника прокурора міста Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків; 2. Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області, смт. Манченки; 3. Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, смт. Пісочин до Приватного підприємства "Фірма "Стратос", с. Санжари про стягнення коштів в розмірі 16 773,39 грн. за участю представників:

прокурора: Панова М.С., наказ від 30.10.2013 р.

представника позивача-1 - Сосіна І.О., за дов. від 08.01.2014 р.

представник позивача-2 - не з'явився

представник позивача-3 - не з'явився

представника відповідач - Залуцька Л.Г., за дов. від 12.02.2012 р.

посадова особа Державної екологічної інспекції у Харківській області - Коваленко Р.О., посв. НОМЕР_1 від 31.01.2013 р.

за відсутності клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Перший заступним прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (позивач 1), Манченківської селищної ради (позивач 2), Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (позивач 3) звернувся з позовом до Приватного підприємства Фірма "Стратос" про стягнення збитку, заподіяного державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 16773,39 грн., в також просив суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що відповідачем було здійснено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутністю дозволу, внаслідок чого державі заподіяно збиток у розмірі 16 773,39 грн. В якості правових підстав позову посилається на приписи ст. 11 Закону України "Про атмосферне повітря", ст. ст. 40, 51, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Дана справа неодноразово відкладалась. Востаннє, ухвалою суду від 26 травня 2014 року її розгляд було відкладено до 10 червня 2014 року. В засіданні суду 10 червня 2014 року оголошувалась перерва до 14 год.10 хв. після якої судове засідання було продовжено.

В судових засіданнях прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник першого позивача в судових засіданнях також наполягав на задоволенні позовних вимог, надав заперечення на відзив (вх. № 18100 від 30.05.2014 р., які суд долучив до матеріалів справи), також надав для долучення до матеріалів справи документи згідно супровідного листа вх. № 19262 від 10.06.2014 р. Відповідні документи були долучені судом до матеріалів справи.

Другий позивач, у письмових поясненнях, поданих через канцелярію суду 23 квітня 2014 року за вх.№ 13814 (а.с. 81), позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Листом, направленим факсом за вх. № 16824 від 21.05.2014 р. та листом за вх. № 17355 від 26.05.2014 р. (а.с.105-106) просив суд розглядати справу за відсутністю його уповноваженого представника.

Третій позивач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судових засідання проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, визначених у запереченні на позовну заяву (а.с. 109-112), надав для долучення до матеріалів справи документи згідно супровідних листів від 10.06.2014 р. за вх. № 19138, вх. № 19193 та вх. № 19291; відповідні документи були долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 26 травня 2014 року в судове засідання для надання пояснень по справі щодо результатів перевірки (період проведення - 12.09.2013 р. - 25.09.2013 р.) дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, викладених в Акті № 1202/01-03/06-11, зокрема, щодо порядку здійснення розрахунків та визначення розміру заподіяного відповідачем державі збитку, було викликано посадову особі першого позивача Коваленка Романа Олександровича.

В судовому засіданні 10 червня 2014 року, в порядку ст. 30 ГПК України, Коваленко Р.О. пояснив, що розрахунок збитків, які є предметом спору у даній справі, були проведені відповідно до вимог чинного законодавства. Заперечення відповідача щодо даних, на підставі яких було проведено відповідний розрахунок, спростовуються дійсними обставинами справи. Так, посилання відповідача про невірне визначення в розрахунку робочого часу не відповідає дійсності, оскільки згідно пояснень директора відповідача (а.с. 74) робота обох АГЗП є цілодобовою, що й було покладено в основу для відповідного показнику при здійсненні розрахунку збитку по формулі. Факт знаходження АГЗП у області також було враховано перевіряючим, у зв'язку з чим показник населення для здійснення розрахунку збитку за формулою було взято мінімальний. Показник небезпечності з коефіцієнтом 1,5 було визначено відповідно до даних, встановлених Управлінням атмосферного повітря Мінекоресурсів України.

Згідно п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 57-61) свідчать, що прокурор та сторони належним чином та завчасно повідомлені про розгляд господарським судом Харківської області даної справи.

Враховуючи достатність часу, наданого прокурору, позивачам та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, з огляду на зауваження суду про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у разі нез'явлення в засідання суду, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень прокурору та сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення вих. № 5472/01-24/06-11 від 05.08.2013 р. (а.с. 18)перший позивач повідомив відповідача про проведення в період з 12 по 25 вересня 2013 року планової перевірки дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства.

На проведення відповідної перевірки було видано направлення (а.с. 19).

Факт проведення вказаної вище перевірки не заперечується відповідачем.

За результатами перевірки першим позивачем було виявлено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (Акт № 1202/01-03/06-11 а.с. 20-39). Зокрема, контролюючим органом встановлено, що відповідач здійснював в період з 13.10.2012 р. по 26.12.2012 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, про що зробив висновок з наступного.

12 жовтня 2007 року відповідачем вперше було отримано дозволи на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел від 12.10.2007 р. № 6325157606-314 та від 12.10.2007 р. № 6325157900-17, терміном дії на 5 років, тобто до 12.10.2012 р. (а.с. 71, 114).

Втім, наступні дозволи було отриманого відповідачем 27.12.2012 р. (а.с. 72-73).

Таким чином, в проміжок часу після закінчення терміну дії перших дозволів та до отримання нових (з 13.10.2012 р. по 26.12.2012 р.) - відповідач здійснював викид забруднюючих речових безпідставно.

Факт здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне в період з 13.10.2012 р. по 26.12.2012 р. без дозволу не заперечувався відповідачем.

За результатами виявленого порушення, перший позивач здійснив розрахунок завданого відповідачем державі збитку у зв'язку з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 13.10.2012 р. по 26.12.2012 р. без дозволу. Так, загальний розмір спричиненого відповідачем державі збитку визначено першим позивачем в сумі 16773,39 грн. (8464,16 грн. за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на АГЗС за адресою Харківська область, Харківський район, с. Санжари, вул. Станційна, 6 та 8309,23 грн. - на АГЗС за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Сімферопольська, 1а; розрахунки а.с. 47-50, 53-56).

На оплату визначеного збитку в розмірі 16773,39 грн. перший позивач направив відповідачу претензію № 309 від 19.12.2013 р. (а.с. 45-50) та претензію № 312 від 19.12.2013 р. (а.с. 51-56).

Прокурор та перший позивач стверджують, що відповідач вказані вище завдані державі збитки в розмірі 16773,39 грн. не відшкодував, що і зумовило звернення з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Зі змісту ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" вбачається, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.

Встановлені вище обставини справи свідчать, що відповідач в період з 13.10.2012 р. по 26.12.2012 р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного природоохоронного законодавства, пов'язаного з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно п. е ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Порядок розрахунку розмірів компенсації збитків через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. N 639 (далі - "Методика").

Пунктом 2.1.2 Методики визначено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).

За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п. 2.8 Методики).

Методикою (п. 3.11) визначено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Згідно листа відповідача (а.с. 74) робота АГЗП, на який здійснювався викид забруднюючих речовин без спеціального дозволу, є цілодобовою.

Відповідно до п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

При здійснення розрахунку збитку, який є предметом спору у даній справі, положення п. 4.1 Методики були враховані інспектором, застосовано показник небезпечності забруднюючої речовини коефіцієнтом 1,5 відповідно до Гранично допустимих концентрацій та орієнтовних безпечних рівнів діяння забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць, підготовлених Управлінням атмосферного повітря Мінекоресурсів України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення (п. 1.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 27.06.2001 р. N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем та розмір спричинених ним державі внаслідок такого порушенням збитків встановлено Державною екологічною інспекцією у Харківській області (перший позивач) - тобто належним суб'єктом.

Судом встановлено, що розрахунки збитків, завданих відповідачем державі на загальну суму 16 773,39 грн. (8 464,16 грн. за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на АГЗС за адресою Харківська область, Харківський район, с. Санжари, вул. Станційна, 6 та 8 309,23 грн. - на АГЗС за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Сімферопольська, 1а; розрахунки а.с. 47-50, 53-56) у зв'язку з вказаним порушенням, здійснено першим позивачем на підставі Методики, встановлених під час перевірки обставин та складеного за результатами її проведення Акту перевірки № 1202/01-03/06-11 (а.с. 20-39).

Позиція відповідача щодо неправильного визначення першим позивачем в наданому прокурором розрахунку розміру збитків, є необґрунтованою. Так, відповідач, в порушення ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34 ЦК України, не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відповідних заперечень.

В той же час, розрахунок збитків здійснено фахівцем у відповідній галузі - Коваленком Р.О., як головним спеціалістом відділу екологічного контролю земельних ресурсів - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, який відповідно до п. 1.6 відповідної посадової інструкції, затвердженої начальником Державної екологічної інспекції у Харківській області - Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області А.П. Георгіян 16.01.2012 р., має закінчену вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста.

Викладене свідчить про належність наданих розрахунків (а.с. 47-50, 53-56), як доказів на підтвердження розміру збитків, що є предметом спору у даній справі.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази скасування Акту передвіки № 1202/01-03/06-11 чи оскарження (визнання) неправомірними дій першого позивача .

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи належними та допустимими доказами факту спричинення відповідачем державі збитків на загальну суму 16 773,39 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Деліктне зобов'язання особи відповідно до ст. 1166 ЦК України настає у випадку наявності одночасно наступних чотирьох умов:

1. Неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо правопорушника не був уповноважений на такі дії).

2. Наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності).

3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки правопорушника).

4. Вина правопорушника.

З наведеного вище вбачається, що судом встановлено факти неправомірної поведінки відповідача (викид в атмосферу забруднюючих речовин без спеціального дозволу), наявність шкоди (збитки в розмірі 16 773,39 грн.) та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою (збитки спричинені внаслідок скидання відповідачем в період з 13.10.2012 р. по 26.12.2012 р. забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу).

Досліджуючи аспект вини, як останньої обов'язкової умови настання деліктного зобов'язання по ст.1166 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу). Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (п. 1.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 27.06.2001 р. N 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища").

Вина - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Відповідач, завчасно поінформований про закінчення строку дії дозволу від 12.10.2007 року та відсутність у нього нового спеціального дозволу, самостійно здійснював викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, усвідомлюючи при цьому факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства, небезпечність таких дій щодо природних ресурсів, здоров'я та безпеки населення.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у спричиненні державі вказаних вище збитків в розмірі 16773,39 грн.

Посилання відповідача про відсутність його вини у спричинені збитків державі, які є предметом розгляду у даній справі, є юридично неспроможними.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Зі змісту положень Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 302 (далі - "Порядок") вбачається, що відповідальною за вчасне отримання дозволу на викид шкідливих речовин в атмосферне повітря є суб'єкт господарювання, якому належить джерело викиду забруднюючих атмосферне повітря речовин.

Згідно п. 4 Порядку, суб'єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів.

Викладена норма свідчить, що відповідач мав право (а не обов'язок) залучити іншого суб'єкта для отримання дозволів на скидання забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Користуючись вказаним правом 04 липня 2012 року між відповідачем (як замовником) та Комунальним підприємством "Комплекс по благоустрою Харківського району" (як виконавцем) було укладено договір № 12/109 про розробку нормативно-технічної та технологічної документації (а.с. 124-134). Як стверджує відповідач, КП "Комплекс по благоустрою Харківського району" прострочив виконання своїх зобов'язань за відповідним договором, що призвело до прострочення отримання відповідачем відповідних дозволів.

Втім, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази на підтвердження вжиття ним всіх залежних від нього заходів для вчасного отримання дозволів або припинення діяльності у зв'язку з затримкою в їх отриманні.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність діях відповідача складу всіх чотирьох умов, необхідних для настання деліктного зобов'язання за ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 "Про охорону навколишнього природного середовища").

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача збитку, заподіяного державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 16 773,39 грн.

Враховуючи положення ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», ст.ст. 29, 69 Бюджетного кодексу України, збитки в розмірі 16 773,39 грн. розподіляються наступним чином: 5 032,02 грн. (30% грошової шкоди) мають бути відшкодовані першому позивачу; 5 924,91 грн. (70% грошової шкоди) другому позивачу, 5 816,46 грн. (70% грошової шкоди) третьому позивачу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст.ст. 44, 49 ГПК України. Враховуючи положення відповідних норм чинного законодавства, суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного вище, відповідно до ст.ст. 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 5, 41, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 614, 1166 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», ст.ст. 29, 69 Бюджетного кодексу України та керуючись ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 29, 32- 34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Стратос" (62447, Харківська область, Харківський район, селище Санжари, вулиця Станційна, будинок 4, код ЄДРПОУ 24471106) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 підїзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 37999628) збиток, заподіяний державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 5 032,02 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Стратос" (62447, Харківська область, Харківський район, селище Санжари, вулиця Станційна, будинок 4, код ЄДРПОУ 24471106) на користь Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області (62450, Харківська область, Харківський район, смт. Манченки, вул. Пушкіна, 6/11, код ЄДРПОУ 04396710) збиток, заподіяний державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 5 924,91 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Стратос" (62447, Харківська область, Харківський район, селище Санжари, вулиця Станційна, будинок 4, код ЄДРПОУ 24471106) на користь Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області (62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 2, код ЄДРПОУ 04396727) збиток, заподіяний державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 5 816,46 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Стратос" (62447, Харківська область, Харківський район, селище Санжари, вулиця Станційна, будинок 4, код ЄДРПОУ 24471106) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1 827,00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 13.06.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко