Постанова

від 13.06.2014 по справі 826/7377/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

13 червня 2014 року № 826/7377/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектсвітло" доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпроектсвітло" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі також - відповідач) від 19.02.2014 №0000942230, №0000932230.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2014 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 10.06.2014 прибули представники позивача. Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує помилковістю висновків відповідача, викладених в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, невідповідністю цих висновків наданим до перевірки первинним документам, які підтверджують реальність господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ "Спецекспертгруп" та використання вказаних товарів позивачем у своїй господарській діяльності, що свідчить про правомірність формування податкового кредиту та повноту сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позивач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначається про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на акт Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.07.2013 №247/26-58-22-05-11/37415659 "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Спецекспертгруп" (код за ЄДРПОУ 37849140) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Лурасент" (код ЄДРПОУ 37939476) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, з ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" (код ЄДРПОУ 38075127) за період з 01.02.2013 по 28.02.2013", яким встановлено здійснення ТОВ "Спецекспертгруп" діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам, відсутність у ТОВ "Спецекспертгруп" об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників ТОВ "Лурасент" та ТОВ "Стардарт Фінанс Груп", та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям у липні 2012 року - лютому 2013 року, що свідчить про безтоварність господарських операцій між ТОВ "Укрпроектсвітло" та ТОВ "Спецекспертгруп".

В зв'язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомленого позивача, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів та в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпроектсвітло" зареєстровано як юридичну особу 31.08.2010 №10651020000013780, ідентифікаційний код юридичної особи 37258615. Відповідно до довідки АА № 355248 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності ТОВ "Укрпроектсвітло" за КВЕД відносяться діяльність у сфері інжинірингу, виробництво електричних ламп та освітлювального устаткування, електромонтажні роботи, оптова торгівля електропобутовими приладами, роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратурою, надання інших комерційних послуг. На час розгляду справи ТОВ "Укрпроектсвітло" зареєстровано як платника податку на додану вартість з 10.09.2010 (індивідуальний податковий номер 372586126513), відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100300934.

З матеріалів справи убачається, що на підставі наказу від 27.01.2014 №118-П, направлень від 27.01.2014 №93/26-51-22-03-10 та від 27.01.2014 №94/26-51-22-03-10, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрпроектсвітло" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Спецекспертгруп" за період з 01.12.2012 по 28.02.2013, про що складено акт перевірки від 07.02.2014 №895/26-51-22-03/37258615.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.02.2014 №0000932230, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 19095,00 грн., в тому числі, 15276,00 грн. за основним платежем та 3819,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та №0000942230, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 13072,75 грн., в тому числі, 10449,00 грн. за основним платежем та 2624,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно зі статтею 138 Податкового кодекс України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2). Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (підпункт 139.1.9 пункту 139.1).

Відповідно до висновків акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Укрпроектсвітло" підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 року в сумі 10449,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

В акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, також зазначено про порушення ТОВ "Укрпроектсвітло" пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2013 року на 15276,00 грн.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, висновки про заниження позивачем податку на прибуток за 4 квартал 2012 року в сумі 10449,00 грн. та заниження ним податку на додану вартість за лютий 2013 року на 15276,00 грн. ґрунтуються на акті Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.07.2013 №247/26-58-22-05-11/37415659 "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Спецекспертгруп" (код за ЄДРПОУ 37849140) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Лурасент" (код ЄДРПОУ 37939476) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, з ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" (код ЄДРПОУ 38075127) за період з 01.02.2013 по 28.02.2013", в якому зазначено про здійснення ТОВ "Спецекспертгруп" діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам, відсутність у ТОВ "Спецекспертгруп" об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників ТОВ "Лурасент" та ТОВ "Стардарт Фінанс Груп", та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям у липні 2012 року - лютому 2013 року, в результаті чого відповідач дійшов висновку про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Спецекспертгруп".

З матеріалів справи судом встановлено, що протягом періоду, за який проводилась перевірка, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ТОВ "Спецекспертгруп" виписано позивачу наступні рахунки фактури, видаткові накладні та податкові накладні:

- рахунок-фактура від 04.12.2012 №0401 на суму 5331,60 грн., в тому числі, 888,60 грн. ПДВ, товар - електронний баласт РСІ 100/150 PRO, кількість - 15 шт., ціна без ПДВ - 296,20 грн.;

- видаткова накладна від 04.12.2012 №0401 з аналогічними даними, що в рахунку-фактурі від 04.12.2012 №0401;

- податкова накладна від 04.12.2012 №1 з ідентичними даними, що у рахунку-фактурі від 04.12.2012 №0401 та видатковій накладній від 04.12.2012 №0401;

- рахунок фактура від 06.12.2012 №0612 на суму 54376,56 грн., в тому числі, 9062,76 грн. ПДВ товар - світильники вбудовані, накладні, грунтові (в асортименті) трьохфазна шина, адаптер живлення, з'єднувач шин електричний, заглушка трьохфазної шини торцева, джерела живлення, джерела світла, трансформатори (в асортименті), світлодіодні стрічки, із зазначенням відповідної кількості кожної з одиниць, їх ціни та суми;

- видаткова накладна від 06.12.2012 №0612 з аналогічними даними, що в рахунку-фактурі від 06.12.2012 №0612;

- податкова накладна від 06.12.2012 №6 з ідентичними даними, що у рахунку-фактурі від 06.12.2012 №0612 та видатковій накладній від 06.12.2012 №0612;

- рахунок-фактура від 17.01.2013 №1701 на суму 40828,44 грн., в тому числі, 6804,74 грн. ПДВ, товар - трьохфазна шина (чорна, біла), адаптер живлення, заглушка трьохфазної шини торцева, світильник накладний, під світлодіодну лампу, маркерний, підвісний, світлодіодна лампа, заглушка біла, трансформатор, з'єднувач герметичний, із зазначенням відповідної кількості кожної з одиниць, їх ціни та суми;

- видаткова накладна від 18.01.2013 №1801 з аналогічними даними, що в рахунку-фактурі від 17.01.2013 №1701;

- податкова накладна від 18.01.2013 №4 з ідентичними даними, що у рахунку-фактурі від 17.01.2013 №1701 та видатковій накладній від 18.01.2013 №1801;

- рахунок-фактура від 28.02.2013 №2801 на суму 34260,96 грн., в тому числі, 5710,16 грн. ПДВ, товар - світильники підвісні (в асортименті), із зазначенням відповідної кількості кожної з одиниць, їх ціни та суми;

- видаткова накладна від 28.02.2013 №2801 з аналогічними даними, що в рахунку-фактурі від 28.02.2013 №2801;

- податкова накладна від 28.02.2013 №29 з ідентичними даними, що у рахунку-фактурі від 28.02.2013 №2801 та видатковій накладній від 28.02.2013 №2801.

Вказані документи надавались позивачем також під час проведення перевірки, що убачається з акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Проведення розрахунків між позивачем та ТОВ "Спецекспертгруп" за зазначеними вище рахунками-фактурами підтверджується долученими позивачем до адміністративного позову виписками з банківських рахунків позивача.

За висновком суду, форма і зміст виписаних ТОВ "Спецекспертгруп" на користь позивача податкових накладних, які долучені позивачем до матеріалів справи та надавались ним до перевірки, відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Форма і зміст наданих позивачем рахунків-фактур та видаткових накладних відповідає вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відсутність відповідних документів первинного бухгалтерського чи податкового обліку, їх недостатність чи не відповідність встановленим Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимогам відповідачем під час проведення перевірки не встановлено, в акті перевірки відповідних висновків не зроблено, доказів на підтвердження вказаних обставин під час судового розгляду відповідачем не надано.

Також, перевіркою не встановлено дефектів у правовому статусі платника податків - ТОВ "Спецекспертгруп", відсутності у нього свідоцтва платника податку на додану вартість у період, що перевірявся. Натомість позивачем долучено до адміністративного позову копію виписки серії ААВ №398430 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідки АА №397377 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідки форми №4-ОПП від 12.12.2011 №32614/29-004, свідоцтва №200001191 про реєстрацію платника податку на додану вартість, з яких убачається, що відомості щодо ТОВ "Спецекспертгруп" містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у період, за який проводилась перевірка, ТОВ "Спецекспертгруп" було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Під час судового розгляду представники позивача пояснили, що переміщення товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ "Спецекспертгруп", відбувалось силами зазначеного контрагента до офісного приміщення позивача, оскільки придбаний товар належав до малогабаритного. Доставці ТОВ "Спецекспертгруп" товару передувало усне узгодження сторонами його асортименту та кількості та оплата позивачем його вартості на підставі відповідного рахунку-фактури, про що також складалась відповідна видаткова накладна.

Про оренду позивачем офісного приміщення АДРЕСА_1, свідчить долучений позивачем до справи договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2010 №19/10, укладений між ТОВ "Укрпроектсвітло" та фізичною особою ОСОБА_2, строк дії якого - до 01.09.2020.

Крім того, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Спецекспертгруп" та використання придбаного у ТОВ "Спецекспертгруп" товару позивачем надано договір купівлі-продажу від 04.12.2012 №415-01 на поставку позивачем ТОВ "Сезар 2011" світильників, рахунки-фактури від 21.11.2012 №485, 08.01.2013 №576, від 25.02.2013 №680, від 18.10.2013 №0415, від 03.12.2012 №519, від 27.12.2012 №561, від 28.04.2014 №01496 видаткові накладні від 04.12.2012 №РН-0000037, від 13.02.2013 №РН-0000005, від 02.04.2013 №РН-0000013, від 15.02.2013 №РН-0000008, від 14.01.2013 №РН-0000001, від 25.04.2013 №РН-0000017, від 29.04.2014 №РН-0000010, податкові накладні від 22.11.2012 №6, від 29.04.2014 №4, від 04.01.2013 №1, від 04.12.2012 №2, від 11.01.2013 №2, від 25.04.2013 №3, від 02.04.2013 №1, від 27.02.2013 №6, від 13.02.2013 №4, від 16.01.2013 №3, від 16.01.2013 №4, з яких убачається, що позивач здійснював реалізацію продукції на користь ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Асоціація "Світлотехніка", ТОВ "Фасад", ТОВ "Сезар 2011", ПАТ "Київський ювелірний завод", ТОВ "БМС Інкорпорейшн", аналогічної тій, яка придбавалась ним у ТОВ "Спецекспертгруп".

За висновком суду, посилання відповідача в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на акт Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.07.2013 №247/26-58-22-05-11/37415659 "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Спецекспертгруп" (код за ЄДРПОУ 37849140) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Лурасент" (код ЄДРПОУ 37939476) за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, з ТОВ "Стандарт Фінанс Групп" (код ЄДРПОУ 38075127) за період з 01.02.2013 по 28.02.2013" і зазначені в ньому обставини не спростовують наданих позивачем доказів та не беруться судом до уваги, оскільки правильність ведення податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними засобами доказування, якими в даному випадку є рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні, що надавалися позивачем під час проведення перевірки та до суду.

При цьому, суд зауважує, що предметом перевірки, на висновки якої посилається відповідач, були господарські взаємовідносини ТОВ "Спецекспертгруп" з ТОВ "Лурасент" та ТОВ "Стандарт Фінанс Групп". Водночас, будь-які відомості щодо господарських відносин ТОВ "Спецекспертгруп" з позивачем, у вказаному акті відсутні.

Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податків, право на формування валових витрат та на податковий кредит платника податків не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Аналогічну правову позицію висловлено також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

За таких обставин, з урахуванням також досліджених в судовому засіданні первинних документів, суд прийшов до висновку про підтвердження наявними у матеріалах справи доказами фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ "Спецекспертгруп" товару згідно з податковими накладними від 04.12.2012 №1, від 06.12.2012 №6, від 18.01.2013 №4, від 28.02.2013 №29, подальшого використання позивачем придбаного товару у господарській діяльності підприємства, та про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних у ТОВ "Спецекспертгруп" товарів та сплачених у складі вартості придбаних товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди, відтак податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.02.2014 №0000942230, №0000932230 підлягають скасуванню.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн. (квитанція від 22.05.2014 №2310066). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 182,70 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектсвітло" задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19.02.2014 №0000942230, №0000932230.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектсвітло" понесені ним судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідним підрозділом Державної казначейською службою України).

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна