Постанова

від 28.11.2013 по справі 810/5432/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2013 року Справа № 810/5432/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Колесніковій Н.М., за участю:

представника позивача - Будника О.К.,

представника відповідача - Башти М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» до про Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Підприємство з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2010 № 0021961502/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким Підприємству з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» зменшено розмір бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 2978 грн. 00 коп., на думку позивача, прийнято контролюючим органом з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи податкового органу діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні, призначеному на 28 листопада 2013 року, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Підприємство з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» (ідентифікаційний код 24376520, місцезнаходження: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Микільсько-Борщагівська, буд. 1) зареєстроване в якості юридичної особи 27.09.1996 (копія довідки Головного управління статистики у Київській області серії АА № 714739 (а.с. 27).

Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що у серпні 2010 року Підприємством з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року.

У вересні 2010 року посадовою особою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХII проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку Підприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» на підставі поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2010 № 581/1502/24376520.

Під час перевірки податковим органом зафіксовано, що згідно з даними податкової декларації Підприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» з податку на додану вартість за липень 2010 року, позивачем задекларовано податкових зобов`язань за операціями на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 % (крім імпорту товарів), на загальну суму 1050 грн. 00 коп. (рядок 9 декларації) та податкового кредиту у загальному розмірі 1095 грн. 00 коп.

Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за наведений вище податковий період мала від'ємне значення (рядок 9 (1050 грн. 00 коп.) - рядок 17 (1095 грн. 00 коп.) = - 45 грн. 00 коп.), у зв'язку з чим вказана сума відображена у складі рядка 22.2 "зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" декларації.

З урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду - червня 2010 року, який включено позивачем до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, у сумі 2978 грн. 00 коп. (рядок 23 декларації), позивачем задекларовано суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкового зобов'язання наступних податкових періодів (рядок 25.2 декларації) у розмірі 2978 грн. 00 коп.

Податковим органом у ході перевірки наведених вище показників податкової звітності встановлено завищення позивачем показника рядка 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) на суму 2978 грн. 00 коп., оскільки вказана сума податку на додану вартість була виключена податковим органом з показників залишку від`ємного значення у ході попередньої документальної невиїзної (камеральної) перевірки Підприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія», за результатами якої сформовано податкові повідомлення - рішення від 20.08.2010 № 0018631502/0 та 27.08.2010 № 0019721502/0.

За таких обставин, податковий орган вважає, що включення підприємством податку на додану вартість у розмірі 2978 грн. 00 коп. до складу бюджетного відшкодування у зменшення податкового зобов'язання наступних податкових періодів є порушенням вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 та підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.09.2010 № 0021961502/0, яким відповідно до приписів підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 2978 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини у даній справі охоплюють період, упродовж якого законодавче регулювання оподаткування податком на додану вартість та повернення сум податку з Державного бюджету України визначалось Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон України № 168/97-ВР).

Так, Закон України № 168/97-ВР визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 зазначеного Закону, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України № 168/97-ВР, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 зазначеної статті встановлено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР, у разі, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР).

Абзацом 1 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Як встановлено судом у ході судового розгляду справи, підставою для винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є висновки відповідача про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року внаслідок включення ним до складу показника "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду" суми податку у розмірі 2978 грн. 00 коп.

Відповідач звертає увагу на те, що питання правомірності визначення позивачем суми показника від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2010 року, який в подальшому в якості залишку від`ємного значення було включено до складу бюджетного відшкодування за липень 2010 року, розглядалось у ході проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки Підприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» у серпні 2010 року, за результатами якої складено акт від 06.08.2010 № 474/1502/24376520.

Так, згідно з даними вказаного акта перевірки, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області у ході її проведення встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту за травень 2010 року на суму 1369 грн. 50 коп. і червень 2010 року на суму 3057 грн. 00 коп. та, як наслідок, завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 1369 грн. 50 коп. та занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2010 року на суму 79 грн. 00 коп.

На підставі наведеного вище акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 20.08.2010 № 0018631502/0 та 27.08.2010 № 0019721502/0, якими відповідно до приписів підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 2278 грн. 00 коп., визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 17 грн. 00 коп.

Внаслідок допущення позивачем вказаних правопорушень під час визначення ним об`єкту оподаткування податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від`ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, та декларування суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, відповідач дійшов висновку про невідповідність (завищення) суми бюджетного відшкодування, заявленої підприємством у податковій декларації за липень 2010 року на загальну суму 2978 грн. 00 грн.

Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Так, відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

Крім того, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу до суду (підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III.

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, податкові повідомлення - рішення від 20.08.2010 № 0018631502/0 та 27.08.2010 № 0019721502/0, що прийняті Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки у серпні 2010 року, оскаржені Підприємством з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» у судовому порядку.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 у справі № 2а-7663/10/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, позов Підприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» задоволено, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київській області Державної податкової адміністрації від 20.08.2010 № 0018631502/0 та 27.08.2010 № 0019721502/0 визнано протиправними та скасовано.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Цією ж статтею встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.

Відтак, враховуючи приписи статті 124 Конституції України та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 у справі № 2а-7663/10/1070, якою підтверджено законність визначення позивачем об`єкту оподаткування податком на додану вартість, у тому числі формування платником податків частини від`ємного значення податку на додану вартість, яку включено до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, та декларування суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, набрала законної сили, суд дійшов висновку, що правомірність включення позивачем показників від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту до податкової декларації з податку на додану вартість не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем вимог Закону України № 168/97-ВР під час визначення ним суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зважаючи на те, що під час судового розгляду справи судом встановлено, що зменшення податковим органом заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року не ґрунтується на нормах законодавства про оподаткування, суд дійшов висновку, що вимога Підприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія» про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 28.09.2010 № 0021961502/0, є обрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 28.09.2010 № 0021961502/0, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року на загальну суму 2978 грн. 00 коп., є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представниками позивача та відповідача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 28.09.2010 № 0021961502/0, - визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.

Постанову складено у повному обсязі 19 грудня 2013 року.