Постанова

від 02.06.2014 по справі 808/2897/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 червня 2014 року 12 год. 40 хв. Справа № 808/2897/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представників позивача - Панцакова С.Ю. (довіреність від 01 січня 2014 року) та Продай-Вода І.А. (довіреність від 01 квітня 2014 року), представника відповідача - Морозової Я.В. (довіреність від 13 січня 2014 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД» (далі іменується - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 №0000212201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 21524 грн. 25 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить приписам частини 3 статті 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Альфа ЛТД», ПП ВКФ «СВ-Плюс», ТОВ «Делішес» та ТОВ «Інкомсофт ВК», оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовувався в межах господарської діяльності платника податків.

02.06.2014 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання також прибув представник відповідача, підтримав, викладену в письмових запереченнях проти адміністративного позову правову позицію щодо предмета спору, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 02.06.2014.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД» пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, та у перевіряємий період являвся платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтв від 21.08.2009, від 14.02.2011 та від 07.02.2012 (а.с. 36, 37, том 1).

На підставі наказу від 11.12.2013 №498 та направлення від 11.12.2013 №462 фахівцями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД», за результатами якої складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альянс Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 36549579) з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ПП ВКФ «СВ-Плюс» (код ЄДРПОУ 32192377), ТОВ «Альфа ЛТД» (код ЄДРПОУ 32369032), ТОВ «Делішес» (код ЄДРПОУ 32624767), ТОВ «ДМК» (код ЄДРПОУ 33907664), ТОВ «Універсальні дистриб'юторські системи» (код ЄДРПОУ 36411407), ТОВ «КВК» (код ЄДРПОУ 36499654), ТОВ «Інкомсофт ВК» (код ЄДРПОУ 37300986) за період з 01.09.2010 по 31.12.2012» від 26.12.2013 №133/22-01/36549579 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 6, том 1).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 №0000212201, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 21524 грн. 25 коп., в тому числі: за основним платежем - 21245 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 279 грн. 25 коп. (а.с. 5, том 1).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених контролюючим органом в Акті перевірки від 26.12.2013 №133/22-01/36549579, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.4 статті 200, пункту 198.3 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України), внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму в розмірі 17394 грн. 00 коп., в тому числі по періодам: березень 2011 року - 11482 грн. 00 коп., травень 2011 року - 3296 грн. 00 коп., червень 2011 року - 1555 грн. 00 коп., травень 2012 року - 240 грн. 00 коп., листопад 2012 року - 254 грн. 00 коп., грудень 2012 року - 567 грн. 00 коп.; завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму в розмірі 3296 грн. 00 коп. за період квітня 2011 року.

Перевіркою з питань з питань своєчасності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ДМК» (код ЄДРПОУ 33907664), ТОВ «Універсальні дистриб'юторські системи» (код ЄДРПОУ 36411407) та ТОВ «КВК» (код ЄДРПОУ 36499654) за перевіряємий період порушень не встановлено, а відтак в межах судового розгляду перевірці підлягають правовідносини позивача з ПП ВКФ «СВ-Плюс» (код ЄДРПОУ 32192377), ТОВ «Альфа ЛТД» (код ЄДРПОУ 32369032), ТОВ «Делішес» (код ЄДРПОУ 32624767) та ТОВ «Інкомсофт ВК» (код ЄДРПОУ 37300986).

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами статті 86 КАС України, суд дійшов висновку, що всі перелічені вище юридичні особи (контрагенти) за період, що перевірявся, були наділені правовим статусом суб'єктів господарювання та мали спеціальну податкову правосуб'єктність. Будь-яких зауважень щодо даних обставин Акт перевірки не містить.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД» та ТОВ «Делішес» (код ЄДРПОУ 32624767) укладено договір поставки від 26.01.2011 №260111, предметом якого являлась поставка позивачу товару - овочі та фрукти, найменування, асортимент та кількість яких відображається в накладних (пункти 1.1, 1.2 Договору) (а.с. 34, том 1).

На виконання умов договору сторонами оформлені видаткові накладні №323/1 на суму в розмірі 586 грн. 70 коп., від 28.02.2011 №384/1 на суму в розмірі 1093 грн. 22 коп., від 28.02.2011 №397/1 на суму в розмірі 2331 грн. 18 коп., від 25.02.2011 №336/1 на суму в розмірі 619 грн. 52 коп., від 11.02.2011 №138/1 на суму в розмірі 902 грн. 50 коп., від 09.02.2011 №108/1 на суму в розмірі 876 грн. 88 коп., від 23.02.2011 №307/1 на суму в розмірі 706 грн. 15 коп., від 13.02.2011 №167/1 на суму в розмірі 1222 грн. 66 коп., від 22.02.2011 №295/1 на суму в розмірі 890 грн. 54 коп., від 10.02.2011 №121/1 на суму в розмірі 404 грн. 24 коп., від 25.02.2011 №338/1 на суму в розмірі 2209 грн. 34 коп., від 26.02.2011 №348/1 на суму в розмірі 1304 грн. 03 коп., від 02.02.2011 №500/1 на суму в розмірі 748 грн. 87 коп., від 27.02.2011 №358/1 на суму в розмірі 2018 грн. 72 коп., від 01.02.2011 №492/1 на суму в розмірі 523 грн. 33 коп., від 23.02.2011 №306/1 на суму в розмірі 2275 грн. 72 коп., від 21.02.2011 №284/1 на суму в розмірі 1346 грн. 48 коп., від 18.02.2011 №242/1 на суму в розмірі 946 грн. 87 коп., від 19.02.2011 №248/1 на суму в розмірі 3370 грн. 86 коп., від 15.02.2011 №199/1 на суму в розмірі 2285 грн. 05 коп., від 16.02.2011 №218/1 на суму в розмірі 782 грн. 85 коп., від 17.02.2011 №227/1 на суму в розмірі 1957 грн. 24 коп., від 17.02.2011 №229/1 на суму в розмірі 577 грн. 13 коп., від 19.02.2011 №249/1 на суму в розмірі 1494 грн. 09 коп., від 03.02.2011 №506/1 на суму в розмірі 1018 грн. 66 коп., від 05.02.2011 №527/1 на суму в розмірі 2749 грн. 05 коп., від 09.02.2011 №106/1 на суму в розмірі 1214 грн. 53 коп., від 12.02.2011 №152/1 на суму в розмірі 2319 грн. 01 коп., від 15.02.2011 №201/1 на суму в розмірі 970 грн. 26 коп., від 05.02.2011 №531/1 на суму в розмірі 1239 грн. 95 коп., від 03.02.2011 №507/1 на суму в розмірі 897 грн. 22 коп. (а.с. 38-68, том 1); від 04.02.2011 №518 на суму в розмірі 773 грн. 76 коп. (а.с. 18, том 2); реєстр видаткових накладних (а.с. 6, том 2).

Контрагентом надано позивачу також податкові накладні від 09.02.2011 на суму в розмірі 876 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ - 146 грн. 15 коп.; від 09.02.2011 на суму в розмірі 1214 грн. 53 коп., в тому числі ПДВ - 202 грн. 42 коп.; від 10.02.2011 на суму в розмірі 404 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ - 67 грн. 37 коп.; від 13.02.2011 на суму в розмірі 1222 грн. 66 коп., в тому числі ПДВ - 203 грн. 78 коп.; від 11.02.2011 на суму в розмірі 902 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ - 150 грн. 42 коп.; від 12.02.2011 на суму в розмірі 2319 грн. 01 коп., в тому числі ПДВ - 386 грн. 50 коп.; від 05.02.2011 на суму в розмірі 1239 грн. 95 коп., в тому числі ПДВ - 206 грн. 66 коп.; від 04.02.2011 на суму в розмірі 773 грн. 76 коп., в тому числі ПДВ - 128 грн. 96 коп.; від 05.02.2011 на суму в розмірі 2749 грн. 05 коп., в тому числі ПДВ - 458 грн. 18 коп.; від 26.02.2011 на суму в розмірі 1304 грн. 03 коп., в тому числі ПДВ - 217 грн. 34 коп.; від 03.02.2011 на суму в розмірі 897 грн. 22 коп., в тому числі ПДВ - 149 грн. 54 коп.; від 24.02.2011 на суму в розмірі 588 грн. 70 коп., в тому числі ПДВ - 97 грн. 78 коп.; від 25.02.2011 на суму в розмірі 619 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ - 103 грн. 25 коп.; від 25.02.2011 на суму в розмірі 2209 грн. 34 коп., в тому числі ПДВ - 368 грн. 23 коп.; від 23.02.2011 на суму в розмірі 706 грн. 15 коп., в тому числі ПДВ - 117 грн. 69 коп.; від 23.02.2011 на суму в розмірі 2275 грн. 72 коп., в тому числі ПДВ - 379 грн. 29 коп.; від 19.02.2011 на суму в розмірі 3370 грн. 86 коп., в тому числі ПДВ - 561 грн. 81 коп.; від 21.02.2011 на суму в розмірі 1346 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ - 224 грн. 41 коп.; від 22.02.2011 на суму в розмірі 890 грн. 54 коп., в тому числі ПДВ - 148 грн. 43 коп.; від 17.02.2011 на суму в розмірі 577 грн. 13 коп., в тому числі ПДВ - 96 грн. 19 коп.; від 17.02.2011 на суму в розмірі 1957 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ - 326 грн. 21 коп.; від 18.02.2011 на суму в розмірі 946 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ - 157 грн. 81 коп.; від 19.02.2011 на суму в розмірі 1494 грн. 09 коп., в тому числі ПДВ - 249 грн. 02 коп.; від 27.02.2011 на суму в розмірі 2018 грн. 72 коп., в тому числі ПДВ - 336 грн. 46 коп.; від 02.02.2011 на суму в розмірі 478 грн. 87 коп., в тому числі ПДВ - 124 грн. 81 коп.; від 03.02.2011 на суму в розмірі 1018 грн. 66 коп., в тому числі ПДВ - 169 грн. 78 коп.; від 01.02.2011 на суму в розмірі 523 грн. 33 коп., в тому числі ПДВ - 87 грн. 22 коп.; від 17.02.2011 на суму в розмірі 593 грн. 42 коп., в тому числі ПДВ - 98 грн. 90 коп.; від 15.02.2011 на суму в розмірі 951 грн. 23 коп., в тому числі ПДВ - 158 грн. 54 коп.; від 15.02.2011 на суму в розмірі 2285 грн. 05 коп., в тому числі ПДВ - 380 грн. 84 коп.; від 16.02.2011 на суму в розмірі 782 грн. 85 коп., в тому числі ПДВ - 130 грн. 47 коп.; від 28.02.2011 на суму в розмірі 2331 грн. 18 коп., в тому числі ПДВ - 388 грн. 53 коп.; від 28.02.2011 на суму в розмірі 1093 грн. 22 коп., в тому числі ПДВ - 182 грн. 20 коп. (а.с. 69-101, том 1); реєстр податкових накладних (а.с. 7, том 2).

Судом також досліджені документи щодо переміщення товару по складу за операціями позивача з контрагентом ТОВ «Делішес» (а.с. 133-176, том 1) та звіти по руху товарів на складах (а.с. 191-250, том 1; а.с. 1-5, том 2).

Поставлений позивачу товар оплачений у повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунках та платіжними дорученнями (а.с. 16, 17, 24, 25, 32, 33, 38, 39, 46, 47, 50, 51, 57, 58, 62, 63, 74, 75, 82, 83, 91, 92 том 2), оскільки розрахунки проводились у безготівковій формі.

На сторінці 10 Акту перевірки контролюючим органом зазначено, що документи, що підтверджують факт отримання товарів (ТТН, подорожні листи) до перевірки не надано. З даного приводу позивач пояснив, що поставка товарів здійснювалась на склад покупця силами постачальника, а тому документів щодо транспортування товарів у позивача і не повинно бути.

Суд погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що умовами договору поставки від 26.01.2011 №260111 передбачено поставку товарів транспортними засобами постачальника, тобто позивач не здійснював перевезення товарів власним транспортом або ж не залучав до такого перевезення третіх осіб - перевізників.

Також між позивачем та ТОВ «Інкомсофт ВК» укладено договір поставки від 09.02.2011 №15, предметом якого являлась поставка товару - пакетів, стрейч-плівок (а.с. 31, том 1).

Судом досліджено видаткові та податкові накладні оформлені на виконання умов даного договору: від 18.05.2011 №1805769 на суму в розмірі 990 грн. 00 коп., від 18.05.2011 №32 на суму в розмірі 990 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 165 грн. 00 коп.; від 09.03.2011 №09037690014 на суму в розмірі 5663 грн. 20 коп., від 09.03.2011 №27 на суму в розмірі 5663 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ - 943 грн. 87 коп.; від 15.02.2011 №1502769 на суму в розмірі 10050 грн. 00 коп., від 15.02.2011 №53 на суму в розмірі 10050 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 1675 грн. 00 коп.; від 17.02.2011 №17027690006 на суму в розмірі 11092 грн. 00 коп., від 14.02.2011 №47 на суму в розмірі 11140 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 1856 грн. 67 коп.; від 30.09.2011 №30097690047 на суму в розмірі 10707 грн. 47 коп., від 23.09.2011 №51 на суму в розмірі 10707 грн. 47 коп., в тому числі ПДВ - 1784 грн. 58 коп.; від 24.03.2011 №2403769 на суму в розмірі 11968 грн. 80 коп., від 24.03.2011 №80 на суму в розмірі 11968 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ - 1994 грн. 80 коп.; від 15.04.2011 №15047690017 на суму в розмірі 7809 грн. 18 коп., від 15.04.2011 №57 на суму в розмірі 7809 грн. 18 коп., в тому числі ПДВ - 1301 грн. 53 коп. (а.с. 102-116, том 1); реєстри видаткових та податкових накладних (а.с. 1, 2, том 3).

Товар оплачено у повному обсязі відповідно до виписок по рахунках позивача та платіжних доручень (а.с. 5, 6, 9, 12, 13, 19, 20, 23, 24, том 3).

Суд зазначає, що в Акті перевірки контролюючим органом невірно зазначено видаткову та податкову накладні від 24.05.2011 №SV-0000006 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп., та №111 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ - 1390 грн. 48 коп. на товар - стрейч-плівка, оскільки даний товар був поставлений по операціям з ТОВ «СВ Плюс», натомість в Акті перевірки дані накладні вказані у зведеній таблиці по контрагенту ТОВ «Інкомсофт ВК» (сторінка 12 Акта перевірки).

По даному контрагенту також досліджено звіти по руху товару на складах (а.с. 181-233 том 2).

Між позивачем та ПП ВКФ «СВ-Плюс» укладено договір поставки від 20.05.2011 №28 (а.с. 28, том 1), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити позивачу товар - стрейч-плавку та пакети.

Сторонами оформлено видаткову накладну від 24.05.2011 №SV-0000006 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп., та податкову накладну від 24.05.2011 №111 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ - 1390 грн. 48 коп. (а.с. 117, 118, том 1); реєстр видаткових накладних (а.с. 96, том 2), реєстр податкових накладних (а.с. 97, том 2).

Оплата товару здійснена відповідно до платіжного доручення від 30.05.2011 №3064 на суму в розмірі 8342 грн. 88 коп. (а.с. 100, 101, том 2).

Судом досліджено також документи щодо переміщення поставленого ПП ВКФ «СВ-Плюс» товару (а.с. 102, 122-180, том 2)

Акт перевірки містить посилання на те, що позивачем під час перевірки не надано документів на підтвердження транспортування товару (ТТН, подорожні листи). З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 2.3 Договору поставка товару на склад покупця (позивача) здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «Альфа ЛТД» позивачем надано, а судом досліджено реєстри видаткових та податкових накладних (а.с. 93-95, том 2), видаткові та податкові накладні та докази оплати товару.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасниками транспортного процесу є вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Оскільки, податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару за наведеними вище договорами поставок, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що контрагенти передавали призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення і, відповідно, було вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем у даних контрагентів товару.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі іменується - Закон України №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 №88 (далі іменується - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 Положення №88 встановлено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Отже, приєднані до матеріалів справи первинні документи визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Оцінивши вказані вище правочини за правилами статті 86 КАС України, суд відзначає, що вони укладені між правоздатними і дієздатними юридичними особами, не суперечать закону, їх предметами є речі (послуги), що не обмежені в цивільному обороті, а сторони мали правовий статус платників ПДВ.

Суд зазначає, що Акт перевірки, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, містить посилання на інші акти перевірок щодо контрагентів позивача, та за основу взято висновки саме цих актів.

На переконання суду посилання відповідачем на висновки інших актів перевірок є недопустимим, з огляду на наступне.

Наведені посилання в Акті перевірки не являються підтвердженням факту порушення позивачем норм податкового законодавства та не можуть застосовуватись контролюючим органом як обставина, яка підтверджує наявність можливих порушень.

Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Тобто, акт перевірки повинен не тільки фіксувати, а й містити змістовний опис порушень платником податку норм податкового законодавства, а також посилання на досліджені під час перевірки первинні документи, які засвідчують факти та обставини виявлених порушень.

Посилання на інші акти перевірок не можуть бути підставою для висновків про порушення норм податкового законодавства при перевірці, обставини якої перевіряються в даній справі, оскільки будь-яка перевірка повинна оформлюватися окремим актом відповідно до норм Порядку №984 з чітким та конкретним змістовним описанням суті встановлених порушень.

Згідно з підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

На переконання суду, порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статі 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик послуг, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарських операцій, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочиноами, а вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не надав.

Суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області від 20 січня 2014 року №0000212201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Трейд ЛТД» (код ЄДРПОУ 36549579) суму судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська