Постанова

від 16.06.2014 по справі 815/2939/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/2939/14 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                      10 червня 2014 року               Одеський окружний адміністративний суд у складі    головуючого судді         Катаєвої Е.В. секретаря                        Швеця В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування  податкового повідомлення - рішення, -                                         В С Т А Н О В И В:           До суду звернулось Приватне акціонерне товариство «АДМ Іллічівськ» (далі ПрАТ «АДМ Іллічівськ») з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ), в якому  просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.01.2014 року №0000011502 (форми «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8913грн. за звітний період липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4457грн. Позивач зазначив, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі акту №1167/15-02/32790234 від 26.12.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «АДМ Іллічівськ»  код ЄДРПОУ 32790234 з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ЛІТАН і КО»  (код ЄДРПОУ 14328632), їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2013 року». Згідно висновку Акту перевірки ним порушено  п.198.1,198.2,198.3,198.5,198.6 ст.198, п.200.2,200.3,200.4 ст.200 ПК України щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту по декларації  за червень 2013 року  8912,50, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту по декларації за червень 2013 року у розмірі 8912,50, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2013 року всього у сумі 8912,50грн. в результаті чого заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 4139грн.  Проте такий висновок не відповідає дійсним обставинам, оскільки відповідно до вимог Податкового Кодексу України позивачем до податкового кредиту включена сума, яка підтверджена податковою накладною, виданою ТОВ «Літан і Ко», але у зв'язку  з порушенням контрагентом порядку заповнення цієї податкової накладної вона була включена в податковий кредит разом з подачею скарги на ТОВ «Літан і Ко», що також відповідає вимогам ПК України. Також позивач вважає необґрунтованими посилання перевіряючих в обґрунтування висновків щодо порушення  ним  податкового законодавства на акт Суворовської ДПІ про неможливість зустрічної звірки з ТОВ «Літан і Ко» та скасування контрагенту свідоцтва платника ПДВ 12.11.2012 року, оскільки неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛІТАН і КО»  після виконання робіт з антікорозійного захисту конструкцій не спростовує обставин виконання таких робіт.  Крім того, законодавством не передбачено такої форми акту, як акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а тому будь-які посилання на документ, що не передбачений чинним законодавством є необґрунтованим. У ПрАТ «АДМ Іллічівськ»  наявні всі первинні документи щодо здійснення господарської операції.  ПрАТ «АДМ Іллічівськ» не може нести будь-яку відповідальність за порушення податкового законодавства допущеного іншими суб'єктами господарювання. Крім того, позивач зазначив, що податковий орган не мав підстав для проведення перевірки, що є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки заперечення до акту попередньої перевірки №530,  скарга на попередні податкові повідомлення-рішення не містять посилань на обставини, які є необхідними для призначення перевірки за пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме обставини, що не були досліджені під час перевірки, та їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення перевірки.       Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими та зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийняте з дотриманням вимог законодавства. Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що ПрАТ «АДМ Іллічівськ» зареєстровано Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 27.02.2004 року. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 04.03.2004 року. З 13.12.2013 року по 19.12.2013року ДПІ проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт перевірки №1167/15-02/32790234 від 26.12.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «АДМ Іллічівськ»  код ЄДРПОУ 32790234 з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ЛІТАН і КО»   (код ЄДРПОУ 14328632), їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2013 року» (а.с.13-20). Позивач надав заперечення на акт перевірки, які ДПІ не прийняти до уваги, про що позивач повідомлений листом від 11.01.2014 року (а.с.28-32). На підставі Акту перевірки №1167/15-02/32790234 від 26.12.2013 року ДПІ   14.01.2014 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0000011502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8913грн. за звітний період липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4457грн. (а.с.21). Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку в ГУ мін доходів в Одеській області та Міндоходів України, рішеннями яких від 14.03.2014 року та від 14.04.2014 року скарги залишені без задоволення (а.с.33-41). В Акті №233/22-0304/32790234 від 11.02.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1,198.2,198.3,198.5,198.6 ст.198, п.200.2,200.3,200.4 ст.200 ПК України щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту по декларації  за червень 2013 року  8912,50, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту по декларації за червень 2013 року у розмірі 8912,50, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2013 року всього у сумі 8912,50грн. в результаті чого заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 4139грн      Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку. Пункти 198.1 та 198.2 визначають у разі здійснення яких операцій у платника податку виникає право віднесення сум податку на податковий кредит, а також  дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме дата тієї події, яка відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону. Статтею 200 ПК України встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Відповідно до пунктів 200.1-200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно: до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Згідно з п.200.4 ст.200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та .звітному податкових періодів постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету .України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг. Судом встановлено, що позивач 09.08.2012 року уклав договір №44 з ТОВ «Літан і Ко» на виконання робіт з антікорозійного захисту конструкцій. Зазначений договір був виконаний сторонами у серпні 2012 року, про що свідчать первинні бухгалтерські документи (а.с.77-90). Зазначені обставини не заперечуються в акті перевірки. Податкову накладну за зазначеною господарською операцією позивач отримав у червні 2013 року. Податкова накладна мала №78 та дату її виписки 31.10.2012 року. У зв'язку з отриманням податкової накладної, яка є підставою для формування податкового кредиту, позивачем у червні 2013 року до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2013 року включено суму 8912,5грн. по взаємовідносинах з TOB «ЛІТАН І КО» Разом з податковою декларацією з ПДВ за червень 2013 року ПрАТ «АДМ Іллічівськ» подано скаргу на постачальника - Додаток 8 до декларації з ПДВ, в якому зазначено, що податкова накладна №78 від 31.10.2012 року, отримана від підприємства у вигляді TOB «ЛІТАН І КО» містить помилку, а саме невірно визначено період виникнення першої події, якою є серпень 2012 року (роботи сплачені у повному обсязі 21.08.2012 року). Таким чином у TOB «ЛІТАН І КО» податкові зобов'язання виникли у серпні 2012 року, однак вони були відображені у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року. Зазначені обставини не заперечуються в акті перевірки перевіряючими, тобто не заперечується формування податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB «ЛІТАН І КО» на підставі здійсненої господарської операції та отриманої податкової накладної. Судом встановлено, що висновки перевірючих, викладені в акті перевірки відносно позивача про порушення ним податкового законодавства, ґрунтуються фактично на інформації, отриманої відповідно TOB «ЛІТАН І КО» від ДПІ у Суворовському районі міста Одеси, а саме: - TOB «ЛІТАН І КО» згідно Додатку 1 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року проведено корегування суми ПДВ, зменшено розмір податкових зобов'язань за жовтень 2012 року по взаємовідносинам з ПрАТ «АДМ Іллічівськ»;  -  акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ЛІТАН І КО»  щодо господарських відносин із платником податків – постачальником ТОВ «Буд-імпульс 2012 року за період з 01.08.2012 по 30.09.2012 року».             Суд вважає обґрунтованими посилання позивача щодо неправомірності таких доводів в Акті перевірки  відносно ПрАТ «АДМ Іллічівськ» (на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, що оскаржується), оскільки ці порушення стосуються його контрагента.  Крім того, корегування суми податкових зобов'язань відбувається лише на підставах визначених у ст.192 ПК України: зміна компенсації вартості товарів, послуг; перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Представник відповідача не спростував доводів позивача щодо відсутності підстав для коригування податкових зобов'язань його контрагентом, а також обставин щодо не отримання позивачем відповідно до вимог ст.192 КПУ розрахунку коригування, а відповідно будь-яких встановлених законом підстав щодо не відображення у податкову кредиті суми ПДВ сплаченої  контрагенту TOB «ЛІТАН І КО» у сумі за отримані послуги.    Також обґрунтованими є доводи позивача щодо неправомірного посилання ДПІ в обґрунтування висновку акту перевірки на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Літан і Ко», оскільки законодавством не передбачено такої форми акту, як акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а тому будь-які посилання на документ, що не передбачений чинним законодавством є необґрунтованим.            Проведення зустрічних звірок органами державної податкової служби регламентовано п.73.5 ст.73 ПК України, а також Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року № 1232, Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА від 22.04.2011р. № 236.           Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.         Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається Довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.          Згідно з п.4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання  (додаток 3). Відповідно до затвердженої форми вказаного Акту в ньому може відображатися інформація, яка наявна в даних ДПС про податкову звітність, дані раніше проведених перевірок, звірок, що мають (можуть мати) відношення до питань, наведених у запиті на проведення зустрічної звірки, інша наявна інформація. Таким чином, згідно вищезазначених положень законодавства в актах, складених відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України  щодо проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання органами податкової служби не можуть бути зроблені висновки про будь-які порушення суб'єкта господарювання, оскільки зустрічна звірка не є перевіркою. При цьому суд враховує, що статтею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. На час здійснення господарської операції контрагент позивача зареєстрований в ЄДР як діюче підприємство, а також зареєстрований платником ПДВ. Відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень не надав в судовому засіданні жодного доказу про недостовірність цих обставин, а також жодного доказу про обізнаність позивача про будь які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента, у тому числі щодо безпідставного коригування податкових зобов'язань по господарським відносинам з позивачем. Крім того, наявність будь-яких порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів суб'єкта господарювання не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. При цьому суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та Постанову Верховного Суду України від 11.01.2011 року по справі ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Вимога закону щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платником стосується саме цього платника  і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам. Така правова позиція підтверджена практикою Європейського суду (справа «Булвес АД проти Болгарії). Дослідивши наказ на перевірку, повідомлення, попередній акт перевірки №530/15/32790234 від 26.09.2013 року, заперечення на нього, скарги на прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення, суд вважає також обґрунтованими доводи  щодо порушення порядку проведення перевірки, оскільки заперечення до акту попередньої перевірки №530,  скарга на попередні податкові повідомлення-рішення не містять посилань на обставини, які є необхідними для призначення перевірки за пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме обставини, що не були досліджені під час перевірки, та їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення перевірки. Вказаний висновок ґрунтується також на тому, що відповідачем проведена невиїзна перевірка, а на запит позивача які саме документи необхідно надати згідно повідомлення про перевірку, ДПІ повідомило, що всі копії документів щодо взаємовідносин з платником податків TOB «ЛІТАН І КО» підприємством  ПрАТ «АДМ Іллічівськ» надавались під час виїзної перевірки (а.с.24-27). Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином судові витрати позивача у сумі 182,70 гривень  підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -                                           П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування  податкового повідомлення – рішення – задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14.01.2014 року №0000011502 (форми «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8913 гривен за звітний період липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4457 гривен.  Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «АДМ Іллічівськ» судові витрати у сумі 182,70 гривен. Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.    Суддя                                                                                                Катаєва Е.В.           Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14.01.2014 року №0000011502 (форми «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8913 гривен за звітний період липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4457 гривен.           16 червня 2014 року.