Ухвала

від 28.01.2015 по справі 815/2939/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2939/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства АДМ Іллічівськ до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ПрАТ АДМ Іллічівськ звернулось з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.01.2014 року №0000011502 (форми В1 ) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8913 грн. за звітний період липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4457 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що рішення, яке оспорюється винесене на підставі акту №1167/15-02/32790234 від 26.12.2013 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ АДМ Іллічівськ код ЄДРПОУ 32790234 з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ ЛІТАН і КО (код ЄДРПОУ 14328632), їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2013 року . Згідно висновку Акту перевірки ним порушено п.198.1,198.2,198.3,198.5,198.6 ст.198, п.200.2, 200.3,200.4 ст.200 ПК України щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту по декларації за червень 2013 року 8912,50, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту по декларації за червень 2013 року у розмірі 8912,50, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2013 року всього у сумі 8912,50грн. в результаті чого заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 4139грн. Проте такий висновок не відповідає дійсним обставинам, оскільки відповідно до вимог Податкового Кодексу України позивачем до податкового кредиту включена сума, яка підтверджена податковою накладною, виданою ТОВ Літан і Ко , але у зв'язку з порушенням контрагентом порядку заповнення цієї податкової накладної вона була включена в податковий кредит разом з подачею скарги на ТОВ Літан і Ко , що також відповідає вимогам ПК України.

Також позивач вважав необґрунтованими посилання перевіряючих в обґрунтування висновків щодо порушення ним податкового законодавства на акт Суворовської ДПІ про неможливість зустрічної звірки з ТОВ Літан і Ко та скасування контрагенту свідоцтва платника ПДВ 12.11.2012 року, оскільки неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ЛІТАН і КО після виконання робіт з антикорозійного захисту конструкцій не спростовує обставин виконання таких робіт. Крім того, законодавством не передбачено такої форми акту, як акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а тому будь-які посилання на документ, що не передбачений чинним законодавством є необґрунтованим. У ПрАТ АДМ Іллічівськ наявні всі первинні документи щодо здійснення господарської операції. ПрАТ АДМ Іллічівськ не може нести будь-яку відповідальність за порушення податкового законодавства допущеного іншими суб'єктами господарювання.

Крім того, позивач зазначав, що податковий орган не мав підстав для проведення перевірки, що є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки заперечення до акту попередньої перевірки №530, скарга на попередні податкові повідомлення-рішення не містять посилань на обставини, які є необхідними для призначення перевірки за пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме обставини, що не були досліджені під час перевірки, та їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14.01.2014 року №0000011502 (форми В1 ) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8913 гривен за звітний період липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4457 гривен.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ АДМ Іллічівськ зареєстровано Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 27.02.2004 року. Знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 04.03.2004 року.

З 13.12.2013 року по 19.12.2013року податковим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт перевірки №1167/15-02/32790234 від 26.12.2013 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ АДМ Іллічівськ код ЄДРПОУ 32790234 з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ ЛІТАН і КО (код ЄДРПОУ 14328632), їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2013 року .

Позивач надав заперечення на акт перевірки, які податковий орган не прийняв до уваги, про що позивач повідомлений листом від 11.01.2014 року.

На підставі Акту перевірки №1167/15-02/32790234 від 26.12.2013 року податковий орган 14.01.2014 року прийняв податкове повідомлення-рішення №0000011502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8913грн. за звітний період липень 2013 року та застосування штрафних санкцій у розмірі 4457грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку в ГУ Міндоходів в Одеській області та Міндоходів України, рішеннями яких від 14.03.2014 року та від 14.04.2014 року скарги залишені без задоволення.

В Акті №233/22-0304/32790234 від 11.02.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1,198.2,198.3,198.5,198.6 ст.198, п.200.2,200.3,200.4 ст.200 ПК України щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту по декларації за червень 2013 року 8912,50, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту по декларації за червень 2013 року у розмірі 8912,50, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2013 року всього у сумі 8912,50грн. в результаті чого заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на 4139 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що проведення перевірки відбулось з порушеннями.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку. Пункти 198.1 та 198.2 визначають у разі здійснення яких операцій у платника податку виникає право віднесення сум податку на податковий кредит, а також дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме дата тієї події, яка відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На підставі п. 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог закону.

За правилами ст. 200 ПК України встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно пунктів 200.1-200.3 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно: до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п.200.4 ст.200 ПКУ якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та .звітному податкових періодів постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету .України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач 09.08.2012 року уклав договір №44 з ТОВ Літан і Ко на виконання робіт з антикорозійного захисту конструкцій. Зазначений договір був виконаний сторонами у серпні 2012 року, про що свідчать первинні бухгалтерські документи. Зазначені обставини не заперечуються в акті перевірки.

Податкову накладну за зазначеною господарською операцією позивач отримав у червні 2013 року. Податкова накладна мала №78 та дату її виписки 31.10.2012 року. У зв'язку з отриманням податкової накладної, яка є підставою для формування податкового кредиту, позивачем у червні 2013 року до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за червень 2013 року включено суму 8912,5грн. по взаємовідносинах з TOB ЛІТАН І КО

Разом з податковою декларацією з ПДВ за червень 2013 року ПрАТ АДМ Іллічівськ подано скаргу на постачальника - Додаток 8 до декларації з ПДВ, в якому зазначено, що податкова накладна №78 від 31.10.2012 року, отримана від підприємства у вигляді TOB ЛІТАН І КО містить помилку, а саме невірно визначено період виникнення першої події, якою є серпень 2012 року (роботи сплачені у повному обсязі 21.08.2012 року). Таким чином у TOB ЛІТАН І КО податкові зобов'язання виникли у серпні 2012 року, однак вони були відображені у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

Вказані обставини не заперечуються в акті перевірки перевіряючими, тобто не заперечується формування податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB ЛІТАН І КО на підставі здійсненої господарської операції та отриманої податкової накладної.

Крім того встановлено, що висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки відносно позивача про порушення ним податкового законодавства, ґрунтуються фактично на інформації, отриманої відповідно TOB ЛІТАН І КО від ДПІ у Суворовському районі міста Одеси, а саме: - TOB ЛІТАН І КО згідно Додатку 1 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року проведено корегування суми ПДВ, зменшено розмір податкових зобов'язань за жовтень 2012 року по взаємовідносинам з ПрАТ АДМ Іллічівськ ; - акт Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB ЛІТАН І КО щодо господарських відносин із платником податків - постачальником ТОВ Буд-імпульс 2012 року за період з 01.08.2012 по 30.09.2012 року .

Такі доводи в Акті перевірки відносно ПрАТ АДМ Іллічівськ (на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, що оскаржується) є неправомірними, оскільки ці порушення стосуються його контрагента. До того ж, корегування суми податкових зобов'язань відбувається лише на підставах визначених у ст.192 ПК України: зміна компенсації вартості товарів, послуг; перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

В ході судового розгляду податковим органом не було спростовано доводів позивача щодо відсутності підстав для коригування податкових зобов'язань його контрагентом, а також обставин щодо не отримання позивачем відповідно до вимог ст.192 КПУ розрахунку коригування, а відповідно будь-яких встановлених законом підстав щодо не відображення у податкову кредиті суми ПДВ сплаченої контрагенту TOB ЛІТАН І КО у сумі за отримані послуги.

Проведення зустрічних звірок органами державної податкової служби регламентовано п.73.5 ст.73 ПК України, а також Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 року № 1232, Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА від 22.04.2011р. № 236.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається Довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

За змістом п.4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3). Відповідно до затвердженої форми вказаного Акту в ньому може відображатися інформація, яка наявна в даних ДПС про податкову звітність, дані раніше проведених перевірок, звірок, що мають (можуть мати) відношення до питань, наведених у запиті на проведення зустрічної звірки, інша наявна інформація.

Отже, згідно вищезазначених положень законодавства в актах, складених відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України щодо проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання органами податкової служби не можуть бути зроблені висновки про будь-які порушення суб'єкта господарювання, оскільки зустрічна звірка не є перевіркою.

Статтею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На час здійснення господарської операції контрагент позивача зареєстрований в ЄДР як діюче підприємство, а також зареєстрований платником ПДВ.

До того ж, наявність будь-яких порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів суб'єкта господарювання не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов'язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про порушення порядку проведення перевірки, оскільки заперечення до акту попередньої перевірки №530, скарга на попередні податкові повідомлення-рішення не містять посилань на обставини, які є необхідними для призначення перевірки за пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме обставини, що не були досліджені під час перевірки, та їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення перевірки.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства АДМ Іллічівськ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі № 815/2939/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 02 лютого 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян