Ухвала
від 05.06.2014 по справі 204/4519/13-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/96/14 Справа № 204/4519/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Григоренко Денис Юрійович Доповідач - Чернусь К.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

05 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чернусь К.П.

суддів: Зайцева В.В., Ферафонтова В.Ю.

за участю прокурора Дичко С.М.

захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією захисників засудженої ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2014 року щодо ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИЛ А:

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2014 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку смт.

Покровське Дніпропетровської області, громадянку України, раніше не

судиму;

засуджено за ст. 358 ч. 1 КК України (в редакції зазначеної статті від 5 квітня 2001 року) до штрафу в розмірі 850 гривень.

На підставі ст. 74 ч. 5, 49 КК України ОСОБА_3 звільнена від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності.

Обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд - скасовано.

Речові докази - постановлено зберігати при справі.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 засуджено за наступне:

11 жовтня 2004 року відповідно до наказу командира військової частини А1302 № 209 службовець Збройних Сил України ОСОБА_3 прийнята на роботу, на посаду завідуючої офіцерським гуртожитком військової частини А1302, що дислокується в смт. Черкаський Новомосковського району Дніпропетровської області.

Пунктом 28 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 3 червня 1986 року № 208, завідуюча гуртожитком зобов'язана забезпечити вселення громадян, яким надано житлову площу в гуртожитку та вести облік таких осіб.

Згідно директив Міністра оборони України від 06.06.2006 року № 322/1/04, Командувача Сухопутних військ України від 21.04.2006 року № 2, наказу командира військової частини А1314 від 09.06.2006 року № 09 військова частина А1214 була передислокована з м. Дніпропетровська в смт. Черкаський Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до наказу Командира військової частини А1214 № 453 від 31 жовтня 2006 року «Про переміщення особового складу військової частини А1214 з м. Дніпропетровська в смт. Черкаський» особовий склад військової частини А1214 був переміщений з м. Дніпропетровська в смт. Черкаський Новомосковського району Дніпропетровської області.

Порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей передбачений і регламентується «Інструкцією про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22 жовтня 2001 року № 370. Згідно п. 11 зазначеної Інструкції, на кожного члена сім'ї офіцера, прапорщика і військовослужбовця, який проходить службу за контрактом, який фактично переїхав для постійного проживання до нового місця служби військовослужбовця, за умов, передбачених пунктами 1, 3 Інструкції, виплачується підйомна допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення належного військовослужбовцю на день приїзду членів сім'ї до місця його служби, з урахуванням пункту 2 Інструкції. Згідно з п. 14 Інструкції виплата підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовців, яка пов'язана з передислокацією військової частини проводиться на підставі достатніх підтверджуючих документів, які б підтверджували виписку членів сім'ї військовослужбовця з попереднього місця проживання, дати прибуття сім'ї та інших документів.

В листопаді - грудні 2006 року офіцерський гуртожиток військової частини А. 1302 був дислокований в смт. Черкаський Новомосковського району Дніпропетровської області, і являвся її структурним підрозділом, а також утримувався за штатним розписом військової частини А1302, яка була юридичною особою.

Згідно п. п. 2.8, 2.8.16, 3.1.7, 3.6.5, 3.7.1, 3.7.8 «Інструкції з діловодства у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України № 400 від 11 листопада 1998 року, у Збройних Силах України використовуються службові документи до переліку яких входить довідка, яка видається від імені військової частини. Право посвідчення таких довідок належить командиру військової частини від імені якої вона видається, а також виконавцю в рамках його повноважень. Довідка-описування або стверджування тих або інших фактів і подій. Документи складаються від імені юридичної особи - військової частини (установи). Право засвідчення документів, крім наказів, директив, розпоряджень (пункт 3.6.1 Інструкції), в межах повноважень надається:

у військовій частині (на кораблі), з'єднанні - командиру та його заступникам (старшому помічнику командира корабля);

в установі, військово-навчальному закладі, на підприємстві, в організації - начальнику (керівнику) та його заступникам (помічникам);

у гарнізоні - начальнику, його заступникам і військовому коменданту гарнізону;

в управлінні оперативного командування, армії, корпусі - командувачу військ (командиру), його заступникам, заступникам начальника штабу, заступникам начальника тилу, начальникам самостійних управлінь, відділів, служб;

у видах Збройних Сил України - командувачам військ, їх заступникам, заступникам начальників штабів, начальникам управлінь та їх заступникам, заступникам начальника озброєння й начальника тилу, начальникам самостійних інспекцій, комітетів, відділів і служб всіх найменувань;

у центральному апараті Міністерства оборони України:

заступникам Міністра оборони України, заступникам начальника генерального штабу Збройних Сил України, начальникам штабів Озброєння і Тилу Міністерства оборони України та їх заступникам, начальникам головних управлінь (центральних, самостійних) Міністерства оборони України та Генерального штабу збройних Сил України та їх заступникам, начальникам самостійних відділів, служб, інспекцій, комітетів та їх заступникам.

У центральному апараті Міністерства оборони України право засвідчення деяких видів документів може бути надано начальникам несамостійних управлінь, відділів і служб. Види документів і перелік посадових осіб, які мають право засвідчувати ці документи, встановлюється письмовим рішенням відповідних начальників.

Право на засвідчення документів за відсутності посадових осіб, вказаних у пунктах 3.6.1, 3.6.5 Інструкції, належить тим посадовим особам, на яких наказом покладено тимчасове виконання обов'язків (посади) відсутнього. Видання наказу в цьому випадку обов'язкове, а на службових документах перед найменуванням посади пишеться:

тво (тимчасово виконуючий обов'язки), якщо посадова особа тимчасово відсутня (хвороба, відпустка, відрядження);

твп (тимчасово виконуючий посаду), якщо посада вакантна.

Засвідчувати документи з прийменником «за» чи проставляти риску перед найменуванням посади заборонено.

Засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставляння печатки.

Доповідні записки, довідки, повідомлення, зведення, списки, переліки та інші документи довідкового чи аналітичного характеру може підписувати виконавець в межах своїх повноважень.

Виходячи із зазначеного, у листопаді - грудні 2006 року ОСОБА_3, будучи завідуючою офіцерським гуртожитком військової частини А1302, як особа, яка здійснювала заселення в гуртожиток і вела облік осіб, що проживають в ньому, була уповноважена вносити відомості та посвідчувати їх своїм підписом перед командиром військової частини А1302 відомості про факти проживання військовослужбовців у ввіреному їй гуртожитку при оформленні довідок, що засвідчують місце їх проживання. Відомості, що військовослужбовець із сім'єю проживає в офіцерському гуртожитку військової частини А1302, дислокованому в смт. Черкаський Новомосковського району Дніпропетровської області, внесені в зазначені довідки, засвідчені підписом ОСОБА_3, а в подальшому засвідчені командиром військової частини А1302 та видані від імені військової частини А1302, як установи, яка має право видавати такі довідки, засвідчували юридично значущий факт - переїзд військовослужбовця військової частини А1214 та членів його сім'ї до нового місця дислокації військової частини А1214 - смт. Черкаський Новомосковського району Дніпропетровської області.

При цьому, згідно з п. п. 11, 14 Інструкції, довідка засвідчує факт переїзду військовослужбовця військової частини А1214 та членів його сім'ї до нового місця дислокації військової частини А1214, надавала військовослужбовцю військової частини А1214 право отримання підйомної допомоги на членів сім'ї, пов'язаної з переїздом до нового місця служби військовослужбовця.

В період листопада - грудня 2006 року ОСОБА_3, діючи з єдиним умислом, з метою використання підроблених документів іншими особами, здійснила підроблення інших документів, які видаються та засвідчуються установою, і які надають права, з метою використання їх іншими особами, - а саме: внесла у справжні, з точки зору форми документи - довідки, недостовірні відомості, засвідчуючи їх своїм підписом.

Так, 15 листопада 2006 року в приміщенні службового кабінету офіцерського гуртожитку військової частини А1302, ОСОБА_3, діючи умисно з метою використання підроблених документів іншими особами, внесла в справжній з точки зору форми документ - довідку, завідомо недостовірні відомості про те, що військовослужбовець військової частини А1214 прапорщик ОСОБА_5, проживає разом зі своєю родиною у складі дружини в офіцерському гуртожитку військової частини А1302, яке розташоване в смт. Черкаський Новомосковського району Дніпропетровської області, що не відповідало дійсності, засвідчивши в довідці ці недостовірні відомості своїм підписом.

В наступному, 18 листопада 2006 року в приміщенні службового кабінету офіцерського гуртожитку військової частини А1302 ОСОБА_3, діючи умисно, з метою використання підроблених документів іншими особами, внесла в справжній з точки зору форми документ - довідку, на ім'я старшого прапорщика ОСОБА_6 завідомо неправдиві відомості про те, що останній разом зі своєю родиною у складі дружини, сина і дочки, проживає в офіцерському гуртожитку військової частини АI302, що не відповідало дійсності, засвідчивши в довідці ці недостовірні відомості своїм підписом.

20 листопада 2006 року ОСОБА_3, в приміщенні службового кабінету офіцерського гуртожитку військової частини А1302, діючи умисно з метою використання підроблених документів іншими особами, внесла в справжній з точки зору форми документ - довідку, на ім'я майора ОСОБА_7 завідомо неправдиві відомості про те, що останній проживає разом зі своєю родиною у складі дружини і дочки в офіцерському гуртожитку військової частини А1302, що не відповідало дійсності, засвідчивши в довідці ці недостовірні відомості своїм підписом.

18 грудня 2006 року ОСОБА_3, в приміщенні службового кабінету офіцерського гуртожитку військової частини А1302, діючи умисно з метою використання підроблених документів іншими особами, внесла в справжній з точки зору форми документ - довідку, на ім'я старшого лейтенанта ОСОБА_8 завідомо неправдиві відомості про те, що останній проживає разом зі своєю родиною у складі дружини в офіцерському гуртожитку військової частини А1302, що не відповідало дійсності, засвідчивши в довідці ці недостовірні відомості своїм підписом.

В подальшому, командир військової частини А1302 полковник ОСОБА_9, будучи не обізнаним про хибність відомостей, внесених в зазначені документи - довідки, засвідчені підписом ОСОБА_3 як виконавця, засвідчив їх своїм підписом, після чого довідки були посвідчені печатками військової частини А1302 та видані від імені військової частини А1302 військовослужбовцям ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 На підставі зазначених підроблених ОСОБА_3, а в подальшому засвідчених командиром військової частини А1302 та виданих від імені військової частини А1302, довідок від 15 листопада 2006 року - на ім'я прапорщика ОСОБА_5, від 18 листопада 2006 року - на ім'я старшого прапорщика ОСОБА_6, від 20 листопада 2006 року - на ім'я майора ОСОБА_7, від 18 грудня 2006 року - на ім'я старшого лейтенанта ОСОБА_8, що підтверджували недостовірний факт переміщення до нового місця служби членів сімей військовослужбовців, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 виплачена підйомна допомога на зазначених у довідках членів їх сімей.

На вирок суду захисники засудженої ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали апеляцію, в якій просять вирок суду скасувати як незаконний та необґрунтований, а кримінальну справу повернути Дніпропетровському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, посилаючись на те, що по справ існує неповнота досудового слідства, що не була усунута в судовому засіданні і не може бути усунута без повернення справи на додаткове розслідування, оскільки не були встановлені обставини статусу «офіцерського гуртожитку», не були встановлені та допитані посадові особи, які проставляли штампи на довідках, придаючи їй вигляд повністю оформленого документу. Істотне порушення вимог КПК України в частині порушення права ОСОБА_3 на захист вбачають у тому, що ОСОБА_3 неодноразово змінювалось обвинувачення, останній раз їй було пред'явлено обвинувачення по неіснуючій редакції ст. 358 ч. 2 КК України. Порушення вимог ст. 323 КПК України вбачають у тому, що суд обґрунтував свої висновки на недосліджених в судовому засіданні; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи вбачають у тому, що висновки про взаємовідносини між в/ч А1302 та офіцерським гуртожитком встановлені на підставі документів суперечливого змісту (т. 2 арк. с. 139, т.4 арк. с. 75, 83, 192, 184, 5, арк. с. 170, 172) та у перекручуванні судом змісту п. 14 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям ЗСУ підйомної допомоги та не врахував, що в/ч А1302 не належить до суб'єктів, яким законодавець надав право на видачу довідок, що надають право на отримання підйомної допомоги на членів сімей військовослужбовців в/ч А1214. Підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування вважають те, що не було встановлено статусу гуртожитку, що має значення для вирішення питання про наявність чи відсутність складу злочину, інкримінованого ОСОБА_3, не були встановлені та допитані посадові особи в/ч А1302, які проставили печатки і кутові штампи на довідках, що вказані в обвинуваченні, а також видавали ці довідки вже у якості повністю оформленого документу військовослужбовцям в/ч А1214, а встановлення цих осіб та з'ясування цих обставин сприятиме повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, тому, що на їх думку, означені довідки зі всіма реквізитами є предметом злочину, інкримінованого ОСОБА_3

В запереченнях на апеляцію захисників, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить апеляцію захисників засудженої ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_3 - залишити без зміни, посилаючись на те, що викладені в апеляції доводи безпідставні і не відповідають фактичним обставинам. Вважає, що ОСОБА_3 не була позбавлена права на захист, оскільки твердження захисників про те, що обвинувачення пред'явлено по неіснуючій редакції статті та без дослідження «Інструкції з діловодства в Збройних силах України № 400 від 11 листопада 1998 року, оскільки в судовому засіданні сама ОСОБА_3 давала показання по новому обвинуваченню і клопотань про те, що їй незрозуміло обвинувачення не заявляла; а заяви захисників вважає та таким що суперечить вимогам ст. 16-1 КПК України та свідчать про зловживання стороною захисту своїми правами, оскільки захисту відомі положення зазначеної інструкції і її положення виписані у самій постанові про зміну обвинувачення, а її текст є у вільному доступі в мережі «Інтернент» і захист у дебатах не заявляв клопотання щодо повернення у стадію судового слідства з метою дослідити положення зазначеної Інструкції. Вважає необґрунтованими і доводи сторони захисту про те, що у справі є суперечливі докази, яким суд не дав належної оцінки, оскільки усі зібрані у справі докази підтверджують, що офіцерський гуртожиток утримувався за штатному розкладом в/ч 1302, ОСОБА_3 у 2004 році була прийнята на посаду завідуючої гуртожитку і виконувала функції завідуючої, а в/ч А1302 віднесена на його думку до суб'єктів, яким законодавець надав право на видачу довідок, що надають право на отримання підйомної допомоги на членів сімей військовослужбовців в/ч А1214; безпідставними вважає і доводи сторони захист про те, що довідки, що видані в/ч А1392 за формою та змістом не відповідають вимогам, що викладені у п. 14 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям ЗСУ підйомної допомоги», оскільки суд у вироку достатньо мотивував обставини при яких довідка з офіцерського гуртожитку в/ч А1302 надавала право отримати військовослужбовцю підйомну допомогу на членів своєї сім'ї, оскільки засвідчувала факт переїзду їх до нового місця дислокації в/ч. Безпідставними вважає і доводи апеляції про те, що суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, оскільки в даному випадку не має значення яку редакцію закону застосував суд, тому що суд вірно дійшов до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від покарання у зв'язку з закінченням строку давності.

Заслухавши доповідь судді, захисника засудженої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляцію в інтересах ОСОБА_3 та просив скасувати вирок суду, як незаконний та необґрунтований, а кримінальну справу направити прокурору на додаткове розслідування, посилаючись на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду, фактичним обставинам та на порушення права ОСОБА_3, на захист, думку прокурора Дичко С.М. про залишення апеляції захисників - без задоволення, а вироку суду - без зміни, з тих підстав, що обвинувачення змінено ОСОБА_3 у відповідності до вимог закону і підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції захисників засудженої ОСОБА_3, колегія суддів, вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судова колегія при розгляді даної кримінальної справи виходячи з п. п. 11, 13, 15 Розділу Х1 Перехідних положень КПК України в редакції закону від 13 квітня 2012 року керувалась Кримінально - процесуальним кодексом України в редакції 1960 року.

Згідно з вимогами ст. 323 КПК України (в редакції 1960 року) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, й оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, поставлений за умови правильного застосування кримінального закону й дотримання при провадженні у справі кримінально - процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України (в редакції 1960 року) мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного із засуджених, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного із засуджених, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. Формулювання обвинувачення повинно містити точний опис обставин справи із зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним, та його кваліфікуючих ознак. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, обставини, які визначають ступінь винності кожного із підсудних, їх роль у вчиненні злочинів, а потім докази в обґрунтування цих висновків.

Суд у вироку має зазначити джерело доказу, фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини, а також зазначити, які обставини даними доказами спростовуються або підтверджуються. Остаточну оцінку доказам суд дає з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності й достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України ( в редакції 1960 року), а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути викладені в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви в їх достовірності.

Однак, як убачається з матеріалів справи, ці вимоги кримінально - процесуального закону при розгляді справи судом дотримані не були.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувачення ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 277 КПК України (в редакції 1960 року) неодноразово змінювалось.

Вирок щодо ОСОБА_3 постановлено виходячи з обвинувачення, викладеного у постанові прокурора про зміну обвинувачення від 21 березня 2013 року, відповідно до якої дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 358 ч. 2 КК України ( в редакції зазначеної статті від 12 жовтня 2006 року).

Як обґрунтовано зазначено в апеляції захисників, редакція ст. 358 КК України не змінювалась 12 жовтня 2006 року.

Заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції допустив неповноту судового слідства та прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 358 ч. 1 КК України (в редакції зазначеної статті від 5 квітня 2001 року) на суперечливих доказах, яким суд не дав належної оцінки.

Як убачається з вироку суду, на підставі довідок на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7. та ОСОБА_5, які з точки зору форми, є документом і в які завідуюча офіцерським гуртожитком в/ч ОСОБА_3 в 2006 році внесла завідомо неправдиві відомості про те, що останні з членами сімей проживають у гуртожитку в/ч А1302, що не відповідало дійсності та засвідчила ці неправдиві відомості своїм підписом, і в подальшому ці довідки, не будучи обізнаним з хибністю їх змісту засвідчив своїм підписом командир в/ч А1302 полковник ОСОБА_9, після чого довідки були посвідчені печатками в/ч А1302 та видані вказаним вище військовослужбовцям і на підставі цих довідок, що стверджували недостовірний факт переміщення до нового місця служби членів сімей військовослужбовці отримали підйомну допомогу на зазначених у довідках членів їх сімей.

При цьому, суд привів у вироку докази, які суперечать висновкам суду та які суд першої інстанції взагалі у вироку не оцінював і наявну в них інформацію не спростовував: зокрема показання свідка ОСОБА_5 про те, що маючи місце проживання та реєстрації в м. Дніпропетровську та у зв'язку з передислокацією в/ч А1214, в якій він ніс службу в смт. Черкаське він подав на ім'я командира своєї частини в/ч А1214 рапорт, який візувався командиром Черкаського гарнізону з проханням на поселення його та членів сім'ї в гуртожиток в смт. Черкаське, завізований рапорт він пред'явив завідуючій гуртожитку ОСОБА_3, сплатив кошти за проживання та отримав ключі від кімнати в гуртожитку та звернувся до ОСОБА_3 з проханням видати довідку про проживання його з членами сім'ї в гуртожитку, яку в подальшому завізував у командира в/ч А1302 та пред'явив для отримання підйомної допомоги, та аналогічні за змістом показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Відповідно до акту документальної ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності військової частини А1214 від 27 червня 2008 року 234/3/2 виплата підйомної допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей передбачена та регламентується Інструкцією про порядок виплати військовослужбовцям ЗСУ від 22 жовтня 2001 року №370.

Цим актом встановлено, що в порушення п. 14 зазначеної Інструкції, виплата підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовців, яка зв'язана з передислокацією військової частини А1214 в 2006 році з м. Дніпропетровська до смт. Черкаське, проводилась без достатніх підтверджуючих документів, а саме без документів, які б підтверджували виписку членів сім'ї військовослужбців з попереднього місця проживання та без довідок кадрового (стройового) органу про склад сім'ї, найменування населеного пункту, з якого прибула сім'я, дати прибуття сім'ї.

Відповідно до п. 14 зазначеної інструкції підйомна допомога на членів сім'ї виплачується військовою частиною в яку призначений військовослужбовець або де він проходить службу за умови ВИПИСКИ їх за попереднім місцем проживання і прописки за місцем служби військовослужбовця, після надання довідки кадрового(стройового) органу про склад сім'ї ( т. 2, арк. с. 3 -5).

В цьому ж пункті Інструкції передбачені і надання інших документів в разі, коли члени сім'ї військовослужбовця виписались з постійного місця проживання, але не прописались з різних об'єктивних причин за місцем фактичного проживання.

Однак в усіх випадках, передбачених в п.14 зазначеної Інструкції, передбачено обов'язкова умова - виписка членів сімей військовослужбовців в попереднього місця проживання.

Не дивлячись на встановлені в акті документальної ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності військової частини А1214 від 27 червня 2008 року 234/3/2 порушення п. 14 Інструкції, які виразились в видачі підйомної допомоги без документів, які б підтверджували виписку членів сімей з попереднього місця проживання та довідок кадрового резерву про склад сім'ї з зазначенням дати прибуття прокурор в постанові про зміну обвинувачення та суд у вироку посилаючись на п. 14 Інструкції, прийшли до висновку про те, що підйомна допомога на членів сімей військовослужбовців була видана на підставі довідок виданих ОСОБА_3

Залишились без оцінки прокурора і суду і показання допитаних у справі свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7. та ОСОБА_5 про те, що поселялись вони в гуртожиток на підставі рапорту на ім'я командира в/ч А1302 з проханням про виділення жилого приміщення для їх сімей в офіцерському гуртожитку в смт. Черкаське, завізованого командиром в/ч А1302, що ОСОБА_3 видавала їм ключі від кімнати, де вони дійсно мали намір проживати з сім'ями, однак з різних причин поселення сімей не відбулось.

Не дивлячись на вказані показання свідків, у справі залишились не виясненими питання чи могла ОСОБА_3 відмовити ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_5 в наданні кімнати в гуртожитку для проживання зазначених осіб з членами сімей та чи мала право за таких обставин ОСОБА_3 не видати «довідок», що засвідчують місце проживання зазначених осіб з членами сімей, чим повинна була керуватись при видачі зазначеної довідки та чи повинна була перевіряти і яким чином факт проживання як військовослужбовців так і членів їх родин в гуртожитку на день складання довідки та чи мала зазначена довідка такі правові наслідки для видачі підйомних як зазначено у вироку суду.

Крім зазначеного, посилаючись у вироку на положення Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 400 від 11 листопада 1998 року, суд не перевірив яка редакція зазначеної інструкції діяла станом на листопад - грудень 2006 року та чи була зазначена Інструкція зареєстрована у відповідності з чинним законодавством та офіційно опублікована.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_3 через істотне порушення вимог кримінально - процесуального закону, неповноту та односторонність судового слідства та невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи підлягає скасуванню відповідно до положень ст. ст. 368, 369, 370 КПК України (в редакції 1960 року).

Оскільки істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону допустили насамперед органи досудового слідства, на які відповідно до вимог ст. ст. 22, 64 КПК України (в редакції 1960 року) покладено обов'язок всебічного повного та об'єктивного дослідження обставин справ, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого, а також встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі відповідно до ст. 64 КПК України ( в редакції 1960 року): зокрема часу, місця і обставин вчинення злочину, винності обвинуваченого і мотивів злочину кримінальна справа підлягає поверненню прокурору на додаткове розслідування.

В ході додаткового розслідування необхідно:

-встановити та допитати осіб, які відповідно до своїх повноважень приймали рішення та готували пакет документів для видачі членам сімей військовослужбовців А1214 підйомної допомоги в 2006 році стосовно того якими нормативними документами вони керувались, чому не виконали вимог п. 14 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям ЗСУ підйомної допомоги. Затвердженої наказом Міністра оборони України від 22 жовтня 2001 року №370, хто приймав рішення про долучення до пакету документів довідок про проживання вказаних у справі військовослужбовців з членами сімей в гуртожитку та якими нормативними документами керувались у своїх рішеннях;

-допитати посадових осіб в/ч А1302, які приймали участь у «дооформленні» довідок складених в листопаді - грудні 2006 року ОСОБА_3;

- допитати інспектора - ревізора ОСОБА_11, який проводив у 2008 році ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності в/ч А1214, в тому числі, і по питаннях чи була «довідка з гуртожитку» тим, документом, який передбачено в п. 14 Інструкції, як підстава для надання членам сімей військовослужбовців підйомної допомоги в 2006 році;

-витребувати офіційні документи стосовно статусу «офіцерського гуртожитку» та його правовідносин з в/ч А1302;

-провести інші необхідні слідчі дії, в проведенні яких виникне необхідність.

В ході нового розслідування необхідно з'ясувати природу зазначених в ухвалі суперечностей, визначити які з доказів, що є у справі являються достовірними і допустимими,після чого вирішити справу у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2014 року щодо ОСОБА_3 - скасувати, кримінальну справу повернути Дніпропетровському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного Регіону України на додаткове розслідування.

Апеляцію захисників засудженої ОСОБА_3 - адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Судді:

СудАпеляційний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення05.06.2014
Оприлюднено17.06.2014
Номер документу39201630
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —204/4519/13-к

Ухвала від 15.07.2014

Кримінальне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Некрасов О. О.

Ухвала від 28.05.2014

Кримінальне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Чернусь К. П.

Ухвала від 05.06.2014

Кримінальне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Чернусь К. П.

Ухвала від 05.06.2014

Кримінальне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Чернусь К. П.

Ухвала від 05.06.2014

Кримінальне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Чернусь К. П.

Ухвала від 11.06.2014

Кримінальне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Чернусь К. П.

Ухвала від 20.12.2013

Кримінальне

Апеляційний суд Дніпропетровської області

Чернусь К. П.

Вирок від 29.11.2013

Кримінальне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Григоренко Д. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні