Рішення

від 10.06.2014 по справі 905/2103/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2014 Справа № 905/2103/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ в особі Донецької обласної дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманська харчова компанія", м.Красний Лиман

про стягнення 186 878,69грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Зарецький І.Г. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

10.06.2014р. з 11.40 год. по 11.45 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманська харчова компанія", м.Красний Лиман про стягнення 186 878,69грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №012/06/0639 від 25.11.2010р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою суду від 02.04.2014р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/2103/14.

В судовому засіданні 10.06.2014р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих підстав.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краснолиманська харчова компанія» (далі - позичальник) укладено кредитний договір №012/06/0639 «Інвестиційний кредит суб'єктам Мікро та Малого бізнесу (на придбання обладнання тощо)», згідно з п.1.1 якого кредитор з 25.11.2010р. надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором. Кредит надається на наступних умовах:

сума кредитного ліміту та валюта кредиту - 310 650,00 грн.;

цільове використання кредиту - кредит в сумі 214 000,00 грн. призначений на придбання обладнання - глазурувальної машини Dedy 320 (Германія) шляхом здійснення оплати за договором постачання №22/11/10-01 від 22.11.2010р., укладеному між позичальником та ПП «Імпексмаш»; кредит в сумі 96 650,00 грн. призначений на придбання тунелю охолоджувального «Climatico» шляхом здійснення оплати за договором постачання №03/03/11-01 від 03.03.2011р., укладеному між позичальником та ПП «Імпексмаш»

дата остаточного погашення кредиту - 30.10.2015р.

процентна ставка - 21% річних.

У відповідності до п.5.1 в редакції додаткової угоди №012/06/0639/4 від 31.08.2011р., позичальник здійснює часткове погашення частини кредиту щомісячними платежами, розміри та строки сплати яких визначаються графіком погашення заборгованості (Додаток №1 (нова редакція) до цього договору), починаючи з січня 2011р. Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

За умовами п.13.4, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочки. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником зобов'язання включно.

Кредитний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №012/06/0639 від 25.11.2010р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням приписів наведених норм, позивач на виконання умов кредитного договору №012/06/0639 від 25.11.2010р. платіжними дорученнями №1119 від 22.12.2010р., №1025 від 29.11.2010р., №323 від 08.04.2011р., №288 від 31.03.2011р. перерахував відповідачу грошові кошти загальною сумою 310 650,00 грн. Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, кредитні кошти та проценти за користування ними в обсязі та строки визначені Графіком погашення заборгованості не сплачував.

За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до відповідача з вимогою №140-12-100/10 від 15.01.2014р. про дострокове повернення кредитних коштів, сплату відсотків та пені за кредитним договором №012/06/0639 від 25.11.2010р. Незважаючи на отримання вищевказаної претензії 17.01.2014р. представником відповідача, її в повному обсязі позичальником не виконано, доказів протилежного під час розгляду справи №905/2103/14 не надано.

Як зазначає позивач, станом на 03.03.2014р. у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №012/06/0639 від 25.11.2010р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 155 326,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 25 468,87 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/2103/14 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитом у заявленій до стягнення сумі. Разом з цим, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості за відсотками, нарахованими за користування кредитом станом на 25 468,87 грн., у зв'язку з чим наразі залишилась не сплаченою заборгованість в сумі 5 009,30 грн. за вказаний в позові період.

З огляду на наведені обставини, суд робить висновок про правомірність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №012/06/0639 від 25.11.2010р. в розмірі, підтвердженому належними доказами, а саме: про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 155 326,00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 5 009,30 грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, виходячи зі змісту п.13.4 кредитного договору, законодавчо встановлене обмеження строку нарахування пені до правовідносин, що випливають з кредитного договору №012/06/0639 від 25.11.2010р., не застосовується.

У відповідності до приписів наведених норм, з урахуванням настання умов п.13.4 кредитного договору, позивачем станом на 02.03.2014р. нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3 700,43 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 2 383,39 грн. Проаналізувавши надані позивачем розрахунки пені, судом встановлено арифметичну правильність та відповідність нормам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства, доведені належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру заявлених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманська харчова компанія", м.Красний Лиман про стягнення 186 878,69грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманська харчова компанія" (84400, м. Красний Лиман Донецької області, вул. Свободи, 19, ЄДРПОУ 32299568) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) за кредитним договором №012/06/0639 від 25.11.2010р. заборгованість за кредитом в сумі 155 326,00грн., заборгованість за відсотками в сумі 5 009,30 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3 700,43 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 2 383,39 грн., судовий збір в сумі 3 328,38 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 16.06.2014р.

Суддя П.В. Демідова