Постанова

від 11.06.2014 по справі 812/3624/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3624/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства "Слов'яносербський райагротехсервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2425,13 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'яносербському районі Луганської області, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Слов'яносербський райагротехсервіс" в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за травень 2014 року в розмірі 2425,13 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 11 червня 2014 року клопотання в якому вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує, просить провести розгляд справи за відсутності представника управління.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач, ВАТ «Слов'яносербський райагротехсервіс» зареєстровано в якості юридичної особи Слов'яносербською районною державною адміністрацією 18.07.2000. (а.с.12-13), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області.

Під час судового розгляду, судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду в Слов'яносербському районі Луганської області, відповідачу ВАТ «Слов'яносербський райагротехсервіс» пред'явлено до відшкодування розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за травень 2014 року. Відповідно до зазначених розрахунків позивачем нараховано фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам які працювали на посадах за списком №2 на підприємстві відповідача, що призначено відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у загальному розмірі 2425,13 грн. (а.с.10-11). Вказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 спрямовані управлінням на адресу підприємства (а.с.9).

Сторонами до суду не надано відомостей щодо оскарження зазначених розрахунків, від так вони вважаються узгодженими.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінено.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-І «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 і 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» серед іншого в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. (п.6.8. зазначеної Інструкції)

Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

В судовому засіданні судом встановлено, що наявність за підприємством заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 в розмірі 2425,13грн., зокрема, підтверджується розрахунком наданим позивачем до матеріалів справи та карткою особового рахунку. (а.с.6,7-8)

Оскільки на час судового розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за травень 2014 року в загальному розмірі 2425,13грн., в добровільному порядку вказана сума боржником не сплачена, розрахунки про нарахування фактичних витрат в установленому порядку не оскаржено, суд вважає зазначений адміністративний позов, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 2425,13 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Слов'яносербський райагротехсервіс» (93720, Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Фрунзе, вул. Енгельса, 1, код 00902814) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (93701, Луганська область, смт. Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, 30 б) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 за травень 2014 року в загальному розмірі 2425,13 грн. (дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень 13 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 12 червня 2014 року.

Суддя А.М. Каюда