Постанова

від 04.06.2014 по справі 810/4513/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4513/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й. Суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 № 0002842301 і від 22.07.2013 № 0002852301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС на підставі наказу Голови комісії з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, заступника начальника від 04.06.2013 № 500 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альта - Ком», ТОВ «КВ «Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Константа Інкорпорейтед», ТОВ «Фірма «Асіа» і ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» за весь період фінансово-господарських взаємовідносин, за результатами якої складено Акт від 03.07.2013 № 416/22-2/33703778 (далі - Акт перевірки).

Посадові особи, які здійснювали перевірку дійшли висновку про порушення позивачем вимог: частини п'ятої статті 203, частини першої, частини другої статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статті 662, статті 655 і статі 656 Цивільного кодексу України; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України - виникнення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду в сумі 16671,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 894574,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2013 № 0002842301, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1118218,00 грн., з них 894574,00 грн. за основним платежем і 223644,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2013 № 0002852301, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16671,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Що стосується позовних вимог в частині визнання дій протиправними щодо проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 79.2 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, перевірка проведена на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1, п.п. 78.1.1., п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України та наказу Голови комісії з проведення реорганізації Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби. Копія даного наказу надіслано позивачу засобами поштового зв'язку на податкову адресу підприємства. При цьому, позивач даної обставини не спростував.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, господарські відносини позивача із контрагентами підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі договорами, податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт тощо.

Так, позивачем було надано до суду належним чином завірені копії Договору підряду № 11/10 від 11.10.2011 р., укладеного між TOB «БК «Укркомплексбуд» та TOB «Метангазавто», з додатковими угодами до нього та кошторисною документацією. Предмет договору - реконструкція цеха бувшого ВАТ «Гядяцький хлібзавод» під цех по виробництву СМП та вершкового масла в м. Гадячі; Договору підряду № 21-222 від 19.03.2012 р., укладеного між TOB «БК «Укркомплексбуд» та УДППЗ «Укрпошта» Чернігівська дирекція з кошторисною документацією до нього. Предмет договору - ремонтні роботи по ВПЗ с. Сираї Козелецького району Чернігівської обл.; Договору підряду на виконання робіт № 22/11-10-У18 від 22.11.2010 р., укладеного між TOB «БК «Укркомплексбуд» та TOB «Граніт» з кошторисною документацією до нього. Предмет договору - виконання електромонтажних робіт на об'єкті будівництва «Житловий будинок на розі вулиць Урицького та Стадіонної у Солом'янському районі м. Києва».; Договору підряду № 06-06/11/12 від 06.11.2012 р., укладеного між TOB «БК «Укркомплексбуд» та TOB «АРХБУД-ЛТД» з кошторисною документацією до нього. Предмет договору - виконання робіт по улаштуванню силових та слабкострумних мереж на п'ятому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 4/6.; Договору підряду № 21-288 від 23.07.2012 р., укладеного між TOB «БК «Укркомплексбуд» та УДППЗ «Укрпошта» Чернігівська дирекція з кошторисною документацією до нього. Предмет договору - роботи по капітальному ремонту цеху оброблення пошти в м. Чернігів по пр. Перемоги, 1а.

Таким чином, позивачем було долучено до матеріалів справи необхідні документи для підтвердження економічного змісту операцій, а саме мети залучення контрагентів TOB "Альта-Ком" (код за СДРПОУ 38204618), TOB "КФ "Горизонталь" (код за СДРПОУ 37889322), TOB "Компанія "Мармур ЛТД" (код за СДРПОУ 37889288), TOB "Константа-Інкорпорейтед" (код за СДРПОУ 37817020), TOB "Фірма"Асіа" (код за СДРПОУ 38203305) та TOB "Агросервіс .Інвест Плюс" (код за СДРПОУ 37037062) як субпідрядників для виконання підрядних робіт на вищевказаних об'єктах.

Крім того, позивачем в судовому засіданні від 23.09.2013 р. було додатково надано первинні документи для підтвердження факту поставки товару, транспортування товару та використання його у господарській діяльності позивача, а саме: належним чином завірені копії накладної на внутрішнє переміщення № ПМ-0000444 від 25.10.2012 р.; акту списання № СпТ-000045 від 01.12.2012 р.;оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 з TOB "Альта-Ком"; оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 з TOB "КФ "Горизонталь"; оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 з TOB "Компанія "Мармур ЛТД"; оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 з TOB "Константа-Інкорпорейтед"; оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 з TOB "Фірма" Асіа"; оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 з TOB "Агросервіс Інвест Плюс"; товарно-транспортної накладної № Е-000827 від 01.06.2012 р.; товарно-транспортної накладної № Е-000831 від 05.06.2012 р.; товарно-транспортної накладної № Е-000887 від 19.06.2012 р.; товарно-транспортної накладної № Е-000890 від 05.06.2012 р.; товарно-транспортної накладної № Е-000903 від 22.06.2012 р.; товарно-транспортної накладної № Е-000918 від 05.06.2012 р.; товарно-транспортної накладної № Е-0001004 від 19.10.2012 р.; товарно-транспортної накладної № Е-0001005 від 19.06.2012 р.

Зазначені документи було залучено судом першої інстанції до матеріалів справи, однак останнім було зроблено висновок про відсутність доказів транспортування обладнання. Наведене свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Акт перевірки від 03.07.2013 року № 416/22-2/33703778, складений ДПІ у Києво-Святошинському р-ні Київської обл. ДПС не містить жодних зауважень щодо недостовірності первинних документів чи їх невідповідності вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» визначених п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (порядок закупівлі та подальшої реалізації товару Позивачем) (Лист ВАС України від 06.05.2011 р. № 742/11/13-11).

Придбання товару TOB «БК «Укркомплексбуд» у TOB "КФ "Горизонталь" здійснювалось відповідно до Договору поставки № 4 від 01.06.2012 р., Договору поставки № 7 від 05.06.2012 р., Договору поставки № 19/06 від 19.06.2012 р, Договору поставки № 20/06 від 20.06.2012 р., Договору поставки № 22/06 від 22.06.2012 р, Договору поставки № 25/06 від 25.06.2012 р. та підтверджується відповідними копіями зазначених договорів, товарно- транспортних накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунку № 631, накладної на внутрішнє переміщення, акту списання, про що вказувалось вище.

Придбання послуг: залучення Позивачем контрагентів TOB "Альта-Ком", TOB "КФ "Горизонталь", TOB "Компанія "Мармур ЛТД", TOB "Константа- Інкорпорейтед", TOB "Фірма"Асіа" та TOB "Агросервіс Інвест Плюс" (код за ЄДРПОУ 37037062) як субпідрядників здійснювалось для виконання підрядних робіт за договорами підряду, та подальшої здачі виконаних робіт замовникам Позивача, а саме TOB «Метангазавто», УДППЗ «Укрпошта» Чернігівська дирекція, TOB «Граніт», TOB «АРХБУД-ЛТД».

Позивачем було надано суду документи, що підтверджують подальшу реалізацію послуг, придбаних у TOB "Альта-Ком", TOB "КФ "Горизонталь", TOB "Компанія "Мармур ЛТД", TOB "Константа-Інкорпорейтед", TOB "Фірма"Асіа" та TOB "Агросервіс Інвест Плюс", а саме: укладені із замовникам Позивача, а саме із TOB «Метангазавто», УДППЗ «Укрпошта» Чернігівська дирекція, TOB «Граніт», TOB «АРХБУД-ЛТД» договори поставки, кошторисну документацію, виконавчу документацію, що підтверджує здачу-приймання робіт (Акти КБ-2В, КБ-3) від Позивача до його замовників.

Висновки податкового органу про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, базуються виключно на Актах перевірки, отриманих від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013 №429/22.3-17/37889288; ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04.03.2013 №437/22.7-37817020; ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 04.03.2013 №438/22.7-37889322; ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012 року № 7593/22-7/37889322; ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11.03.2013 р. № 689/2240/38204618; ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 12.03.2012 №693/2220/37818657; ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 04.03.2013 №220/22-2/37037062.

Жодних інших фактичних даних на підтвердження висновків щодо ознак фіктивності та ознак нікчемності правочинів Відповідачем не було наведено ні під час проведення перевірки, ні під час складання Акту перевірки. В судовому засіданні відповідачем також не надано жодних додаткових належних доказів, які б свідчили про ознаки нікчемності правочинів.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника в залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останнього.

Тому, в разі не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій платника податків та його постачальника для одержання платником незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Крім цього, в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 30.01.2014 № К/800/29212/13.

В той же час, акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагенту не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства Позивача.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВАСУ від 27 лютого 2014 року № К/800/41631/13.

Водночас, суд не погоджується з твердженнями відповідача про нікчемність правочинів між позивачем і контрагентами і вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і безпідставними, з огляду на відсутність належного документального підтвердження завідомо умисної мети і факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим частина перша ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Альта - Ком», ТОВ «КВ «Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Константа Інкорпорейтед», ТОВ «Фірма «Асіа» і ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Альта - Ком», ТОВ «КВ «Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Константа Інкорпорейтед», ТОВ «Фірма «Асіа» і ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», позивач та контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи останніх не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Альта - Ком», ТОВ «КВ «Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Константа Інкорпорейтед», ТОВ «Фірма «Асіа» і ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними первинними документами, згідно до чого контрагентами на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

Крім того, відповідно до висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 19/15-199 від 12.12.2013 року заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 894 574 грн. при проведенні фінансового-гсоопдарських операцій з ТОВ «Альта - Ком», ТОВ «КВ «Горизонталь», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Константа Інкорпорейтед», ТОВ «Фірма «Асіа» і ТОВ «Агросервіс Інвест Плюс», установлене Актом від 03.07.2013 року № 416/22-2/33703778 документально не підтверджується.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст., 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року задовольнити .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укркомплексбуд» задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 22.07.2013 року № 0002842301 та № 0002852301.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.