Постанова

від 03.06.2014 по справі 826/17798/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17798/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецрембуд-2000" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецрембуд-2000" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 року №0006262203 та №0006272203, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецрембуд - 2000" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 року №0006262203 та №0006272203, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 30.07.2013 року № 0006262203 та № 0006272203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецрембуд - 2000" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецрембуд - 2000" задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідно за наслідками зустрічної звірки у 2013 році контрагента позивача - ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», контролюючим органом було встановлено відсутність даного підприємства за місцем його реєстрації, а також відсутність у ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» жодних матеріально-технічних (офісних приміщень, складських приміщень, транспорту, спеціалізованих машин, устаткування, інше) та трудових можливостей (на підприємствах працює одна особа - директор) для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, а тим паче - виконання трудомістких та капіталомістких робіт по роторному бурінню свердловин анодного контуру на об'єктах замовника у великих обсягах та на значні суми. Крім того, директор контрагента позивача - ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» ОСОБА_2 у 2010 році виступав також директором інших підприємств ТОВ «Грандторг» (код ЄДРПОУ 37181024) та ПП «Черкасизеленбуд» (код ЄДРПОУ 36860912), та в ході розслідування кримінальної справи № 24-203 від 27.09.2010 р., порушеної ГСУ МВС України за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, по факту створення та реєстрації на підставних осіб у виконавчому комітеті Черкаської міської ради ряду суб'єктів господарської діяльності встановлено, що ТОВ «Грандторг» та ПП «Черкасизеленбуд» було зареєстровано учасниками злочинного угрупування за грошову винагороду, надану ОСОБА_2, та в подальшому по даній кримінальній справі було складено обвинувальний висновок за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, який затверджено в Генеральній прокуратурі України та направлено за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси, а за результатами судового розгляду вказаної кримінальної справи було винесено вирок та постанову від 05.07.2012 р., якими визнано винними осіб, які мали безпосереднє відношення до протиправної діяльності ТОВ «Грандторг» та ПП «Черкасизеленбуд» у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, а саме - ОСОБА_2, який в подальшому також став директором контрагента позивача ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», яке займалося фіктивною діяльністю (укладення безтоварних договорів) з метою надання податкової вигоди третім особам, та зазначене відповідно завдало значної шкоди Державному бюджету України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства та спростовується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецрембуд - 2000» зареєстроване 07.08.2000 року в Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації, свідоцтво № 08773.

У період з 03.07.2013 року по 09.07.2013 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецрембуд-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» (код ЄДРПОУ 38011197) за період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 16.07.2013 року № 232/22.5-07/31035871, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 19.1 ст. 139, п. 149.1 ст. 149 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 129 292 грн., в тому числі: за ІІІ квартал 2012 на суму 129 292 грн., а також п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість в загальному розмірі 123 134 грн., в тому числі: за серпень 2012 на суму 61 567,44 грн. та за вересень 2012 на суму 61 567,45 грн.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0006262203 від 30.07.2013 року, про сплату податку на прибуток у сумі 129 292,00 грн., та штрафних санкцій в сумі 32 323,00 грн.;

- № 0006272203 від 30.07.2013 року, про сплату податку на додану вартість у сумі 123 135,00 грн., та штрафних санкцій в розмірі 30 784,00 грн.

За наслідками оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій, скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Обговорюючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтями 3 та 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у період з серпня по вересень 2012 року між позивачем ТОВ «Спецрембуд-2000» та контрагентом ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» було укладено низку договорів підряду на виконання робіт по роторному бурінню свердловин анодного контуру на об'єктах замовника, а саме: №№ 0801, 0802, 0803, 0804, 0805, 0806, 0807, 0808, 0809, 0810, 0811, 0812. 0813, 0814, 08015 від 01.08.2012 року на кожний окремий об'єкт, а також договори: №№ 0901, 0902, 0903, 0904, 0905, 0906, 0907, 0908, 0909, 0910, 0911, 0912, 0913, 0914, 0915 від 03.09.2012 року на аналогічні роботи на інших об'єктах.

На виконання ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» зазначених підрядних робіт, між сторонами були підписані:

- акти приймання виконаних робіт (форма КБ - 2) (т.1 а.с. 129-131, 133-135, 137 - 139, 141 - 143, 145 - 147, 149 - 151, 153 - 155, 157 - 159, 161 - 163, 165 - 167, 169 - 171, 173 - 176, 177 - 179, 181 - 183, 185 - 187, 190 -191, 193 - 194, 196 - 197, 199 - 200, 202 - 203, 205 - 206, 208 - 209, 211 - 212, 214 - 215, 217 - 218, 220 - 221, 223 - 224, 226 - 228, 232 - 233);

- довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ - 3): (т.1 а.с. 128, 132, 136, 140, 144, 148, 152, 156, 160, 164, 168, 172, 176, 180, 184, 189, 192, 195, 198, 201, 204, 207, 210, 213, 216, 219, 222, 225, 229, 231);

- податкові накладні на загальну суму без ПДВ 615 674 грн., крім того ПДВ - 123 134 грн. (т.1 а.с. 235 - 265).

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що усі первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Наявні в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані контрагентом позивача за результатами укладених договорів містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Оплата зазначених робіт підтверджується наданими позивачем виписками по особовому рахунку ТОВ «Спецрембуд - 2000» (т.1 а.с. 267 - 269, т.2 а.с. 106 - 115).

Разом з тим, єдиною підставою для визнання укладених угод недійсними та, як наслідок порушення позивачем норм ПК України суд першої інстанції та контролюючий орган посилаються на Акт ДПІ у м. Черкаси ДПС від 15.04.2013 року № 375/22-14/38011197 «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», яким встановлено наступне:

- в ході проведення перевірки ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, фактичного виконання підрядних робіт, а також інших первинних документів;

- перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні офісні, складські та інші приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування (спеціалізованих машин та техніки), що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, зокрема при виконанні підрядних робіт з буріння свердловин;

- за адресою реєстрації ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» та його посадові особи не знаходяться;

- загальна чисельність працюючих на ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» згідно бази даних ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС складає - 1 особа (директор);

- у зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

Також, в наведеному Акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» зазначено, що згідно пояснень від 29.03.2013 року громадянки ОСОБА_3, яка фактично проживає за адресою реєстрації ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» з 2005 року, встановлено, що про зазначене товариство вона нічого не знає та про директора такого товариства ОСОБА_2 чує вперше.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи (зокрема встановлено в Акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Промтрейд Корпорейшн»), директор такого контрагента позивача ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» ОСОБА_2 у 2010 р. виступав також директором інших підприємств ТОВ «Грандторг» (код ЄДРПОУ 37181024) та ПП «Черкасизеленбуд» (код ЄДРПОУ 36860912), та в ході розслідування кримінальної справи № 24-203 від 27.09.2010 р., порушеної ГСУ МВС України за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, по факту створення та реєстрації на підставних осіб у виконавчому комітеті Черкаської міської ради ряду суб'єктів господарської діяльності встановлено, що ТОВ «Грандторг» та ПП «Черкасизеленбуд» було зареєстровано учасниками злочинного угрупування за грошову винагороду, надану ОСОБА_2, та в подальшому по даній кримінальній справі було складено обвинувальний висновок за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, який затверджено в Генеральній прокуратурі України та направлено за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси, а за результатами судового розгляду вказаної кримінальної справи було винесено вирок та постанову від 05.07.2012 р., якими визнано винними осіб, які мали безпосереднє відношення до протиправної діяльності ТОВ «Грандторг» та ПП «Черкасизеленбуд» у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, а саме - ОСОБА_2, який в подальшому також став директором контрагента позивача ТОВ «Промтрейд Корпорейшн», яке займалося фіктивною діяльністю (укладення безтоварних договорів) з метою надання податкової вигоди третім особам, та зазначене відповідно завдало значної шкоди Державному бюджету України.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що операції по контрагенту позивача ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» - не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, автомобільного транспорту, виробничо-складських приміщень, спеціалізованої техніки та машин, та іншого майна, що економічно необхідне для здійснення задекларованих видів діяльності, зокрема виконання трудомістких та капіталомістких робіт по роторному бурінню свердловин анодного контуру на об'єктах замовника у великих обсягах та на значні суми.

З даним висновком контролюючого органу погодився і суд першої інстанції.

Колегія суддів, натомість, вважає такий висновок неправомірним з огляду на наступне.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

З наведеного вбачається, що жодним чинним нормативно - правовим актом не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання вимагати від свого контрагента надання доказів компетентності такого контрагента та наявності потужностей для виконання договорів.

Разом з тим, з матеріалів справи, а саме із витягу з ЄДРПОУ (станом на 01.08.2012 року, що був чинним на час укладання спірних договорів) вбачається, що станом на 01.08.2012 року, ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» був зареєстрований: 08154, Київська обл.., Києво - Святошинський район, м. Боярка, вул.. Білогородська, 19-а, оф. 7-б.

Директором ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» на час укладення спірних договорів була ОСОБА_5 (з 03.07.2012 року), а тому є незрозумілим посилання відповідача та суду першої інстанції на кримінальну справу відносно ОСОБА_2, адже на час укладання та виконання спірних договорів, ОСОБА_2 жодного відношення до ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» не мав, що підтверджується також тим, що на усіх договорах, актах виконаних робіт, довідках про вартість виконаних робіт, податкових накладних директором ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» значиться ОСОБА_5

Окрім того, незрозумілим є посилання суду першої інстанції на Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» від 15.04.2013 року, адже позивач перебував у господарських відносинах із ТОВ «Промтрейд Корпорейшн» у період з 01.08.2012 року по 30.09.2012 року, а тому даний Акт до правовідносин між позивачем та його контрагентом жодного відношення не має.

Варто також зазначити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Дана правова позиція відображена також в Листі Вищого адміністративного суду від 02.2011 року № 742/11/13-11.

Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваних повідомлень - рішень у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецрембуд - 2000" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецрембуд - 2000" задовольнити.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Спецрембуд - 2000" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Спецрембуд - 2000" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 30.07.2013 року № 0006262203 та № 0006272203.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.