Постанова

від 03.06.2014 по справі 2а-2345/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 107646/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Старунського Д.М., Гінди О.М.,

при секретарі судового засіданні Щербі С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу торгово-виробничого малого підприємства «Явір» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року у справі за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до торгово-виробничого малого підприємства «Явір» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 23117,22 грн., -

ВСТАНОВИЛА :

21.07.2011 року заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до торгово-виробничого малого підприємства «Явір» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 23117,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції від 06.10.2005 року №2960-ІV не виконав нормативу по працевлаштуванню 2-х інвалідів та в строк до 16 квітня 20011 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві на загальну суму 22748,94 грн. Внаслідок чого, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону №2960-ІV відповідачу нарахована пеня в розмірі 368,28 грн. Загальна сума адміністративно-господарських санкцій складає 23117,22 гривень.

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року позов заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до торгово-виробничого малого підприємства «Явір» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 23117,22 грн. - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що відповідач вчинив всі дії що передбачають законодавством для працевлаштування інвалідів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування передбачають собою: працевлаштування інвалідів; виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Частиною 1 статті 20 Закону №2960-ІV передбачена відповідальність роботодавців за нездійснення працевлаштування інвалідів. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі, підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону №2960-ІV, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно вимог частини 4 статті 20 Закону №2960-ІV адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня поточного року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону №2960-ІV.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.1, 3.2 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 року, у рядку 01 звіту відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України за №286 від 28.09.2005 року. У рядку 02 звіту відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ТВМП «Явір» ОСОБА_2 суду показав, що 22.11.2009 року ним була затверджена «Програма покращення умов праці та створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2010 рік».

Вказаною програмою передбачені заходи по створенню додаткових робочих місць для інвалідів, а саме: оприлюднення професій, сумісних з діяльністю підприємства, які можуть виконувати люди з обмеженою дієздатністю, підготовка приміщень для облаштування робочих місць працівників з обмеженою дієздатністю, звернення до фонду соціального захисту інвалідів для обговорення можливості їхньої участі в комплектації спеціальних робочих місць у відповідності до положень Фонду тощо. Згідно колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ТВМП «Явір» передбачено підготовку персональних контрактів, посадових інструкцій для кожного інваліда та інформування Снятинського районного центру зайнятості та фонду соціального захисту інвалідів про створені робочі місця для інвалідів. За 2010 рік ТВМП «Явір» подавалась звітність у Державний центр зайнятості в Снятинському районі, в зв'язку з чим він вважає, що були створені всі умови для працевлаштування інвалідів. Норматив щодо працевлаштування для інвалідів на підприємстві - 6 осіб, а фактично працюють - 4 особи. Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік, який поданий до обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів районі підписаний ним особисто.

Судом установлено, що протягом 2010 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача складала 141 особу, середня річна заробітна плата штатного працівника 11374,47 грн. За вказаний період відповідачем, в розумінні вимог частини 1 статті 19 Закону №2960-ІV, Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року за №42 та Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України за №286 від 28.09.2005 року, працевлаштування інвалідів не здійснювалось.

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ст. 19 цього Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Роботодавці, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів і відповідно до нормативу забезпечують працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Звернень роботодавця щодо зняття даної вакансії, як такої що укомплектована упродовж 2010 року не поступало. Дані вакансії були актуальні протягом усього 2010 року. Крім того, безробітних інвалідів, які могли були працевлаштовані на підприємстві за наявною посадою протягом 2010 року не було, а тому центром зайнятості не направлялося інвалідів для працевлаштування у відповідача.

Положення статей 18, 18-1, 19, 20 Закону № 875-ХІІ та статті 218 ГК, вказано, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування і, зокрема, зазначено, що на учасника господарських відносин не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають на ньому працювати, лише у випадку, якщо відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Колегія суддів проаналізувавши дану позовну заяву та надані докази встановила, що відповідачем були прийняті всі передбачені заходи, щодо можливості працевлаштування інвалідів на підприємстві.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч 3 ст. 160, ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу торгово-виробничого малого підприємства «Явір» - задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року у справі № 2а-2345/11/0970 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

Д.М. Старунський