Ухвала

від 10.06.2014 по справі 35/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 35/350 10.06.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон мобіл"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Соболєва М.В. - представник за дов.

від відповідача (заявник): Макаренко Ю.О. - представник за дов.;

від третьої особи : не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" (далі - ТОВ "Тіволі"), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкон мобіл" (далі (ТОВ "Юкон побіл"), про звернення стягнення на житловий будинок загальною площею 874,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63, та належить ТОВ "Тіволі" на праві власності, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 07.07.2008, укладеного в якості забезпечення зобов'язань ТОВ "Тіводі" перед ПАТ "УкрСиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11193612000 від 03.08.2007, укладеного між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Тіволі", які станом на 06.09.2011 складають 1 797 090, 23 дол. США, що є еквівалентом 14 325 864,18 грн. та 1 079 291,41 грн.; ТОВ "Юкон побіл" перед ПАТ "УкрСиббанк", що виникли на підставі кредитного договору №11368764000 від 07.07.2008, укладеного між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Юкон мобіл", які станом на 06.09.2011 складають 1 516 674, 95 дол. США, що є еквівалентом 12 090 477,70 грн. та 11 884,53 грн., встановивши спосіб реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах з встановленням початкової ціни предмету іпотеки згідно оцінки суб'єкта оціночної діяльності.

Рішенням господарського суду міста Києва №35/350 від 05.11.2012 позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2013, рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №35/350 змінено в частині встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки.

Ухвалою від 27.02.2014 заяву ПАТ "УкрСиббанк" про виправлення помилки в наказі господарського суду міста Києва №35/350 від 10.06.2013 задоволено та виправлено помилку в частині номера справи та дати прийняття рішення суду першої інстанції.

Ухвалою від 12.03.2014 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі"на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відхилено.

Ухвалою від 19.05.2014, відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 по справі № 35/350 строком до 19.08.2014.

Позивач звернувся до суду із заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва №35/350 від 10.06.2013 таким, що не підлягає виконанню частково.

Ухвалою від 19.05.2014 заяву призначено до розгляду на 28.05.2014.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2014 справа №35/350 передана на розгляд судді Поляковій К.В.

Ухвалою від 28.05.2014 суддя Полякова К.В. прийняла справу до провадження. Розгляд заяви призначено на 10.06.2014.

Представники третьої особи в судове засідання не з'явились.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заяву про визнання наказу господарського суду міста Києва №35/350 від 10.06.2013 таким, що не підлягає виконанню частково.

Обґрунтовуючи заяву, відповідач посилається на те, що обов'язок ТОВ "Тіволі", як іпотекодавця щодо погашення заборгованості ТОВ "Юкон побіл" перед ПАТ "УкрСиббанк" за рахунок предмета іпотеки, відсутній, враховуючи, що ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2014 у справі №44/244-б ліквідовано банкрута - ТОВ "Юкон мобіл" (позичальник).

Зокрема, заявник зазначає, що вимоги ПАТ "УкрСиббанк" на загальну суму 27 147 544,81 грн. є погашеними, враховуючи вищенаведену ухвалу суду.

Таким чином, з посиланням на норми ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України, заявник вважає, що зобов'язання, які виникли з кредитного договору №11368764000 від 07.07.2008, укладеного між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Юкон мобіл", стягнення заборгованості за яким передбачено наказом №35/350 від 10.06.2013, припинились у зв'язку з ліквідацією ТОВ "Юкон побіл".

Отже, враховуючи наведене, ТОВ "Тіволі" просить суд визнати наказ від 10.06.2013 таким, що не підлягає виконанню в частині погашення заборгованості ТОВ "Юкон мобіл" за кредитним договором №11368764000 від 07.07.2008 у розмірі 1 078 066, 67 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2012 становить 8 616 986,89 грн. та 3 328,44 грн. перед ПАТ "УкрСиббанк" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07.07.2008, а саме житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63.

ПАТ "УкрСиббанк", в свою чергу, заперечив проти задоволення заяви ТОВ "Тіволі" з тих підстав, що банк своєчасно реалізував своє право заставодержателя шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з іпотекодавця у 2011 році, тобто до визнання банкрутом ТОВ "Юкон мобіл", у звязку з чим ТОВ "Тіволі" є боржником у виконавчому провадженні №41055402 на підставі наказу господарського суду міста Києва № 35/350 від 10.06.2013, а не на підставі договору іпотеки.

Дослідивши подану заяву та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

На виконання рішення господарського суду міста Києва №35/350 від 05.11.2012, яке частково змінене постановою Київського апеляційного господарського суду №35/350 від 20.05.2013, 10.06.2013 виданий наказ №35/350 наступного змісту:

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 17, оф. 86, код ЄДРПОУ 32919134) за кредитним договором №11193612000 від 03.08.2007 у розмірі 2 143 230,72 дол. США (два мільйони сто сорок три тисячі двісті тридцять доларів США 72 центи), що за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2012 становить 17 130 843,14 грн. (сімнадцять мільйонів сто тридцять тисяч вісімсот сорок три гривні 14 коп.) та 11 299,94 грн. (одинадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 94 коп.) та в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон мобіл" (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 17, оф.86, код ЄДРПОУ 32830533) за кредитним договором №11368764000 від 07.07.2008 у розмірі 1 078 066,67 дол. США (один мільйон сімдесят вісім тисяч шістдесят шість доларів США 67 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 16.10.2012 становить 8 616 986,89 грн. (вісім мільйонів шістсот шістнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень 89 коп.) та 3 328,44 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 44 коп.) перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (юридична адреса: 61050, м. Харків, пр-т Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750; фактична адреса: 01011. м. Київ, вул. П.Мирного, 12) звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 07.07.2008 реєстровий №2736, а саме: житловий будинок, загальною площею 874,30 кв.м., що находиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63."

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 10.06.2013 №35/350.

Положення статті 599 Цивільного кодексу України визначають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З пояснень представників позивача та відповідача і наявних в матеріалах справи документів, вбачається, що виконання наказу від 10.06.2013 триває до цього часу, тобто виконавче провадження не закінчено.

20.02.2012 ухвалою господарського суду міста Києва у справі №44/244-б, ПАТ "УкрСиббанк" визнано кредитором першої черги боржника - ТОВ "Юкон мобіл" на суму 53 202,00 грн., четвертої черги на суму 27 079 752,30 грн., шостої черги на суму 14 590,51 грн.

Ухвалою від 02.04.2014 (справа №44/244-б) суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, а вимоги кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" на суму 27 147 544,81 грн. у відповідності до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнані погашеними у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника.

Також, ухвалою від 02.04.2014, ліквідовано банкрута - ТОВ "Юкон мобіл", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі №44/244-б припинено.

У відповідності до положень статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення - остання стадія існування зобов'язання, із завершенням якої первісний юридичний зв'язок між сторонами, виражений у конкретному зобов'язанні, втрачається.

Глава 50 Цивільного кодексу України складається зі статей, якими перелічені правові підстави припинення зобов'язання, зокрема припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи (ст. 609 ЦК України).

Так, за приписами статті 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Аналогічне положення закріплено і частиною 3 статті 205 Господарського кодексу України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Відповідно до частини 3 статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи у процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

У розумінні положень статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Так, відповідно до частини 2 статті 46 Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також власнику майна та органам доходів і зборів за місцезнаходженням банкрута.

Відповідно до положень частини 5 статті 111 ЦК України, частини 7 статті 59 ГК України юридична особа (суб'єкт господарювання) є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Дані норми кореспондуються із положеннями закріпленими у статтях 6, 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Так, згідно з частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Абзацом 2 частини 6 статті Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.04.2014, 09.04.2014 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (ТОВ "Юкон мобіл"), підставою для внесення запису - судове рішення.

Відповідно до абзацу першого статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь- якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Слід також зазначити, що в забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором №11193612000 від 03.08.2007, укладеного між іпотекодавцем (ТОВ "Тіволі"), який виступає також боржником, та банком і кредитним договором №11368764000 від 07.07.2008, укладеного між ТОВ "Юкон мобіл" та банком, ТОВ "Тіволі" виступив майновим поручителем на підставі договору іпотеки від 07.07.2008 (надалі-Договір іпотеки), нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за №2736.

Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК) (п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин").

Так, з огляну на зазначене, ПАТ "УкрСиббанк" реалізував своє право іпотекодержателя шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, в тому числі з іпотекодавця - ТОВ "Тіволі" про звернення стягнення з на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07.07.2008, реєстровий номер 2736, а саме: житловий будинок, загальною площею 874,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63 (рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 по справі №35/350, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2013, змінено в частині встановлення початкової ціни продажу вказаного предмету іпотеки в розмірі 11 548 400,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін).

З системного аналізу вище встановленого, суд звертає особливу увагу на той факт, що Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення суми заборгованості 21.10.2011, що підтверджується відтиском штемпеля вхідної кореспонденції відділу діловодства та документообігу господарського суду міста Києва, тобто у термін до визнання судом боржника - ТОВ "Юкон мобіл" банкрутом та ліквідації його з цих підстав, відповідно до ухвали суду від 02.04.2014 та внесенню запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 09.04.2014.

Тобто, припинення основного зобов'язання внаслідок виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичної осіб-підприємців юридичної особи, яка є боржником за цим зобов'язанням не припиняє іпотеки, якщо кредитор до виключення боржника з вказаного реєстру реалізував своє право по відношенню до іпотекодавця шляхом пред'явлення позову або шляхом подачі заяви про визнання його вимог в межах провадження у справі про банкрутство.

Суд погоджується з позицією ПТ "УкрСиббанк", що посилання заявника на постанову Верховного суду України від 11.09.2013, як на підтвердження своєї позиції, є помилковим, з огляду на наступне.

У постанові від 11.09.2013 Верховний суд України дійшов висновку про те, що: "Відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека, як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). Зважаючи на це, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється."

В силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Однак, слід зазначити, що зі змісту постанови Верховного суду України вбачається, що 27.03.2012 державним реєстратором проведено реєстрацію припинення юридичної особи, у зв'язку з визнанням її банкрутом, а рішення про погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки прийнято 08.11.2012, тобто після припинення юридичної особи - позичальника.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення є обов'язковими до виконання усіма органами, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду по даній справі, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Як було вже судом зазначено, для виконання наказу №35/350 від 10.06.2013 відкрито виконавче провадження №41055402 та рішення у даній справі не виконано.

При цьому слід також врахувати, що за правилами бухгалтерського обліку погашені вимоги повинні списуватися на фінансовий результат підприємства. Тобто, заборгованість за кредитним договором буде вважатися погашеною, а отже будуть відсутні зобов'язання щодо цього.

Відповідно до частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

-якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково) (п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.10.201 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, заява ТОВ "Тіволі" про визнання наказу №35/350 від 10.06.2013 таким, що не підлягає виконанню частково, з підстав викладених у ній, не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги заявника, зазначеної у другому пункті прохальної частини заяви, суд зазначає, що перелік підстав для зупинення виконавчого провадження наведений в ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". Як встановлено судом, заявник не довів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обставини та факти зупинення стягнення за наказом №35/350 від 10.06.2013 та витребування його у Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та враховуючи, що підстави зупинення стягнення за наказом №35/350 від 10.06.2013 та витребування його з Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відсутні, а в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню суд відмовив, тому вимога заявника зазначена в пункті другому прохальної частини заяви, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіволі" про визнання наказу №35/350 від 10.06.2013 таким, що не підлягає виконанню.

Суддя К.В. Полякова