Постанова

від 11.06.2014 по справі 908/535/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.06.2014 р. справа №908/535/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівСкакуна О.А. , Діброви Г.І. за участю представників сторін: від позивача:Пожидаєв М.Ю. - за довіреністю, від відповідача:не з"явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Біос", м.Донецьк на рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2014 року по справі№908/535/14 (ОСОБА_1) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Біос", м.Донецьк доПриватного підприємства "Агрофірма "Семенівка", с.Семенівка Запорізької області простягнення 123 191,88 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області (суддя Немченко О.І.) рішенням від 25.03.2014р. відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Біос», м.Донецьк (далі - ТОВ "ТБ "Біос") до Приватного підприємства «Агрофірма «Семенівка», с.Семенівка Запорізької області (далі - ПП «АФ «Семенівка») про стягнення 123191,88грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. по справі №908/535/14 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, які мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності факту, що спірні відносини виникли саме на підставі договору поставки № 01/01/2010-33 від 04.08.2010р., оскільки іншого договору поставки між ТОВ «ТБ «Біос» та ПП «АФ «Семенівка» не існує.

Крім того, апелянт зазначає, що суд, посилаючись на п.2.1. Договору, помилково зазначив, що у накладних не містяться посилання на замовлення отримувача, оскільки, на думку позивача, п.2.1 Договору не вимагає посилання на замовлення у будь-якому документі, що надає постачальник отримувачу.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2014р., підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач свого представника у судове засідання 11.06.2014р. не направив, через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. по справі 908/535/14 вважає законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ТБ «Біос» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ПП «АФ «Семенівка» основного боргу за договором поставки №01/01/2010-33 від 04.08.2010р. в розмірі 104800,00грн., пені - 10536,81грн. та 10% річних - 77855,07грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором.

Як свідчать матеріли справи ТОВ «ТБ «Біос» (Постачальник) та ПП «АФ «Семенівка» (Отримувач) 04.08.2010р. уклали Договір №01/01/2010-33 (далі - Договір), за умовами якого «Постачальник» зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність «Отримувача» кормові добавки (далі-товар), у відповідній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а «Отримувач» зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі. (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, кількість та асортимент кожної партії товару зазначається у накладній, яка складається на підставі замовлення отримувача і є невід'ємною частиною Договору. Накладні оформляються на кожну партію товару, і мають силу специфікації до даного Договору.

Поставка конкретної партії товару здійснюється на підставі замовлення «Отримувача». Замовлення надаються постачальнику за допомогою електронної пошти, факсимального зв'язку або способами зв'язку, які забезпечують фіксацію тексту і дати замовлення, або іншим способом, прийнятним для «Замовника». Замовлення має містити наступну інформацію: а) асортимент товару; б) кількість товару; в) дату та час поставки товару «Постачальником» на склад, вказаний «Отримувачем»; г) адреса складу «Отримувача»; д) умови оплати, якщо вони відрізняються від умов, встановлених даним Договором; е) строк поставки партії товару, якщо він відрізняється від строку поставки, встановленого цим Договором. Замовлення вважається прийнятим «Постачальником» від «Отримувача» у випадку, якщо протягом трьох годин після його отримання «Постачальник» не повідомить «Отримувача» про своє непогодження з умовами замовлення або про неможливість його виконання (п. 2.1. Договору).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в такому порядку: 50% вартості товару здійснюється по передплаті, 50% вартості товару сплачується протягом тридцяти календарних днів з моменту поставки товару.

За прострочення платежу по даному Договору Отримувач виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожень день прострочення протягом всього періоду прострочення.

Крім того, у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання Отримувач зобов'язаний сплатити Постачальнику 10% річних від простроченої суми за весь період прострочення (п.6.5. Договору).

Оскільки відповідач не виконав належним чином умови договору №01/01/2010-33 від 04.08.2010р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу в розмірі 104800,00грн., пені - 10536,81грн. та 10% річних - 77855,07грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму з ПДВ 707970,00грн., про що свідчать видаткові накладні: №1363 від 19.09.2012р. на суму 85000 грн., №1445 від 15.10.2012р. на суму 86700 грн., №1550 від 18.10.2012р. на суму 650 грн., 1608 від 01.11.2012р. на суму 650 грн., №1657 від 16.11.2012р. на суму 88680 грн., №1747 від 13.12.2012р. на суму 127500 грн., 1902 від 19.12.2012р. на суму 4390 грн., №30 від 22.01.2013р. на суму 88350 грн., №195 від 01.03.2013р. на суму 71400 грн., №406 від 26.03.2013р. на суму 68000 грн., №407 від 28.03.2013р. на суму 1650 грн., №535 від 30.04.2013р. на суму 85000 грн. (а.с.13-24).

Факт отримання товару відповідачем не оспорюється, що випливає з відзиву на позовну заяву, в якому зазначено, що оплата здійснювалась по факту поставленого за накладними товару згідно виставлених рахунків. (а.с.81). Відповідач також стверджує, що строк Договору закінчився 31.12.2011р. і поставки товару були позадоговірними.

Господарський суд погодився з доводами, що поставка відбулась не в межах Договору, тому відмовив у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність позивачем, що спірні відносини щодо заборгованості за поставлений товар виникли саме на підставі Договору поставки №01/01/2010-33 від 04.08.2010р.

При цьому суд першої інстанції послався на те, що у видаткових накладних відсутнє посилання на замовлення Отримувача (п.2.1. Договору) та на Договір поставки №01/01/2010-33.

Посилання на Договір поставки №01/01/2010-33 не містять і рахунки. Позивачем також не додано доказів відображення операцій з поставки товару на підставі зазначеного Договору у бухгалтерському та податковому обліку.

Дійсно, відповідно до умов Договору №01/01/2010-33 від 04.08.2010р., поставка товару здійснювалась на підставі замовлення Отримувача, оформленого відповідно до п.2.1 Договору.

Доказів оформлення (отримання) такого замовлення Позивачем не надано, а видаткові накладні та рахунки не містять посилань на Договір поставки № 01/01/2010-33 від 04.08.2010р.

Крім того, у податкових накладних виданих позивачем в оформлення поставок товару, міститься посилання на Договір №01/01/2010-33 від 04.01.2010р. Доказів, що дата Договору у видаткових накладних визначена помилково, Позивачем суду не надано.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду щодо недоведеності поставки товару саме за Договором №01/01/2010-33 від 04.08.2010р.

Втім, відмова у задоволенні позову з цих підстав, є помилковою з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Як свідчать матеріали справи, Позивачем були направлені рахунки - фактури з визначенням товару, його кількості та ціни, що фактично є пропозицією (офертою) укласти договір, а Відповідач цю пропозицію шляхом прийняття товару, що підтверджується оформленням видаткових накладних та не спростовується останнім. Доказом цього служить також часткова оплата отриманого товару з посиланням на зазначені рахунки-фактури.

Оскільки в господарському судочинстві під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога до Відповідача, стосовно якої Позивач просить прийняти судове рішення, а підставу позову становлять обставини, якими Позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, колегія суддів вважає, що в позовній заяві містяться посилання на таку підставу позову, як поставка товару на спірну суму за видатковими накладними, що визнається Відповідачем, та неоплата останнім отриманого товару на загальну суму 104800,00грн.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару (ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Оскільки сторони не надали доказів домовленості щодо іншого строку оплати, у відповідача виникло зобов"язання з оплати отриманого товару, тому позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та підлягають скасуванню.

Оскільки в документах, які свідчать що укладання між сторонами договору у спрощений спосіб (рахунки-фактури, видаткові накладні) відсутні докази домовленості про відповідальність за неналежне виконання зобов"язань з оплати товару, підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені та 10% річних задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Біос» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. у справі №908/535/14 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Біос» м.Донецьк задовольнити частково .

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. по справі №908/535/14 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. по справі №908/535/14 викласти у наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Біос» до Приватного підприємства «Агрофірма «Семенівка» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Семенівка» (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Семенівка, вул.Першотравнева, 62, код ЄДРПОУ 31176904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Біос» (83096, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22, оф.1, код ЄДРПОУ 21997523) основний борг у розмірі 104800,00грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Семенівка» (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Семенівка, вул.Першотравнева, 62, код ЄДРПОУ 31176904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Біос» (83096, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22, оф.1, код ЄДРПОУ 21997523) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2096,00грн. »

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Семенівка» (72355, Запорізька область, Мелітопольський район, с.Семенівка, вул. Першотравнева, 62, код ЄДРПОУ 31176904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Біос» (83096, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 22, оф.1, код ЄДРПОУ 21997523) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 183,92грн.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: О.А. Скакун

Г.І. Діброва

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС

5 г/с Запор.обл.