Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/5434/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2014 року № 826/5434/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А. ., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферменова" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень № 0007232208, № 0007242208 від 03.12.2013 встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферменова» (далі - позивач, ТОВ «Ферменова») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2013 року №0007232208 та №0007242208.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 15.11.2013 року №1923/22-80/35894909 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ПП «Унісон Дизайн», прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013 року №0007232208 та №0007242208, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що висновки акту є обґрунтованими та відповідно податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013 року №0007232208 та №0007242208 є правомірними.

Керуючись ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 27.05.2014 року представники сторін заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферменова», зареєстровано як юридичну особу Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією від 12.06.2008, 25.12.2012 року №10741070006030275, ідентифікаційний код юридичної особи35894909. Згідно з довідкою АА №759536 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності ТОВ «Ферменова» за КВЕД відносяться неспеціалізована оптова торгівля, дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, оптова торгівля хімічними продуктами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. На час розгляду справи ТОВ «Ферменова» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 03.07.2008 року, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100125753 (індивідуальний податковий номер 358949026590). Підприємство діє на підставі статуту. (т.1 а.с.81)

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Верменова» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2012 року по 30.09.2013, у тому числі по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Унісон Дизайн» та складено акт перевірки від 15.11.2013 року №1923/22-80/35894909. (т.1 а.с.22)

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ферменова»:

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 141614 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 134871 грн., у тому числі за серпень 2012 року в сумі 128903 грн., за грудень 2012 року в сумі 2994 грн., за січень 2013 року в сумі 2974 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 03.12.2013 року №0007232208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 168590 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 134871 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 33719 грн.;

- від 03.12.2013 року №0007242208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 177018 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 141614 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 35404 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ТОВ «Ферменова» та ПП «Унісон Дизайн» з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат, за відсутності факту реальності господарських операцій.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «Ферменова» та ПП «Унісон Дизайн» укладено договір поставки товарів від 01.08.2012 року №10812, відповідно до якого постачальник (ПП «Унісон Дизайн») зобов'язується поставити покупцеві (позивачу), а покупець - прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату протягом всього термін дії договору, починаючи з дня одержання товарів. (т.1 а.с.111)

Позивачем також надано до матеріалів справи рахунки-фактури від 08.08.2012 року №3394, від 10.08.2012 року №3396, від 17.08.2012 року №3462, від 27.08.2012 року №3506, видаткові накладні від 08.08.2012 року №1097, 10.08.2012 року №1099, від 17.08.2012 року №1165, від 27.08.2012 року №1204.(т.1 а.с.115-122)

На ім'я позивача спірним контрагентом ПП «Унісон Дизайн» виписано податкові накладні від 08.08.2012 року №121, від 10.08.2012 року №123, від 17.08.2012 року №177, від 27.08.2012 року №216. (т.1 а.с.123)

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, на підтвердження руху коштів позивачем надано до матеріалів справи виписки з банку. (т.1 а.с.128-134)

На підтвердження трудових та транспортних ресурсів надано договір про надання складських послуг від 14.07.2011 року №037/07-11 та договір найму (оренди) автомобіля від 12.01.2011 року, договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.10.2008 року №7006, договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 17.08.2011 року №046/08-11. (т.1 а.с.137-148, т.2 а.с.25, 34)

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Унісон Дизайн», вказано на свідчення засновника та директора ПП «Унісон Дизайн» ОСОБА_1, який пояснив, що підприємство не реєстрував та фінансово-господарської діяльності не здійснював, податкову звітність, довіреності та представлення інтересів та інших документів від імені ПП «Унісон Дизайн» не підписував, звітності не подавав.

Суд звертає увагу, що всі документи, укладені між позивачем та спірним контрагентом ПП "Унісон Дизайн", а саме договір поставки, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні підписані директором ОСОБА_1

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З огляду на це, кримінальна справа порушена за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Унісон Дизайн», чим спростовується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Унісон Дизайн».

Окрім цього, судом встановлено, що основним видом діяльності спірного контрагента є будівництво житлових і нежитлових будівель.

За таких обставин предмет договору про поставку харчових товарів взагалі не відноситься до основних видів діяльності ПП «Унісон Дизайн».

З урахуванням викладеного, ПП «Унісон Дизайн» фактично не здійснювало цивільно-правових правочинів з позивачем, оскільки встановлено фіктивність реєстрації контрагента, що є свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди.

А отже, підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що позивачем не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ПП «Унісон Дизайн», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаними контрагентами, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки 15.11.2013 року №1923/22-80/35894909 та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.12.2013 року №0007232208 та №0007242208.

Також, під час розгляду справи позивачем надано до суду на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару контрагентам, а саме:

- договір постачання від 26.08.2011 року №3-2/09, укладеного з ПАТ «Одесавинпром» та додаткову угоду до нього, видаткову накладну від 10.08.2012 року №Фер-000056, довіреність, податкову накладну від 10.08.2012 року №13, виписку з банку;

- договір постачання від 15.12.2011 року №151211, укладеного з ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» з додатками, видаткову накладну від 29.08.2012 року №Фер-000068, довіреність, виписки з банку, податкову накладну від 29.08.2012 року №29;

- договір постачання від 15.08.2012 року №150812, укладеного з ТОВ «Алеф-Виналь-Крим», видаткову накладну від 17.08.2012 року №Фер-000062, довіреність, податкову накладну від 17.08.2012 року №22, виписку з банку;

- договір поставки від 23.07.2010 року №ВС-23/07-10, укладеного з ВАТ «Коблево», видаткову накладну від 16.08.2012 року №Фер-000059, довіреність, податкову накладну від 16.08.2012 року №19, виписку з банку;

- договір постачання від 13.09.2011 року №130911, укладеного з ТОВ «Виноградна долина», видаткову накладну від 13.08.2012 року№Фер-000057, довіреність, податкову накладну від 13.08.2012 року №15, виписку з банку;

- договір постачання від 31.08.2011 року №310811, укладеного з ТОВ «Югвинпром», видаткову накладну від 29.08.2012 року №Фер-000067, податкову накладну від 29.08.2012 року №28, виписку з банку;

- договір постачання від 16.08.2010 року №23, укладеного з ТОВ «КД Коктебель», видаткову накладну від 20.08.2012 року №Фер-000065, довіреність, податкову накладну від 20.08.2012 року №26, від 17.08.2012 року №25, від 15.08.2012 року №17, від 13.08.2012 року №16, від 09.08.2012 року №12, від 07.08.2012 року №9, від 03.08.2012 року №8, виписку з банку;

- договір постачання від 04.07.2011 року №040711, укладеного з ТОВ «Шампань України», видаткову накладну від 09.08.2012 №Фер-000055, довіреність, податкову накладну від 08.08.2012 року №10, від 09.08.2012 року №11, від 27.07.2012 року №6, виписку з банку, видаткову накладну 16.08.2012 року №Фер-000061, довіреність, податкову накладну від 16.08.2012 року №21, виписки з банку;

- договір постачання від 18.07.2012 року №180712, укладеного з ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо», видаткову накладну від 08.08.2012 року №Фер-000054, довіреність, видаткову накладну від 16.08.2012 року №Фер-000058, довіреність, податкові накладні від 08.08.2012 року №6, видаткові накладні від 16.08.2012 року №18, від 16.08.2012 року №Фер-000060, від 23.08.2012 року №Фер-000066, від 23.08.2012 року №27, від 17.08.2012 року №Фер-000064, виписки з банку, податкові накладні від 10.08.2012 року №14, 16.08.2012 року №20. (т.1 а.с.150-252, т.2 а.с.1-24)

Аналізуючи надані документи, суд зазначає, що не ставиться під сумнів використання придбаного товару ТОВ «Ферменова» у своїй діяльності, оскільки до суду позивачем надані вищевказані докази. Разом з тим, позивачем на обґрунтування придбання товару саме у ПП «Унісон Дизайн» не надано суду прийнятних доказів щодо дійсності проведення господарської діяльності зі спірним контрагентом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки та погоджується з тим, що лише формальна наявність у справі договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, а також здійснення грошових платежів, не є достатнім і беззаперечним документальним і фактичним підтвердженням виконання робіт та послуг і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування податкового кредиту та валових витрат.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферменова» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферменова» (адреса: м. Київ, вул. Артема, 103 в літ. А, 04050, код ЄДРПОУ 35894909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 384 (чотирьох тисяч трьохсот восьмиста чотирьох) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова