Постанова

від 03.06.2014 по справі 826/5727/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2014 року 14:55 № 826/5727/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Ільїн О.П.,

представника відповідача - Гаврилюк М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЄГАСОФТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МЄГАСОФТ» (далі - ТОВ «МЄГАСОФТ», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому, з урахуванням заяви від 03.06.2014 року про уточнення позовних вимог, просить:

визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ», за результатами якої складено акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ»;

визнання протиправними дій ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ» від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344;

зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційної бази даних органів державної податкової служби України акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ»;

зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам Міністерства доходів і зборів України акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ»;

зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «МЄГАСОФТ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що складений податковим органом акт є безпідставним, а дії службових осіб ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві є протиправними та такими, що перешкоджають господарській діяльності підприємства та суттєво порушують права та законні інтереси ТОВ «МЄГАСОФТ».

Окрім цього, позивач зазначив, що йому, в порушення вимог чинного законодавства, запити про надання інформації не надсилалися, що виключало право податкового органу на проведення зустрічної звірки, а її проведення без співставлення належних бухгалтерських документів позивача з відповідними первинними документами контрагента свідчить про її протиправність.

Крім того, на думку позивача, дії відповідача щодо внесення змін до інформаційних баз даних є протиправними та саме ці дії призвели до порушення його прав та інтересів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях та пояснив суду, що податковий орган під час проведення зустрічної звірки діяв у межах наданих йому чинним законодавством України повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МЄГАСОФТ», код за ЄДРПОУ 39047344, зареєстроване 09.02.2014 р., номер запису у Єдиному державному реєстрі № 1074 1020 0000 48131.

Місцезнаходження юридичної особи згідно установчих документів: 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 20.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником товариства є Судика Богдан Анатолійович.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року, за результатами чого складено акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ» (код за ЄДРПОУ 39047344).

Висновки вказаного акту ґрунтуються, зокрема, на тому, що підприємство та його посадові особи відсутні за місцезнаходженням, крім того, з метою перевірки повноти відображення показників в податковому обліку, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, у зв'язку з чим встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року та порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року підлягають зменшенню до « 0».

ТОВ «МЄГАСОФТ» не погоджуючись з діями податкового органу щодо проведення зустрічної звірки, а також формуванням її висновків, звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби визначені контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у пп. 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі-Порядок).

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п.2 Порядку).

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку (пункт 6 Порядку № 1232).

Пунктом 4.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року. № 236 (далі - Методичні рекомендації) передбачено, що зустрічні звірки проводяться органом ДПС - виконавцем або органом ДПС - ініціатором - у випадках, встановлених пунктом 3.1 Методичних рекомендацій.

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Тобто, у відповідності до положень Методичних рекомендацій, у разі неможливості проведення зустрічної звірки, податковим органом складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки за формою визначеною у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Із аналізу наведених норм вбачається, що проведення зустрічних звірок здійснюється податковими органами з метою отримання інформації, при цьому, обов'язковою передумовою проведення таких звірок є надсилання запиту до суб'єкта господарювання про надання інформації та документального її підтвердження.

Проте, податковим органом не надано суду докази надсилання такого запиту чи отримання його підприємством. Відсутні будь-які пояснення щодо обставин надіслання цього запиту на адресу позивача й у запереченнях на адміністративний позов.

Разом з тим, відповідачем в ході вжиття відповідних заходів щодо проведення зустрічної звірки встановлено відсутність позивача за місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В той час, позивач в підтвердження наявності підприємства за місцезнаходженням в позовній заяві посилається на витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого будь-яких відомостей про відсутність його за місцем реєстрації ЄДР не містить, а твердження відповідача є безпідставними.

Суд, дослідивши наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що складений станом на 30.05.2014 року встановив, що відомості в ЄДР стосовно запису щодо відсутності позивача за місцезнаходженням та наявного стану платника « 9» відсутні.

Таким чином, у суду немає підстав вважати законними доводи відповідача щодо відсутності позивача за місцезнаходженням, зазначеного у ЄДР, оскільки згідно вказаного витягу, відомості щодо «статусу відомостей про юридичну особу» підтверджено.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки позивача відповідачем складено акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ».

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими а ні для платника податків, а ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності актів, а так само дій щодо включення до актів перевірки будь-яких даних.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України №К/800/12884/13 від 27 листопада 2013 року.

Відтак, враховуючи, що дії податкового органу щодо проведення відповідних заходів та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки безпосередньо не порушують охоронюваних законом прав та інтересів, суд не вбачає підстав для визнання цих дій протиправними, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Під час розгляду справи судом встановлено, що акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ» за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року податковим органом внесено до інформаційних баз органів державної податкової служби України.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку встановленому Податковим кодексом України.

Дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в єдиній системі «Податковий блок» незалежно від їх змісту. Інформація, внесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі дій податкового органу щодо проведення перевірки/звірки, складанню акту перевірки/звірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту, зокрема, шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права в частині визнання дій протиправними щодо внесення до бази даних «Податковий блок» акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ» від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем внесено до інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки інформацію в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «МЄГАСОФТ» що підлягає зменшенню до 0,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.74 Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованих системах «Аудит», «Податковий блок».

У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

В межах даної справи встановлено, що податковим органом не було виявлено розбіжностей у податковій звітності позивача та його контрагентів за перевірені податкові періоди при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України та не досліджувалась первинна документація.

Згідно положень ст.ст.14, 54 179 Податкового кодексу України, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

В той час, відповідачем не надано, а судом не встановлено, наявність рішення щодо визначення грошового зобов'язання позивачу, його узгодження чи оскарження, а відтак, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЄГАСОФТ», зокрема саме дані про те, що обсяг операції поставки, які здійснювалися позивачем становить « 0» та утримуватись від використання та поширення його іншим органам державної податкової служби України.

Разом з тим, виходячи з вищевикладеного та з метою належного захисту прав та інтересів позивача, суд приходить до переконання про необхідність зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «МЄГАСОФТ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено в повному обсязі правомірність та обґрунтованість вчинених ним оскаржуваних дій.

Натомість, вимоги позивача знайшли своє належне обґрунтування в частині позовних вимог.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЄГАСОФТ» задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «МЄГАСОФТ».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам Міністерства доходів і зборів України акт від 24.04.2014 року № 1120/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «МЄГАСОФТ».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які товариство з обмеженою відповідальністю «МЄГАСОФТ» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЄГАСОФТ» (код ЄДРПОУ 39047344) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 43,84 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 06.06.2014 року.

Суддя В.П. Шулежко