Рішення

від 10.06.2014 по справі 910/5419/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5419/14 10.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архі гласс плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест"

про стягнення 39 341,40 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача не з'явився

від відповідача Майсюра В.М.- директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архі гласс плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест" про стягнення 39 341,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 (далі-Договір). На підставі рахунку-фактури № 02/02/10 від 04.02.11, виставленого відповідачем, позивачем в оплату за Договором було перераховано грошові кошти в розмірі 39 341,40 грн. У зв'язку з тим, що роботи по вищевказаному договору не були виконані позивач двічі звертався до відповідача з вимогою про повернення перерахованих грошових коштів. Оскільки вимога про повернення перерахованих грошових коштів відповідачем задоволена не була позивач просить суд стягнути з відповідача 39 341 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.14р. порушено провадження у справі №910/5419/14 та призначено розгляд справи на 22.04.14р.

У судове засідання 22.04.14р. з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заперечення на позовну заяву в яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.14р. строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 02.06.14р.

У судове засідання 02.06.14р. з'явились представники відповідача, надали пояснення по справі та долучили до матеріалів справи додаткові документи. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника позивача суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 02.06.14р. розгляд справи відкладено на 10.06.14р.

У судове засідання 02.06.14р. з'явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з'явився.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчать про те, що позивачем 10.04.14 було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 31.03.14р. Також, в матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 22.04.14р. та розписка представника позивача, які свідчать про те, що позивач 22.04.14р. брав участь у судовому засіданні та був повідомлений про відкладення розгляду справи на 02.06.14р.

Крім того, судом встановлено, що ухвала суду від 02.06.14р. була надіслана судом за адресою позивача зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду від 03.06.14р. (список згрупованих поштових відправлень від 02.06.14р.), долученою до матеріалів справи.

Оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, брав участь у судовому засіданні 22.04.14 та подав письмові пояснення по справі і його неявка не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 10.06.14р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував вказуючи про те, що на підставі рішення ДЦС МНС України № 6702 с 4-11 від 26.01.11 про дозвіл на проведення сертифікації продукції, позивачем 02.02.11 на адресу відповідача було направлено гарантійний лист з проханням провести випробування протипожежної завіси EW90 та гарантією їх повної оплати. 04.02.11 між позивачем та відповідачем укладено Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11, два примірники якого відповідачем підписано та передано позивачу. В подальшому позивачем підписаний екземпляр договору відповідачу повернуто не було. Посилаючись на ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) представник відповідача вказав, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття пропозиції, а згідно з ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Представник відповідача зазначив, що позивачем оплачено всю суму за Договором, однак, зразки продукції відповідачу не надано, у зв'язку з чим, неможливість виконання договору виникла саме з вини позивача, а тому відповідно до ч.2 ст.903 ЦК України позивач зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі. За таких підстав представник відповідача вказав, що у відповідача відсутній обов'язок повернути позивачу сплачені ним грошові кошти, а є обов'язок виконати умови Договору та провести сертифікаційні випробування протипожежної завіси EW90. Крім того, представник відповідача зазначив, що у зв'язку з укладенням Договору відповідачем було сплачено податки з отриманої суми та здійснено закупівлю матеріалів, які можуть бути використані лише для продукції позивача, а тому відповідач не має можливості повернути позивачу сплачені ним грошові кошти.

У судовому засіданні 10.06.2014р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2011 року позивач листом №2 від 02.02.11р. звернувся до відповідача з проханням на підставі рішення Державного центу сертифікації МНС України № 6702 с 4-11 від 26.01.11р. провести випробування протипожежної завіси виробництва ТОВ «Архі Гласс Плюс» на відповідність пп.2.14, 4.14 ДБН В.1.1-7-2002 та п.1.2 ТУ У 28.7- 35574520-001:2008 з межею вогнетривалості Eі (Еw)90. При цьому, позивач гарантував оплату зазначених послуг.

В позовній заяві позивач вказує, що 04.02.11 між позивачем та відповідачем було укладено Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11, два примірники якого знаходяться у відповідача. В той же час, в запереченнях на позовну заяву відповідач вказав, що два примірники Договору на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 було підписано відповідачем та передано позивачу, однак, в подальшому позивачем підписаний примірник договору відповідачу повернуто не було.

Судом встановлено, що 04.02.2011р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактури № 02/02/10 від 04.02.2011р. до договору № 6Б-11 від 04.02.11р. на суму 39341,40 грн.

Згідно з рахунком-фактури № 02/02/10 від 04.02.2011р. позивачем перераховано відповідачу 39341, 40 грн., а саме, 02.03.12 перераховано 9000 грн., 10.02.11 перераховано 4200 грн., 06.03.12 перераховано 10 341 грн., 13.04.11 перераховано 15 800,40 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача долученими до матеріалів справи.

10 липня 2013 року позивач звернувся до відповідача з листом від 09.07.13 № 523 в якому зазначив, що протипожежна завіса для проведення випробувань не була поставлена, тому випробування проведені не були, а тому, оскільки на даний момент дана категорія товару виведена з асортименту послуг і проведення випробувань не є необхідним, позивач просив відповідача повернути сплачені ним кошти. Вказаний лист було отримано відповідачем 12.07.13, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

12 жовтня 2013 року позивач повторно листом від 11.10.13 № 11/10/01 з описом вкладення звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачені грошові кошти посилаючись на те, що роботи відповідачем виконані не були.

Відповідачем відповіді на зазначені листи надано не було.

Вказуючи про те, що вимоги позивача щодо повернення грошових коштів у розмірі 39 341,40 грн. відповідачем задоволені не були позивач просить суд стягнути з відповідача 39 341,40 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує, що відповідно до ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України (далі-ЦУ України) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття пропозиції, а згідно з ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Відповідач зазначає, що позивачем оплачено всю суму за Договором, однак, зразки продукції відповідачу не надано, у зв'язку з чим, неможливість виконання договору виникла саме з вини позивача, а тому на думку відповідача, відповідно до ч.2 ст.903 ЦК України позивач зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі. Відповідач вказує, що у нього відсутній обов'язок повернути позивачу сплачені ним грошові кошти натомість існує обов'язок виконати умови Договору та провести сертифікаційні випробування протипожежної завіси EW90. Відповідач вказує, що у зв'язку з укладенням Договору відповідачем було сплачено податки з отриманої суми та здійснено закупівлю матеріалів, які можуть бути використані лише для продукції позивача, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України (далі-ГК України), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частинами 2 та 3 статті 181 ГК України визначено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існувала домовились про укладення Договору на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 в письмовій формі. В позовній заяві позивач зазначає, що 04.02.11 між позивачем та відповідачем було укладено Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11, два примірники якого знаходяться у відповідача. Натомість, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог та зазначаючи про укладення сторонами Договору на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 зазначив, що відповідачем було підписано та передано позивачу два примірника зазначеного договору для підписання. На підтвердження вищезазначених обставин жодна із сторін належних доказів не надала. З матеріалів справи вбачається, що примірник Договору на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 підписаний відповідачем надсилався позивачу вже під час розгляду справи судом, а саме, 21.04.14.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 910/5419/14 від 31.03.14 у сторін витребовувався Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11, проте примірник Договору на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11, який би був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх суду не надано.

Частиною 1 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч.3 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами .

За таких підстав, долучений до матеріалів справи та скріплений лише підписом та печаткою відповідача дублікат Договору на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 не може свідчити про укладення сторонами договору на тих умовах, що в ньому викладені та не свідчить про те, що сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Посилання відповідача на норми ч.2 ст. 642 ЦК України та те, що договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 був укладений, оскільки позивачем вчинено дію (сплачено відповідну суму грошей), яка засвідчує її бажання укласти договір не приймається судом до уваги, оскільки між сторонами існувала домовленість про укладення договору саме в письмовій формі і оплата позивачем здійснювалася саме по договору № 6Б-11 від 04.02.11р. на що в рахунку-фактурі № 02/02/10 від 04.02.2011р. є відповідне посилання. За таких підстав, оскільки Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 не був підписаний сторонами, сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, а відтак, в силу норм ст. 638 та ч.3 ст.639 ЦК України Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 не є укладеним.

Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90, також, не можна вважати укладеним у спрощений спосіб, оскільки в порушення положень ч.3 ст.180 ГК України, відповідно до якої при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, сторонами не було погоджено таких істотних умов, як строк дії договору, строк надання послуг за договором, строк надання позивачем зразків необхідних для проведення сертифікаційних випробувань. Суд також звертає увагу на те що, матеріали справи не містять доказів того, що з 2011 року відповідач звертався до позивача з вимогою надати зразки продукції для проведення сертифікаційних випробувань, чи узгоджував з позивачем придбання панелей для вогневих випробувань дверей, воріт, несучих стін, які як зазначає відповідач ним було придбано саме для проведення випробувань замовлених позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.

Натомість, Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11, як підстава набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 39 341,40 грн. та виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків укладений між позивачем та відповідачем не був, отже, грошові кошти сплачені позивачем за Договором на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.8 ст. 181ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на те, що Договір на проведення сертифікаційних випробувань протипожежної завіси EW90 від 04.02.11 № 6Б-11 укладений сторонами не був, то в силу норм ст.1212 ЦК України, грошові кошти отримані відповідачем за Договором підлягають поверненню позивачу, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 39 341,40 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест" (01042, м.Київ, вул.Патріса Лумумби, буд.4/6, код ЄДРПОУ 31027499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архі гласс плюс" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, буд.12-А офіс 31, код ЄДРПОУ 35574520) 39 341 (тридцять дев'ять тисяч триста сорок одну) грн. 40 коп. - суми боргу та 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.06.2014 р.

Суддя Капцова Т. П.