Постанова

від 12.06.2014 по справі 904/1533/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 року Справа №904/1533/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Малику С.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Гладка В.О., довіреність №0312/13-1юр від 03.12.13;

від відповідача: Калатур О.В., директор, наказ №6 від 20.11.12.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт" на рішення господарського суду Дніпропетровської баласті від 23.04.02.014 року справі №904/1533/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 82 611,13 грн. за поставлений товар, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2014 року у справі №904/1533/14 (суддя Петренко Н.Е.) позовні вимоги задоволені повністю.Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар в розмірі 82 611,13 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконав господарське зобов'язання, внаслідок чого і утворилася заборгованість за поставлений товар.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач із апеляційною скаргою, в якій посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки не всі платежі за 2014 рік були враховані. Просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

27.05.2014 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що доводи апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню; позивачем помилково не було подано до суду першої інстанції інформацію про сплату 6 459,92 грн. (платіжне доручення від 07 та 21 березня 2014 року), що призвело до прийняття необґрунтованого рішення у справі, тобто стягненню підлягає сума в розмірі 76 151,21 грн.

12.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив стягнути з відповідача суму в розмірі 76 151,21 грн.; представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи представників сторін і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт" підлягають частковому задоволенню.

Так, господарський суд першої інстанції в своєму рішенні встановив факт вчинення сторонами правочину в усній формі: позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 147 837,11 грн. Як вбачається з довідки про надходження коштів на рахунок позивача від 26.02.2014 року №154 (а.с.27-28), відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 65 225,98 грн., тобто сума боргу становить 82 611,13 грн., яка і була стягнута.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень (а.с.70-104), з яких вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на користь позивача, згідно виставлених рахунків, на суму 71 685,90 грн., тобто сума боргу становить 76 151,21 грн.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач, 21.01.2014 року направив на адресу відповідача претензію, в якій була зазначена сума боргу - 82 611,13 грн. (а.с.22,23), і яка залишена без розгляду адресатом.

Станом на час прийняття апеляційною інстанцією рішення у справі, позивач визнає суму 6 459,92 грн., що була сплачена відповідачем та неврахована судом першої інстанції.

На час прийняття рішення у справі господарським судом Дніпропетровської області не були враховані два платіжних доручення на суму 6 459,92 грн. (від 21.03.2014 року №1438 та від 07.03.2014 року №1393, а.с.103,104), що впливає на правильність нарахування суми заборгованості, що підлягала стягненню. Суд стягнув 82 611,13 грн., а слід було 76 151,21 грн. (82 611,13 грн. - 6 459,92 грн.).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Прохання відповідача відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі не ґрунтується на обставинах справи, оскільки доказів щодо сплати боргу в сумі 76 151,21 грн., на час розгляду справи не було надано.

На підставі ст. 44 ГПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволених вимог.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт" на рішення господарського суду Дніпропетровської баласті від 23.04.02.014 року у справі №904/1533/14 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.02.014 року у справі №904/1533/14 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт" (49070, м.Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 35, код ЄДРПОУ 30457891) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37259577) заборгованість за поставлений товар у розмірі 76 151,21 грн. (сімдесят шість тисяч сто п'ятдесят одна грн. 21 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 684,49 грн. (одна тисяча шістсот сорок дев'ять грн. 49 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду."

В решті вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Софт" суму судового збору за розгляд апеляційної скарги Дніпропетровським апеляційним господарським судом в розмірі 842,25 грн. (вісімсот сорок дві грн. 25 коп.).

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складений 17.06.2014 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик