Постанова

від 29.05.2014 по справі 820/4965/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 травня 2014 р. №820/4965/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Кабанові Д.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Буряківського О.В., Максимової Н.А., Таран М.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, cкасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0002521702 по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 39 217 грн. 50 коп. (сума грошового зобов'язання за основним платежем -26145 грн.; за штрафними санкціями - 13 072 грн. 50 коп.), скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0002531702 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особа за результатами річного декларування на суму 11270 грн.16 коп. (сума грошового зобов'язання за основним платежем - 9016 грн. 13 коп.; за штрафними санкціями - 2254 грн.03 коп., скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0002551702 за адміністративні штрафи та інші санкції на суму 510 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №0001341702, згідно якого збільшено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 10654,24 грн. (сума грошового зобов'язання за основним платежем 10654,24 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 13.02.2014 року №409/20-33-17-02-07, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 виходить з мотивів наявності у відношенні ПП "Віталь Престиж-Сервіс" певних висновків, викладених у акті перевірки іншої податкової інспекцій та неправомірності віднесення витрат, не пов'язаних з провадженням господарської діяльності. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Кобилянської О.К. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що перевіркою встановлено, що з 01.01.2012 р. по 31.12.2012.р. ФОП ОСОБА_5 знаходилась на загальній системі оподаткування та здійснювала оптову торгівлю торгівельним обладнанням, надавала послуги з ремонту та технічному обслуговуванню електричного устаткування. Перевіркою встановлено, що позивач у 2012 році облік доходів вів без дотримання вимог п. 177.10 ст.177 та п.178.6 ст. 178 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2275- VI, а саме без книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1025 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.12.2012 року за №1425/18720. Перевіркою також встановлено, що ФОП ОСОБА_5 занижено чистий оподатковуваний дохід внаслідок включення до складу витрат сум за товари, не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності у сумі 9016,13 грн. Також перевіркою встановлено факт заниження суми чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок за січень, березень 2012 року, чим порушила п. 2 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та занизила розмір єдиного внеску на суму 10654,24 грн., нарахованого з чистого оподатковуваного доходу.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представники відповідача Буряківський О.В., Максимова Н.А., Таран М.М., у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) зареєстрована Виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.09.2009 року, перебуває на обліку в Західній ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.09.2009 року, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.149,152,154).

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області від 13.03.2012 року №33, видами діяльності ФОП ОСОБА_5 за КВЕД є: інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування, не віднесеного до інших групувань; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами не віднесеними до інших групувань(т.1 а.с.153).

Судом встановлено, що фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна планова перевірка ФОП ОСОБА_5 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами документальної планової перевірки складений акт від 13.02.2014 року №409/20-33-17-02-07 (т.1 а.с.10-35), яким встановлено порушення вимог п. 177.10 ст.177 та п.178.6 ст.178 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2275- VI, а саме відсутність книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом ДПА від 24.12.2010 р.№1025; п.177.2 ПК України встановлено заниження чистого оподаткованого доходу за 2012 р., донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9016,13 грн.; ст.ст. 7, 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464-VI, донарахована сума єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 10654,24 грн.; п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за лютий, березень 2012 р. у сумі ПДВ 26145 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Західною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 13.02.2014 року №0001341702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "для фізичних осіб-підприємців, у т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), у розмірі 10654,24 грн. (т.1 а. с.9);

- від 06.03.2014 року №0002521702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 39217,50 грн. за основним платежем - 26145 грн. та штрафними санкціями - 13072,50 грн. (т.1 а. с.86);

- від 06.03.2014 року №0002531702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 11270,16 грн. за основним платежем - 9016,13 грн. та штрафними санкціями - 2254,03 грн. (т.1 а. с.87);

- від 06.03.2014 року №0002551702, яким застосовано адміністративний штраф у розмірі 510 грн. (т.1 а. с.88).

Перевіряючи обґрунтованість висновків фахівців Західної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладених в акті перевірки від 13.02.2014 року №409/20-33-17-02-07, суд встановив наступне.

Як встановлено з акту перевірки від 13.02.2014 року №409/20-33-17-02-07, перевіркою виявлено заниження податку на додану вартість на суму 26145 грн. внаслідок завищення податкових зобов'язань по ПДВ у сумі 34077 грн. та завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 60222 грн., тобто різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом становить донараховані відповідачем 26145 грн.

Судом встановлено, що висновок відповідача про завищення податкових зобов'язань на загальну суму 34077 грн. по взаємовідносинам з контрагентом - покупцем ТОВ "Альфа-Рітейл" ґрунтується на підставі довідки про результати проведеної зустрічної звірки ФОП ОСОБА_5 з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "Віталь престиж - Сервіс" за період 01.01.2012 р. - 30.06.2012 р. від 15.05.2013 року №875/17.2-07/3155207404 та акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Віталь престиж - Сервіс" (код ЄДРПОУ 30620362) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ПВКФ "Розс" (код ЄДРПОУ 21854963) за період березень - квітень 2012 року від 07.12.2012 року №2036/225/30620362, якими визначено, що господарська діяльність ПП "Віталь престиж - Сервіс" за 2012 р. має ознаки нереальності здійснення операцій. Оскільки позивач придбані у ПП "Віталь престиж - Сервіс" ТМЦ фактично реалізував за договором покупцю ТОВ "Альфа-Рітейл", податковий орган зробив висновок про завищення податкових зобов'язань по взаємовідносинам з контрагентом - покупцем ТОВ "Альфа-Рітейл" .

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунків-фактур, виписаних ПП "Віталь престиж-Сервіс" від 06.02.2012 року № СФ-060204, № СФ-060207, від 11.01.2012 року № СФ-110101, від 23.12.2011 р. СФ-231202 (т.1 а.с.38, 41, 46, 49), ФОП ОСОБА_5 було придбано у ПП "Віталь престиж-Сервіс" водонагрівач, піч для піци, морозильний стіл тощо, а ПП "Віталь престиж-Сервіс" виписано податкові та видаткові накладні ( т. 1 а.с. 39-40, 42-45, 47-48, 50-53).

Позивач розрахувався з ПП "Віталь престиж - Сервіс" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ПП "Віталь престиж-Сервіс", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Віталь престиж-Сервіс" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, придбані у ПП "Віталь престиж-Сервіс" товарно-матеріальні цінності були використані позивачем ФОП ОСОБА_5 для забезпечення господарській діяльності шляхом постачання та монтажу ТМЦ (обладнання) іншим контрагентам - покупцям, а саме: ТОВ "Альфа-Ритейл" , що підтверджується наданими первинними документами: договором поставки та монтажу обладнання від 05.01.2012 р., специфікаціями до договору №1, додатком № 1 до договору від 05.01.2012 року, видатковими, податковими накладними, розрахунком коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної, що знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.54-67).

Таким чином, ПП "Віталь престиж-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30620362) - виконав свої зобов'язання перед позивачем, а ФОП ОСОБА_5 прийняла ТМЦ, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у сумі 60222 грн., в акті перевірки податковим органом зазначено, що ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012р. було придбано товари, щодо яких не встановлено подальшого використання в підприємницький діяльності, та які не лічаться на залишках, всього на загальну суму ПДВ 60222 грн.

Судом встановлено, що на виконання рахунку-фактури, виписаної ПАТ "РОСС" від 16.01.2012 року № 11617 (т.1 а.с.90), ФОП ОСОБА_5 було придбано у ПАТ "РОСС" вітрину "Росинка17", а ПАТ "РОСС" виписано податкові та видаткові накладні ( т. 1 а.с. 90-93).

Позивач розрахувався з ПАТ "РОСС" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ПАТ "РОСС", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПАТ "РОСС" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Судом встановлено, що на виконання рахунків-фактур, виписаних ТОВ "Арм-Еко" від 10.01.2012 року № СФ-0000023, №РН-0000020, від 06.01.2012р.№СФ-0000014 (т.1 а.с.94,97), ФОП ОСОБА_5 було придбано у ТОВ "Арм-Еко" плиту ПЕ, м"ясорубку ТМ-32 тощо, а ТОВ "Арм-Еко" виписано податкові та видаткові накладні ( т. 1 а.с. 93,95-96).

Позивач розрахувався з ТОВ "Арм-Еко" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Арм-Еко", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Арм-Еко" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Також, судом встановлено, що на підставі видаткових накладних ТОВ ТД "Побуттехніка" від 21.02.2012 р. №144, від 03.03.2012 р. №982, від 11.01.2012 р.№389 (т.1 а.с. 98, 101, 117), ФОП ОСОБА_5 було придбано у ТОВ ТД "Побуттехніка" міксер планетарний, піч ротаційна тощо, а ТОВ ТД "Побуттехніка" виписано податкові накладні ( т. 1 а.с. 99-100, 102-103, 118).

Позивач розрахувався з ТОВ ТД "Побуттехніка" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ ТД "Побуттехніка", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТД "Побуттехніка" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що на підставі видаткових накладних ПП "Майстер-1" від 13.04.2012 р. №70/04, від 24.01.2012 р. №48/01, від 26.01.2012 р. №65/01, від 26.01.2012 р. №64/01, від 27.01.2012 р. № 73/01 (т. 1 а.с. 104, 107, 110, 112, 115), ФОП ОСОБА_5 було придбано у ПП "Майстер-1" гастроємність, піч для випікання тощо, а ПП "Майстер-1" виписано податкові накладні ( т. 1 а.с. 105, 106, 108, 109, 111, 113, 114, 116).

Позивач розрахувався з ПП "Майстер-1" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а.с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ПП "Майстер-1", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Майстер-1" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Згідно з матеріалами справи на підставі видаткових накладних ТОВ "Дизайн та обладнання" від 03.02.2012 №65 та рахунку оплати за замовлення від 01.02.2012р. №303 (т.1 а.с.119,120), ФОП ОСОБА_5 було придбано у ТОВ "Дизайн та обладнання" піч конвекційна, а ТОВ "Дизайн та обладнання" виписано податкову накладну ( т. 1 а.с. 121).

Позивач розрахувався з ТОВ "Дизайн та обладнання" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ "Дизайн та обладнання", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Дизайн та обладнання" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Також судом встановлено, що на виконання рахунку-фактури, виписаної ТОВ "Бі ем джі груп" від 27.03.2012р. №СФ-0000365 (т.1 а.с.123), ФОП ОСОБА_5 було придбано у ТОВ "Бі ем джі груп" машина для переробки овочей, а ТОВ "Бі ем джі груп" виписано податкову та видаткову накладні ( т. 1 а.с. 122,124).

Позивач розрахувався з ТОВ "Бі ем джі груп" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ "Бі ем джі груп", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Бі ем джі груп" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Також, на підтвердження постачання позивачу ФОП ОСОБА_5 придбаних ТМЦ від зазначених контрагентів позивачем надано до матеріалів справи докази їх подальшої реалізації, а саме: рахунки-фактури, договір поставки, спецефікації, видаткові, податкові накладні, виписані позивачем для поставки ТМЦ ТОВ "Фамілія", ТОВ "Імпакс", ТОВ "Перспективні технології", ТОВ "МТК", ТОВ "Віал-маркет" (т.1 а.с.155-181).

На підставі зазначених вище обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ФОП ОСОБА_5 витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Докази, які надано до матеріалів справи не доводять наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ФОП ОСОБА_5 матеріально - технічних ресурсів (т.1 а.с.212-226), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основного виду діяльності - оптової торгівлі торгівельним обладнанням та здійсненням ремонту технічного обслуговування електричного устаткування, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення врегульовано ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом: ПП "Віталь престиж - Сервіс" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Як встановлено судом вище, видами діяльності ФОП ОСОБА_5 за КВЕД є: інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування, не віднесеного до інших групувань; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами не віднесеними до інших групувань(т.1 а.с.153).

Судом встановлено, що придбання позивачем у контрагента ПП "Віталь престиж-Сервіс" ТМЦ було необхідно для постачання контрагентам - покупцям придбаного обладнання з метою подальшого його монтажу силами позивача ФОП ОСОБА_5, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг, актами здачі- приймання робіт тощо ( т.1 а.с.182-198).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що придбання позивачем ТМЦ у ПП "Віталь престиж-Сервіс" безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_5, оскільки є складовою частиною діяльності ФОП ОСОБА_5, що направлена на отримання доходу.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровськ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Віталь престиж - Сервіс" (код ЄДРПОУ 30620362) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ПВКФ "Розс" (код ЄДРПОУ 21854963) за період березень - квітень 2012 року від 07.12.2012 року №2036/225/30620362 - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Віталь престиж - Сервіс" та іншими контрагентами - ПАТ "РОСС", ТОВ "Арм-Еко", ТОВ ТД "Побуттехніка", ПП "Майстер-1", ТОВ "Дизайн та обладнання", ТОВ "Бі ем джі груп" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо заниження ФОП ОСОБА_5 податку на додану вартість за лютий, березень 2012 р. у сумі ПДВ 26145 грн., а також необґрунтованість висновку щодо заниження чистого оподаткованого доходу за 2012 р.

Згідно акту перевірки від 13.02.2014 року №409/20-33-17-02-07 встановлено, що відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено порушення, а саме факт заниження суми чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок за січень, березень 2012 року.

Відповідно до п.177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.06.2014 року № 2464-17 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Оскільки в ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження та спростовані доказами з боку позивача доводи відповідача щодо заниження ФОП ОСОБА_5 чистого оподаткованого доходу, є необґрунтованими висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9016,13 грн. та суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 10654,24 грн., оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що всі придбані позивачем ТМЦ у ПП "Віталь престиж - Сервіс" були використані у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №0001341702, від 06.03.2014 року №0002521702, від 06.03.2014 року №0002531702 прийняті Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги частині скасування зазначених податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Щодо порушення позивачем вимог п. 177.10 ст.177 та п.178.6 ст.178 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2275-VI у вигляді відсутності книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом ДПА від 24.12.2010 р.№1025, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2012 року за №1425/18720, внаслідок якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0002551702 про застосування адміністративного штрафу у розмірі 510 грн., судом встановлено наступне.

Згідно п. 177.10 ст. 177 ПК України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.178.6 ст. 178 ПК України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

В ході судового розгляду з пояснень представника позивача ОСОБА_1 судом встановлено, що позивачем дійсно не велась книга обліку доходів і витрат, яку ведуть громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року у відповідності до Наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1025, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2012 року за №1425/18720, тобто фактично визнано наявність порушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу до позивача та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0002551702.

При цьому суд не бере до уваги доводи представника позивача щодо подвійного притягнення до відповідальності за одне і те саме порушення, оскільки, як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.02.2014 року № 157820 (т. 1 а.с. 227-228), до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 136 грн. за порушення ч. 1 ст. 164-1 КУпАП було притягнуто фізичну особу ОСОБА_5 в порядку ст.ст. 234, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у той час як штраф у розмірі 510 грн. застосовано до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0002551702 за порушення вимог ст.ст. п. 177.10 ст.177 та п.178.6 ст.178 розділу IV Податкового кодексу України. Оскільки КУпАП та ПК України регулюють правовідносини у різних правових сферах, притягнення до відповідальності за порушення, передбачені КУпАП не виключає здійснення податковим органом відповідних заходів, направлених на застосування штрафу в порядку ПК України.

Таким чином, у задоволенні вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.03.2014 року №0002551702 належить відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.02.2014 року №0001341702.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.03.2014 року №0002521702.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.03.2014 року №0002531702.

У задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.03.2014 року №0002551702 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 03.06.2014 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.