Ухвала

від 08.07.2014 по справі 820/4965/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р.Справа № 820/4965/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. по справі № 820/4965/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.02.2014 року №0001341702, від 06.03.2014 року №0002521702 та №0002531702.

У задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.03.2014 року №0002551702 - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподатковуваний дохід внаслідок включення до складу витрат сум за товари, не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності у сумі 9016,13 грн. Також перевіркою встановлено факт заниження суми чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок за січень, березень 2012 року, чим порушила п. 2 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та занизила розмір єдиного внеску на суму 10654,24 грн., нарахованого з чистого оподатковуваного доходу.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження та спростовані доказами з боку позивача доводи відповідача щодо заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподаткованого доходу, є необґрунтованими висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9016,13 грн. та суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 10654,24 грн., оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що всі придбані позивачем ТМЦ у ПП "Віталь престиж - Сервіс" були використані у власній господарській діяльності позивача.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) зареєстрована Виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.09.2009 року, перебуває на обліку в Західній ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.09.2009 року, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.149,152,154).

Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області від 13.03.2012 року №33, видами діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є: інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування, не віднесеного до інших групувань; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами не віднесеними до інших групувань(т.1 а.с.153).

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна планова перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами документальної планової перевірки складений акт від 13.02.2014 року №409/20-33-17-02-07 (т.1 а.с.10-35), яким встановлено порушення вимог п. 177.10 ст.177 та п.178.6 ст.178 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2275- VI, а саме відсутність книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом ДПА від 24.12.2010 р.№1025; п.177.2 ПК України встановлено заниження чистого оподаткованого доходу за 2012 р., донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9016,13 грн.; ст.ст. 7, 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464-VI, донарахована сума єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 10654,24 грн.; п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за лютий, березень 2012 р. у сумі ПДВ 26145 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Західною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме: - від 13.02.2014 року №0001341702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "для фізичних осіб-підприємців, у т.ч., які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), у розмірі 10654,24 грн. (т.1 а. с.9); - від 06.03.2014 року №0002521702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 39217,50 грн. за основним платежем - 26145 грн. та штрафними санкціями - 13072,50 грн. (т.1 а. с.86); від 06.03.2014 року №0002531702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 11270,16 грн. за основним платежем - 9016,13 грн. та штрафними санкціями - 2254,03 грн. (т.1 а. с.87); - від 06.03.2014 року №0002551702, яким застосовано адміністративний штраф у розмірі 510 грн. (т.1 а. с.88).

Перевіряючи правомірність прийняття Західною ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено з акту перевірки від 13.02.2014 року №409/20-33-17-02-07, перевіркою виявлено заниження податку на додану вартість на суму 26145 грн. внаслідок завищення податкових зобов'язань по ПДВ у сумі 34077 грн. та завищення суми податкового кредиту на суму ПДВ 60222 грн., тобто різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом становить донараховані відповідачем 26145 грн.

Судовим розглядом встановлено, що висновок відповідача про завищення податкових зобов'язань на загальну суму 34077 грн. по взаємовідносинам з контрагентом - покупцем ТОВ "Альфа-Рітейл" ґрунтується на підставі довідки про результати проведеної зустрічної звірки ФОП ОСОБА_1 з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "Віталь престиж - Сервіс" за період 01.01.2012 р. - 30.06.2012 р. від 15.05.2013 року №875/17.2-07/НОМЕР_1 та акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Віталь престиж - Сервіс" (код ЄДРПОУ 30620362) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ПВКФ "Розс" (код ЄДРПОУ 21854963) за період березень - квітень 2012 року від 07.12.2012 року №2036/225/30620362, якими визначено, що господарська діяльність ПП "Віталь престиж - Сервіс" за 2012 р. має ознаки нереальності здійснення операцій. Оскільки позивач придбані у ПП "Віталь престиж - Сервіс" ТМЦ фактично реалізував за договором покупцю ТОВ "Альфа-Рітейл", податковий орган зробив висновок про завищення податкових зобов'язань по взаємовідносинам з контрагентом - покупцем ТОВ "Альфа-Рітейл".

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунків-фактур, виписаних ПП "Віталь престиж-Сервіс" від 06.02.2012 року № СФ-060204, № СФ-060207, від 11.01.2012 року № СФ-110101, від 23.12.2011 р. СФ-231202 (т.1 а.с.38, 41, 46, 49), ФОП ОСОБА_1 було придбано у ПП "Віталь престиж-Сервіс" водонагрівач, піч для піци, морозильний стіл тощо, а ПП "Віталь престиж-Сервіс" виписано податкові та видаткові накладні ( т. 1 а.с. 39-40, 42-45, 47-48, 50-53).

Позивач розрахувався з ПП "Віталь престиж - Сервіс" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Віталь престиж-Сервіс" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, придбані у ПП "Віталь престиж-Сервіс" товарно-матеріальні цінності були використані позивачем ФОП ОСОБА_1 для забезпечення господарській діяльності шляхом постачання та монтажу ТМЦ (обладнання) іншим контрагентам - покупцям, а саме: ТОВ "Альфа-Ритейл", що підтверджується наданими первинними документами: договором поставки та монтажу обладнання від 05.01.2012 р., специфікаціями до договору №1, додатком № 1 до договору від 05.01.2012 року, видатковими, податковими накладними, розрахунком коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної, що знаходяться в матеріалах справи (т.1 а.с.54-67).

Таким чином, ПП "Віталь престиж-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30620362) - виконав свої зобов'язання перед позивачем, а ФОП ОСОБА_1 прийняла ТМЦ, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у сумі 60222 грн., в акті перевірки податковим органом зазначено, що ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012р. було придбано товари, щодо яких не встановлено подальшого використання в підприємницький діяльності, та які не лічаться на залишках, всього на загальну суму ПДВ 60222 грн.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання рахунку-фактури, виписаної ПАТ "РОСС" від 16.01.2012 року № 11617 (т.1 а.с.90), ФОП ОСОБА_1 було придбано у ПАТ "РОСС" вітрину "Росинка17", а ПАТ "РОСС" виписано податкові та видаткові накладні ( т. 1 а.с. 90-93).

Позивач розрахувався з ПАТ "РОСС" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПАТ "РОСС" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

На виконання рахунків-фактур, виписаних ТОВ "Арм-Еко" від 10.01.2012 року № СФ-0000023, №РН-0000020, від 06.01.2012р.№СФ-0000014 (т.1 а.с.94,97), ФОП ОСОБА_1 було придбано у ТОВ "Арм-Еко" плиту ПЕ, м"ясорубку ТМ-32 тощо, а ТОВ "Арм-Еко" виписано податкові та видаткові накладні ( т. 1 а.с. 93,95-96).

Позивач розрахувався з ТОВ "Арм-Еко" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Арм-Еко" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Також, судовим розглядом встановлено, що на підставі видаткових накладних ТОВ ТД "Побуттехніка" від 21.02.2012 р. №144, від 03.03.2012 р. №982, від 11.01.2012 р.№389 (т.1 а.с. 98, 101, 117), ФОП ОСОБА_1 було придбано у ТОВ ТД "Побуттехніка" міксер планетарний, піч ротаційна тощо, а ТОВ ТД "Побуттехніка" виписано податкові накладні ( т. 1 а.с. 99-100, 102-103, 118).

Позивач розрахувався з ТОВ ТД "Побуттехніка" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТД "Побуттехніка" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що на підставі видаткових накладних ПП "Майстер-1" від 13.04.2012 р. №70/04, від 24.01.2012 р. №48/01, від 26.01.2012 р. №65/01, від 26.01.2012 р. №64/01, від 27.01.2012 р. № 73/01 (т. 1 а.с. 104, 107, 110, 112, 115), ФОП ОСОБА_1 було придбано у ПП "Майстер-1" гастроємність, піч для випікання тощо, а ПП "Майстер-1" виписано податкові накладні ( т. 1 а.с. 105, 106, 108, 109, 111, 113, 114, 116).

Позивач розрахувався з ПП "Майстер-1" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а.с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Майстер-1" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Згідно з матеріалами справи на підставі видаткових накладних ТОВ "Дизайн та обладнання" від 03.02.2012 №65 та рахунку оплати за замовлення від 01.02.2012р. №303 (т.1 а.с.119,120), ФОП ОСОБА_1 було придбано у ТОВ "Дизайн та обладнання" піч конвекційна, а ТОВ "Дизайн та обладнання" виписано податкову накладну ( т. 1 а.с. 121).

Позивач розрахувався з ТОВ "Дизайн та обладнання" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Судовим розглядом встановлено, що податкова накладна, виписана ТОВ "Дизайн та обладнання", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Дизайн та обладнання" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

На виконання рахунку-фактури, виписаної ТОВ "Бі ем джі груп" від 27.03.2012р. №СФ-0000365 (т.1 а.с.123), ФОП ОСОБА_1 було придбано у ТОВ "Бі ем джі груп" машина для переробки овочей, а ТОВ "Бі ем джі груп" виписано податкову та видаткову накладні ( т. 1 а.с. 122,124).

Позивач розрахувався з ТОВ "Бі ем джі груп" за поставлений товар грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи (т. 1. а. с. 233-250, т. 2 а.с. 1-33).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Бі ем джі груп" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість, поданої до податкового органу.

Також, на підтвердження постачання позивачу ФОП ОСОБА_1 придбаних ТМЦ від зазначених контрагентів позивачем надано до матеріалів справи докази їх подальшої реалізації, а саме: рахунки-фактури, договір поставки, спецефікації, видаткові, податкові накладні, виписані позивачем для поставки ТМЦ ТОВ "Фамілія", ТОВ "Імпакс", ТОВ "Перспективні технології", ТОВ "МТК", ТОВ "Віал-маркет" (т.1 а.с.155-181).

Податкові накладні вище зазначеними контрагентами, відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі зазначених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ФОП ОСОБА_1 витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Крім того, факт наявності у позивача - ФОП ОСОБА_1 матеріально - технічних ресурсів (т.1 а.с.212-226), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основного виду діяльності - оптової торгівлі торгівельним обладнанням та здійсненням ремонту технічного обслуговування електричного устаткування, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом: ПП "Віталь престиж - Сервіс" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Як встановлено судовим розглядом вище, видами діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є: інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування, не віднесеного до інших групувань; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами не віднесеними до інших групувань(т.1 а.с.153).

Придбання позивачем у контрагента ПП "Віталь престиж-Сервіс" ТМЦ було необхідно для постачання контрагентам - покупцям придбаного обладнання з метою подальшого його монтажу силами позивача ФОП ОСОБА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг, актами здачі- приймання робіт тощо ( т.1 а.с.182-198).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що придбання позивачем ТМЦ у ПП "Віталь престиж-Сервіс" безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1, оскільки є складовою частиною діяльності ФОП ОСОБА_1, що направлена на отримання доходу.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Віталь престиж - Сервіс" та іншими контрагентами - ПАТ "РОСС", ТОВ "Арм-Еко", ТОВ ТД "Побуттехніка", ПП "Майстер-1", ТОВ "Дизайн та обладнання", ТОВ "Бі ем джі груп" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо заниження ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість за лютий, березень 2012 р. у сумі ПДВ 26145 грн., а також необґрунтованість висновку щодо заниження чистого оподаткованого доходу за 2012 р.

Згідно акту перевірки від 13.02.2014 року №409/20-33-17-02-07 встановлено, що відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено порушення, а саме факт заниження суми чистого оподаткованого доходу, на який нараховується єдиний внесок за січень, березень 2012 року.

Відповідно до п.177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.06.2014 року № 2464-17 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Оскільки в ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження та спростовані доказами з боку позивача доводи відповідача щодо заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподаткованого доходу, є необґрунтованими висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9016,13 грн. та суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 10654,24 грн., оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що всі придбані позивачем ТМЦ у ПП "Віталь престиж - Сервіс" були використані у власній господарській діяльності позивача.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач не довів обґрунтованість своїх рішень, як суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року по справі № 820/4965/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2014 р.