Постанова

від 12.06.2014 по справі 820/10170/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2014 р. № 820/10170/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Костіної А.В.,

за участю: представника позивача - Радюк І.В.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний модерн" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ МОДЕРН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13 травня 2014 року № 0000552201.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. На підставі акту перевірки № 1321/20-38-22-01-07/33898608 від 18.04.2014 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552201 від 13.05.2014 року. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, у зв'язку з чим просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. На думку позивача, формування ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН" податкового кредиту за перевіряємий період підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур».

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких послався на обґрунтованість висновків акту перевірки № 1321/20-38-22-01-07/33898608 від 18.04.2014 р. та прийнятого на підставі зазначеного акту податкового повідомлення-рішення № 0000552201 від 13.05.2014 року. Зазначив, що ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН" занижено суму податку на додану вартість на суму 76000,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» за вересень 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ МОДЕРН", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код 33898608, юридична адреса: вул. Плеханівська, буд. 18, м. Харків, 61001, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 29), перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Судом встановлено, що Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН" (податковий номер 33898608) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» (податковий номер 36325287), їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 1321/20-38-22-01-07/33898608 від 18.04.2014 р. (а.с. 8-18).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН":

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 76000,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552201 від 13.05.2014 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 114000,00 грн., з яких за основним платежем 76000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 38000,00 грн. (а.с. 19).

Суд, перевіряючи висновки вказаного вище акту перевірки, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН" (замовник) та ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» (виконавець) був укладений договір на виконання проектних робіт № 1129/12 від 14.09.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання наступних робіт: робочий проект зовнішнього електропостачання торгівельного центру з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Полтавський шлях, 140 в м. Харкові (а.с. 51-52).

Відповідно до п. 2.1 вартість виконаних робіт складає - 156000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 26000,00 грн.

На виконання умов зазначеного договору № 1129/12 від 14.09.2012 року між позивачем та ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» був підписаний акт приймання-передачі проектно-вишукувальних робіт від 28.09.2012 р.: робочий проект зовнішнього електропостачання торгівельного центру з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Полтавський шлях, 140 в м. Харкові (а.с. 53, 107-130), а також ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» було виписано позивачу податкову накладну № 57 від 28.09.2012 року на суму 156000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 26000,00 грн. (а.с. 54). Судом з матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено, що у вказаній податковій накладній міститься описка в зазначенні дати договору: замість належної дати - 14.09.2012 р., вказано - 03.10.2012 р. Суд зазначає, що вказану описку в податковій накладній не можна розглядати, як виключну підставу для висновку про відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту зі сплачених сум податку на додану вартість. Характер наявних в ній недоліків не є таким, що позбавляє накладну сили звітного податкового і одночасно розрахункового документу, на підставі якого формується податковий кредит. Крім того, суд звертає увагу, що в акті перевірки не заперечувалось, що копії наданих до перевірки податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН" (замовник) та ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» (виконавець) був укладений договір на виконання проектних робіт № 1053/12 від 03.09.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виконання наступних робіт: авторський нагляд за будівництвом торгівельного центру з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Полтавський шлях, 140 в м. Харкові (за розділами робочого проекту: ГП, НВК, АР, КЖ, ВК, ЭМО) (а.с. 56-57).

Пунктом 2.1 визначено, що вартість виконаних робіт складає - 480000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 80000,00 грн., однак відповідно до пояснень представника позивача в судовому засіданні та матеріалів справи вартість виконаних робіт за вказаним договором склала 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50000,00 грн.

На виконання умов зазначеного договору № 1053/12 від 03.09.2012 року між позивачем та ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» був підписаний акт приймання-передачі проектно-вишукувальних робіт від 26.09.2012 р.: авторський нагляд за будівництвом торгівельного центру з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Полтавський шлях, 140 в м. Харкові (за розділами робочого проекту: ГП, НВК, АР, КЖ, ВК, ЭМО) на суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (а.с. 58), а також ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» було виписано позивачу податкову накладну № 47 від 25.09.2012 року на суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (а.с. 59). Результати авторського нагляду та факт виконання даних робіт фіксувались в журналі авторського нагляду, копію якого долучено судом до матеріалів справи (а.с. 145-167).

Суд звертає увагу, що в описовій частині акта перевірки зазначено, що під час проведення перевірки був досліджений договір на виконання проектних робіт від 07.07.2010 р. № 472/10, однак первинна документація (податкові накладні, акти прийому-здачі), яка була предметом дослідження вказаної перевірки виписана на виконання умов вищезазначених договорів на виконання проектних робіт: № 1053/12 від 03.09.2012 року та № 1129/12 від 14.09.2012 року. Крім того, представником позивача в судовому засіданні підтверджено та представником відповідача не заперечувалось, що протягом перевіряємого періоду (вересень 2012 року) позивач мав взаємовідносини з «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» саме по вказаним правочинам, а отже, договір на виконання проектних робіт від 07.07.2010 р. № 472/10 зазначено в акті перевірки помилково.

Вартість наданих позивачу послуг за вищевказаними договорами була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур», про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні доручення (а.с. 55, 60).

З долучених до матеріалів справи документів про рух безготівкових коштів судом встановлений факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за вказаними вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» господарських операцій.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» при укладанні і виконанні зазначених вище договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не встановлено.

Факт реєстрації контрагента позивача як юридичної особи, а також той факт, що вказане підприємство - ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано контролюючими органами у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, представником відповідача не заперечується, та матеріалами справи не спростовується.

Доказів невиконання ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» робіт у спірних правовідносинах, використання позивачем виконаних робіт не за призначенням відповідачем в ході розгляду справи до суду не надано та в акті перевірки не зазначено.

Судом з матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено, що позивач, ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН", використав виконані ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» проектні роботи у власній господарській діяльності.

Так, судом встановлено, що земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 140, передано позивачу, ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН", у відповідності до договору оренди землі від 21.08.2008 року, укладеного між позивачем (орендар) та Харківською міською радою (орендодавець) на підставі рішення 46 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 06.03.2006 року № 51/06 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» та рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.12.2007 р. № 289/07 «Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради» у строкове платне користування (строком на період будівництва до 31.12.2011 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.03.2031 року (а.с. 174-180). На підтвердження передачі вказаної земельної ділянки судом до матеріалів справи долучено копію акту приймання-передачі реєстр. № 1944 від 04.11.2008 року (а.с. 181). Крім того, на підтвердження реальності спірних господарських відносин позивача з ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» та використання наданих проектних робіт у власній господарській діяльності представником позивача надано рішення Харківської міської ради 48 сесії 5 скликання від 22.09.2010 р. № 239/10 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення проектів відведення земельних ділянок та згоди на розробку містобудівних обґрунтувань розміщення об'єктів», яким, зокрема, ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН" для будівництва торговельного центру з урахування знесення існуючих будівель по вул. Полтавський шлях, 140, в межах договору оренди землі від 03.11.2008 р. № 540867100064 (а.с. 184-185).

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності за КВЕД ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» є: 74.20.1 - діяльність у сфері інжинірингу; 45.21.1 - будівництво будівель, 45.21.7 - монтаж та встановлення збірних конструкцій, 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі, 74.20.2 - діяльність у сфері геології та геологорозвідування (а.с. 22). Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» має ліцензію серії АВ № 490387 Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України щодо здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатками до ліцензії) (а.с. 24-28).

Також, судом встановлено, що Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 30 червня 2011 року зареєстровано декларацію про початок виконання підготовчих робіт від 23.06.2011 року, з якої вбачається, що замовником будівництва торгівельного центру по вул. Полтавський Шлях, 140 у м. Харкові є ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН", проектувальником - ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» та 25 червня 2012 року видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ХК 11412105507, в якому визначено, що авторський нагляд здійснює спеціаліст ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» ОСОБА_3 (а.с. 101, 102-106).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» представником позивача надано суду: «Містобудівне обґрунтування будівництва торгівельного центру по вул. Полтавський Шлях, 140 в м. Харкові», виготовлене ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур»; акт готовності об'єкту до експлуатації (торгівельного центру з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Полтавський шлях, 140 в м. Харкові), з якого вбачається, що проектна документація на будівництво розроблена генеральним проектувальником - ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» (а.с. 71-79, 80-97).

Факт виконання робіт по взаємовідносинам позивача та ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» з будівництва торгівельного центру з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Полтавський шлях, 140 в м. Харкові, підтверджується в тому числі дослідженим в судовому засіданні сертифікатом серія ІУ № 164133590794, виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: «Будівництво торгівельного центру з урахуванням знесення існуючих будівель по вул. Полтавський шлях, 140 в м. Харкові» проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації, а також свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого нежитлова будівля літ. «А-4» загальною площею 22394,2 кв.м. (крім того площа відкритих паркувальних місць складає 4831,8 кв.м.) за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 140 належить ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН" на праві приватної власності, про що також свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 15592080 від 27.12.2013 року (а.с. 68-70).

За таких умов, суд приходить до висновку, що ТОВ "СУЧАСНИЙ МОДЕРН" та його контрагентом ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» вищевказані договори були виконані у повному обсязі, як результат їх реального виконання, виконані роботи були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Також суд зазначає, що згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Судом не приймається посилання представника відповідача в запереченнях проти позову на те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» за спірними взаємовідносинами, підписані неналежною особою, а саме: ОСОБА_4 з огляду на те, що наказом директора ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» від 01.10.2009 року ОСОБА_4 прийнято на посаду головного бухгалтера ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» (а.с. 168).

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними або оформлені із порушенням вимог або не підтверджені митними деклараціями.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пункт 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим в якості платників податку у порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано, що підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур».

Зазначене свідчить про реальність проведених господарських операцій та їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем податкового правопорушення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Судом встановлено та відображено в актах перевірки, що позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи. Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Оскільки висновки відповідача про формування позивачем податкового кредиту без дотримання вимог Податкового кодексу України ґрунтуються на висновках акту Богодухівської ОДПІ ГУ Міндоходів Харківської області № 17/220/36325287 від 28.02.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» (код ЄДРПОУ 36325287) з питань взаємовідносин з контрагентами постачальниками ТОВ «ЮРПОЛІС-КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 33901201 та контрагентами покупцями за вересень 2012 року», за висновками якого встановлено неможливість контрагента позивача ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» реально здійснювати господарську діяльність у вказаному періоді, то суд зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

З огляду на наведене вище, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем та його контрагентом ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-контур» за вищевказаним договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо виконання. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договір між позивачем і вказаним контрагентом мали реальний характер, що свідчить про те, що ТОВ "Сучасний модерн" правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму податку на додану вартість, у зв'язку з наданням йому послуг, які в свою чергу були використані останнім у власній господарській діяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкове повідомлення-рішення №0000552201 від 13.05.2014 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний модерн" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000552201 від 13.05.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова (код 37999628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний модерн" (юридична адреса: вул. Плеханівська, буд. 18, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 33898608) витрати по сплаті судового збору в сумі 228 грн. 00 коп. (двісті двадцять вісім грн. 00 коп.).

4. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 16 червня 2014 року.

Суддя К.О. Севастьяненко